Розглянуто питання державної політики зайнятості, а також механізм державного регулювання ринку праці та зайнятості. Висвітлено теорію та сучасні підходи до державного регулювання зайнятості. Розкрито історичні аспекти становлення та розвитку системи управління зайнятістю в Україні. Описано законодавчо-правову складову регулювання зайнятості населення, економічну складову механізму регулювання зайнятості населення. Визначено стратегію регулювання зайнятості, охарактеризовано інфраструктуру ринку праці.

Рассмотрены вопросы государственной политики занятости, а также механизм государственного регулирования рынка труда и занятости. Освещены теория и современные подходы к государственному регулированию занятости. Раскрыты исторические аспекты становления и развития системы управления занятостью в Украине. Описаны законодательно-правовая составная часть регулирования занятости населения, экономическая слагаемая механизма регулирования занятости населения. Определена стратегия регулирования занятости, охарактеризована инфраструктура рынка труда.

Висвітлено теоретичні та прикладні аспекти державного регулювання зайнятості. Охарактеризовано його роль в системі соціально-економічного розвитку держави. Відображено існуючу державну ієрархічну систему управління в даній сфері. Описано механізм соціального захисту зайнятих і безробітних. Досліджено доцільність та методи прогнозування зайнятості, проаналізовано її інформаційне та фінансове забезпечення. Доведено важливість впливу соціального партнерства та глобалізації на систему державного регулювання, а також необхідність її трансформації.

Освещены теоретические и прикладные аспекты государственного регулирования занятости. Охарактеризована его роль в системе социально-экономического развития государства. Отображена существующая государственная иерархическая система управления в данной сфере. Описан механизм социальной защиты занятых и безработных. Исследованы целесообразность и методы прогнозирования занятости, проанализированы ее информационное и финансовое обеспечение. Доказаны важность влияния социального партнерства и глобализации на систему государственного регулирования, а также необходимость ее трансформации.

Висвітлено сутність, принципи, методи та технології державного регулювання зайнятості населення. Розглянуто державну політику зайнятості в Україні як складову соціально-економічної політики держави за умов глобалізації. Охарактеризовано систему вітчизняної державної служби зайнятості. Показано роль профспілок і підприємців у регулюванні даної проблеми. Розкрито поняття, структуру та кон'юнктуру ринку праці, джерела пропозиції робочої сили, вплив її ціни та вартості на зайнятість, методи оцінювання розподілу доходів населення.

Освещены сущность, принципы, методы и технологии государственного регулирования занятости населения. Рассмотрена государственная политика занятости в Украине как слагаемая социально-экономической политики государства в условиях глобализации. Охарактеризована система отечественной государственной службы занятости. Показана роль профсоюзов и предпринимателей в регулировании данной проблемы. Раскрыты понятие, структура и конъюнктура рынка труда, источники предложения рабочей силы, влияние ее цены и стоимости на занятость, методы оценивания распределения доходов населения.

Розроблено теоретико-методичні рекомендації щодо вдосконалення системи державного регулювання зайнятості. Досліджено теоретичні засади формування даної системи. Проаналізовано розвиток системи забезпечення зайнятості за конкретних економічних умов. З'ясовано причини та тенденції процесу вивільнення працівників. Розглянуто стан державного регулювання зайнятості населення. Досліджено питання формування ринку праці на загальнонаціональному та регіональному рівнях. Розроблено ефективний соціально-ринковий механізм регулювання зайнятості. Удосконалено інституційну структуру зайнятості. Визначено основні напрями формування надійної системи соціального захисту від безробіття.

Розвинуто теоретичні засади та методичні підходи щодо державного регулювання зайнятості населення, а також принципи соціальної політики у даній сфері. Удосконалено механізм реалізації державної політики на ринку праці. Запропоновано напрями впливу державної політики у даному аспекті на розвиток економіки. Розроблено концепцію змішаного регулювання зайнятості населення України. Обгрунтовано механізм державної підтримки зайнятості населення.

Оцінено результати дії механізмів державного регулювання зайнятості населення в Україні, проаналізовано тенденції ринку праці за останнє десятиріччя, виявлено основні вади державного регулювання зайнятості населення.

Поглиблено теоретико-методичні засади та розроблено науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення процесу державного регулювання зайнятості населення в інноваційному секторі економіки України. Визначено сутність та особливості зайнятості населення в інноваційному секторі (ІС) економіки. Проведено класифікацію факторів впливу та сформовано комплексну систему оцінювання стану зайнятості населення в ІС. Обгрунтовано специфіку реалізації державної політики, функцій, важелів, методів та інструментів державного регулювання зайнятості населення в ІС. Проведено компаративний аналіз стану зайнятості населення в ІС та економіки у міжнародному, державному та регіональному вимірі. Розроблено алгоритм, структуру та напрями розробки та реалізації стратегії державного регулювання зайнятості населення в ІС економіки України. Запропоновано шляхи вдосконалення правових, організаційно-економічних, адміністративних, податкових та інформаційних важелів регульовального механізму. Обгрунтовано методичне забезпечення моніторингу результативності державного регулювання зайнятості населення в ІС економіки.

Визначено теоретичні засади та методичні підходи щодо державного регулювання нестандартної зайнятості в Україні. Доведено, що найважливішою складовою системи державного регулювання у цій сфері є прогнозування тенденцій і змін нестандартних форм зайнятості, що поширені на українському ринку праці. Зазначено, що оцінка динамічних потоків у сфері нестандартної зайнятості дозволила виявити фактори, що найбільшою мірою детермінують зміни таких форм нестандартної зайнятості, як непостійна, понаднормова, неформальна, неповна зайнятість, недозайнятість, яка має вимушений характер, і нестандартна ІТ-зайнятість, що розглядається як інноваційна складова нестандартної зайнятості. Розроблено економетричну модель прогнозування розвитку окремих форм нестандартної зайнятості на національному рівні. Доведено, що застосування прогнозної моделі дозволяє визначити тенденції розвитку нестандартної зайнятості, обгрунтувати напрями основних заходів державного регулювання у цій сфері та удосконалити концептуальні положення щодо напрямів проведення політики держави у сфері регулювання нестандартної зайнятості.

Обгрунтовано функціонування чотирьох механізмів (правового, адміністративного, організаційного, економічного), які утворюють окрему підсистему в системі державного регулювання зайнятості населення. Кожен механізм складається із засобів і методів; методи - це способи практичної реалізації засобів регулювання. Проаналізовано правове забезпечення державного регулювання зайнятості в Україні та виявлено основні його недоліки. Надано характеристику адміністративним та організаційним засадам державного регулювання зайнятості в Україні. Оцінено застосування економічних методів і засобів регулювання зайнятості населення в Україні. Проаналізовано наслідки застосування механізмів державного регулювання зайнятості в 2004 - 2013 рр. Результатом дослідження є обгрунтування доцільності прийняття нового основного закону в галузі праці та соціально-трудових відносин (Трудового кодексу); розробка концептуального підходу до організації прогнозування попиту та стратегічного планування пропозиції робочої сили на ринку праці України; обгрунтування перспектив функціонування в Україні системи соціального страхування на випадок безробіття.

Досліджено теоретико-методичні та прикладні аспекти функціонування механізму державного регулювання зайнятості населення в Україні та визначено пріоритетні напрями його удосконалення. Висвітлено результати дослідження генезису механізму державного регулювання зайнятості населення залежно від різних чинників. Узагальнено теоретико-методичні підходи до сутності державного регулювання зайнятості населення та принципів його формування. Розраховано рівні економічної активності, зайнятості та безробіття населення за віковими групами, статтю, освітою та місцем проживання. Визначено прогнозні значення стану зайнятості населення України. Розроблено механізм державного регулювання зайнятості населення в Україні. Обгрунтовано його функції, принципи та пріоритетні напрями підвищення ефективності впливу. Встановлено, що ефективність впливу механізму державного регулювання зайнятості населення залежить від обраної моделі розвитку економіки, впровадження інноваційного підприємництва, фази відтворювального циклу економіки, врегульованості законодавчо-нормативної бази. Запропоновано типи програм державного регулювання сприяння зайнятості населення з метою активізації державного регулювання ринку праці. За результатами досліджень визначено основні напрями державної політики регулювання зайнятості, серед яких: гарантії у сфері оплати послуг праці та соціального захисту, колективно-договірне регулювання зайнятості, податкова система, кадрові стратегії підприємств тощо.

Обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування та реалізації державної політики у сфері зайнятості населення в сучасних умовах суспільного розвитку, запропоновано авторське розуміння зайнятості населення як структурної умови демократизації публічного управління. Обґрунтовано доцільність запровадження методу демократизації соціально-трудових відносин, який продемонстрував перехід від бюрократичної структури управління до багаторівневого мережевого структурного управління. Ідентифіковано поняття «інноваційна зайнятість населення», що характеризує зайнятість в умовах розвитку сучасних інформаційно-комунікативних технологій і зумовлює появу нових форм зайнятості населення, збільшуючи попит на «якісні трудові ресурси», здатні виконувати інформаційні на високоінтелектуальні види робіт у всіх сферах суспільного життя. Запропоновано концепцію програмно-цільового методу реалізації державної політики у сфері зайнятості населення. Розкрито інноваційний тип суспільного розвитку, який висуває нові вимоги до фахівців у різних сферах суспільного життя, зумовлюючи доцільність володіння новими навичками. Розроблено методику профілювання безробітних та зниження тривалого безробіття в Україні, яка слугує покращенню показників щодо об’єктивності оцінки здатності безробітних та ефективності використовувати відповідні активні програми з подолання безробіття, що передбачає модернізацію та структурну перебудову системи Державної служби зайнятості на основі запровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій, що дозволить забезпечити створення додаткових робочих місць.