Метою роботи є розгляд актуального питання розширення Європейського Союзу та ставлення його держав-членів щодо перспективи членства Туреччини в ЄС. Досліджено політико-правові позиції деяких держав-членів ЄС щодо прагнення Туреччини вступити до Європейського Союзу. Охарактеризовано та проаналізовано основні аргументи, якими оперують противники та прихильники турецької європейської інтеграції. Зроблено висновки про те, що на цей час не існує єдиної європейської думки стосовно членства Туреччини в Європейському Союзі. З прийняттям Лісабонського Договору ЄС 2009 року почала діяти нова правова система, ціль якої є створення більш ефективного та демократичного Європейського Союзу. Її втілення та боротьба з соціальними та економічними наслідками фінансової кризи є основними викликами для ЄС. Складність та важливість цих питань навряд чи поставить питання про подальше розширення ЄС на перші позиції порядку денного, але зміна бази Договору, на яку очікували ще з моменту східного розширення ЄС в 2004 році та надія на подолання наслідків економічної кризи, також можуть слугувати каталізатором для стимулювання дебатів щодо залучення Туреччини до ЄС.

Целью работы является рассмотрение актуального вопроса расширения Европейского Союза и отношение его государств-членов относительно перспективы членства Турции в ЕС. Исследованы политико-правовые позиции некоторых государств-членов ЕС в отношении стремления Турции вступить в Европейский Союз. Охарактеризованы и проанализированы основные аргументы, которыми оперируют противники и сторонники турецкой европейской интеграции. Сделаны выводы о том, что в настоящее время не существует единой европейской мысли относительно членства Турции в Европейском Союзе. С принятием Лиссабонского Договора ЕС 2009 года начала действовать новая правовая система, целью которой является создание более эффективного и демократического Европейского Союза. Ее воплощение и борьба с социальными и экономическими последствиями финансового кризиса являются основными вызовами для ЕС. Сложность и важность этих вопросов вряд ли поставит вопрос о дальнейшем расширении ЕС на первые позиции повестки дня, но изменение базы Договора, котрого ожидали еще с момента восточного расширения ЕС в 2004 году и надежда на преодоление последствий экономического кризиса, также могут служить катализатором для стимулирования дебатов относительно привлечения Турции к ЕС.

This paper investigates the political and legal positions of the Member States of the European Union and their political parties on Turkey's accession to the EU. The author notes that at present there is no single European opinion on Turkey's membership in the European Union. Thus, Spain is one of the all European countries, has a very clear and unambiguously positive attitude towards Turkey's accession to the EU. It is also one of the EU member states support a population this issue in recent years has significantly increased, while most European countries have such a decline in popular support. With the full support of Spain felt a degree of reluctance to adopt the new Member State of the EU, especially among conservative politicians and certain segments of the public sector. It is shown that in Germany there is a growing negative attitude towards Turkey's membership in the EU, especially in light of growing criticism from France, which is divided into ideological grounds between rightist and leftist parties. Together with Germany and France, the least favorable opinion about Turkey expressed Austria, for which the basic reluctance to see Turkey as an EU member state, there are cultural and historical issues than legal or technical. One of the countries that send conflicting signals regarding Turkish membership is Italy. Especially strongly minded people of this country is that in recent years demonstrates the increasingly skeptical stance on this issue, based on religious grounds and the possible Islamophobia , which can affect the «Christian public opinion». The author believes that the adoption of the Lisbon Treaty in 2009, when launched the new legal system, whose purpose is to create a more effective and democratic European Union, its implementation and the fight against social and economic effects of the financial crisis is a major challenge for the EU. The complexity and importance of these issues are unlikely to raise the issue of further enlargement of the EU for the first item of the agenda, but the change of the base of the Treaty, which were expecting more after the eastern enlargement of the EU in 2004 and hope to overcome the economic crisis, can also act as a catalyst to stimulate debate on the involvement of Turkey to the EU.

Мета роботи - дослідити історичний розвиток українського та азербайджанського кримінального законодавства про охорону правосуддя. Методи дослідження: історичний, порівняльний, досліджено юридичні документи, зокрема історичні. Висвітлено особливості кримінально-правового захисту відносин у сфері правосуддя на українських та азербайджанських землях періоду Російської імперії, радянської влади, досліджено специфіку норм мусульманського кримінального права. Обговорено вплив історичних правових актів на сучасні кримінальні закони України та Азербайджанської Республіки.

Порівняно склади злочинів, що посягають на суспільні відносини із процесуально регламентованого здійснення правосуддя судом, що передбачені кримінальними законами України та Азербайджанської Республіки. Методи дослідження: порівняльний, досліджуються чинні нормативно-правові акти. Виявлено особливості криміналізації протиправних діянь цієї категорії, що обумовлені історичним і політичним розвитком суспільств обох держав. Запропоновано криміналізувати таке діяння, як неповага до суду.

Мета роботи - розкриття поняття і характеристик латентності злочинів проти правосуддя як одного з елементів оцінювання реального рівня злочинності у цій сфері. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові методи пізнання, за допомогою яких з'ясовано об'єктивні закономірності виникнення і механізмів виявлення латентних злочинів проти правосуддя. Виявлено комплекс передумов високого рівня латентності злочинів проти правосуддя та формулює систему механізмів виявлення таких злочинів. Запропоновано умовно відмежувати непізнавану латентну злочинність від пізнаваної. Поставлено на обговорено тезис про переважну пізнаваність латентних злочинів проти правосуддя, що має практичне значення для розробки системи заходів попередження злочинності у цій сфері.

Мета роботи - розкриття комплексу детермінант злочинів проти правосуддя, тобто об'єктивно існуючих явищ і процесів, які обумовлюють вчинення цих злочинів. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові методи пізнання, за допомогою яких з'ясовано особистісні та соціально-економічні фактори злочинів проти правосуддя. Виявлено комплекс детермінант вчинення злочинів проти правосуддя у їх сукупності взаємозв'язку. Запропоновано дослідити взаємозв'язок між соціальними та психологічними детермінантами злочинів проти правосуддя. Поставлено на обговорено тезис, що скоєний злочин є результатом взаємодії внутрішніх моральних установок і цінностей особистості з обставинами навколишнього середовища і соціальними умовами.

Розкрито комплекс соціально-економічних і правових заходів запобігання злочинам, які посягають на реалізацію принципу обов'язковості судових рішень. Досліджено методологічну основу дослідження склали загальнонаукові методи пізнання, за допомогою яких виявлено найбільш дієві способи підвищення ефективності виконання судових рішень. Виявлено комплекс заходів і способів запобігання невиконання судових рішень у їх сукупності та взаємозв'язку. Запропоновано створити належні умови запобігання досліджуваним злочинам на законодавчому рівні. Запропоновано для обговорення теза, що момент скоєння такого злочину, як невиконання судового рішення, має бути зафіксований у кримінальному законі, безвідносно до процедури виконавчого провадження.

Предметом вивчення в статті є методи аналізу ризиків доступу до активів всередині фізичного об'єкта. Як прикладі розглянуто об'єкт системи фізичної безпеки наукової установи (як блок територіального елемента) з апаратним оточенням у вигляді пристроїв з низьким енергоспоживання і функціонуванням в середовищі Інтернету речей. Мета роботи - створення теоретико-математичної моделі та методу аналізу внутрішніх компонентів системи безпеки і доступу до активам. Поставлені завдання охоплюють розробку підходу до аналізу рівня безпеки, яка забезпечується встановленою системою фізичної безпеки і формування підходу до проникнення з метою доступу до активів. При вирішенні завдань були використані такі методи, як просторовий аналіз фізичного розподілу елементів системи, формування графів маршруту, декомпозиція блоків і алгоритмів фізичного захисту, дослідження повного набору компонентів і індивідуально орієнтованого елемента забезпечення безпеки. Отримані наступні результати: розроблено підхід до аналізу рівня безпеки фізичного об'єкта з використанням базових параметрів, що складаються з фізичних та інформаційних змінних існуючих множинних активів, побудована математична модель компонентів системи, блочного орієнтування периметра об'єкта, запропонована послідовність етапів проникнення на захищений об'єкт з використанням безлічі маршрутів. Висновки: наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: удосконалено метод аналізу захищеності активів за рахунок використання змінних оточення і елементів контролю фізичної безпеки об'єкта, а також генерації та оцінювання маршрутів проникнення на об'єкт з метою доступу до критичних активів.

Предметом вивчення в статті є методи аналізу ризиків доступу до активів всередині фізичного об'єкта. Як прикладі розглянуто об'єкт системи фізичної безпеки наукової установи (як блок територіального елемента) з апаратним оточенням у вигляді пристроїв з низьким енергоспоживання і функціонуванням в середовищі Інтернету речей. Мета роботи - створення теоретико-математичної моделі та методу аналізу внутрішніх компонентів системи безпеки і доступу до активам. Поставлені завдання охоплюють розробку підходу до аналізу рівня безпеки, яка забезпечується встановленою системою фізичної безпеки і формування підходу до проникнення з метою доступу до активів. При вирішенні завдань були використані такі методи, як просторовий аналіз фізичного розподілу елементів системи, формування графів маршруту, декомпозиція блоків і алгоритмів фізичного захисту, дослідження повного набору компонентів і індивідуально орієнтованого елемента забезпечення безпеки. Отримані наступні результати: розроблено підхід до аналізу рівня безпеки фізичного об'єкта з використанням базових параметрів, що складаються з фізичних та інформаційних змінних існуючих множинних активів, побудована математична модель компонентів системи, блочного орієнтування периметра об'єкта, запропонована послідовність етапів проникнення на захищений об'єкт з використанням безлічі маршрутів. Висновки: наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: удосконалено метод аналізу захищеності активів за рахунок використання змінних оточення і елементів контролю фізичної безпеки об'єкта, а також генерації та оцінювання маршрутів проникнення на об'єкт з метою доступу до критичних активів.

Комплексно досліджено теоретико-прикладних аспекти протидії злочинам проти правосуддя. На підставі порівняльно-правового дослідження виявлено недоліки українського та азербайджанського законодавства у відповідній сфері, запропоновано шляхи їх подолання. Сформульовано концепцію криміналізації злочинів проти правосуддя, підґрунтям якої є необхідність кримінально-правової охорони правосуддя як визначеної законодавством діяльності по забезпеченню правопорядку, що полягає у вирішенні спорів і розв’язанні суспільних конфліктів шляхом законного і справедливого рішення у конституційному, цивільному, господарському, адміністративному і кримінальному судочинстві, постановленого судом за участю осіб, діяльність яких сприяє зібранню належних і допустимих доказів стосовно обставин справи.

Досліджено міжнародні та міждержавні відносини між Турецькою Республікою та Європейським Союзом з питання вступу Турецької Республіки до Європейського Союзу в їх історико-правовій ретроспективі та сучасних реаліях. Розкрито механізм формування політичних рішень міжнародно-правового характеру правлячою політичною партією в умовах авторитарного політико-правового режиму Турецької Республіки та їх втілення у відповідні нормативні приписи. Висвітлено особливості конституційних реформ, законодавчих ініціатив уряду Турецької Республіки та їх нормативно-правової реалізації у контексті наближення національного законодавства до стандартів правової системи Європейського Союзу. Зроблено висновок відносно впливу європейського вектору турецької політики на міжнародно-правову позицію щодо спірних і конфліктних питань як історії, так і сучасності (проблема Кіпру, Егейська суперечка, геноцид вірмен та ін.). Визначено співвідношення внутрішніх і зовнішніх чинників на процес формування сучасної політики безпеки й оборони Турецької Республіки та її нормативно-правове закріплення; її внесок в безпеку європейського континенту.

Представлено навчальний посібник, який підготовлено відповідно до програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями 081 "Право" та 293 "Міжнародне право" на другому (магістерському) рівні вищої освіти, що затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08 жовтня 2021 року № 1076. Розміщено окремі розділи / теми, вивчення яких допоможе засвоїти здобувачам вищої освіти спеціальних (фахових, предметних) компетентностей, визначених стандартами вищої освіти.