Висвітлено особливості становлення, функціонування та розвитку організаційно-правових засад діяльності державної податкової служби (ДПС) України. Показано динаміку процесу формування правових засад співпраці основних учасників податкової сфери - податкових органів і платників податків як вирішальної ланки податкової політики країни. Наведено основні напрямки та шляхи модернізації діяльності ДПС.

Освещены особенности становления, функционирования и развития организационно-правовых основ деятельности государственной налоговой службы (ГНС) Украины. Показана динамика процесса формирования правовых основ сотрудничества основных участников налоговой сферы - налоговых органов и плательщиков налогов как решающее звено налоговой политики страны. Приведены основные направления и пути модернизации деятельности ГНС.

Розглянуто проблемні питання організаційно-правового забезпечення державного контролю у сфері обігу спирту та алкогольних напоїв. Проаналізовано особливості документообігу, що супроводжує рух сировини та готової продукції на підприємствах-виробниках даних видів продукції та напоїв, підприємствах торгівлі. Описано механізм дії, створення та впровадження автоматизованої інформаційної системи контрольно-запобігального моніторингу у даній сфері з використанням методів спеціального декларування визначених господарських операцій та ідентифікації продукції.

Рассмотрены проблемные вопросы организационно-правового обеспечения государственного контроля в сфере оборота спирта и алкогольных напитков. Проанализированы особенности документооборота, сопровождающего движение сырья и готовой продукции на предприятиях-производителях данных видов продукции и напитков, предприятиях торговли. Описан механизм действия, создания и внедрения автоматизированной информационной системы контрольно-предупредительного мониторинга в данной сфере с учетом методов специального декларирования определенных хозяйственных операций и идентификации продукции.

Висвітлено теоретичні аспекти особистої безпеки працівників державної податкової служби України, наведено практичні рекомендації безпечної поведінки в різних екстремальних ситуаціях. Визначено фактори, що впливають на безпечні умови діяльності працівників податкової міліції (ПМ). Розкрито суть понять стресу, депресії, конфлікту, викладено засоби регуляції під час стресу в діяльності працівників ПМ. Надано практичні рекомендації щодо спілкування співробітників ПМ з різними категоріями осіб.

Освещены теоретические аспекты личной безопасности работников государственной налоговой службы Украины, приведены практические рекомендации безопасного поведения в различных экстремальных ситуациях. Определены факторы, влияющие на безопасные условия деятельности работников налоговой милиции (НМ). Раскрыта сущность понятий стресса, депрессии, конфликта, изложены средства регуляции при стрессе в деятельности работника НМ. Даны практические рекомендации по общению сотрудников НМ с различными категориями лиц.

Розкрито сутність професійного ризику працівників підрозділів податкової міліції органів державної податкової служби (ДПС) України, інших правоохоронних органів, мінімізації його проявів у тактиці діяльності податкової міліції, під час забезпечення особистої безпеки працівників, захисту адміністративних будівель і приміщень, податкової інформації з обмеженим доступом, в автоматизованих системах органів ДПС.

Раскрыты сущность профессионального риска работников налоговой милиции органов государственной налоговой службы (ГНС) Украины, других правоохранительных органов, минимизации его проявлений в тактике деятельности налоговой милиции, во время обеспечения личной безопасности работников, защиты административных строений и помещений, налоговой информации с ограниченным доступом, в автоматизированных системах органов ГНС.

Висвітлено організаційні та правові засади стратегії модернізації державної податкової служби України, визначено основні напрями її реформування. Розкрито роль міжнародних організацій у процесі здійснення заходів плану програми "Модернізація державної податкової служби України-1". Визначено особливості адаптації вітчизняного податкового законодавства до законодавства Європейського Союзу та вимог положень Світової Організації Торгівлі. Проаналізовано концептуальні аспекти управління персоналом державної податкової служби України, розглянуто питання гармонізації відносин платників податків і держави.

Освещены организационные и правовые основы стратегии модернизации государственной налоговой службы Украины, определены основные направления ее реформирования. Раскрыта роль международных организаций в процессе осуществления мероприятий плана программы "Модернизация государственной налоговой службы Украины-1". Определены особенности адаптации отечественного налогового законодательства к законодательству Европейского Союза и требованиям положений Мировой Организации Торговли. Проанализированы концептуальные аспекты управления персоналом государственной налоговой службы Украины, рассмотрены вопросы гармонизации отношений налогоплательщиков и государства.

Висвітлено організаційно-правові засади реформування економічної діяльності юридичних та фізичних осіб як суб'єктів підприємницької активності. Розглянуто питання формування податкової політики, її подальшого вдосконалення за умов реалізації Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013-го р. Досліджено проблеми гармонізації відносин підприємців і держави, зокрема захист майнових прав платників податків під час застосування адміністративних методів стягнення податкового боргу органами державної податкової служби.

Освещены организационно-правовые основы реформирования экономической деятельности юридических и физических лиц как субъектов предпринимательской активности. Рассмотрены вопросы формирования налоговой политики, ее дальнейшего усовершенствования в условиях реализации Стратегического плана развития государственной налоговой службы Украины на период до 2013-го г. Исследованы проблемы гармонизации отношений предпринимателей и государства, в частности защита имущественных прав плательщика налогов в случае применения административных методов взыскания налогового долга органами государственной налоговой службы.

Розглянуто організаційно-правові засади проекту Податкового кодексу України в контексті реформування вітчизняної податкової системи. Охарактеризовано загальнодержавні та місцеві податки і збори, зокрема, акцизний і екологічний податки, державне мито, податки на доходи фізичних осіб і транспортні засоби, судовий збір, рентну плату за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні. Наведено інформацію про спеціальні податкові режими, порядок придбання торгового патенту, податок за торгові місця на ринку, збір з власників собак. Увагу приділено питанням систематизації та кодифікації податкового законодавства України.

Рассмотрены организационно-правовые основы проекта Налогового кодекса Украины в контексте реформирования отечественной налоговой системы. Охарактеризованы общегосударственные и местные налоги и сборы, в частности, акцизный и экологический налоги, государственная пошлина, налоги на доходы физических лиц и транспортные средства, судебный сбор, рентная плата за нефть, природный газ и газовый конденсат, добываемые в Украине. Приведена информация о специальных налоговых режимах, порядке приобретения патента, налоге на торговые места на рынке, сборе с владельцев собак. Уделено внимание вопросам систематизации и кодификации налогового законодательства Украины.

Досліджено проблеми адміністративного примусу, визначено цілеспрямований характер його застосування з метою впливу на свідомість і поведінку особи для досягнення чіткого виконання встановлених обов'язків, суспільного розвитку в межах закону та забезпечення правопорядку. З'ясовано зміст, особливості та види адміністративного примусу, а також ступінь необхідності його використання у поєднанні з системою заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Встановлено основні повноваження Державтоінспекції України, форми та методи їх реалізації. Наведено рекомендації щодо усунення найбільш поширених недоліків у процесі застосування адміністративно-примусових заходів у правоохоронній діяльності міліції, сформульовано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до нормативних актів.

З'ясовано взаємозв'язок принципу інстанційності та спеціалізації у побудові системи судів загальної юрисдикції. Проаналізовано проблеми нормативного визначення поняття "цивільна юрисдикція", суміжних категорій у адміністративному, господарському судочинстві та шляхи подолання вад у розмежуванні компетенції загальних, адміністративних і господарських судів. Подано загальну характеристику міжнародно-правових та історичних факторів реформування судової влади в Україні. Обгрунтовано пропозицію про запровадження системи судових органів на чолі з Верховним Судом України як єдиної касаційної інстанції, з одночасним запровадженням у місцевих і апеляційних загальних судах спеціалізації судової діяльності у відповідних палатах. Проаналізовано процесуальний спектр негативних наслідків запровадження "автоматизації" судової спеціалізації на чолі з вищими судами.

Розглянуто питання відповідальності за виготовлення, придбання, зберігання або реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 177-2 КУпАП). Досліджено елементи юридичних складів адміністративних правопорушень у сфері обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, розмежовано їх юридичні склади. Розглянуто особливості адміністративно-юрисдикційної діяльності органів державної податкової служби. Розкрито кваліфікуючі ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 177-2 КУпАП та інших правопорушень даної сфери. Подано ряд теоретичних положень і практичних рекомендацій, сформульованих у результаті комплексного аналізу адміністративної відповідальності за виготовлення, придбання, зберігання або реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Розкрито загальні положення адміністративно-юрисдикційної діяльності міліції громадської безпеки щодо розгляду та вирішення звернень громадян та справ про адміністративні правопорушення. Визначено поняття та зміст адміністративно-юрисдикційної діяльності міліції громадської безпеки. Висвітлено розгляд та вирішення звернень громадян, справ про адміністративні правопорушення підрозділами міліції громадської безпеки. Визначено особливості розгляду та вирішення справ за правопорушення, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку; встановлений порядок управління; у сфері порушення правил безпеки дорожнього руху; у сфері забезпечення дозвільної системи.

Визначено юридичну природу й історичні детермінанти розвитку системи врегулювання спорів ГАТТ/СОТ, встановлено її основні принципи, ключові етапи переговорного процесу щодо вдосконалення Домовленості про правила та процедури, що регулюють вирішення спорів. Досліджено сучасний стан системи врегулювання спорів COT, здійснено спробу визначити основні її принципи побудови, процедури та ключові функції. Визначено особливості юрисдикції, доступу до процедури вирішення спорів. Визначено основні недоліки правового регулювання кожної зі стадій процедури, встановлено відповідні прогалини та колізії, запропоновано перспективні шляхи реформування. Досліджено перспективи України щодо виконання рішень Органу з вирішення спорів COT.

Комплексно досліджено питання контрольної діяльності Державтоінспекції МВС України за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Проаналізовано статус Державтоінспекції МВС України у сфері контролю за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Визначено цілі, завдання та функції Державтоінспекції МВС України, її компетенцію як суб'єкта контролю за правомірністю експлуатації транспортних засобів розглянуто як сукупність владних повноважень (прав і обов'язків) у зазначеній сфері. З'ясовано форми та методи здійснення контролю Державтоінспекції МВС України за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Запропоновано розглядати справи про порушення Правил дорожнього руху в спрощеному порядку, тобто без складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі, якщо особа не оспорює правопорушення. На основі аналізу соціологічних досліджень, законодавства, адміністративної практики Державтоінспекції МВС України, судової практики, статистичних даних визначено шляхи вдосконалення здійснення контролю працівниками Державтоінспекції МВС України за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Аргументовано положення про те, що доцільно у правових актах України вживати для позначення виробів медичного призначення та медичної техніки узагальнювальний термін "медичні вироби". Виділено ознаки суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво і торгівлю медичними виробами та здійснено їх класифікацію. Розглянуто господарсько-правові засоби організації виробництва та торгівлі виробами медичного призначення та медичною технікою, а також розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства, що передбачає порядок та умови їх застосування. Проаналізовано наукові підходи щодо характеристики змісту господарського договору у сфері виробництва та торгівлі виробами медичного призначення та медичною технікою з розробкою пропозицій щодо нормативного закріплення додаткового переліку істотних умов договорів з їх реалізації. Висвітлено переваги та недоліки окремих господарсько-правових засобів державного стимулювання у досліджуваній сфері та розроблено пропозиції щодо уточнення положень деяких актів законодавства України. Виявлено особливості правових систем ЄС і США у сфері виробництва та торгівлі виробами медичного призначення та медичною технікою, а також визначено спільні та відмінні ознаки у правовому регулюванні досліджуваної сфери відносин. Визначено напрями вдосконалення правового регулювання виробництва та торгівлі виробами медичного призначення , медичною технікою з урахуванням обраного Україною курсу на гармонізацію українського законодавства з аналогічним законодавством ЄС.

Розкрито зміст терміна "кредитний кооператив". Він трактується як некомерційна (неприбуткова) фінансова установа, яка знаходиться у власності своїх членів і діє на основі відповідних принципів, перш за все, взаємодопомоги та самоорганізації необхідних їм фінансових послуг, передбачених законодавством. Удосконалено дефініцію категорії "державне регулювання кредитної кооперації", яка визначається як комплекс заходів (методів) координувального, стимулювального й обмежувального характеру, що враховують її особливу соціально-економічну природу і спрямовані на забезпечення успішного функціонування і розвитку національної кредитно-кооперативної системи. З'ясовано сутність та основні підходи щодо організації державного регулювання кредитних спілок України. Здійснено ретроспективний аналіз становлення і розвитку державного регулювання кредитної кооперації України. Виявлено сучасні тенденції розвитку кредитної кооперації України. Зокрема, встановлено, що за період 2010 - 2016 рр. істотно знизилися сумарні активи кредитних спілок, обсяги їх загального кредитного портфеля, частка кредитів в активах кредитних спілок, а також збільшився обсяг прострочених кредитів. Представлено прогнозну оцінку динаміки основних показників діяльності кредитних спілок України на 2016 - 2018 рр. Визначено основні проблеми в сфері державного регулювання кредитних спілок України: неприйняття державою до уваги думки представників кредитних спілок щодо підвищення ефективності державного регулювання кредитно-кооперативного сектора та негативне ставлення до впровадження механізмів саморегулювання в існуючі системи кредитних спілок (НАКСУ та ВАКС). На основі узагальненого кооперативного досвіду визначено концептуальні підходи щодо розвитку кредитної кооперації України. Для розбудови системи кредитних спілок запропоновано взяти за основу проект Концепції розвитку системи кредитної кооперації, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 321-р від 7.06.2006 року, що найбільше відповідає потребам ринку.

Висвітлено питання побоїв і мордувань у кримінальному праві та законодавстві. Приділено увагу соціально-правовій обумовленості та юридичному аналізу складу злочину. Висвітлено зарубіжний досвід окремих країн і викладено відповідні пропозиції.

Досліджено особливості адміністративно-правового статусу Національного агентства України з питань державної служби як спеціального органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби та здійснює функціональне управління нею. На підставі здобутків вітчизняних і зарубіжних учених і з урахуванням сучасних напрямів реформування інституту державної служби та її адаптації до стандартів Європейського Союзу визначено завдання, функції, принципи діяльності, повноваження цього органу, особливості його взаємодії з іншими державними органами, надано організаційно-структурну характеристику. Наведено теоретико правові засади функціонування Національного агентства України з питань державної служби. Охарактеризовано компетенційну характеристику національного агентства україни з питань державної служби. Розглянуто організаційно-структурну характеристику Національного агентства України з питань державної служби.

Дисертацію присвячено характеристиці правового статусу Національного агентства України з питань державної служби (НАДС) у контексті реформування центральних органів виконавчої влади, ухвалення Законів України ''Про державну службу'' (2015) і ''Про запобігання корупції'' (2014), адаптації інституту державної служби до стандартів ЄС. Визначено структуру правового статусу НАДС, яку становлять: завдання, принципи, функції, компетенція, взаємодія, структура, організація діяльності. Проаналізовано чинне законодавство та визначено прогалини та колізії щодо правового статусу НАДС. Визначено, що сфера державної служби - це правовідносини, пов'язані з діяльністю відповідних державних органів щодо створення правових, організаційних і соціально-економічних засад реалізації громадянами України права на державну службу. Встановлено, що НАДС - це ЦОВВ зі спеціальним статусом і запропоновано відповідні зміни до чинного законодавства.

Викладено основні поняття правосуддя, правоохоронної та правозахисної діяльності. Висвітлено принципи діяльності, завдання, функції, повноваження та структуру судів загальної юрисдикції, Конституційного Суду України, прокуратури, Служби безпеки, Державного бюро розслідувань, Національної поліції, Державної прикордонної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України, Державної міграційної служби, Державної кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони, Національного антикорупційного бюро, Державної фіскальної служби, Військової служби правопорядку у Збройних силах, Державного агентства рибного господарства, Державного агентства лісових ресурсів та Державної аудиторської служби.

Незалежно від територіальної одиниці, чи то місто чи то село, виникає низка питань, які складно вирішувати власними ресурсами. Проблеми збору, утилізації, вивозу та переробки сміття, прибирання доріг, якісного забезпечення водопостачання та водовідведення, вчасного ремонту та прибирання доріг, безперервного та постійного пасажирського перевезення, організації та утримання пожежної охорони тощо потребують нагального вирішення і є основними для забезпечення добробуту населення. Мета статті - дослідження співробітництва територіальних громад і дієвих інструментів місцевого розвитку, обгрунтування способів вирішення проблем соціального добробуту за допомогою поглибленого аналізу передумов забезпечення співробітництва та створення об'єднань територіальних громад. Розглянуто переваги міжмуніципального співробітництва. Проаналізовано стан укладання договорів на основі міжмуніципального інструменту та договорів співробітництва. Здійснено трендовий аналіз розвитку співпраці територіальних громад. Проведено поглиблене дослідження співпраці громад та виокремлено низку преваг міжмуніципальних об'єднань. Наведені роз'яснення кожної переваги територіальної співпраці та об'єднань громад. Висновки: обгрунтовано необхідність співробітництва громад, що є дієвим інструментом місцевого розвитку. Аналіз стану діяльності територіальних громад дає підстави вважати необхідною їх співпрацю та об'єднання на принципах міжмуніципального співробітництва. Співробітництво територіальних громад має значні переваги, що було доведено в досліджені. Поряд з ними можна додати і наступні: зменшення виробничих витрат та забезпечення заощаджень коштів завдяки обсягам діяльності; посилення переговорних позицій відповідних органів місцевого самоврядування; зменшення чисельності осіб, які отримують економічно обурунтовані вартісні послуги; збільшення власних інвестиційних ресурсів територіальних громад; підвищення рівня довіри серед кредиторів; можливість залучення зовнішнього державного фінансування.