Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Приведен научно-практический комментарий положений Уголовного законодательства Украины по состоянию на 1 января 2005 г. с учётом последних постановлений Пленума Верховного Суда Украины. Освещены особенности уголовной ответственности и наказания несовершеннолетних, преступлений против основ национальной безопасности Украины, жизни и здоровья, свободы, чести и достоинства личности, избирательных, трудовых и других личных прав и свобод граждан, собственности, а также преступлений в сферах хозяйственной деятельности, оборота наркотических средств, психотропных веществ, их аналогов и прекурсоров, охраны государственной тайны, неприкосновенности государственных границ, обеспечения призыва и мобилизации, использования электронно-вычислительных машин (компьютеров), систем и компьютерных сетей, служебной деятельности, против окружающей среды, общественной безопасности, производства, движения и эксплуатации транспорта, общественного порядка и нравственности, авторитета органов государственной власти, местного самоуправления и объединений граждан, правосудия, мира, безопасности человечества и международного правопорядка.

Розглянуто теоретичні та практичні засади посередницької діяльності у сфері страхування та перестрахування. Висвітлено принципи організації та питання правового регулювання страхової діяльності. Проаналізовано сучасний стан вітчизняного ринку страхування, визначено тенденції його розвитку. Досліджено нові форми страхового посередництва та зарубіжний досвід діяльності у даній сфері. Розглянуто загальні принципи законодавства ЄС про страхування, способи організації страхового посередництва в провідних країнах Заходу та питання правового регулювання діяльності системи страхування у країнах СНД. Наведено статистичні матеріали та основні законодавчі акти ЄС з питань страхового посередництва.

Расмотрены теоретические и практически основы посреднической деятельности в сфере страхования и перестрахования. Освещены принципы организации и вопросы правового регулирования страховой деятельности. Проанализировано современное состояние отечественного страхового рынка, определены тенденции его развития. Исследованы новые формы страхового посредничества и зарубежный опыт деятельности в даной сфере. Рассмотрены общие принципы законодательства ЕС о страховании, способы организации страхового посредничества в ведущих странах Запада и вопросы правового регулирования деятельности системы страхования в странах СНГ. Приведены статистические материалы и основные законодательные акты ЕС по вопросам страхового посредничества.

Освещены вопросы административной ответственности и правового регулирования административно-процессуальной деятельности. Представлены проблемы, касающиеся административно-правового принуждения, административной ответственности, состава административного проступка, системы административных взысканий. Рассмотрены правила рассмотрения дел об административных нарушениях, случаи пересмотра постановлений (решений) по делам, а также задачи и принципы административного судопроизводства.

Наведено коментар до статей Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, викладено конвенцію про його запровадження. Розглянуто порядок видачі та оформлення переказного векселя, розкрито сутність індосаменту, акцепту та права регресу у разі неакцепту або неплатежу. Визначено строк і порядок здійснення платежу, встановлено позовну давність. Наведено загальну характеристику простого векселя. Проаналізовано основні положення Закону України "Про обіг векселів в Україні". Розкрито сутність юридичних термінів, використаних у Положенні про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України.

Приведен коментарий к статьям Унифицированного закона о переводных и простых векселях, рассмотрена концепция его реализации. Установлен порядок выдачи и оформления переводного векселя, раскрыта сущность индосамента, акцепта и права регресса в случае неакцепта или неплатежа. Определены строк и порядок осуществления платежа, установлена исковая давность. Приведена общая характеристика простого векселя. Проанализированы основные положения Закона Украины "Об обороте векселей в Украине". Раскрыта сущность юридических терминов, использованных в Положении о порядке осуществления банком операций с векселями в национальной валюте на территории Украины.

Висвітлено засади вексельного права, зокрема правове регулювання обігу векселів в Україні, юридичну природу відносин з учасниками вексельного обігу та загальні проблеми правовідносин з даних питань. Відображено правові аспекти регуляторних вексельних відносин позабіржового та біржового вексельного обігу.

Освещены основы вексельного права, в частности с правовое регулирование оборота векселей в Украине, юридическая природа отношений с учасниками вексельного оборота и общие проблемы правоотношений по данным вопросам. Отражены правовые аспекты регуляторных вексельных отношений внебиржевого и биржевого оборота.

Раскрыта сущность основных понятий правоохранительной деятельности, судебных власти и системы, правового статуса судей, органов юстиции, судейского самоуправления, прокуратуры и внутренних дел, нотариата в Украине, а также дознания и досудебного следствия, правосудия, адвокатуры, прокурорского надзора. Рассмотрен суд как орган судебной власти, охарактеризованы принципы осуществления правосудия в стране, в частности, предоставления правовой помощи при рассмотрении дел в судах, обязательности судебных решений, самостоятельности и независимости судей, национального языка судопроизводства. Изложены вопросы организации деятельности Конституционного Суда Украины.

На підставі напрацювань у галузі теорії держави та права, положень вчення про шкоду, заподіяну правопорушенням, які висвітлені в юридичній науці, а також норм чинного законодавства України розкрито суть поняття заподіяної злочином шкоди (ЗЗШ). З використанням теоретичних розробок науки кримінального права висвітлено місце шкоди у структурі злочину як явища реальної дійсності, встановлено співвідношення ЗЗШ і суспільно небезпечних наслідків. Визначено взаємозв'язок ЗЗШ і елементів складу злочину.

На основе наработок в отрасли теории государства и права, положений учения о вреде, причиненном в результате правонарушения, освещенных в юридической науке, а также норм действующего законодательства Украины раскрыта сущность понятия причиненного вреда вследствие совершенного преступления (ПВВСП). С учетом теоретических разработок науки уголовного права показано место вреда в структуре преступления как явления реальной действительности, установлены соотношения ПВВСП и общественно опасных последствий. Определена взаимосвязь ПВВСП и элементов состава преступления.

Освещены вопросы Общей и Особенной частей уголовного права Украины с учетом положений действующего уголовного законодательства. Рассмотрены понятие, состав, объект, субъект и стадии совершения преступления, обстоятельства, исключающие преступность деяния. Описаны меры уголовно-правового воздействия, цели наказания, а также обстоятельства, смягчающие и отягчающие наказание. Рассмотрены принудительные меры медицинского характера, особенности назначения и освобождения несовершеннолетних от наказания и его отбывания. Изложены вопросы, касающиеся преступлений против избирательных, трудовых и других личных прав и свобод человека и гражданина.

Освещены основные положения общей части уголовного права Украины с учетом изменений в законодательстве, постановлений Пленума Верховного Суда Украины и последних достижений уголовно-правовой науки. Раскрыты функции, задачи, система и принципы уголовного права Украины. Рассмотрен закон об уголовной ответственности, дана классификация преступлений. Описана структура состава преступления, проанализирована его объективная и субъективная стороны. Охарактеризованы виды объектов и субъектов преступлений, рассмотрены стадии его совершения и формы соучастия. Показано отличие множественности преступлений от единичного (единого) преступления. Рассмотрены обстоятельства, исключающие преступность деяния. Приведены сведения о мерах уголовно-правового воздействи, системе и видах наказания. Рассмотрены общие начала и принципы назначения наказания, а также обстоятельства, его смягчающие и отягчающие. Установлены основания для освобождениния от уголовной ответствености, наказания и его отбывания. Описан порядок снятия судимости, раскрыта правовая природа принудительных мер медицинского характера и принудительного лечения. Рассмотрены особенности уголовной ответсвености и наказания несовершеннолетних.

Досліджено вексельне право та вексельні зобов'язання, наведено загальну характеристику правовідносин з приводу обігу векселів. Визначено сутність вексельного права як комплексного утворення в законодавстві у складі правового інституту цінних паперів, до сфери регулювання якого належать цивільні, фінансові, адміністративні, процесуальні та інші відносини з приводу векселя у площині приватного та публічного права. Доведено відсутність у публічних векселів ознак і функцій векселя як цінного паперу. Встановлено, що підставою виникнення вексельних правовідносин є складання (оформлення) та видання векселя як одностороннього правочину. З'ясовано, що для вексельних правовідносин характерна єдність етапів, в процесі розвитку яких відбувається поетапна зміна їх структурних елементів. Доведено неможливість застосування механізмів визнання векселя та вексельного зобов'язання недійсними як таких, що суперечать сутності вексельних правовідносин.

Вивчено питання удосконалення адміністративно-правового механізму відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням. Сформульовано поняття шкоди, яка завдається даним правопорушенням, визначено передумови та підстави її відшкодування, розкрито правову природу шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, та правову природу такого заходу примусу як стягнення шкоди в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. Подано конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, що регулює питання відшкодування шкоди у порядку провадження в справах щодо адміністративних правопорушень.

Проведено комплексне дослідження теоретичних і практичних проблем щодо визначення та розуміння шкоди, заподіяної злочином. Проаналізовано критерії криміналізації та декриміналізації діянь, суспільну небезпеку злочину та його наслідків. З'ясовано взаємозв'язок заподіяної шкоди з ознаками та елементами складу злочину. Розглянуто особливості класифікації злочинної діяльності та індивідуалізації покарання. На підставі одержаних даних запропоновано розглядати шкідливі наслідки злочину як самостійне поняття кримінального права, обгрунтовано його зміст та ознаки. Проаналізовано поняття "соціально шкідливе діяння" та "суспільно небезпечне діяння". Запропоновано нові підходи щодо визначення критеріїв криміналізації діянь й обгрунтовано відмінне від чинного законодавства поняття малозначності діяння. Розглянуто особливості термінологічного розмежування юридичних понять, пов'язаних зі "шкодою, заподіяною злочином". Наведено пропозиції щодо зміни деяких традиційних юридичних концепцій та підвищення ефективності кримінального законодавства.

Досліджено процес становлення та розвитку адміністративно-процедурних норм в країнах світу та землях сучасної України. Розкрито вплив загальнопроцесуальної теорії та науки адміністративного права на розвиток наукової думки щодо розуміння адміністративної процедури й її співвідношення з адміністративним процесом. Обгрунтовано доцільність на сучасному етапі розвитку адміністративно-процедурного права в Україні розглядати його як частину адміністративного права. У зв'язку з цим категоріальний апарат, що розробляється адміністративним процедурним правом, повинен розроблятися з урахуванням наукових категорій, що запропоновані теорією держави та права та наукою адміністративного права. Проаналізовано думки науковців щодо ознак і видів юридичного процесу, на підставі чого визначено ознаки адміністративного процесу. Доведено необхідність напрацювання єдиних критеріїв щодо визначення елементів структури адміністративної процедури, видів адміністративних проваджень і кількості стадій в адміністративному провадженні. Запропоновано використання в юридичній науці поняття "адміністративна процедурна форма", надано його визначення та охарактеризовано елементи, які входять до його змісту. Встановлено, що специфіка адміністративного процедурного права набуває свого прояву в адміністративно-процедурному правовому режимі, який визначається як особливий порядок правового регулювання, що виникає в результаті специфічного поєднання цілей, принципів, предмета, статусу суб'єктів, методу, правових гарантій адміністративно-процедурного правового регулювання та встановлення адміністративно-процедурного правового стану.

З'ясовано сутність та особливості організаційно-правового забезпечення діяльності прокуратури України. Визначено поняття та систему суб'єктів адміністративного права, правові й організаційні засади функціонування прокуратури України, характеристику системи цивільного контролю за діяльністю прокуратури. Уточнено сутність та особливості адміністративного статусу органів прокуратури, з'ясовано мету та завдання прокуратури України, визначено її функції та компетенцію. Висвітлено особливості актів прокурорського реагування на порушення законності, удосконалено механізм взаємодії прокуратури України з іншими правоохоронними органами держави. Сформульовано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до чинного законодавства з зазначених питань.

Розглянуто об'єкти цивільних прав, правочини, представництво та довіреність, строки, позовну давність та особисті немайнові права фізичних осіб. Зазначено, що правове регулювання правочинів має універсальне значення й є основоположним для зобов'язань, стосується численних аспектів видів, форми правочинів, порядку їх вчинення й умов дійсності. Встановлено, що норми, які присвячені об'єктам цивільних прав, носять загальний характер, оскільки цивільні правовідносини складаються з приводу визначених у главах 12 - 15 ЦК України об'єктів. Зазначено, що строки відіграють також істотну роль у цивільних правовідносинах, особисті немайнові права важливі для будь-якої фізичної особи, а це дозволяє кожному реалізувати свої природні потреби та мати своє місце у суспільстві.

Рассмотрены объекты гражданских прав, правочины, представительство и доверенность, сроки, исковая давность и личные неимущественные права физических лиц. Отмечено, что правовая регуляция правочинов имеет универсальное значение и является основополагающим для обязательств, касается многочисленных аспектов видов, формы правочинов, порядка их совершения и условий действительности. Установлено, что нормы, которые посвящены объектам гражданских прав, носят общий характер, поскольку гражданские правоотношения складываются по поводу определенных в главах 12 - 15 ЦК Украины объектов. Отмечено, что сроки играют также существенную роль в гражданских правоотношениях, личные неимущественные права важны для любого физического лица, а это позволяет каждому реализовать свои естественные потребности и иметь свое место в обществе.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, яке виявляється в недосконалості інституту рятування майна на морі сучасного міжнародного приватного морського права України, зокрема, правових підстав визначення зобов'язального статуту договору про рятування та "спеціальної компенсації" витрат рятувальника в обставинах виникнення приватноправових відносин з іноземним елементом у даній сфері. Досліджено сучасні погляди щодо вирішення наукових проблем і теоретичні ідеї, а також тенденції розвитку суспільних відносин, що виникають у галузі міжнародних морських перевезень, а також правового регулювання даних відносин як на рівні уніфікованих норм міжнародних конвенцій, так і на рівні норм приватноправової уніфікації.

Розглянуто особливості розробки та вдосконалення відомчих нормативно-правових документів з питань техногенної безпеки у Збройних силах України (ЗСУ). На підставі аналізу сучасного стану проблеми забезпечення живучості арсеналів, баз та складів ЗСУ розроблено пропозиції щодо використання в ЗСУ прогресивних методів та способів забезпечення техногенної безпеки об'єктів та удосконалення нормативно-правової бази для її впровадження.

Досліджено участь частин та підрозділів Збройних сил України у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, узагальнено основні зміни у поглядах на застосування збройних сил провідних країн світу та НАТО за аналогічних умов. Увагу зосереджено на аналізі власної законодавчої бази з метою виявлення суттєвих розбіжностей у питаннях спільного застосування цивільних та військових формувань в різноманітних надзвичайних ситуаціях. Визначено необхідність вивчення досвіду провідних країн світу та удосконалення існуючої законодавчої бази з метою створення ефективної моделі організації цивільного захисту населення в Україні.

Увагу приділено дослідженню проблем адміністративної відповідальності посадових осіб за порушення виборчого законодавства. На підставі аналізу процесів протидії порушенню виборчого законодавства як системної категорії із застосуванням комплексної теоретико-управлінської методології, запропоновано та визначено поняття "посадова особа", "виборче законодавство" й "адміністративна відповідальність посадових осіб за порушення виборчого законодавства". Запропоновано класифікацію суб'єктів владних повноважень, що мають право застосовувати до порушників виборчого законодавства заходи адміністративного примусу, за рівнем компетентності. Вдосконалено понятійно-категоріальний апарат у сфері протидії порушенням виборчого законодавства, зокрема такі поняття як "посадова особа", "відповідальність за порушення виборчого законодавства", "спеціальний суб'єкт правопорушення", "виборчий процес", "виборче законодавство" тощо. Сформульовано низку конкретних пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства України, яке регулює відносини у сфері відповідальності за порушення виборчого законодавства.