Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр)14)

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розкрито процесуальний статус обвинуваченого, мету і напрямки вивчення його особи в стадії попереднього слідства, надано характеристику процесуальних форм і методів збирання відомостей про обвинуваченого та вивчення його особи. Висвітлено нові дослідження і технічні засоби встановлення відомостей про особу обвинуваченого. Підкреслено, що професійно грамотно та своєчасно зібрана доказова інформація на початковому етапі розслідування вирішальною мірою визначає результати подальшої роботи з розкриття та розслідування злочинів, його терміни й реальні вихідні дані.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)14

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)14

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто питання визначення правового статусу осіб, відносно яких порушено кримінальну справу, та які хоча й причетні до вчинення злочину, але немає підстав для їх затримання чи застосування запобіжного заходу згідно з кримінально-процесуальним законодавством України.

Рассмотрены вопросы определения правового статуса лиц, в отношении которых возбуждено уголовное дело, и которые хотя и причастны к совершению преступления, но нет оснований для их задержания или применения предупредительной меры в соответствии с уголовно-процессуальным законодательством Украины.

Questions of definition of a legal status of persons concerning which criminal case and which though are involved in fulfillment of a crime is excited are considered, but there are no bases for their detention or application of a precautionary measureaccording to the criminal-remedial legislation of Ukraine.

Розглянуто практику істотних порушень прав обвинуваченого та підсудного у кримінальному процесі.

Рассмотрена практика существенных нарушений прав обвиняемого, подсудного в уголовном процессе.

Practice of essential infringements of rights accused, within the jurisdiction in criminal trial is considered.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)14 + Х893.9(4УКР)4

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)-2 + Х893.9(4УКР)14

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)14

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)14

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)14 + Х894.9(4УКР)25

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Криміналістика окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто питання затримання підозрюваного (ЗП) у кримінальному процесі України, охарактеризовано його правове положення. Наведено рекомендації щодо вдосконалення українського законодавства, проаналізовано чинне законодавство та слідчу практику з питань ЗП. Увагу приділено правовій природі ЗП, кримінально-процесуальному регламенту ЗП, підставам і процесуальному порядку звільнення затриманого.

Рассмотрены вопросы задержания подозреваемого (ЗП) в уголовном процессе Украины, охарактеризовано его правовое положение. Приведены рекомендации по усовершенствованию украинского законодательства, проанализировано действующее законодательство и следственная практика по вопросам ЗП. Внимание уделено правовой природе ЗП, криминально-процессуальному регламенту ЗП, основаниям и процессуальному порядку освобождения задержанного.

Наведено визначення понять "інформація", "телекомунікації", "телекомунікаційні технології", "телеконференція", "відеоконференцзв'язок". Наведено розгорнуту класифікацію та характеристику найбільш розповсюджених телекомунікаційних систем. Зазначено роль телекомунікаційних технологій (ТКТ) у розслідуванні хлочинів. Виокремлено потенційні можливості застосування телекомунікаційної передачі інформації під час розслідування злочинів. Розглянуто питання правового регулювання використання інформації, одержаної телекомунікаційним шляхом. Увагу приділено досягненню світового науково-технічного прогресу та позитивному досвіду зарубіжних країн. Досліджено практику зарубіжних країн щодо використання телекомунікаційної передачі інформації у розслідуванні злочинів. Показано необхідність впровадження у кримінальне судочинство сучасних технологій, а також використання їх на окремих стадіях розслідування та судового розгляду кримінальних справ. Розглянуто характеристику напрямів (можливостей) затосування ТКТ у розслідуванні злочинів, а також можливості їх використання для доказування у кримінальному процесі. Зазначено переваги проведення окремих слідчих дій з використанням ТКТ. Розглянуто питання підвищення ефективності використання криміналістичних обліків на базі впровадження ТКТ. Увагу приділено особливостям процесуальної фіксації інформації, одержаної телекомунікаційним шляхом, та її доказовому значенню.

Здійснено комплексне дослідження засобів забезпечення майнових, немайнових та інших прав і законних інтересів особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину. Досліджено сучасні проблеми забезпечення та реалізації прав і законних інтересів особи під час її затримання за такого випадку. На підставі результатів дослідження розроблено класифікацію зазначених прав та систему кримінально-процесуальних гарантій прав і законних інтересів майнового та немайнового характеру особи, затриманої за підозри у вчиненні злочину. Обгрунтовано необхідність щодо посилення охорони прав і зазначених законних інтересів затриманих осіб шляхом внесення змін до чинного законодавства.

Проведено комплексне дослідження теоретичних і прикладних проблем забезпечення кримінально-процесуальних гарантій прав і законних інтересів особи, яка підозрюється у вчиненні злочину в досудових стадіях кримінального процесу. Запропоновано визначення поняття особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, розкрито сутність кримінально-процесуальних гарантій її прав і законних інтересів. Проаналізовано підстави визнання особи як підозрюваної. Визначено місце та роль стадії порушення кримінальної справи в системі гарантій прав і законних інтересів особи, яка підозрюється у вчиненні злочину. Досліджено питання забезпечення гарантій їх реалізації в процесі перевірки інформації про злочин, а також на етапі протокольного оформлення досудової підготовки матеріалів кримінальної справи. Встановлено правомірність кримінально-процесуального затримання особи на підставі підозри у вчиненні злочину. Розглянуто питання застосування запобіжного заходу (взяття під варту) до пред'явлення особі обвинувачення на стадії досудового розслідування.

Розкрито зміст поняття та визначено правовий статус обвинуваченого. Встановлено, що право обвинуваченого давати показання є важливим елементом права на захист. Розкрито сутність та ознаки показань обвинуваченого. Визначено, що показання обвинуваченого - джерело доказів, які повідомлені обвинуваченим (підсудним) на допиті або очній ставці, проведених під час досудового розслідування у кримінальній справі або в суді першої або апеляційної інстанцій відповідно до вимог кримінально-процесуального закону. Обгрунтовано положення про подвійну процесуальну природу показань обвинуваченого, які є джерелом доказів і засобом захисту від обвинувачення. Констатовано недосконалість спрощеного порядку судового розгляду, передбаченого ст. 299 та ст. 301-1 КПК, в яких судове слідство обмежується допитом підсудного, що визнає вину. Наведено пропозиції щодо його удосконалення. Розглянуто особливості показань обвинуваченого у суді апеляційної інстанції, у справах про злочини неповнолітніх, приватного обвинувачення, а також у разі вирішення питання про взяття обвинуваченого під варту.

Досліджено процесуально-правові засади участі іноземних громадян у кримінальному судочинстві України. Обгрунтовано необхідність теоретичного осмислення проблем реаліазції норм кримінально-процесуального законодавства у зв'язку з провадженням у кримінальних справах за участю іноземних громадян у кримінальному судочинстві України. Досліджено питання, пов'язані з правовою регламентацією участі іноземних громадян у кримінальному процесі України. Обгрунтовано пропозиції щодо усунення недоліків кримінально-процесуального законодавства України, забезпечення взаємообумовленості та гармонізації кримінально-процесуального законодавства України з нормами міжнародного права. Визначено особливості провадження у кримінальних справах за участю іноземних громадян у процесі здійснення кримінального судочинства в Україні. Розглянуто юридичні питання щодо статусу та нормативно-правового забезпечення прав і законних інтересів іноземних громадян у кримінальному судочинстві України. Наведено пропозиції щодо удосконалення провадження у кримінальних справах за участю іноземних громадян. Проаналізовано правові документи та практику міжнародного співробітництва у сфері боротьби зі злочинністю, зокрема, в кримінальних справах за участю іноземців.

Обгрунтовано необхідність введення додаткових гарантій забезпечення законності під час проведення невідкладних слідчих дій. Аргументовано необхідність установлення у кримінально-процесуальному законі загальної норми про забезпечення поваги, честі та гідності особи й охорону приватного життя під час проведення невідкладних слідчих дій. Зазначено щодо необхідності обов'язкового законодавчого регламентування випадків проведення у невідкладному режимі, без рішення суду, обшуку, виїмки та огляду житла чи іншого володіння особи. За цього протягом доби законність цих дій та одержання доказів має бути перевірена судом. Розвинуто підхід щодо умов участі понятих у проведенні слідчих дій, зокрема невідкладних. Запропоновано підхід до визначення принципу конституціоналізму як інструменту забезпечення прав і свобод особи у кримінальному процесі, зокрема на досудових стадіях у разі проведення невідкладних слідчих дій та обгрунтовано пропозицію щодо його відображення у проекті Кримінально-процесуального кодексу України. Доведено необхідність скорочення терміну затримання особи, що підозрюється у вчиненні злочину. Розвинуто положення щодо характеристики меж судового контролю.

Розглянуто особливості досудового провадження у кримінальних справах щодо окремих службових осіб, які обіймають особливо відповідальне становище. Проаналізовано види проваджень у кримінальному судочинстві. Охарактеризовано правовий статус окремих осіб, які обіймають особливо відповідальне становище, розкрито загальні положення їх відповідальності. Увагу приділено порядку порушення кримінальної справи та застосуванню заходів процесуального примусу щодо цієї категорії осіб, а також процесуальному порядку провадження слідчих та інших процесуальних дій щодо них.

Рассмотрены особенности досудебного производства по криминальных делам относительно служебных лиц, занимающих особо ответственное положение. Проанализированы види производств в криминальном судопроизводстве. Охарактеризован правовой статус отдельных служебных лиц, занимающих особо ответственное положение, раскрыты общие положения их ответственности. Уделено внимание порядку возбуждения криминального дела и применению мер процессуального принуждения относительно этой категории лиц, а также процессуальному порядку производства следственных действий относительно них.

Наведено визначення поняття "суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності" й їх класифікацію в кримінально-процесуальному праві та занесення в класифікацію таких суб'єктів як засуджений і виправданий. Проведено дослідження прав засудженого, виправданого на стадіях апеляційного, касаційного проваджень, під час перегляду вироку в порядку виключеного провадження та в процесі виконання вироку. Проаналізовано концептуальні основи взаємодії засудженого й адвоката-захисника в апеляційному суді та висвітлено проблему допуску захисника на стадії апеляційного, касаційного проваджень. Проведено аналіз правових норм національного та міжнародного права щодо екстрадиції засуджених. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України з приводу сприяння забезпеченню прав і обов'язків засудженого, виправданого як суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності.