Визначено суть поняття "адміністративна відповідальність", "реклама", "рекламна діяльність", "вина юридичної особи", "провадження". Вперше охарактеризовано склади адміністративних проступків у сфері рекламної діяльності. Досліджено правові засади адміністративної відповідальності за порушення законодавства про рекламу з урахуванням внесених змін. Визначено правовідносини, які складають об'єкт адміністративних проступків у сфері рекламної діяльності. Наведено характеристику реклами та рекламної діяльності як предмета проступку. Обгрунтовано новий підхід щодо визначення вини юридичної особи за порушення законодавства про рекламу. Запропоновано оригінальну класифікацію існуючих видів реклами, її обмеження, правовідносин, що складають об'єкт порушень законодавства про рекламу, недобросовісної реклами. Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства про адміністративну відповідальність за проступки у сфері рекламної діяльності.

Досліджено правовий статус, роль і значення відомчих засобів масової інформації у формуванні професійної правосвідомості працівників органів внутрішніх справ України. Здійснено послідовний та систематизований аналіз особливостей правового регулювання відомчих ЗМІ в інформаційному просторі України, а також теоретичних і практичних засобів впливу мас-медіа на правосвідомість співробітників ОВС за умов формування правової держави. Наведено класифікацію відомчих ЗМІ, досліджено форми, методи та способи їх впливу на правосвідомість співробітників ОВС. Встановлено роль і значення ЗМІ МВС України серед інших національних мас-медіа.

Комплексно досліджено відносини, які виникають за договором стосовно створення та розповсюдження реклами. Визначено поняття, юридичну природу такого договору, а також його місце у системі цивільно-правових договорів. Розглянуто правову природу та зміст договору на створення та розповсюдження реклами як підрядної послуги. Значну увагу приділено умовам такого договору й особливостям його укладення. Наведено правову характеристику суб'єктного складу аналізованого договору. Запропоновано критерії розмежування реклами й аналіз змісту договору щодо створення та розповсюдження реклами як правовідносин та визначено підстави для відповідальності сторін за договором. Обгрунтовано та запропоновано наукові теоретичні та практичні рекомендації, а також пропозиції з метою вдосконалення законодавчого врегулювання відносин за даним договором.

Розглянуто становлення, сучасний стан і систему джерел правового регулювання реклами. Визначено інститут права реклами та його місце у системі права України. Окреслено коло учасників рекламних правовідносин. Установлено особливості правового статусу рекламних агенств. Визначено суб'єктивне право на рекламу, його види та зміст, правовий статус споживачів реклами та неповнолітніх як окремої їх групи. Досліджено особливості комплексного рекламного договору з елементами договорів підряду, комісії, авторського замовлення, порядок захисту результатів інтелектуальної власності у рекламних відносинах. Розглянуто способи захисту суб'єктивних прав від порушень у рекламних відносинах з використанням законних форм і засобів. Класифіковано порушення, установлено специфіку підстав і умов настання цивільної відповідальності та відшкодування збитків як найбільш виправданої її форми у рекламних відносинах.

Охарактеризовано поняття та зміст адміністративно-правового забезпечення інформаційних відносин в галузі реклами. Досліджено адміністративно-правовий механізм забезпечення безпеки інформаційних відносин у галузі реклами. Розглянуто особливості та види адміністративної відповідальності за порушення загальнообов'язкових правил рекламної діяльності та заходів їх припинення. Сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення адміністративно-правового забезпечення інформаційних відносин в галузі реклами.

Проаналізовано формування рекламної діяльності в Україні в контексті розкриття історіографії розвитку інформаційних відносин (ІВ) у галузі реклами (ГР), поняття, забезпечення і засад адміністративно-правового регулювання ІВ у ГР, адміністративної відповідальності за порушення ІВ у ГР. Висвітлено сутність і елементи формування адміністративно-правового механізму забезпечення інформаційної безпеки (ІБ) у ГР, завдання і проблеми адміністративно-правового забезпечення безпеки ІВ у ГР. Увагу приділено методологічним підходам, суб'єктам, організаціям забезпечення і розвитку ІБ у ГР, ролі органів державної влади й управління у забезпеченні ІВ у ГР.

Визначено проблеми правового регулювання інформаційної діяльності органів внутрішніх справ України. Досліджено особливості правового статусу підрозділів органів внутрішніх справ, які взаємодіють із засобами масової інформації. Розглянуто зміст, функції, методи та принципи взаємодії мас-медіа з правоохоронними органами у формуванні позитивної громадської думки щодо діяльності органів внутрішніх справ України. Сформульовано пропозиції щодо підвищення ефективності форм взаємодії органів внутрішніх справ із мас-медіа у процесі формування позитивного іміджу міліції.

Висвітлено особливості сучасного законодавства про рекламу в Україні. Виділено рекламно-інформаційні засоби, що впливають на прийняття рішень про купівлю товарів. Наведено результати опитування споживачів з метою виявлення домінуючих джерел інформації і реклами лікарських препаратів, їх ставлення до реклами лікарських засобів та враження від реклами окремих препаратів. Наведено рівні запам'ятовування та впізнавання реклами: спонтанний (непідказаний), підказаний, тахістоскопічний. Визначено лікарські препарати, рекламу яких пам'ятають споживачі.

Досліджено питання державної політики у сфері реклами, розроблено рекомендації щодо підвищення її ефективності, зокрема, з використанням фіскального регулювання. Обгрунтовано роль податкових інструментів у державному управлінні рекламою для захисту інтересів держави й суспільства. Визначено, що оподаткування може сприяти збалансуванню корпоративних інтересів рекламного бізнесу з правами та вимогами суспільства.

Висвітлено історію виникнення та розвитку взаємодії податкових органів із засобами масової інформації (ЗМІ). Розкрито поняття та сутність співпраці, аспекти взаємодії податкових органів із ЗМІ як форму зв'язку прес-служб податкових органів України із представниками ЗМІ, за допомогою якої вони, взаємодоповнюючи один одного, створюють умови для успішного функціонування обох сторін. Визначено критерії та принципи співпраці зазначених органів і запропоновано найефективніші форми взаємодії податкових органів із мас-медіа. Удосконалено межі повноважень податкових органів із ЗМІ, визначено якісно новий метод підвищення ефективності взаємодії зазначених органів. Запропоновано створення незалежного державного органу, який би неупереджено проводив координацію роботи представників мас-медіа з податковими органами та систематично контролював дотримання законності під час співпраці зазначених органів. Висвітлено позитивний міжнародний досвід взаємодії податкових органів із засобами комунікації та запропоновано напрями вдосконалення співпраці податкових органів України із ЗМІ.

Досліджено правове регулювання в Україні рекламної діяльності на телебаченні у господарсько-правовому аспекті. Розкрито сутність, ознаки та принципи рекламної діяльності та реклами на телебаченні як результату такої діяльності. Запропоновано визначення рекламної діяльності та реклами на телебаченні. Значну увагу приділено аналізу особливостей господарсько-правового регулювання соціальної, політичної та недобросовісної реклами на телебаченні. Проаналізовано сутність, види та порядок застосування господарських санкцій за порушення законодавства про рекламну діяльність на телебаченні.

Розкрито правову сутність відносин, які виникають у процесі здійснення реклами торговельних брендів. Вивчення особливостей правового регулювання відносин щодо реклами торговельних брендів проведено на базі всебічного аналізу соціальних, технічних та економічних взаємозв’язків учасників цих відносин. Дослідження здійснено з урахуванням специфічності предмета реклами, що зумовлює особливості укладання, зміни та припинення договору реклами торговельних брендів. Проаналізовано чинне законодавство щодо рекламної діяльності, визначено співвідношення понять "знак для товарів та послуг", "торговельна марка" та "торговельний бренд", правова природа, зміст та порядок укладання договору реклами торговельного бренду, його місце в системі цивільно-правових договорів. Запропоновано визначення торговельного бренду, поняття договору реклами торговельного бренду, окреслено зміст договору реклами торговельного бренду, порядок узгодження його умов та укладення. Обгрунтовано необхідність застосування до рекламіста додаткових заходів впливу для спонукання його дотримуватися положень чинного законодавства в сфері рекламної діяльності.

Запропоновано визначення базових правових категорій таких як "реклама", "рекламна діяльність", "рекламний продукт", "ринок рекламних послуг", "рекламні послуги", "недобросовісні рекламні послуги" і здійснено відмежування реклами від споріднених понять (оголошення, інформація, продакт плейсмент) та видів діяльності (маркетинг, журналістика). Визначено основні дисфункції у нормативному регулюванні реклами в Україні за різними напрямками та розглянуто їх правову природу, наслідки їх неврегульованості, можливі варіанти їх усунення. Здійснено порівняльно-правовий аналіз законодавства України про рекламу з положеннями нормативно-правових актів зарубіжних країн, на підставі цього внесено конкретні пропозиції щодо вдосконалення нормативного матеріалу у Законі України "Про рекламу" шляхом інкорпорації норм у законодавство України про рекламну діяльність. Обгрунтовано необхідність обмеження використання маніпулятивних технологій у рекламі з відповідними пропозиціями щодо запобігання справляння впливу такої реклами на споживачів. Запропоновано розробити нову редакцію Закону України "Про рекламу", яка має передбачити конкретні новації щодо його модернізації за такими напрямами: модернізація структури закону з метою систематизації викладення нормативного матеріалу; розширення понятійного апарату та визначення змісту основних правових засобів регулювання; впровадження системного договірного забезпечення; регламентація особливостей рекламування специфічних видів товарів і послуг, що дозволить забезпечити ефективне нормативне регулювання реклами в Україні відповідно до вимог сучасності.

Досліджено інститут реклами в системі права України. Сформульовано доктринальне визначення комплексного міжгалузевого інституту реклами. З'ясовано його юридичну природу та зміст, наведено власне визначення реклами, проведена класифікація видів реклами. На підставі аналізу законодавства та практики його застосування проаналізовано особливості цивільних правовідносин, що виникають у сфері реклами. Досліджено їх суб'єктний склад. Надано характеристику інформаційної природи реклами. Досліджено цивільно-правові аспекти застосування принципу моральності в рекламних правовідносинах, особливості охорони особистих немайнових прав у сфері реклами. Проаналізовано ключові аспекти захисту прав споживачів реклами, зокрема в мережі Інтернет.

Висвітлено питання репрезентування правового мас-медійного дискурсу та тексту у контексті герменевтико-комунікативного й юридико-лінгвістичного способів. Проаналізовано етапи дослідження правового тексту з метою унеможливлення різнотлумачення nf герменевтичних "зміщень" у сприйнятті правового масмедійного дискурсу.

Мета роботи - розробити та внести зміни, доповнення до існуючої законодавчої та нормативно-правової бази, здатні мінімізувати, а надалі виключити в засобах масової інформації прояви рекламного тероризму і пиво-горілчаного геноциду населення України. Проведені експериментальні дослідження телерекламної діяльності щодо презентації ліків, парафармації, пиво-горілчаних виробів тощо в телеефірі України, стали переконливим аргументом і обгрунтуванням внесення суттєвих змін, доповнень і прийняттю нових законодавчих, нормативно-правових актів, внесених авторами.

Охарактеризовано сучасний стан нормативного регулювання рекламної діяльності. Розкрито поняття реклами та рекламної діяльності. Розглянуто напрями вдосконалення законодавства про рекламну діяльність. Обгрунтовано принципи та заборони як правові засоби регулювання рекламної діяльності. Висвітлено проблеми господарсько-договірного забезпечення рекламних послуг.

Исследован реальный мониторинг телерекламы лекарственных средств (ЛС) в эфирном пространстве на основных телеканалах Украины, России, Белоруси. Методы мониторинга базируются на фактическом массиве результатов репрезентативной выборки (сплошного наблюдения), которые обеспечивают валидность результатов доказательной фармации. Установлены ежегодные закономерности в телерекламной деятельности. Уделено внимание составлению перечня представленных лекарств, парафармации, их ротации, нарушениям и мероприятиям по созданию нормативно-правовых основ в рекламном бизнесе. Обобщены параметрические показатели анализа мониторинга телерекламы лекарств, парафармацевтической и пиво-водочной продукции за 2011 г. Ежегодные темпы роста объемов инвестиций фармкомпаний в телерекламу в денежном выражении (в грн) вырос в 2012 г. по сравнению с 2011 г. на 35,8 %, в 2013 г. в сравнении с 2012 г. - на 47,1 %. Одновременно нашими учеными доказано, что индекс роста объемов сбыта ЛС до проведения рекламной компании составлял 10,9 %, во время проведения его рекламы - 24,4 %, после проведения несколько снижался, но, в некотором временном интервале стабильно удерживался до 20,8 %. Динамика роста объемов сбыта ЛС с участием телевидения (ТВ) и без рекламы на ТВ ярко демонстрируется данными парных сравнительных показателей за 2011 и 2012 гг. В июне 2014 г. были проведены экспериментальные исследования и сравнительный анализ их результатов, в отношении розничных цен рекламируемых и не рекламируемых ЛС, аналогичных по активным фармацевтическим ингредиентам. Эти исследования были проведены на примере дротаверина (отечественный не рекламируемый лекарственный препарат) и но-шпы (Франция) - широко рекламируемый препарат, стоимость которого в 2 - 3 раза выше дротаверина отечественного производителя. Количество рекламной продукции, а именно ЛС, в 2011 г. увеличилась на 17,7 %, а в денежном выражении (грн) составляет 26,8 %. Одновременно с увеличением объемов производства увеличивается и телерекламная ниша, и цена лекарств. Расхождение в разрекламированных и не рекламируемых ЛС превышает в данном случае более, чем в 2 раза. Проведен анализ параметрических показателей мониторинга телерекламы ЛС, парафармацевтической продукции и пиво-водочных изделий за 2011 г. на основных телеканалах Украины. Установлены ключевые отличия и закономерности развития телерекламного бизнеса.

Наведено узагальнення нормативно-правових чинників впливу на телерекламну діяльність та економічні наслідки в результаті реклами препаратів іноземних виробників. Експериментально доведено, що лікарські препарати, рекламовані на телебаченні, аналогічні за діючим фармацевтичним інгредієнтом, у 2 - 3 рази дорожчі, аніж не рекламовані. Порівняльний аналіз цін проведено на прикладі дротаверину (вітчизняного виробника) та імпортного аналога (но-шпа, Франція).

Проведено аналіз організаційно-правового забезпечення державного регулювання інформаційної безпеки реклами. Визначено органи державної влади, які здійснюють регулювання інформаційної безпеки реклами, що уможливило виявлення низки недоліків в їх сучасній системі. Досліджено сутність державного нормативно-правового регулювання інформаційної безпеки реклами, що надало можливість виділити ключові напрямки орієнтації вітчизняного законодавства стосовно неможливості завдання моральної шкоди споживачам та введення їх в оману, а також стосовно захисту авторських і суміжних прав конкурентів. Охарактеризовано ключові принципи організаційно-правового забезпечення державного регулювання інформаційної безпеки реклами, які можуть слугувати підгрунтям для подальшого вдосконалення державного регулювання рекламної діяльності. В цілому, проведене дослідження є підгрунтям для побудови комплексного механізму державного регулювання інформаційної безпеки реклами, що дозволить знизити ризики завдання виробниками та розповсюджувачами реклами фізичної, моральної та матеріальної шкоди споживачам і конкурентам.