Прокоментовано основні положення Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" з урахуванням його практичного застосування. Розглянуто питання визначення, правової засади, мети та порядку введення, строку дії, скасування надзвичайного стану (НС). Проаналізовано діяльність органів державної влади й органів місцевого самоврядування за умов НС. Викладено заходи правового режиму НС, що запроваджуються за умов НС. Показано участь представників інших держав у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Прокомментированы основные положения Закона Украины "О правовом режиме чрезвычайного положения" с учетом его практического применения. Рассмотрены вопросы определения, правовой основы, цели и порядка введения, срока действия, отмены чрезвычайного положения (ЧП). Проанализирована деятельность органов государственной власти и органов местного самоуправления в условиях ЧП. Изложены мероприятия правового режима ЧП, которые применяются в условиях ЧП. Показано участие представителей других государств в ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.3

Рубрики:

Захист прав людини

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Раскрыты сущность, формы, порядок заполнения и выдачи векселей, правовые аспекты их использования в хозяйственной деятельности современного предприятия. Рассмотрены особенности налогообложения вексельных операций и бухгалтерского учета кратко- и долгосрочных векселей. Уделено внимание иску в случае неакцепта или неплатежа, взысканию задолженности по векселю, оплате векселя в порядке регресса.

На підставі аналізу чинних нормативних актів в галузі адміністративного права та сучасних наукових досліджень з адміністративно-правових проблем наведено роз'яснення питань, пов'язаних з тлумаченням змісту Кодексу адміністративного судочинства України, його понять і категорій, а також практикою застосування Кодексу. Увагу приділено принципам адміністративного судочинства, територіальній підсудності адміністративних справ, підставам для відводу (самовідводу) судді, винятковим засобам судових викликів і повідомлень, фіксуванню судового засідання технічними засобами, адміністративній процесуальній правосуб'єктності, способам забезпечення доказів, судовим витратам. Розкрито особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема, здійснення представництва у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

На основе анализа действующих нормативных актов в области административного права и современных научных исследований по административно-правовым проблемам дано разъяснение вопросов, связанных с толкованием содержания Кодекса административного судопроизводства Украины, его понятий и категорий, а также практикой применения Кодекса. Уделено внимание принципам административного судопроизводства, территориальной подсудности административных дел, основаниям для отвода (самоотвода) судьи, исключительным способам судебных вызовов и сообщений, фиксированию судебного заседания техническими средствами, административной процессуальной правосубъектности, способам обеспечения доказательств, судебным расходам. Раскрыты особенности производства в отдельных категориях административных дел, в частности осуществления представительства в делах, связанных с избирательным процессом или процессом референдума.

Досліджено адміністративно-правовий механізм реалізації режиму надзвичайного стану. Здійснено історико-правовий аналіз становлення даного інституту на українських землях. Досліджено суть і правові засади, а також міжнародно-правові аспекти режиму надзвичайного стану. Вивчено умови та процедури його введення та скасування. Здійснено аналіз системи органів державної влади, що забезпечують реалізацію режиму надзвичайного стану. Досліджено місце та роль органів внутрішніх справ (ОВС) у його забезпеченні. Визначено загальні засади організації відповідної діяльності ОВС. Розглянуто адміністративно-примусові заходи за умов дії режиму надзвичайного стану, здійснено їх класифікацію.

Проаналізовано зміст і визначено суть контрольно наглядової діяльності міліції громадської безпеки. Сформульовано поняття та наведено ознаки цієї діяльності, розглянуто статус міліції громадської безпеки. Значну увагу приділено процедурам контрольно-наглядової діяльності міліції за групами, а саме: підготовки до проведення контрольно-наглядових дій, проведення таких дій, заключним процедурам. Розкрито гарантії законності дослідженої діяльності, а саме: загальні, гарантії міліції громадської безпеки як суб'єкта контрольно-наглядової діяльності, підконтрольних суб'єктів. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення контрольно-наглядової діяльності міліції громадської безпеки. Визначено, що ця діяльність є урегульований нормами адміністративного права різновид державної управлінської діяльності, здійснюваний міліцією громадської безпеки у межах повноважень, визначених чинним законодавством, у зв'язку з виконанням покладених на цей орган завдань і функцій, пов'язаних зі спостереженням за дотриманням законності організаційно не підпорядкованими вказаному органу підприємствами, установами, посадовими особами і громадянами з метою запобігання, виявлення та припинення правопорушень, а також усередині системи структурних підрозділів міліції громадської безпеки щодо дотримання законності працівниками у процесі виконання завдань, визначених чинним законодавством.

У систематизованому вигляді подано термінологію з адміністративного права України, яка може бути корисною у процесі вивчення всього блоку адміністративно-правових дисциплін. Наведено такі терміни, як: адміністративний договір, бюджетний устрій, вина, державний службовець, дипломатична служба, магіст, науковий працівник, стан сп'яніння, юриздикція, юстиція, ядерн безпека тощо.

Проаналізовано механізм взаємодії між відповідними органами державної влади з питань запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій на паливно-енергетичних об'єктах; наведено шляхи вдосконалення порядку здійснення цієї взаємодії.

Вперше в Україні системно досліджено договір охорони фізичних осіб. Узагальнено й проаналізовано практику застосування норм права, що регулює порядок укладення, виконання та відповідальності за договором охорони цих осіб. Вперше в українській правовій науці визначено поняття договору охорони фізичних осіб, його місце в системі договорів з надання охоронних послуг. Встановлено передумови та особливості укладення договору охорони вказаних осіб, форма договору та наслідки неукладення його у вказаній формі. Приділено увагу цивільно-правовій характеристиці договору охорони цих осіб. Удосконалено поняття сторін у договорі охорони фізичних осіб. Визначено обсяг і зміст прав та обов'язків сторін договору охорони вказаних осіб. Проаналізовано підстави виникнення договірної відповідальності за договором охорони фізичних осіб у випадку його порушення. Результатом дослідження є формування ряду наукових висновків і пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює договір охорони фізичних осіб.

Розглянуто проблемні аспекти у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на національному та міжнародному рівнях. Розкрито сутнісний зміст права на захист ВПО. Подано інформацію про елементи міжнародно-правового механізму захисту прав переміщених осіб, а також національний процедурний та інституційний рівень захисту прав ВПО. Досліджено місце конституційної юстиції в механізмі захисту прав ВПО у світлі запровадження конституційної скарги. Визначено роль міжнародних організацій у наданні допомоги переміщеним особам. Розкрито правовий механізм захисту окремих прав ВПО, зокрема розглянуто деякі аспекти захисту прав ВПО у сфері пенсійного забезпечення. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення існуючих в Україні правових механізмів захисту прав ВПО.

Комплексно досліджено правовий статус внутрішньо переміщеної особи як суб'єкта права соціального захисту. Розглянуто питання соціального захисту внутрішньо переміщеної особи в історичній ретроспективі та у сучасний період. Визначено поняття "внутрішньо переміщена особа як суб'єкт права соціального захисту", "соціальний захист внутрішньо переміщеної особи". Наведено їх класифікацію на види, охарактеризовано правовий статус внутрішньо переміщеної особи як суб'єкта права соціального захисту, досліджено окремі види соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в Україні. На підставі проведеного дослідження сформульовано теоретично обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері соціального захисту внутрішньо переміщених осіб з урахуванням міжнародних стандартів та позитивного законодавчого досвіду окремих зарубіжних країн.

Розроблено працівниками Навчально-наукового інституту права ім. Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом. Систематизовано основні положення, які стосуються діяльності прокуратури України. Матеріали ґрунтуються на нормах Конституції України, Законів України та інших законодавчих та відомчих нормативно-правових актів у сфері діяльності прокуратури.

Систематизовано діяльність суду та судової системи в Україні. Матеріал грунтується на нормах Конституції України, Законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про очищення влади", "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" та інших законодавчих та відомчих нормативно-правових актів у сфері діяльності судів. Висвітлено історію суду та судочинства в Україні, конституційні засади судочинства в Україні. Окреслено систему судів в Україні, місцеві суди, апеляційні та вищі спеціалізовані суди, їхні повноваження та організацію діяльності. Виокремлено структуру, повноваження, діяльність Верховного Суду України. Розглянуто кваліфікаційні вимоги до суддів, їх призначення та контроль за їх доброчесністю. Визначено роль присяжних та їх статус у судовій системі.

Систематизовано основні нормативні акти, які стосуються діяльності Національної гвардії України, а також висвітлено її діяльність у сфері охорони правопорядку. Зазначено, що матеріали посібника грунтуються на нормах Конституції України, Законів України та інших законодавчих і відомчих нормативно-правових актів у сфері діяльності Національної гвардії України. Розкрито теоретичні питання створення спеціальних підрозділів для підтримання внутрішньої безпеки. Висвітлено історію виникнення спеціальних підрозділів внутрішньої безпеки в різних країнах та зміну їхніх функцій. Увагу приділено системі та діяльності внутрішніх військ під час Революції Гідності.

Систематизовано основні нормативні акти, які стосуються діяльності Національної поліції України, а також висвітлено її діяльність у сфері охорони прав і свобод фізичних та юридичних осіб. Зауважено, що матеріали посібника грунтуються на нормах Конституції України, Законів України та інших законодавчих і відомчих нормативно-правових актів у сфері діяльності Національної поліції. Розглянуто історію виникнення поліції та її функцій. Розкрито конституційні принципи діяльності Національної поліції. Подано інформацію про повноваження Національної поліції, заходи примусу, які використовуються поліцейськими та правила їх використання. Увагу приділено громадському контролю за діяльністю Національної поліції, соціальному захисту поліцейських, міжнародному співробітництву Національної поліції.

Висвітлено основні напрями діяльності одного з головних антикорупційних органів в Україні, який створений після Революції Гідності. Проаналізовано історичні витоки корупції та необхідності протидії цьому явищу. Охарактеризовано структуру, форми та методи діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції та його повноваження і права.

Розглянуто внутрішньо переміщених осіб (ВПО) як правову категорію в історичній ретроспективі та у сучасний період. Охарактеризовано правовий статус ВПО як суб’єкта права соціального забезпечення. Розглянуто міжнародні стандарти соціального захисту ВПО на предмет відповідності ним актів національного законодавства України в цій сфері. З’ясовано особливості правового регулювання статусу ВПО в окремих зарубіжних країнах з метою імплементації позитивного законодавчого досвіду в національну юридичну практику. Визначено поняття та види соціального захисту ВПО. Охарактеризовано особливості здійснення прав ВПО на такі види соціального захисту, як пенсійне забезпечення, соціальний захист на випадок безробіття, грошову допомогу. Сформульовано теоретично обґрунтовані пропозиції про вдосконалення чинного законодавства України у сфері соціального захисту ВПО з урахуванням міжнародних стандартів та позитивного законодавчого досвіду окремих зарубіжних країн.

На підставі аналізу теоретичних положень, які визначають правоохоронну діяльність, а також основних нормативних актів, які прийняті в Україні після Революції Гідності викладено питання правоохоронної діяльності та роботи правоохоронних органів. Зроблено пропозиції щодо об'єднання теоретичних напрацювань щодо визначення понять "правоохоронна діяльність", "правоохоронні органи", "система правоохоронних ор¬ганів" та практичні питання охорони прав і свобод громадян. Визначено поняття правоохоронного органу і види правоохоронних органів. Зазначено напрями змін у діяльності правоохоронних органів, які відбуваються в Україні. Охарактеризовано правоохоронну діяльність у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки. Визначено правоохоронну діяльність з розкриття, розслідування та попередження злочинів як частина охорони прав громадян. Розглянуто правоохоронну діяльність окремих органів державної влади: правоохоронна діяльність судової системи України; форми і методи правоохоронної діяльності Національної поліції України; прокуратура та її правоохоронна діяльність; основні напрями правоохоронної діяльності Служби безпеки України; правоохоронна діяльність Державної прикордонної служби України; правоохоронна діяльність Державної служби з надзвичайних ситуацій; правоохоронна діяльність Міністерства юстиції України; правоохоронна діяльність Державної міграційної служби України; напрями правоохоронної діяльності Державної служби охорони; органи військової служби охорони правопорядку та їх діяльність у сфері охорони прав і свобод громадян; органи податкової і митної служби України та їх правоохоронна діяльність; правоохоронна діяльність Національного антикорупційного бюро України; правоохоронна діяльність Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції; правоохоронна діяльність Державного бюро розслідувань.

Висвітлено актуальні питання, що стосуються забезпечення реалізації цивільних прав та обов'язків людини на національному та міжнародному рівні. Розкрито сутність судової форми захисту цивільних прав людини на національному рівні через характеристику поняття позову в цивільному судочинстві. Досліджено вимоги, що пред'являються до позовної заяви. Охарактеризовано діяльність Європейського суду з прав людини, до компетенції якого віднесено здійснення судового захисту прав людини на міжнародному рівні; розкрито особливості та порядок звернення до Європейського суду з прав людини, його рішення та особливості застосування практики під час розгляду справ про захист прав людини в порядку цивільного судочинства. Проаналізовано міжнародні неюрисдикційні форми захисту цивільних прав людини. Розроблено практичні завдання для кращого засвоєння теоретичного матеріалу студентами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)112.038.2 я73

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА866359 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :