Рассмотрены общетеоретические и практические вопросы толкования закона, а также особенности его официального толкования в Украине. Обоснована необходимость интерпретации нормативных предписаний. Охарактеризовано соотношение официального и доктриального толкований.

Висвітлено історію виникнення та розвитку порівняльного правознавства як самостійного напрямку наукових досліджень юридичних явищ, визначено чинники його формування. Описано основні етапи становлення романо-германської й англосаксонської (англо-американської) сім'ї правових систем. Наведено загальну характеристику та встановлено особливості мусульманського, індуського, юдейського та традиційно-звичаєвого права. Визначено напрямки та засоби зближення й взаємовпливу правових систем різних країн світу, проаналізовано європейські інтеграційні процеси, розкрито роль конституційно-правового механізму в узгодженні норм права Ради Європи та Європейського Союзу та національного права. Розглянуто сучасний стан правотворчості, систематизації джерел права, тлумачення та застосування його норм у правових системах світу, зокрема, в континентальній Європі, США та мусульманських країнах, висвітлено тенденції розвитку їх судової системи та питання організації юридичної освіти. Викладено теоретичні засади порівняльного поліцейського права.

Освещена история возникновения и развития сравнительного правоведения как самостоятельного направления научных исследований юридических явлений, определены факторы его формирования. Описаны основные этапы становления романо-германской и англосаксонской (англо-американской) семей правовых систем. Приведена общая характеристика и установлены особенности мусульманского, индуиского, иудейского и традиционно-общинного права. Определены направления и средства сближения и взаимовлияния правовых систем разных стран мира, проанализированы европейские интеграционные процессы, раскрыта роль конституционно-правового механизма в согласовании норм права Совета Европы и Европейского Союза и национального права. Рассмотрено современное состояние правотворчества, систематизации источников права, толкования и применения его норм в правовых системах мира, в частности, в континентальной Европе, США и мусульманских странах, освещены тенденции развития их судовой системы и вопросы организации юридического образования. Изложены теоретические основы сравнительного полицейского права.

Проаналізовано фактори, що викликають необхідність тлумачення нормативних приписів. Сформульовано мету тлумачення закону та запропоновано логічний алгоритм її досягнення. Подано визначення поняття офіційного тлумачення закону, репрезентовано його основні ознаки, стадії та види. Охарактеризовано співвідношення офіційного та доктринального тлумачення. Висвітлено поняття, юридичну природу, загальні та специфічні ознаки, функції та види актів офіційного тлумачення, акцентовано увагу на особливостях їх дії у часі, просторі та щодо кола осіб.

Розглянуто предмет, методологію та функції теорії держави, покано її місце та роль в системі суспільних і юридичних наук. Наведено інформацію про особливості виникнення, фоми, механізми та функції держави, структуру громадянського суспільства, правовий статус особистості, проблеми співвідношення права та закону в правовій державі. Увагу приділено принципам і джерелам права, основним видам правотворчості, способам тлумачення норм права, проблемам правової культури. Охарактеризовано основні правові системи сучасності, розглянуто вплив глобалізації на їх розвиток.

Рассмотрены предмет, методология и функции теории государства, показано ее место и роль в системе общественных и юридических наук. Дана информация об особенностях возникновения, формах, механизмах и функциях государства, структуре гражданского общества, правовом статусе личности, проблемах соотношения права и закона в правовом государстве. Уделено внимание принципам и источникам права, основным видам правотворчества, способам толкования норм права, проблемам правовой культуры. Охарактеризованы основные правовые системы современности, рассмотрено влияние глобализации на их развитие.

Досліджено сутність поняття та зміст прокурорського нагляду, проведено історичний аналіз виникнення та розвитку прокуратури та прокурорського нагляду. Проведено комплексний аналіз нормативно-правових актів, які вживають термін "правоохоронні органи" й обгрунтовано необхідність розробки закону "Про правоохоронні органи". Проаналізовано завдання, які стоять перед прокурором, акцентовано увагу на тому, що прокурор виконує двоєдине завдання: забезпечення ефективної і законної боротьби зі злочинністю й охорони недоторканності особи, її прав і законних інтересів. Досліджено форми прокурорського нагляду за діяльністю органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство. Визначено стан та особливості правового регулювання прокурорського нагляду за додержанням законів за застосування заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Внесено науково обгрунтовані пропозиції з удосконалення чинного законодавства, що спрямовані на вдосконалення прокурорського нагляду за діяльністю правоохоронних органів.

Здійснено комплексний аналіз наукових і правових положень кримінально-процесуальної відповідальності, розроблено й обгрунтовано концептуальний підхід до розуміння її сутності. Досліджено генезу законодавства щодо регламентації кримінально-процесуальної відповідальності. Розкрито теоретичні підходи до розуміння суті кримінально-процесуальної відповідальності та сформульовано її визначення. З'ясовано співвідношення заходів примусу, санкцій та відповідальності у кримінальному провадженні. Визначено місце кримінально-процесуальної відповідальності в системі юридичної відповідальності та розроблено її класифікацію на підставі різних критеріїв. Розкрито юридичні, фактичні та процесуальні підстави застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Доведено, що відповідальність за кримінальне процесуальне правопорушення, яке не є суспільно небезпечним, а характеризується ознакою суспільної шкідливості, має визначатися в КПК України. Виділено стадії застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Здійснено аналіз процесуальної форми застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності майнового характеру та визначено необхідність розширення кола підстав накладення грошового стягнення. Охарактеризовано заходи кримінально-процесуальної відповідальності немайнового характеру. З'ясовано систему гарантій виконання обов'язків обраного запобіжного заходу. Визначено систему та ієрархію заходів кримінально-процесуальної відповідальності, які застосовуються до порушників судового засідання.

Комплексно досліджено інститут керівника в адміністративно-правовому вимірі. Проаналізовано управлінську діяльність керівника в її гносеологічно-функціональному, юридичному та процесуальному вимірах.

З урахуванням сучасних правових реформ, положень Конституції України, міжнародних правових актів, стану законодавства та прецедентної судової практики, а також наявної конкуренції правових норм і доктринальних надбань і досягнень правничої науки, на інтегративному рівні з урахуванням вимог юридичної визначеності витлумачено найбільш вживані у правовій сфері терміни та поняття, надано та розкрито актуальні концепти та їх взаємозв'язок. Висвітлено сутність таких понять, як акцесія, акціонерне право, гармонізація законодавства, захист суспільної моралі, національний спротив, персона нон грата, пруденційні нормативи, фемінократія, ядерний тероризм.