Комплексно досліджено кримінально-правовий та кримінологічний феномен злочинності на релігійному грунті (ЗРГ). Проаналізовано феноменологію ЗРГ, її детермінацію та особливості запобігання. За допомогою методологічних підходів визначено роль релігії та релігійності як засобів впливу на злочинність. Удосконалено методологічний інструментарій дослідження ЗРГ. Надано загальну характеристику злочинів, що вчиняються на релігійному грунті або пов'язані з релігією в теорії кримінального права та законодавства щодо кримінальної відповідальності. Визначено кількісно-якісні показники та латентний вимір ЗРГ. Доведено значення психологічних чинників формування злочинної поведінки, що впливають на виникнення та поширення ЗРГ, а також роль віктимологічних і ситуаційних чинників у механізмі злочинної поведінки та формуванні рішення щодо вчинення ЗРГ або пов'язаного з релігією. Здійснено інтегративний аналіз особи, що вчинила ЗРГ або пов'язаний з релігією. Визначено особливості групової мотивації злочинних дій, вчинених з мотиву релігійної ненависті або ворожнечі. Доведено значення запобігання ЗРГ.

Проаналізовано підстави кримінально-правової охорони правовідносин, змістом яких є право на свободу віросповідання людини. Обгрунтовано тезу про необхідність запровадити підвищену кримінальну відповідальність за незаконну діяльність згаданих груп. ст.181 КК України має певні вади. У ній передбачається відповідальність тільки для організаторів та керівників деструктивних груп, але нічого не сказано про активних учасників, які всебічно сприяли її функціонуванню. Обгрунтовано необхідність нової редакції ст. 181 КК України, яка дозволить захищати осіб від будь-яких протиправних дій з боку організаторів, керівників та активних учасників деструктивних релігійних чи громадських об'єднань. Запропоновано створити на державному рівні Центр допомоги жертвам деструктивних релігійних та громадських об'єднань.

Розкрито проблеми використання релігійними сектами вікових і психологічних особливостей неповнолітніх з метою їх залучення до релігійних сект задля злочинної діяльності.

Порівнюючи КК України з кримінальним законодавством країн Балтії (Литва, Латвія, Естонія), ставиться мета здійснити пошук оптимальних варіантів подальшого розвитку кримінального законодавства України в частині відповідальності за правопорушення проти моральності, ураховуючи сучасні прагнення до кардинального оновлення відповідної нормативної бази. Методика. Ключовим методом дослідження, що використовувався, є порівняльний. З його допомогою здійснювалось критичне зіставлення положень кримінального законодавства країн Балтії та України щодо підстав відповідальності за правопорушення проти моральності. Під час дослідження також використовувались такі методи наукового пізнання, як історико-правовий, системно-структурного аналізу, формально-логічний, моделювання. Результати. На підставі вивчення переваг і вад нормативної регламентації підстав відповідальності за кримінальні правопорушення (злочини та проступки) проти моральності згідно з КК країн Балтії розроблено рекомендацій щодо оптимізації та підвищення ефективності таких норм з урахуванням процесів реформування кримінального законодавства, що розпочалися в Україні. Наукова новизна. Проведене дослідження дозволило визначити низку позитивних і прогресивних законодавчих рішень, що відбивають КК країн Балтії у частині відповідальності за правопорушення проти моральності. Це дає можливість здійснити їх потенційне запозичення у процесі подальшої нормотворчої діяльності в Україні. Практична значимість. Висновки та пропозиції, які сформульовані у статті, можуть бути використані у правотворчій діяльності для вдосконалення кримінального законодавства України щодо протидії посяганням на моральність, а так само в науково-дослідній діяльності та навчальному процесі - як підгрунтя для подальших компаративістських наукових досліджень проблем відповідальності за правопорушення проти моральності в Україні та інших країнах.