Наведено характеристики розвитку управлінських структур України, описано специфічні особливості їх функціонування за часів існування української державності та в періоди бездержавності. Проаналізовано основні риси управління на початковому етапі феодальної роздрібненості (1130 - 1230-ті рр.), управління на українських землях у період їх перебування у складі Литви та Польщі у XIV - першій половині XVII ст. Розглянуто періоди управління за часів козацько-гетьманської держави у другій половині XVII - XVIII ст., державного управління на українських землях у період їх перебування у складі Російської та Австро-Угорської імперій у ХІХ - на початку ХХ ст., у період відродження та розбудови української держави (1917 - 1920 рр.), період соціалізму та на сучасному етапі.

В алфавітному порядку (від А до Я) подано тлумачення основних понять з історії українського державотворення, функціонування та розвитку державно-управлінських систем на теренах України. Комплексно висвітлено основні явища, процеси та події у галузі державного управління в усі періоди вітчизняної історії, починаючи від стародавніх часів. Увагу приділено відомим державним і політичним діячам у вітчизняній історії, українським і зарубіжним мислителям, діячам культури, науковцям, які зробили внесок у розвиток управлінської думки, зокрема, В.Б. Антоновичу, О.А. Безброродьку , В.І. Вернадському, В.К. Винниченку, М.С. Горбачову, М.С. Грушевському, М.І. Дорошенку та ін. Акцентовано на важливих явищах загальноцивілізаційного характеру, що справили суттєвий вплив на державне управління.

Розкрито предмет, завдання та теоретико-методологічні аспекти курсу, його базові поняття та місце в підготовці фахівців вищої кваліфікації у сфері державного управління. Визначено вплив геополітичного та географічного положення України на українське державотворення та державне управління. Розглянуто специфічні особливості функціонування державного апарату в різні періоди історії України залежно від перебування її земель у складі тієї чи іншої держави. Надано відомості про державний устрій та органи управління Кіммерії, Скіфії та Сарматії, грецьких міст-держав Північного Причорномор'я, Антского царства. Розкрито державний устрій та управління в Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві, на українських землях у період їх входження до складу Литви та Польщі, Російської та Австрійської імперій. Висвітлено організацію державної влади та козацького самоврядування на Запорозькій Січі та в часи Гетьманства. Простежено відновлення української державності та формування органів управління в період визвольних змагань 1917 - 1920 рр., встановлення радянської системи управління в Україні, реформування органів державної влади й управління за умов здобуття незалежності держави.

Доведено, що сучасне адміністративне право України ввібрало кращі вітчизняні та європейські традиції, захищає права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб у процесі діяльності публічної адміністрації.

Вирішено важливу науково-прикладну проблему теоретико-методологічного обгрунтування державно-управлінської взаємодії регіональних органів виконавчої влади (РОВВ) у сфері охорони правопорядку та визначено напрями її вдосконалення. Проаналізовано історію формування регіональних органів, сучасний стан взаємодії суб’єктів регіонального рівня, а також наукової думки. Виявлено, що проблема державно-управлінської взаємодії РОВВ у сфері охорони правопорядку залишається актуальною. Для її вирішення розроблено концепцію державно-управлінської взаємодії зазначених органів, уточнено понятійний апарат дослідження, розроблено механізм формування організаційної структури системи взаємодії, обгрунтовано вимоги, показники та критерій її оцінювання. Обгрунтовано методологічні засади формування системи взаємодії, серед яких: модель функціонування системи взаємодії; структурно-функціональний метод її побудови; інформаційно-структурний метод формування інтегрального РОВВ. Стійкість функціонування системи перевірено на математичній моделі з використанням теорії марковських процесів, а її ефективність - із застосуванням методу параметричного аналізу й урахуванням спроможності забезпечити управління визначеною кількістю об’єктів регіонального рівня.

Уперше комплексно проаналізовано правове регулювання інформаційного забезпечення кадрової політики органу публічної адміністрації (ПА). Розкрито генезу становлення правового регулювання інформаційного забезпечення кадрової політики органу ПА. Встановлено ознаки, поняття, види інформаційно-правових відносин у сфері кадрової політики органів ПА. Синтезовано ознаки та поняття кадрової інформації. Визначено її види відповідно до чинного українського законодавства та наявних наукових теорій. Сформульовано поняття інформаційної діяльності й окреслено повноваження кадрового підрозділу органу ПА. З'ясовано поняття, зміст та елементи системи інформаційного забезпечення кадрової політики органу ПА. Визначено поняття, елементи механізму інформаційного забезпечення кадрової політики органів ПА та розкрито їх зміст. З'ясовано зв'язок зазначених правових конструкцій. Систематизовано та проаналізовано зарубіжний досвід правового регулювання інформаційного забезпечення кадрової політики органів публічної влади. Окреслено напрями вдосконалення правового регулювання інформаційного забезпечення кадрової політики органу публічної адміністрації на сучасному етапі розвитку українського суспільства та запропоновано конкретні зміни до чинного вітчизняного законодавства.