Досліджуються актуальні проблеми теорії й практики сучасного парламентаризму. Особлива увага звертається на історичну еволюцію парламентаризму, його теоретичні засади, різні аспекти організації та діяльності сучасних парламентів, а також обгрунтовуються важливість і необхідність проведення курсу на їх зміцнення як неодмінної умови демократичного розвитку кожної країни, зокрема, і світового співтовариства в цілому.

Досліджуються проблеми раціоналізму та ірраціоналізму в політичних теоріях Нового часу європейської історії. Визначаються їх взаємодетерміновість в цілісній системі політико-правових наук, що формуються, та специфіка такого взаємозв'язку і взаємообумовленості в онтологічній сфері - політичних процесах, якими репрезентувалася складна динаміка прогресування демократичних основ суспільних відносин, утвердження правових засад держави та громадянського суспільства. Особливе місце відводиться порівняльному аналізу логіки (через теорії Н. Макіавеллі, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ш. Л. Монтеск'є, Ж. Ж. Руссо, І. Канта, Г. В. Гегеля та ін.) становлення політичних форм свободи, влади та права спираючись на дослідження історичних типів раціональності та ірраціональності та адекватних їм форм людської діяльності. Саме на підставах такого аналізу по-новому зроблений підхід до осмислення таких понять як "індивідуалізм", "держава договірного типу", "ідеологія", "трансцендентна сутність держави", "розподіл влад", "соціально-політична рівність", "правова держава", "інституалізація політичного поля буття" тощо.

На грунті порівняльного аналізу розглянуто вітчизняний та зарубіжні інститути президентства (в межах президентської форми правління на прикладі США, президентсько-парламентської форми правління V Республіки у Франції та парламентської форми правління на прикладі ФРН); виявлено загальні риси та специфіка діяльності цих політичних структур; здійснено спробу з'ясувати оптимальні шляхи функціонування інституту президентства в Україні на сучасному етапі.

Пропонується концепція значимості соціально-правової держави Німеччини у стабілізації суспільства перехідного типу. Робиться висновок про те, що стабільність політичної системи Німеччини, стійкість сприйняття нею нових реальностей обумовлюється насамперед демократичним соціально-правовим характером держави, значимість ролі якої визначається історичною традиційністю сильної державної влади і специфічністю повоєнного періоду, зокрема, впливом зовнішньополітичного та економічного чинників. Соціальна державність стала головною умовою прогресу німецького суспільства повоєнного періоду, а також основою модернізаційних процесів кінця ХХ ст.

Наведено концептуальні підходи до розгляду адміністративної реформи в Україні. На базі виявленого рівня задоволення потреб населення, що входять у компетенцію органів місцевого самоврядування (ОМС), розглянуто механізм оцінки підсумкової діяльності цих органів як основної ланки системи соціального контролю (ССК). Розкрито інструментарій оцінки кінцевих результатів діяльності персоналу ОМС. Визначено ефективність перспективи розвитку ССК, наведено гіпотетичну оцінку результативної діяльності персоналу ОМС.

Представлен нетрадиционный авторский взгляд на смысл жизни и его существование. Дана характеристика взаимодействия возможностей членов общества с точки зрения достижения высшей цели существования человечества, в частности, общая характеристика доступности удовлетворения потребности человека (доступность необходимого (продукта), доступность потребности, доступность удовлетворения потребности в продукте). Рассмотрены истинные и ложные потребности человека, основные аспекты элементарного человеческого общества, проблемы взаимодействия гражданского общества и государства, представлена характеристика бюрократических монополий. Освещены либерально-демократический и марксистский подходы к решению проблемы взаимодействия гражданского общества и государства.

Розроблено системологічну концепцію державного устрою України у контексті сучасних світових державотворчих процесів. Охарактеризовано теоретико-методологічні засади дослідження державного устрою. Виявлено загальні закономірності, тенденції, особливості реформування і модернізації державного ладу та державного устрою України за умов незалежності, а також зміни парадигми національно-державного будівництва. Запропоновано політологічну концепцію удосконалення державного устрою України. Комплексно досліджено історію теоретичного осмислення державного устрою як політичного інституту та здійснено її періодизацію. Осмислено досвід організації державного устрою України у ХХ ст., а також проаналізовано його концептуальні засади та чинники. Уточнено визначення держави та державного устрою у єдності субстанційних та інституційних сутнісних виявів. Значну увагу приділено основним гарантіям сучасного державного устрою нашої держави, заходи щодо його всебічного реформування, удосконалення та збереження унітарності України. Визначено основні напрями реформування адміністративно-територіального устрою нашої держави, в основі якого - вирівнювання статусу адміністративно-територіальних одиниць, а також поділ території України на регіони.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.01 + Х803 + Ф024

Рубрики:

Держава і суспільні відносини

Права і свободи <Державне /конституційне/ право>

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено проблеми визначення змісту і сутності соціальної держави, притаманних їй принципів та виконуваних функцій. Проаналізовано її місце та співвідношення з традиційними засадами державного ладу. Обгрунтовано необхідність становлення соціального права. Зроблено комплексний аналіз моделей соціальної держави, визначено особливості її формування в Україні, а також запропоновано шляхи розбудови.

Виконано теоретико-методологічний аналіз сутності та функцій авторитарного державного режиму за умов переходу до демократії. На підставі теоретичного аналізу наукової літератури, міжнародних і вітчизняних нормативних актів, узагальнення практики їх реалізації розглянуто природу авторитарного режиму та визначено його місце в системі державних режимів. Досліджено його соціально-економічні, політико-правові та соціокультурні виміри. Узагальнено типологію авторитарних режимів і висвітлено питання їх правового регулювання. Досліджено конституційно-правові засади становлення демократичного режиму в Україні. Розкрито вплив демократизації державного управління на динаміку державного режиму.

Розкрито загальні принципи самоорганізації, взаємодії держави, громадянського суспільства та громадянина (особистості). Визначено місце та роль громадського руху як формотворчого чинника суспільної системи, а також зміст і форми діяльності національної молодіжної неурядової організації. Висвітлено механізми активізації розвитку третього сектора в Україні.

Розглянуто актуальні теоретичні й методологічні проблеми аналізу державної політики, обгрунтовано комплексну наукову програму реформування українського суспільства. Висвітлено різноманітні концептуальні підходи щодо розуміння сутності та умов формування й ефективного здійснення державної політики. Досліджено засади державної стратегії на реформаційному етапі розвитку України. Визначено змістові, структурні й функціональні особливості державної політики, що має базуватись на імперативах і закономірностях системної трансформації суспільства. Доведено необхідність розробки методик планування та здійснення соціально важливих акцій державної політики, зокрема, у формах солідарного співробітництва структур різних гілок влади між собою та з громадсько-політичними об'єднаннями, засобами масової інформації, іншими самодіяльними соціальними групами.

Дисертацію присвячено комплексному політико-правовому аналізу загальнометодологічних та теоретичних проблем формування політичної системи на терені України, функціонування її суб'єктів та інститутів у їх співвідношенні та взаємодії, зокрема, в аспекті розбудови правової держави та громадянського суспільства. Особливу увагу приділено співвідношенню легальної (конституційної) політичної системи з реальним політичним режимом, ролі політичної системи в розбудові правової держави і громадянського суспільства, проблемі пошуку шляхів формування оптимальної політичної системи, її демократичних інститутів. За умов залученння світового досвіду політичної організації суспільства подано новий рівень теоретичного осмислення й узагальнення даних проблем, наведено рекомендації політичного та правового характеру.

Розроблено системологічну концепцію становлення соціальної, правової держави в Україні за умов всебічного реформування соціальної сфери та формування громадянського суспільства. Простежено еволюцію ідеї соціальної, правової держави. Розкрито політичні та правові аспекти її реалізації в Україні. Охарактеризовано стан і перспективи розвитку системи соціального законодавства. Визначено шляхи конституційно-правового забезпечення принципів соціальної, правової держави у суспільстві перехідного типу. Проаналізовано політико-правові проблеми взаємодії громадянського суспільства та соціальної, правової держави.

На підставі відхилення ідей К.Маркса, З.Фрейда, логічного позитивізму та політичного егалітаризму продемонстровано шкідливість та хибність застосування наукових методів у культурі та освіті. Показано, яку небезпеку становлять для демократичного ідеалу сплутування егалітаризму з демократією, хибні припущення про можливість існування моральних норм без моральної дисципліни та нехтування традиціями в планах перебудови суспільства.

Розглянуто питання регулювання ключових зв'язків під час розробки та аналізу політики, природу державної політики та її складність. Висвітлено функції політичного менеджменту, природу аналізу політики та політичних порад, а також проблеми, що виникають перед менеджерами в процесі аналізу політики та під час використання політичних порад. Охарактеризовано знаряддя державної політики, зв'язок між здійсненням, розробкою та аналізом політики. Підкреслено важливість вертикальних, зовнішніх і горизонтальних стосунків у політичному менеджменті.

Рассмотрена одна из центральных проблем политической науки - проблема функционирования политической системы и, в частности, функционирования института президента Итальянской Республики. На основе большого фактологического материала проанализированы традиции поста президента, конституционно-правовая и реальная позиция президента, проблемы его ответственности, способ выбора и компетентности президента.

Наведено результати авторських розмірковувань над співвідношенням свободи і закону, принципами соціальної справедливості в контексті сучасної економіки і політики, а також значенням демократії з метою розбудови політичного устрою вільного народу. Зроблено спробу роз'яснення традиційної доктрини ліберального конституціоналізму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.01 + Х803 + Ф024

Рубрики:

Держава і суспільні відносини

Права і свободи <Державне /конституційне/ право>

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.01 + Х803 + Ф024

Рубрики:

Держава і суспільні відносини

Права і свободи <Державне /конституційне/ право>

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :