Розглядаються історико-правові аспекти становлення радянської влади в Україні в 1917-1922 рр., проблеми її легітимності. Аналізується, ким і коли була встановлена радянська влада в Україні, обгрунтовується зв'язок між більшовицьким переворотом у Росії і знищенням української державності, розкривається історія процесу створення на анексованій території радянської державності в Україні в грудні 1917 р. та її відновлення в грудні 1918 р. і січні 1920 р.

Комплексно досліджуються політико-правові аспекти легітимності утворення Тимчасового робітничо-селянського уряду України та діяльності більшовиків Росії в Україні в 1918-1920 рр. на матеріалах архівних документів і періодики того часу. Аналізується, ким і коли був створений Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, розкривається історія процесу створення на анексованій території радянської державності в Україні та діяльність більшовиків. Висвітлюються методи і прийоми, якими була встановлена радянська влада в Україні, а також розглядаються особливості української національної революції.

На основі вивчення архівних та опублікованих документів і матеріалів комплексно розглядаються політико-правові аспекти встановлення радянської влади в Україні в грудні 1917 - квітні 1918 рр., проблеми її легітимності. Аналізується ким і коли була встановлена радянська влада в Україні, обгрунтовується взаємозв'язок між більшовицьким переворотом у Росії і знищенням української державності. Розкривається історія процесу створення на анексованій території радянської державності в Україні в грудні 1917 р.

Здійснено комплексне вивчення правових засад формування та розвитку інституту градоначальництва на Півдні Російської імперії в XIX - на початку XX ст. Сформульовано поняття градоначальництва як правового інституту, охарактеризовано місце та роль градоначальника у системі державного управління Російської імперії. Досліджено соціально-політичні чинники утворення градоначальств, організаційно-правові засади функціонування градоначальників. Проаналізовано специфіку компетенції градоначальника в її видозмінах протягом XIX - початку XX ст. Висвітлено характер його взаємовідносин з центральними органами влади, інститутом генерал-губернатора, органами місцевого самоврядування. Розглянуто питання стосовно законодавчих ініціатив градоначальників, особливостей функціонування градоначальництва в Одеському, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському градоначальствах.

Сформульовано поняття градоначальництва як правового інституту, охарактеризовано місце та роль градоначальника в системі державного управління Російської імперії. Досліджено соціально-політичні чинники утворення градоначальств, організаційно-правові засади функціонування градоначальників. Проаналізовано специфіку компетенції градоначальника у її видозмінах протягом XIX - початку XX ст., відображено характер його взаємовідносин із центральними органами влади, інститутом генерал-губернатора, органами місцевого самоврядування, законодавчі ініціативи градоначальників, особливості функціонування градоначальництва в Одеському, Таганрозькому, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському, Ялтинському градоначальствах.

Визначено фінансово-правовий інститут ринку цінних паперів на сучасному етапі. Розвинуто категоріальний фінансово-правовий апарат у сфері ринку цінних паперів. З метою вдосконалення фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів розроблено пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України. Досліджено особливості фінансового контролю на ринку цінних паперів. Удосконалено класифікацію видів фінансово-правової відповідальності. Розроблено пропозиції щодо законодавчого забезпечення фінансово-правової відповідальності у сфері ринку цінних паперів.

Розглянуто зовнішньополітичні аспекти процесів електоральної та референдної легітимації влади в державах пострадянського простору за період незалежності 1991 - 2010 рр. Розкрито зміст, охаратеризовано суб'єкти, об'єкти, механізми, особливості, етапи легітимації влади під час виборів (президентів, парламентів, органів місцевого самоврядування) і референдумів. Обгрунтовано роль спостереження міжнародних організацій у реалізації зовнішньополітичної доктрини, наведено визначення векторів співробітництва й інтеграції. Досліджено формування та функціонування окремих систем РЄ, ОБСЄ, СНД як регіональних підсистем сучасних міжнародних відносин.

Проаналізовано стан наукової розробки проблеми інституту градоначальництва та її джерельну базу. Виявлено та охарактеризовано історичні передумови та політико-правові чинники створення такого інституту на півдні Російської імперії. З'ясовано основні етапи розвитку інституту градоначальництва в системі державної влади імерії впродовж ХІХ - початку ХХ ст., визначальні риси, роль та місце у забезпеченні правопорядку в регіоні. Визначено причини запровадження градоначальницької форми врядування в Одеському, Таганрозькому, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському та Ялтинському градоначальствах, особливості їх функціонування та вплив на розвиток регіону. Окреслено обсяг владних повноважень градоначальника, простежено їх розвиток на різних етапах історії градоначальництва у контексті загальнодержавних вимог та регіональних ознак. Наведено правові основи розвитку інституту градоначальництва, його специфічні форми й напрями в діяльності канцелярій окремих градоначальств. Встановлено відповідність правозастосовної діяльності градоначальників на півдні України завданням, покладеним царством, а також потребам суспільства.

Розглянуто основні положення теорії судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності. Визначено порядок призначення такої експертизи. Вивчено проведення первісних слідчих дій під час досудового розслідування надзвичайних ситуацій у промисловості, сільському господарстві, енергетиці, машинобудуванні тощо. Охарактеризовано найважливіші процесуальні дії під час підготовки матеріалів для експертного дослідження. Наведено алгоритм проведення судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності.

Наведено основні відомості з безпеки життєдіяльності людини. Розкрито теоретичні та практичні засади судової інженерно-технічної експертизи. Вивчено предмет судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності. Описано завдання судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності. Увагу приділено компетенції та спеціальним знанням судового експерта-техніка. Розглянуто підготовку матеріалів на судову інженерно-технічну експертизу безпеки життєдіяльності та її призначення. Узагальнено аспекти судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдільності. Подано загальну характеристику методів судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності. Описано алгоритм призначення та проведення судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності. Проаналізовано механізм експертного дослідження причинно-наслідкових залежностей під час аналізу надзвичайних ситуацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)526 + Ф3(4УКР)68

Рубрики:

Державне право окремих країн

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості правового регулювання ринку цінних паперів за сучасних умов, здійснено класифікацію правопорушень, що здійснюються на ринку цінних паперів. Визначено напрями державного регулювання даного ринку.

Досліджено поняття фондового ринку (ФР), фондової біржі, практику фінансово-правового регулювання (ФПР) ринку цінних паперів, чинники нерозвиненості національного ФР, потребу забезпечення правового регулювання всієї сфери цінних паперів фінансово-правовими нормами, сутність ФПР ФР.

Досліджено особливості оподаткування дивідендів в Україні, зарубіжний досвід вторинного обігу цінних паперів, особливості маржинальної торгівлі, роль Державної комісії цінних паперів та фондового рику в регулюванні вторинного ринку цінних паперів; запропоновано рекомендації для запобігання шахрайству на вторинному фондовому ринку та посилення захисту учасників ринку цінних паперів.

Досліджено поняття суб'єкту, суб'єктивної сторони, об'єкту й об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, судову практику у провадженні справ про адміністративні правопорушення, особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб за чинним законодавством України.

Досліджено історію адміністративної деліктності, небезпеку адміністративної деліктності в Україні за сучасних умов, доцільність профілактики адміністративних правопорушень, запропоновано створення Державного статистичного центру для централізації даних про адміністративні проступки.

Досліджено загальнотеоретичні та практичні питання організації діяльності недержавних охоронних організацій. Увагу приділено алгоритмам запобіжних заходів співробітників недержавних охоронних організацій у разі виникнення різних ситуацій, що загрожують об'єктам, що охороняються. Зауважено про необхідність законодавчої підтримки діяльності недержавних охоронних структур, здатних істотно впливати на стан запобігання злочинності в країні.

Досліджено специфічні ознаки адміністративної відповідальності, здійснено розмежування понять фінансової та адміністративної відповідальності, проаналізовано чинне законодавство України щодо застосування заходів юридичної відповідальності різними нормативно-правовими актами України за одні й ті самі правопорушення.

Вперше проведено комплексне дослідження проблеми запобігання злочинності недержавними охоронними організаціями (НОО). Комплексно проаналізовано організаційно-правові основи становлення та розвитку НОО. Доведено, що в Україні існує реальна необхідність правового регулювання діяльності приватних охоронних структур. Надано характеристику НОО у контексті визначення суб'єктів запобігання злочинності, виділено їх місце у системі правоохоронної діяльності. Досліджено зарубіжний досвід запобігання злочинності НОО. Доведено, що наявність приватних правоохоронних структур є сьогодні невід'ємною складовою правоохоронної системи більшості країн світу. Проаналізовано кримінологічні характеристики злочинів проти власності та особи, їх зміст і значення для забезпечення діяльності НОО щодо запобігання злочинам. На підставі одержаних результатів з'ясовано механізм взаємодії НОО з правоохоронними органами.

Розкрито юридичну природу прав та інтересів дітей як особливого об'єкта захисту у виконавчому провадженні. З'ясовано еволюцію правового регулювання правового статусу прокурора як учасника виконавчого провадження у справах щодо захисту прав та інтересів дітей. Визначено стадійність виконавчого провадження та процесуальний статус прокурора у виконавчому провадженні. Досліджено процесуальні форми участі прокурора у виконавчому провадженні, а також його місце та роль у виконавчому провадженні під час виконання судових рішень у певних категоріях цивільних справ щодо захисту прав та інтересів дітей.