Вперше проведено дослідження проблеми запобігання вчинення злочинів засудженими в установах виконання покарань (УВП). Розкрито сутність поняття, види та детермінанти злочинності у місцях позбавлення волі, встановлено їх діалектичний зв'язок з явищами загальної злочинності в Україні. Зроблено висновок, що питання боротьби зі злочинністю в УВП мають вирішувати не лише підрозділи Державної кримінально-виконавчої служби України, а й інші правоохоронні структури, насамперед ОВС. Визначено об'єктивний потенціал сил і засобів впливу на засуджених в УВП. Запропоновано змінити роль і місце УВП у системі суб'єктів профілактики злочинів, для яких за сучасних умов відводяться другорядні функції у протидії злочинності (вирішення питань працевлаштування колишніх засуджених, влаштування їх до будинків-інтернатів та інших патронажних установ, зокрема, медичних, а також їх ресоціалізації). Зроблено висновок про необхідність здійснення лише на законних підставах правообмеження щодо засуджених з метою запобігання вчиненню ними злочинів. Виявлено, що регулювання даних питань на рівні підзаконних нормативних актів за сучасних умов не відповідає вимогам Конституції України, в якій визначено правовий статус засуджених. Обгрунтовано необхідність розширення та впровадження альтернативних покарань і підвищення рівня загальної й індивідуальної профілактики злочинів в УВП.

Проаналізовано механізм застосування засобів виправлення та ресоціалізації засуджених у процесі виконання покарання у вигляді позбавлення волі. Розкрито форми та методи організації суспільно-корисної праці засуджених. Увагу приділено соціально-виховній роботі з засудженими, проблемам загальноосвітнього та професійного навчання даних осіб, а також формам і методам громадського впливу на них. Охарактеризовано практику функціонування спостережних комісій в Україні, визначено шляхи її удосконалення. Обгрунтовано принципи раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки засуджених.

Висвітлено комплекс питань теоретичного та практичного характеру, пов'язаних з виконанням і відбуванням покарання колишніми суддями та співробітниками правоохоронних органів в установах виконання покарань. Досліджено стан розробленості проблеми утримання цієї категорії засуджених, виходячи з класифікаційної системи роздільного утримання засуджених до позбавлення волі у виправних колоніях. Проаналізовано кримінально-правову, кримінологічну та кримінально-виконавчу характеристики особистості засуджених і встановлено їх характерні типологічні риси. Визначено особливості карально-виховного впливу на колишніх суддів і співробітників правоохоронних органів, що здійснюються в процесі виконання та відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Запропоновано комплекс заходів щодо ресоціалізації цієї категорії засуджених.

Розкрито зміст та особливості процесу соціально-педагогічної ресоціалізації з підлітками, які скоїли злочин. Визначено основні напрями та компоненти соціально-педагогічної та профілактичної роботи з підлітками-правопорушниками за умов спеціалізованих навчально-виховних установ.

Досліджено проблему визначення мети соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими на основі використання теорії цілепокладання.

Проаналізовано нові напрями та сучасні проблеми роботи в закладах пенітенціарної системи. Визначено методо-, аксіо-, теологічні основи пенітенціарної педагогіки.

Зазначено, що у роботі судового вихователя дуже важливим є особисто орієнтований (суб'єктний) підхід до підопічних. Вихователь, незважаючи на різні перешкоди та бар'єри, має можливість втілити цю ідею на практиці. Розглянуто низку методів, в основі яких лежить відповідальність підопічного, його особистість. Ці методи передбачають насамперед шанобливе ставлення до підопічного, повагу до гідності та самостійності. Виділено метод контракт (домовленість).

Розкрито інформаційне забезпечення виховного процесу у пенітенціарному закладі (суб'єкт, об'єкт, організація процесу виправлення, його умови й результат). Надано класифікацію інформації, а також умови щодо її застосування. Охарактеризовано прийоми структурного, змістовного, педагогічного, причинно-наслідкового аналізу.

Розкрито етапи соціально-виховної роботи з ув'язненими, охарактеризовано виправні та формувальні методи діяльності соціального педагога. Надано напрями змісту роботи пенітенціарного закладу. Проаналізовано роботу методично-виховної ради, показано шляхи накопичення позитивного досвіду виправлення засуджених.

Розглянуто питання організації та проведення соціальної та виховної роботи з засудженими до покарання у вигляді позбавлення волі. Розкрито технології соціальної та виховної роботи з засудженими, педагогічні, психологічні та кримінально-правові підходи до розуміння процесів виправлення та ресоціалізації різних категорій осіб, які відбувають кримінальні покарання в місцях позбавлення волі. Досліджено сутність та мету соціальної та виховної роботи з засудженими, проаналізовано нормативні акти, що регламентують кримінально-виконавчі правовідносини, а також методи та прийоми, що дозволяють впливати на особистість засудженого, сприяють його успішній адаптації та підготовці до звільнення з місць позбавлення волі. Внесено рекомендації щодо удосконалення соціальної та виховної роботи з засудженими до позбавлення волі.

Узагальнено результати експериментального дослідження з вивчення соціально-педагогічного потенціалу регіону і громади Перевальської виховної колонії для неповнолітніх.

Розкрито особливості жіночої злочинності, а саме: сімейно-шлюбні, родинні та сусідські відносини, а також сфера виконання професійних функцій; показано соціальний портрет засудженої, який містить кримінально-правові та психолого-педагогічні характеристики; визначено форми та методи соціально-педагогічної дії, необхідні для виховної роботи із засудженими жінками.

Розглянуто психологічне значення освіти дорослих, специфіку навчання дорослих із соціальної точки зору, соціальні умови і підходи, які сприяють зростанню дидактичного потенціалу освіти дорослих. Проаналізовано особливості освіти засуджених.

Рассмотрено психологическое значение образования взрослых, специфику обучения взрослых с социальной точки зрения, социальные условия и подходы, которые способствуют повышению дидактического потенциала образования взрослых. Проанализированы особенности образования осужденных заключённых.

In the article an author examines the psychological value of education of adults, specific of teaching of adults from the social point of view, social terms and approaches which are instrumental in the increase of didactic potential of education of adults. And also analyses the features of education convict prisoners.

Виявлено недоліки чинного організаційно-функціонального механізму державного регулювання ресоціалізації засуджених неповнолітніх. Конкретизовано перелік заходів, спрямованих на його вдосконалення. Удосконалено класифікацію суб'єктів регуляторного впливу, функцією яких є ресоціалізація засуджених неповнолітніх.

Проаналізовано наукові підходи (позиції) з ряду суттєвих питань, що виникають у разі оцінювання загально-превентивного потенціалу покарань в Україні та під час наукової розробки напрямів підвищення його ефективності з урахуванням соціальних факторів. Окреслено перспективні для подальших досліджень у цьому напрямі орієнтири, що базуються на врахуванні сучасного стану розвитку правової думки, правової свідомості та культури й кримінально-правової політики держави.

Досліджено зв'язок засуджених до позбавлення волі із зовнішнім світом засобами мас-медіа, зокрема завдяки телерепортажу у випусках новин. Вказаний зв'язок розглянуто з точки зору соціальних комунікацій, журналістики, масової комунікації, соціології, науки кримінально-виконавчого права в межах соціальнокомунікаційних технологій. Здійснено деталізацію негативного та позитивного впливу телерепортажу на сприйняття реальності засудженими чоловіками. Проаналізовано специфіку впливу телерепортажу у випусках новин на формування моделей поведінки засуджених. Верифіковано телерепортаж як інструмент інмутації сприйняття реальності засудженими до позбавлення волі.

Проведено комплексне та системне дослідження загальноосвітнього та професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі. Розкрито соціально-правове призначення навчання осіб, засуджених до позбавлення волі, проведено історико-правовий аналіз їх навчання, з'ясовано поняття та зміст навчання осіб, засуджених до позбавлення волі в Україні. Досліджено зарубіжний досвід навчання таких осіб і перспективи його впровадження у національну практику. Визначено правове регулювання навчання осіб, засуджених до позбавлення волі, за умов реформування пенітенціарної системи, зокрема, роль навчання осіб, засуджених до позбавлення волі та його місце у системі основних засобів їх виправлення та ресоціалізації, порядок та умови одержання особами, засудженими до позбавлення волі, загальноосвітнього та професійно-технічного навчання. Визначено правовий статус таких осіб, які навчаються в установах виконання покарань. Запропоновано напрямки удосконалення загальноосвітнього та професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі, зокрема, шляхом законодавчого забезпечення та тісної взаємодії установ виконання покарань з навчальними закладами, державними та недержавними органами та організаціями.

Здійснено огляд сучасного стану наукової розробки теорії та практики організації соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі. З'ясовано мету і завдання такої роботи. Проаналізовано міжнародні стандарти та вивчено зарубіжну практику проведення соціально-виховної роботи із засудженими та подібних видів діяльності з метою впровадження в Україні позитивного досвіду. Виявлено особливості нормативного регулювання форм та методів зазначеної роботи із засудженими до позбавлення волі. Визначено суб'єктів здійснення соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі. Запропоновано шляхи удосконалення цієї роботи. Сформульовано на підставі проведеного наукового пошуку пропозиції з удосконалення кримінального та кримінально-виконавчого законодавства.

Розроблено й охарактеризовано зміст соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими в сукупності її складників - освітньої (загальна середня, професійно-технічна та вища освіта), виховної (усебічне виховання й участь у програмах диференційованого виховного впливу), психологічної (психодіагностика, психопрофілактика, психокорекція, психоконсультація, психологічна просвіта) та соціальної (організація взаємодії персоналу колонії та суб'єктів ресоціалізуючого середовища) роботи, спрямованої на досягнення мети ресоціалізації особистості. Соціальна робота сприяє розвитку особистості неповнолітніх правопорушників, що містить реконструкцію соціального статусу, сімейних і соціальних зв'язків, створення умов для повернення додому та працевлаштування після звільнення, а також умов для інтеграції в суспільство як повноправного громадянина.

Досліджено теоретичні та практичні питання застосування заходів заохочення та стягнення у процесі виконання покарань, пов'язаних з ізоляцією. Розглянуто сучасний стан наукової розробки та практики застосування до засуджених заходів заохочення та стягнення під час виконання покарання у виді позбавлення волі. Проведено аналіз місця заохочень і стягнень у структурі правового статусу засуджених і персоналу установ виконання покарань. Висвітлено теоретичні положення сутності та значення заохочень і стягнень, що застосовуються до засуджених при виконанні покарань, пов'язаних з ізоляцією. Розглянуто підстави та порядок застосування заохочень і стягнень у процесі виконання покарання у виді арешту, позбавлення волі на певний строк і довічного позбавлення волі. На підставі проведеного аналізу сформульовано пропозиції з вдосконалення кримінального та кримінально-виконавчого законодавства.