Визначено фінансово-правовий інститут ринку цінних паперів на сучасному етапі. Розвинуто категоріальний фінансово-правовий апарат у сфері ринку цінних паперів. З метою вдосконалення фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів розроблено пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України. Досліджено особливості фінансового контролю на ринку цінних паперів. Удосконалено класифікацію видів фінансово-правової відповідальності. Розроблено пропозиції щодо законодавчого забезпечення фінансово-правової відповідальності у сфері ринку цінних паперів.

Досліджено особливості правового регулювання ринку цінних паперів за сучасних умов, здійснено класифікацію правопорушень, що здійснюються на ринку цінних паперів. Визначено напрями державного регулювання даного ринку.

Досліджено поняття фондового ринку (ФР), фондової біржі, практику фінансово-правового регулювання (ФПР) ринку цінних паперів, чинники нерозвиненості національного ФР, потребу забезпечення правового регулювання всієї сфери цінних паперів фінансово-правовими нормами, сутність ФПР ФР.

Досліджено особливості оподаткування дивідендів в Україні, зарубіжний досвід вторинного обігу цінних паперів, особливості маржинальної торгівлі, роль Державної комісії цінних паперів та фондового рику в регулюванні вторинного ринку цінних паперів; запропоновано рекомендації для запобігання шахрайству на вторинному фондовому ринку та посилення захисту учасників ринку цінних паперів.

Досліджено поняття суб'єкту, суб'єктивної сторони, об'єкту й об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, судову практику у провадженні справ про адміністративні правопорушення, особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб за чинним законодавством України.

Досліджено історію адміністративної деліктності, небезпеку адміністративної деліктності в Україні за сучасних умов, доцільність профілактики адміністративних правопорушень, запропоновано створення Державного статистичного центру для централізації даних про адміністративні проступки.

Досліджено специфічні ознаки адміністративної відповідальності, здійснено розмежування понять фінансової та адміністративної відповідальності, проаналізовано чинне законодавство України щодо застосування заходів юридичної відповідальності різними нормативно-правовими актами України за одні й ті самі правопорушення.

Розкрито юридичну природу прав та інтересів дітей як особливого об'єкта захисту у виконавчому провадженні. З'ясовано еволюцію правового регулювання правового статусу прокурора як учасника виконавчого провадження у справах щодо захисту прав та інтересів дітей. Визначено стадійність виконавчого провадження та процесуальний статус прокурора у виконавчому провадженні. Досліджено процесуальні форми участі прокурора у виконавчому провадженні, а також його місце та роль у виконавчому провадженні під час виконання судових рішень у певних категоріях цивільних справ щодо захисту прав та інтересів дітей.

Визначено місце адміністративного оскарження в системі гарантій прав громадян, подано характеристику скарги як основного елемента адміністративного оскарження, встановлено підстави та предмет адміністративного оскарження. Розглянуто провадження за скаргами громадян як вид адміністративно-юрисдикційних проваджень, у зв'язку з чим виокремлено принципи та стадії цих проваджень, а також запропоновано класифікацію проваджень за скаргами громадян. Узагальнено зарубіжний досвід у сфері адміністративного оскарження, у зв'язку з чим запропоновано імплементувати деякі положення зарубіжного законодавства у вітчизняне. Наведено низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення законодавства, що регулює оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади (їх посадових осіб) в адміністративному порядку.

Визначено концептуальний підхід до розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту в сучасних індетермінованих умовах. Досліджено актуальну наукову проблему щодо визначення теоретико-методологічних засад функціонування та розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту як основоположного елементу системи управління в цивільному захисті. Узагальнено основні теоретичні та прикладні аспекти організації державного управління у вітчизняному та закордонному науковому дискурсі загалом, та у сфері цивільного захисту - зокрема, опрацьовано ключові підходи вчених щодо подальшого розвитку цієї сфери державного управління. Доведено необхідність у застосуванні досвіду управлінської діяльності, моделей процесу управління на основі системного взаємозв’язку теорії та практики; удосконаленні правової підтримки державних управлінських зв’язків як єдиної системи; запровадженні інформаційно-аналітичного механізму щодо процедури прийняття управлінських рішень; розробленні інформаційно-аналітичної системи державного управління для забезпечення структурних та дієвих показників оцінювання результативності системи управління. Аргументовано значущість вивчення та впровадження в систему цивільного захисту України досвіду іноземних країн щодо організації взаємодії між різнорідними структурами, що виконують завдання у сфері цивільного захисту, а також прогресивних методів підготовки керівного складу та фахівців цієї сфери, запропоновано запозичити міжнародний досвід щодо застосування єдиного підходу до організації запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків, що передбачає оцінювання загроз, запобігання, підготовку, реагування та відновлення. Досліджено загальну структуру системи управління в цивільному захисті, що містить систему інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту та взаємозв’язки між її елементами, яка спрямована на прийняття аргументованого рішення в умовах надзвичайних ситуацій і його реалізацію та забезпечує збалансованість структури єдиної державної системи цивільного захисту. Удосконалено наявні та сформульовано нові визначення понять щодо системи управління загалом, і системи управління в цивільному захисті - зокрема, що дозволило структурувати зміст процесу управління в умовах надзвичайних ситуацій. Визначено критерій якості виконання функцій системою управління в цивільному захисті - умову, коли ступінь керованості системи забезпечує необхідний рівень безпечної життєдіяльності населення. Побудовано модель взаємозв’язку між правовим, організаційним та інформаційно-аналітичним механізмами державного управління в системі інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту, що забезпечує отримання адекватної, повної, оперативної та корисної інформації та дозволяє керівнику своєчасно та якісно реагувати на зміни в обставинах, організувати виконання завдань у повному обсязі та у визначені терміни. Встановлено критерій якості виконання функцій системою інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту - умову, коли взаємозв’язок між механізмами державного управління забезпечує виконання зазначеною системою функцій та завдань за призначенням, уточнено поняття “взаємозв’язок між механізмами державного управління” як форми їх взаємодії та взаємозалежності. Окреслено напрями удосконалення взаємозв’язку між механізмами державного управління, що забезпечать стале функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту. Сформовано структуру системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту, що функціонує у режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації та надзвичайного стану. З’ясовано її завдання щодо підготовки органів управління до дій у надзвичайних ситуаціях завдяки комплексному підходу, що передбачає дослідження системи підготовки за рівнями ланок управління, категоріями фахівців та за режимами функціонування єдиної державної системи цивільного захисту; щодо організації взаємодії органів управління в умовах надзвичайних ситуацій - розроблено послідовність інформаційно-аналітичного забезпечення процесу управління та взаємодії, що охоплює заходи щодо одержання, опрацювання, зберігання та подання інформації керівнику органу управління; щодо підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях - показано основні напрями удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення, основу якого складає використання новітніх інформаційних технологій, застосування прогресивних освітніх форм і методів навчання. Подано метод оцінювання ефективності роботи оперативного складу органу управління в умовах надзвичайних ситуацій, що визначається ступенем реалізації його можливостей щодо виконання завдань та напрями підвищення результативності його роботи. Запропоновано алгоритмічну модель функціонування механізмів державного управління в системі інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту, в якій визначено критерій дослідження - досягнення умови, коли сумарна кількість завдань системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту, виконання яких механізми здатні забезпечити, дорівнює або перевищує сумарну кількість завдань системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту, виконання яких механізмам необхідно забезпечити. Розроблено алгоритмічну модель визначення раціонального методу функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту з використанням методу аналізу ієрархій, загальну структуру показників та критерій їх оцінювання. Удосконалено категорійно-понятійний апарат дослідження, уточнено поняття системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту, її завдань у різних режимах функціонування, а також послідовного, паралельного та інтеграційного методів функціонування зазначеної системи. Висвітлено основні вимоги до інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень в умовах надзвичайних ситуацій, що ґрунтуються на принципах придатності інформації до використання, відповідності стану та зміні обставин, зручного її сприйняття та впливають на аргументацію їх прийняття, завдяки отриманню адекватної, повної, оперативної та корисної інформації, враховуючи часові показники, що є у розпорядженні керівника. Розроблено метод оцінювання якості функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту, що дозволяє визначити відповідність якості функціонування зазначеної системи вимогам, що пред’являються до неї в умовах надзвичайних ситуацій, за допомогою інтегрального показника - ступеня інформаційно-аналітичного забезпечення органу управління та критерію оцінювання - досягнення умови, коли ступінь інформаційно-аналітичного забезпечення, що реалізується, більший або дорівнює потрібному. Створено ієрархічну модель порівняння альтернативних методів функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту (послідовного, паралельного та інтеграційного) на основі методу аналізу ієрархій, що дозволяє порівняти зазначені методи за кожним з усієї сукупності факторів та обрати найвищі з них за чисельними значеннями пріоритетів, що віднесено до інтегрального методу, виявити взаємозв’язок між якостями показників елементного, системного та загальносистемного рівнів, що забезпечує керівнику органу управління здійснення якісного, повного та своєчасного виконання завдань за призначенням. Акцентовано на поєднанні методу оцінювання якості функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту та ієрархічної моделі порівняння альтернативних методів функціонування зазначеної системи, що дозволяє визначити поточний стан системи та розробити заходи щодо її розвитку. Розкрито перспективні напрями щодо організації інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту України, а саме: застосування демократичного та ситуаційного стилів керівництва під час виконання завдань в умовах надзвичайних ситуацій, раціональної послідовності дій керівника, що передбачає гнучке управління для організації оптимального виконання завдань у зазначені терміни; розроблення алгоритму організації взаємодії керівником органу управління за етапами управління в умовах надзвичайних ситуацій; імплементації закордонного досвіду щодо інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту в Україні. Обґрунтовано концептуальний підхід до розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту в сучасних індетермінованих умовах, в якому розглянуто проблему, що гальмує розвиток зазначеної системи, проведено аналіз причин її виникнення, визначено мету реалізації, обґрунтовано необхідність, шляхи та способи розв'язання зазначеної проблеми, наведено результати, що очікуються за підсумками його впровадження.

Розкрито сутність правового забезпечення публічного адміністрування в Україні. Висвітлено особливості публічного адміністрування та його законодавчого регулювання у сферах місцевого самоврядування, митної справи, протидії корупції, управління комунальною власністю, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, космічної діяльності та ін. Розглянуто питання цифровізації у сфері публічного адміністрування. Розкрито сутність та інструменти електронного урядування в Україні. Увагу приділено дослідженню інституту електронних петицій як інструменту е-демократії та форми оскарження дій або бездіяльності суб'єктів публічної влади. Наведено проєкт Закону України "Про електронні петиції", який покликаний упровадити наукові доробки у життя, сприяючи наближенню правового регулювання цього інституту до рівня кращих європейських взірців.

Розкрито зміст усіх інститутів Загального адміністративного права. Зазначено, що структурна побудова та текстове наповнення підручника обумовлені сучасними українською та європейською доктринами адміністративного права. Значну увагу приділено аналізу правозастосовної практики. Наведено принципово нові підходи до опису традиційних правових інститутів, які демонструють потужний і невпинний розвиток національної адміністративно-правової доктрини.

На підставі економіко-математичного моделювання проведено оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в умовах надзвичайних ситуацій на основі прогнозу, що є актуальним питанням. Запропоновано метод експертних оцінок для прогнозування дієвості функціонування зазначеної системи. Розроблено етапи дослідження, що включають відбір фахівців-експертів, організацію їхньої роботи, опрацювання результатів, визначення числових значень узагальнених показників дієвості функціонування системи та критерію її дослідження. Використано метод ранжування показників для визначення коефіцієнта їхньої відносної важливості в аспекті оцінювання дієвості функціонування зазначеної системи. Визначено інтегральні показники оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в поточному та прогнозованому станах. Сформульовано критерій дослідження цієї системи - умову (необхідну обставину), коли відношення між інтегральними показниками оцінювання поточного стану системи до прогнозованого становить менше ніж одиниця. Здійснено розрахунки середнього значення показників дієвості системи у зазначених станах, отримано числові значення інтегральних показників оцінювання та досягнення критерію дослідження. Розроблено розрахункову задачу, за допомогою якої отримано результати оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в поточному та прогнозованому станах, отримано числові значення показників. Визначено лінгвістичні параметри оцінювання дієвості функціонування системи в поточному та прогнозованому станах, числове значення підвищення дієвості функціонування зазначеної системи. Доведено, що одержані результати придатні до імплементації на практиці, що в підсумку надає можливість досягти прогнозованого показника поліпшення дієвості функціонування системи в середньому на 34 %.

З урахуванням сучасних правових реформ, положень Конституції України, міжнародних правових актів, стану законодавства та прецедентної судової практики, а також наявної конкуренції правових норм і доктринальних надбань і досягнень правничої науки, на інтегративному рівні з урахуванням вимог юридичної визначеності витлумачено найбільш вживані у правовій сфері терміни та поняття, надано та розкрито актуальні концепти та їх взаємозв'язок. Висвітлено сутність таких понять, як акцесія, акціонерне право, гармонізація законодавства, захист суспільної моралі, національний спротив, персона нон грата, пруденційні нормативи, фемінократія, ядерний тероризм.