Проаналізовано досвід з розробки теоретико-методичних засад судового почеркознавства (СП) і судовопочеркознавчої експертизи (СПЕ). У Загальній частині розглянуто питання щодо теоретичних положень СП, його розвитку та сучасного стану, а також вчення про почерк і його основні властивості. Висвітлено теоретичні положення СПЕ, зокрема, предмет, задачі, об'єкти, загальні положення методики проведення почеркознавчих досліджень (ПЧД) і складання висновку експертизи. В Особливій частині наведено положення щодо проведення окремих видів ПЧД з урахуванням особливостей різноманітних почеркових об'єктів.

Проанализирован опыт по разработке теоретико-методических основ судебного почерковедения (СП) и судебнопочерковедческой экспертизы (СПЭ). В общей части рассмотрены вопросы о теоретических положениях СП, его развитии и современном состоянии, а также учение о почерке и его основных свойствах. Освещены теоретические положения СПЭ, в частности, предмет, задачи, объекты, общие положения методики проведения почерковедческих исследований (ПЧИ) и составления вывода экспертизы. В особенной части приведены положения о проведении отдельных видов ПЧИ с учетом особенностей разнообразных почерковых объектов.

За результатами проведеного узагальнення експертної практики, анкетування експертів-почеркознавців і представників правоохоронних органів, а також аналізу літературних джерел визначено коло неідентифікованих завдань, які можуть бути вирішені на сучасному етапі розвитку судового почеркознавства. Надано критичну оцінку можливостей існуючих методик для вирішення класифікаційних і діагностичних задач. Обгрунтовано необхідність розробки формалізованої системи ознак почерку та процесу їх виділення з метою однозначного їх сприйняття будь-яким експертом. Виявлено найбільш поширені недоліки, притаманні існуючим методикам щодо вирішення класифікаційних задач, які призводять до необгрунтованих висновків експертів. Розроблено методичні рекомендації щодо формулювання оціночних суджень експертів з вирішення діагностичних завдань на кожному з етапів дослідження та формування висновку, а також оформлення висновків судово-почеркознавчої експертизи для вирішення такого типу задач.