Досліджено фактори, що впливають на формування, реалізацію та еволюцію політичних підходів Європейського Союзу (ЄС) стосовно розширення на Схід. Визначено етапи й особливості розвитку інтеграційної стратегії ЄС щодо країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ). Надано оцінку адаптивного потенціалу ЄС та країн-кандидатів з ЦСЄ у галузі розширення в інтересах збереження ефективної стабільності Союзу. Досліджено взаємовплив внутрішньої динаміки - інстутиційного реформування і зовнішньополітичної динаміки - концепції відносин з сусідніми регіонами, адаптації ЄС щодо наслідків реалізації політики розширення за рахунок країн ЦСЄ. Зазначено, що для України проголошена концепція інтеграції до ЄС співвідноситься з національними інтересами, беззаперечною стратегічною метою якої є активне залучення до міжнародних та європейських інтеграційних процесів. Встановлено, що територіальне розширення ЄС та його безпосереднє наближення до українських кордонів створює передумови активізації участі України в означених процесах.

Виокремлено основні періоди процесу формування системи надання адміністративних послуг органами державної влади в Україні: І період (1998 - 2006 рр.) - виникнення та запровадження в практичну діяльність органів державної влади концепції надання послуг громадянам, II період (2006 - 2008 рр.) - затвердження Кабінетом Міністрів України Концепції розвитку адміністративних послуг та їх впорядкування, III період (2008 р. - до сьогодні) - спрямування Кабінетом Міністрів України коштів від надання адміністративних послуг до Державного бюджету України та зменшення кількості таких послуг. Це дозволило визначити особливості розвитку адміністративних послуг органів державної влади та шляхи їх економіко-організаційного впорядкування в Україні. Запропоновано концепцію формування системи надання адміністративних послуг органами державної влади в Україні з урахуванням специфіки трансформаційних і трансакційних витрат у державному управлінні, основою якої є новітні інституційні концепції, концепції сервісної держави, нового публічного менеджменту. Удосконалено понятійно-категорійний апарат, що стосується методології формування системи надання адміністративних послуг органами державної влади в Україні. Уточнено поняття "адміністративні послуги органів державної влади", "система надання адміністративних послуг органами державної влади", "інфраструктура системи надання адміністративних послуг органами державної влади", "сфера адміністративних послуг органів державної влади", "інституціоналізація сфери адміністративних послуг органів державної влади. Наведено теоретичне обгрунтування організаційних змін у наданні адміністративних послуг органами державної влади в Україні через розмежування функцій: вироблення політики щодо адміністративних послуг, надання адміністративних послуг, оцінювання функціонування системи надання адміністративних послуг органами державної влади.

Предложено ознакомиться с краткой историей развития судебной системы Беларуси, с различными моделями административной юстиции, приводятся статистические сведения о количестве административных жалоб в Беларуси в 2014 - 2017 гг., а также проблематики образования административных судов в Беларуси и разного подхода в законодательстве Беларуси по разрешению административных споров, а именно в Гражданско-процессуальном и Хозяйственно-процессуальном кодексах. Исследуются правовые возможности образования специализированных административных судов в республике Беларусь. Сделан вывод о необходимости правовой основы образования специализированных административных судов в Беларуси: разработки и утверждении Парламентом Беларуси законов об образовании административных судов и административном судопроизводстве.