Висвітлено предмет та методологію теорії держави і права, правовий статус особи та громадянина. Описано функції держави та наведено їх класифікацію. Значну увагу приділено правосвідомості та правовій культурі, правотворчості, системі права, правовим відносинам, поведінці, правопорушенням та юридичній відповідальності, законності, правопорядку і державній дисципліні, правовому регулюванню та його механізмам, юридичному процесу. Викладено основні сучасні концепції права та розглянуто правові системи сучасності.

Освещены предмет и методология теории государства и права, правовой статус личности и граждананина. Описаны функции государства и приведена их классификация. Значительное внимание уделено правосознанию и правовой культуре, правотворчеству, системе права, правовым отношениям, поведению, правонарушениям и юридической ответственности, законности, правопорядку и государственной дисциплине, правовому регулированию и его механизмам, юридическому процессу. Изложены основные современные концепции права и рассмотрены правовые системы современности.

На підставі аналізу новітнього законодавства, з урахуванням змін і доповнень станом на 14 травня 2008 р. прокоментовано особливості застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (АП). Особливу увагу приділено новим складним і практично важливим проблемам адміністративної відповідальності. У Загальній частині Кодексу розглянуто питання про адміністративні правопорушення та відповідальність, накладання адміністративного стягнення. В Особливій частині Кодексу висвітлено особливості АП у галузях охорони здоров'я населення, охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури, промисловості, будівництва, сільського господарства, житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою, торгівлі, громадського харчування, стандартизації, метрології та сертифікації, у сферах використання паливно-енергетичних ресурсів, на транспорті.

На основе анализа новейшего законодательства, с учетом изменений и дополнений состоянием на 14 мая 2008 г., прокомментированы особенности применения норм Кодекса Украины об административных правонарушениях (АП). Особое внимание уделено новым сложным и практически важным проблемам административной ответственности. В Общей части Кодекса рассмотрены вопросы об административных правонарушениях и ответственности, наложении административного взыскания. В Особой части Кодекса освещены особенности АП в отраслях здравоохранения населения, охраны природы, использования природных ресурсов, охраны памяток истории и культуры, промышленности, строительства, сельского хозяйства, жилищных прав граждан, жилищно-коммунального хозяйства и благоустройства, торговли, общественного питания, услуг, стандартизации, метрологии и сертификации, в сферах использования топливно-энергетических ресурсов, на транспорте.

На підставі аналізу новітнього законодавства (станом на 1 вересня 2007 р.) надано вичерпні пояснення щодо особливостей застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення. Особливу увагу приділено новим складним і важливим практичним проблемам адміністративної відповідальності. Наведено інформацію про види адміністративних стягнень, попередження, штрафи, виправні роботи, адміністративний арешт. Розглянуто правопорушення в галузях охорони праці та здоров'я населення, будівництва, транспорту, торгівлі, стандартизації, сільського та житлово-комунального господарств, а також адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.

На основе анализа современного законодательства (по состоянию на 1 сентября 2007 г.) даны исчерпывающие разъяснения, касающиеся особенностей применения норм Кодекса Украины об административных правонарушениях. Особое внимание уделено новым сложным и важным практическим проблемам административной ответственности. Приведена информация о видах административных взысканий, предупреждениях, штрафах, исправительных работах, административном аресте. Рассмотрены правонарушения в сферах охраны труда и здоровья населения, строительства, транспорта, торговли, стандартизации, сельского и жилищно-коммунального хозяйства, а также административные правонарушения, посягающие на осуществление народного волеизъявления и установленный порядок его обеспечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: У50-13 + У9(4УКР)0-13 + Х839(4УКР)901.326

Рубрики:

Світова економіка в цілому

Економіка окремих країн і частин світу

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Сделана оценка степени подверженности населения Украины воздействию вторичного табачного дыма и факторов, которые ее определяют, с учетом существовавшей еще до принятия соответствующего законодательства неоднородности регулирования курения на рабочих местах, а также оценка уровня знаний о вреде табачного дыма и поддержки законодательных мер по запрету курения.

Досліджено особливості формування та функціонування інституту дисциплінарної та адміністративної відповідальності посадових осіб системи МВС України, а також персональної відповідальності міністра внутрішніх справ України як державної політичної та вищої посадової особи системи МВС України. Проведено всебічний аналіз нормативно-правового регулювання, наукових теорій і практики впровадження дисциплінарної та адміністративної відповідальності посадових осіб системи МВС, визначено її особливості. Розкрито принцип персональної відповідальності посадових осіб і політичної відповідальності міністра внутрішніх справ. Розглянуто питання атестування посадових осіб органів внутрішніх справ як стимулювальний чинник персональної відповідальності. Запропоновано новий підхід щодо категоріального та змістового розмежування понять "посадова особа", "службова особа" та "представник влади". Запропоновано визначення поняття "посадова особа" та "посадова особа системи МВС України". На підставі комплексного організаційно-правового критерію розроблено класифікацію посадових осіб системи МВС України. Досліджено систему дисциплінарних та адміністративних стягнень, процесуальний порядок їх застосування до посадових осіб системи МВС України, встановлено принципи та умови вчинення даними особами правопорушень та їх усунення в процесі формування правової держави. Наведено рекомендації щодо удосконалення адміністративного та дисциплінарного законодавства України та практики його застосування.

Висвітлено особливості застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (АП), проблеми адміністративної відповідальності на підставі аналізу новітнього законодавства. Розглянуто АП в галузі охорони праці та здоров'я населення, охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури, в промисловості, будівництві та в сфері використання паливно-енергетичних ресурсів, у сільському господарстві, на транспорті, в галузі шляхового господарства та зв'язку, житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою, торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, фінансів і підприємницькій діяльності, стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації, АП, що посягають на власність, громадський порядок і безпеку, встановлений порядок (ВП) управління, народного волевиявлення та ВП його забезпечення. Визначено органи, уповноважені розглядати справи про АП. Висвітлено питання та заходи забезпечення провадження в справах про АП, оскарження і опротестування постанови по справі про АП, виконання постанов (ВП) про накладення адміністративних стягнень, провадження по ВП про позбавлення спеціального права, застосування громадських робіт.

Освещены особенности применения норм Кодекса Украины об административных правонарушениях (АП), проблемы административной ответственности на основании анализа новейшего законодательства. Рассмотрены АП в отрасли охраны труда и здоровья населения, охраны природы, использования природных ресурсов, охраны памяток истории и культуры, в промышленности, строительстве и в сфере использования топливно-энергетических ресурсов, в сельском хозяйстве, на транспорте, в отрасли путевого хозяйства и связи, жилищных прав граждан, жилищно-коммунального хозяйства и благоустройства, торговли, общественного питания, сфере услуг, финансов и предпринимательской деятельности, стандартизации, качества продукции, метрологии и сертификации, АП, посягающие на собственность, общественный порядок и безопасность, установленный порядок (УП) управления, народного волеизьявления и УП его обеспечения. Определены органы, уполномоченные рассматривать дела об АП. Освещены вопросы производства и мероприятия обеспечения в делах об АП, обжалования и опротестования постановления по делу об АП, выполнения постановлений (ВП) о наложении административных взысканий, производства по ВП о лишении специального права, применения общественных работ.

На підставі системного аналізу чинного законодавства України розглянуто основні поняття, правові засади та напрями правового регулювання суспільних відносин у сфері матеріального забезпечення та соціального обслуговування найбільш незахищених верств населення - інвалідів, громадян похилого віку, осіб, які втратили годувальника, а також інших осіб, які потребують соціального захисту з незалежних від них обставин. Подано інформацію про джерела фінансування соціального забезпечення, види трудового стажу, умови для призначення пенсій за вислугу років, групи інвалідності, органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в Україні.

Поєднано як теоретичні засади феномену свідомого паралелізму ("мовчазної змови") на тлі світової економічної кризи, так і практичні здобутки Антимонопольного комітету України та господарських судів України в частині виявлення, доведення та припинення такого виду антиконкурентних узгоджених дій, як схожі дії на ринку товару у їх органічній взаємопов'язаності з аргументацією, яку застосовують суб'єкти господарювання у межах протидії процесу притягнення до відповідальності за вчинення таких дій.

Здійснено наукове обгрунтування напрямів удосконалення організаційно-управлінського забезпечення (ОУЗ) реалізації інтеграційних процесів (ІП) у місцевому самоврядуванні та розроблено підходи та рекомендації щодо практичного використання одержаних наукових результатів. Проаналізовано різноманітні форми інтегрованої діяльності, виявлено її передумови, стимули, ефекти. Досліджено сучасний стан, зарубіжний та вітчизняний досвід реалізації ІП. Визначено напрями та розроблено пропозиції з удосконалення ОУЗ процесів міжмуніципального співробітництва та міжсекторного партнерства, апробовані через упровадження технологій формування об’єднань територіальних громад, створення субрегіону.

Досліджено теоретичні та практичні питання, що постають під час розгляду і вирішення справ про стягнення податкового боргу. Розглянуто механізм виникнення та погашення податкового боргу, функції суду у цих правовідносинах. Проаналізовано юрисдикцію справ про стягнення податкового боргу, проблемні питання юрисдикції таких вимог у справах про банкрутство та кримінальних справах. Розкрито особливості судової процедури стягнення податкового боргу та запропоновано шляхи її вдосконалення.

Розглянуто поняття ризику в договірних зобов'язаннях. Розкрито сутність, зміст та особливості поняття ризику у договірних зобов'язаннях у цивільному праві. З'ясовано сучасний стан наукових досліджень з цього питання в доктрині цивільного права й узагальнено тенденції розвитку подальших наукових пошуків. Обгрунтовано ознаки та сформульовано визначення поняття "ризик у договірних зобов'язаннях". Проведено його класифікацію. Проаналізовано різні види ризику. Запропоновано різні способи управління ризиком і доведено необхідність провадження діяльності, направленої на управління ризиком у договірних зобов'язаннях. Сформульовано теоретичні положення та висновки, що розвивають теорію ризику в договірних зобов'язаннях, а також науково обгрунтовано конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення діяльності з управління ризиком у договірних зобов'язаннях.

Досліджено науково-теоретичні та практичні питання, що постають під час розгляду та вирішення справ про стягнення податкового боргу. Розглянуто механізм виникнення та погашення податкового боргу, функції суду у цих правовідносинах. Проаналізовано юрисдикцію справ про стягнення податкового боргу, проблемні питання юрисдикції таких вимог у справах про банкрутство та кримінальних справах. Розкрито особливості судової процедури стягнення податкового боргу та запропоновано шляхи її вдосконалення.

Мета роботи - обгрунтування концептуальних підходів до вирішення проблеми корупції в Україні, зокрема у сфері надання державних послуг і публічного управління. Наведено основні теорії корупції, що є актуальними на сучасному етапі розвитку суспільних відносин, а саме: статусної ренти, "агентської" моделі, рентоорієнтованої поведінки. Охарактеризовано етичний підхід, що застосовується організацією Transparency International, та політекономічний підхід до аналізу корупції. Проаналізовано основні причини корумпованості суспільних відносин, зокрема у сфері надання державних послуг та публічного управління. Відповідно до проявів корупції в системі публічного управління виокремлено економічні, інституційні, політичні та соціально-культурні причини її існування. Визначено, що корупція є постійно змінюваним явищем відповідно до розвитку та зміни суспільства. Виокремлено деякі концептуальні підходи до подолання корупції, зокрема запровадження конкуренції у сфері надання публічних послуг, інтитуціональне унормування діяльності органів влади, запровадження концептуальних морально-ідеологічних антикорупційних заходів. Наведено основні принципи та умови реалізації антикорупційної політики. Перспективами подальших досліджень виступають питання формування та реалізації ефективного механізму антикорупційної політики.

Проанализированы причины возникновения конфликтных ситуаций в медицине и пути их решения. В настоящее время наблюдается высокая распространенность нервно-психических расстройств у больных с соматической патологией, что приводит к развитию психологической дезадаптации и повышает риск возникновения конфликтных ситуаций. Характерные черты современного общества, такие как постоянное напряжение, стрессы, перегрузки, дефицит времени, переинформированность, наряду со сложившимися неблагоприятными социально-экономическими факторами, выраженность которых в нашей стране с каждым годом увеличивается, сопровождаются ростом невротизации и психопатизации населения, что в комплексе делает общество более агрессивным и усложняет взаимодействие медицинских работников с пациентами, что обусловливает увеличение частоты развития конфликтных ситуаций. В случаях их возникновения прежде всего важна психологическая готовность врача управлять конфликтом. Навыки коммуникативного взаимодействия с больным углубляют профессиональную гибкость. При возникновении конфликтных ситуаций одной из самых распространенных методик диагностики поведения личности в этих ситуациях является двухмерная модель регулирования конфликтов Томаса - Килманна, которая включает показатели внимания к интересам партнера и своим собственным. Наиболее эффективными способами выхода из конфликтов являются сотрудничество и компромисс. Значимым моментом в возникновении конфликтов "врач - больной" является усиливающаяся неудовлетворенность общества качеством медицинской помощи. Развитие гражданского общества и рост гражданской грамотности населения привели к нарастающей активности больных в сфере защиты своих прав. Поэтому актуально предупреждение конфликтов, а в случаях их возникновения - конструктивное разрешение. Основным направлением предупреждения конфликта является повышение правовой культуры с разработкой активных моделей поведения врача в соответствии с существующими в настоящее время социально-экономическими условиями и правовыми гражданскими актами. Таким образом, наиболее эффективным методом предупреждения конфликта является недопущение его возникновения.

Проанализированы причины возникновения конфликтных ситуаций в медицине и пути их решения. В настоящее время наблюдается высокая распространенность нервно-психических расстройств у больных с соматической патологией, что приводит к развитию психологической дезадаптации и повышает риск возникновения конфликтных ситуаций. Характерные черты современного общества, такие как постоянное напряжение, стрессы, перегрузки, дефицит времени, переинформированность, наряду со сложившимися неблагоприятными социально-экономическими факторами, выраженность которых в нашей стране с каждым годом увеличивается, сопровождаются ростом невротизации и психопатизации населения, что в комплексе делает общество более агрессивным и усложняет взаимодействие медицинских работников с пациентами, что обусловливает увеличение частоты развития конфликтных ситуаций. В случаях их возникновения прежде всего важна психологическая готовность врача управлять конфликтом. Навыки коммуникативного взаимодействия с больным углубляют профессиональную гибкость. При возникновении конфликтных ситуаций одной из самых распространенных методик диагностики поведения личности в этих ситуациях является двухмерная модель регулирования конфликтов Томаса - Килманна, которая включает показатели внимания к интересам партнера и своим собственным. Наиболее эффективными способами выхода из конфликтов являются сотрудничество и компромисс. Значимым моментом в возникновении конфликтов "врач - больной" является усиливающаяся неудовлетворенность общества качеством медицинской помощи. Развитие гражданского общества и рост гражданской грамотности населения привели к нарастающей активности больных в сфере защиты своих прав. Поэтому актуально предупреждение конфликтов, а в случаях их возникновения - конструктивное разрешение. Основным направлением предупреждения конфликта является повышение правовой культуры с разработкой активных моделей поведения врача в соответствии с существующими в настоящее время социально-экономическими условиями и правовыми гражданскими актами. Таким образом, наиболее эффективным методом предупреждения конфликта является недопущение его возникновения.

Висвітлено наслідки ухилення від оподаткування як негативних змін в економічній, соціальній та інших сферах суспільного життя. Акцентовано увагу на ухиленні від оподаткування як на причині надходження коштів до бюджету в неповному обсязі. Окреслено перелік ознак ухилення від сплати податків, на основі яких їх можливо виділити в окремі способи ухилення від сплати податків. У роботі здійснено класифікацію способів ухилення платниками від оподаткування та напрямів і способів припинення ухилення від сплати податків. Установлено, що до найбільш розповсюджених способів ухилення від сплати податків належать такі: перекручування результатів господарчо-фінансової діяльності в документах і регістрах бухгалтерського обліку з метою відходу від оподаткування; порушення порядку обліку економічних показників, котре пов'язане з обліком різних операцій на балансових рахунках і можливих рахункових помилках; необгрунтоване використання податкових пільг і преференцій; подання в податкові органи документів, на підставі яких платникові податків надаються різні пільги, фактичного права, на які він не має; залучення в систему взаєморозрахунків "фіктивних" або афілійованих контрагентів. Автор дійшов висновку про належність до напрямів, способів припинення ухилення від сплати податків, котрі охоплюють і реалізують систему цілей удосконалення як правотворчості, так і правозастосування таких напрямів: удосконалення і спрощення податкового законодавства; профілактика податкових правопорушень і формування високого рівня податкової культури; жорсткість санкцій за порушення податкового законодавства, реалізація принципу невідворотності відповідальності за порушення законодавства про податки і збори; зниження сукупного податкового тягаря. У дослідженні наголошено на необхідності зробити більш прозорою систему розподілу податкових платежів та вдосконалити систему відповідальності за порушення законодавства про податки і збори, а також на необхідності забезпечення стабільності тенденції до зниження податкового тиску.

Мета статті - висвітлення проблематики юридичного закріплення позасудових методів врегулювання господарських спорів, а також складнощів, що виникають на практиці у разі їх використання. Використано методи аналізу, порівняння і синтезу. Метод аналізу застосовано при дослідженні законодавства України в контексті позасудового врегулювання господарських спорів, метод порівняння - в процесі виділення схожих та відмінних аспектів у проведенні процедури медіації в Україні та за кордоном. Досліджено способи позасудового врегулювання господарських спорів. Проаналізовано їх переваги та недоліки. Обгрунтовано проблеми законодавчого регулювання, а також складнощі, що можуть виникнути на практиці застосування позасудового врегулювання конфліктів. Наведено деякі порівняльні аспекти процедури медіації в Україні та країнах Європейського Союзу. Обговорено позасудові методи врегулювання господарських спорів.