Висвітлено діяльність Європейського Союзу (ЄС), визначено виконавчі та законодавчі функції в системі Співтовариства. Охарактеризовано взаємодію європейських інституцій, запропоновано політичну модель об'єднаної Європи. Розглянуто питання розвитку системи врядування, визначено причини інституційної кризи на початку 1999 р.

Освещена деятельность Европейского Союза, определены исполнительные и законодательные функции в системе Содружества. Охарактеризовано взаимодействие европейских институций, предложена политическая модель объединенной Европы. Рассмотрены вопросы развития системы управления, определены причины кризиса институций в начале 1999 г.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.82 + Х915.232.4-3

Рубрики:

Видача злочинця <Міжнародноправова боротьба>

Рада Європи

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проаналізовано роль, структуру й особливості функціонування однієї з базових інституцій Європейського Союзу - Європейської Комісії. Охарактеризовано процедури підготовки й ухвалення її рішень. Розглянуто суперечності, які виникають у різних підрозділах всередині самої Комісії, а також між Комісією й іншими суб'єктами спільнотової системи. Висвітлено процедури призначення президента, розподілу портфелів і принципи функціонування даної Комісії.

Проанализированы роль, структура и особенности функционирования одной из базовых институций Европейского Союза - Европейской Комиссии. Охарактеризованы процедуры подготовки и принятия ее решений. Рассмотрены противоречия, возникающие в разных подразделениях внутри самой Комиссии, а также между Комиссией и другими субъектами объединенной системы. Освещены процедуры назначения президента, распределения портфелей и принципы функционирования данной Комиссии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х879(4Укр)821:Ч30

Рубрики:

Трудове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Узагальнено критерії диференціації норм трудового права, розмежовано умови та підстави виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками. Доведено, що конкурс є основною умовою, а трудовий договір (контракт) - підставою виникнення трудових правовідносин з даною категорією працівників. З використанням більш детальної правової регламентації удосконалено критерії їх фахової відповідальності. З урахуванням сучасних положень науки трудового права вперше сформульовано поняття конкурсу на заміщення посад науково-педагогічних працівників, встановлено його роль і значення за умов реформування системи вищої освіти та обгрунтовано норми щодо порядку проведення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х879(4Укр)8:Ч + Ч481.432

Рубрики:

Трудове право окремих країн

Правове положення.Правове виховання <вища освіта>

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблемні питання адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики в Україні. Визначено такі поняття, як "адміністративно-правова охорона", "адміністративна відповідальність у галузі електроенергетики", "адміністративний проступок у галузі електроенергетики". Охарактеризовано основні етапи становлення та розвитку адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики в Україні. З'ясовано особливості адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики в Україні. Розглянуто характерні ознаки адміністративних проступків у галузі електроенергетики, здійснено їх класифікацію. Охарактеризовано специфіку адміністративних санкцій за правопорушення у галузі електроенергетики, висвітлено механізм притягнення винних до відповідальності. Проаналізовано зарубіжний досвід встановлення адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики. Визначено напрями удосконалення та розроблено науково обгрунтовані пропозиції щодо покращання адміністративної відповідальності у галузі електроенергетики.

Комплексно досліджено державно-правове вчення П.І. Новгородцева в його зв'язку з сучасними теоретичними та практичними політико-правовими проблемами. Висвітлені основні етапи життєвого шляху та громадсько-політичної діяльності вченого. Встановлено філософсько-правові витоки його поглядів. Проаналізовано особливості доктрини природного права П. І. Новгородцева. Розглянуто погляди вченого на співвідношення права та моралі, природного права та позитивного закону. Висвітлено природно-правовий погляд філософа на правову державу. Визначено місце його правових поглядів у сучасній українській юридичній науці. Розкрито погляди П. І. Новгородцева на теорію народного суверенітету та пов'язаних з нею політико-правових інституцій. Проведено порівняльно-правовий аналіз деяких його ідей із популярними державно-правовими доктринами.

Проаналізовано сучасні теоретичні підходи щодо правової природи майнових прав на об'єкти промислової власності, встановлено види і зміст таких прав. Розкрито зміст інтегративної концепції майнових прав інтелектуальної власності як такої, що найбільш повно відображає особливості їх природи. Визначено властивості, що забезпечують оборотоздатність майнових прав промислової власності. Встановлено, що такими властивостями є обособленість, відчужуваність, цінність, чинність та корисність. Розмежовано безпосередню та опосередковану оборотоздатність таких прав. Досліджено механізм цивільного обороту, а також окремо механізми виникнення, переходу й обмеження майнових прав на об'єкти промислової власності, механізм припинення їх оборотоздатності. Встановлено природу обмежень майнових прав на об'єкти промислової власності та обмежень оборотоздатності таких прав.

Висвітлено теоретико-методологічні засади аналізу дослідження державної політики, дослідження середовища та процедур державної політики. Розглянуто доказову політику як новий тренд у дослідженні державних політик, європейські практики дослідження державних політик. Проаналізовано стратегію та механізми державної політики реформ в Україні. Зазначено, що у порівнянні з аналізом політики, який спрямований на планування реальної політики, дослідження політики описує та пояснює, що влада може або не може робити.

Наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання, яке полягає у історико-правовій характеристиці санітарно-епідеміологічного законодавства, чинного на території України протягом XX ст., визначенні його сутності, особливостей, значення, динаміки чинності, а також ефективності. В межах дослідження виокремлено три історичні періоди: по-перше, Російської імперії початку XX ст. (1901 - 1917 pp.); по-друге, відродження української державності (1917 - 1921 pp.); по-третє, радянський (1917 - 1991 pp.). Одним із елементів новизни виступає класифікація актів санітарно-епідеміологічного законодавства залежно від предмета регулювання на такі, що: встановлювали систему органів контролю у сфері санітарії та епідеміології; передбачали заходи боротьби з епідеміями; закріплювали санітарні правила та норми, дотримання яких було спрямовано на запобігання виникненню епідемій.

Наведено результати першого в Україні комплексного дослідження, у якому на основі комплексного загально-теоретичного аналізу категорії правового буття обґрунтовано нові доктринально-правові положення щодо його змісту та структури, запропоновано онтологічний підхід до праворозуміння. Обґрунтовано, що правове буття - це підстава існування правової реальності, що розгортається через постійну присутність впорядкування і його атрибутів у феноменальному світі. Акцентовано, що будь-яке праворозуміння має починатися з правового буття як найзагальнішої категорії правового мислення. Оскільки право охоплює своїм змістом всі впорядкувальні процеси - воно має певним чином розгортатися через зміст і спосіб, чим є атрибут і модус.

Мета роботи - аналіз соціально-правових передумов, наслідків і засобів протидії дискримінації за ознакою віку у трудових відносинах в Україні. Виявлено, що в країні правову охорону та захист прав молодих спеціалістів реалізовано в цілому відповідно до світових тенденцій. Але певні психологічні, ментальні стереотипи нерідко стримують професійну реалізацію молоді. Водночас охорона прав працівників, старших за 40 років, здійснюється вельми неефективно як на юридичному, так і на соціальному рівнях. Якщо для осіб передпенсійного віку законодавцем встановлено певні гарантії, то для вікової категорії 40+ таких гарантій не передбачено. Це змушує 40-річних та старших осіб "триматися" за фактичне місце роботи, миритися з інколи абсолютно невигідними та недостойними умовами праці, що створює значні дискримінаційні ризики. Зроблено висновок, що складність протидії ейджизму полягає в тому, що інколи його прояви є прихованими і можуть бути "списані" на формальну невідповідність вимогам, а отже, вплив правовими засобами на ситуацію є обмеженим. Основною формою захисту від дискримінації при прийомі на роботу у правовій доктрині називають судовий захист. Але на практиці це є майже неможливим, оскільки в офіційній відповіді роботодавець ніколи не зазначить реальну причину відмови, навіть якщо впродовж співбесіди така причина відкрито називалася або на неї робився натяк. Вихід може бути у зміні судової практики, зокрема врахуванні як доказів не лише формальної відмови із зазначенням причин, а, наприклад, показань свідків про перебіг співбесіди та (або) про дискримінаційну політику компанії в цілому. Наголошено, що в Україні слід більш широко вживати заходи протидії ейджизму неюридичного, загальносоціального характеру, зокрема засоби правової просвіти, підвищення рівня правової культури. Водночас необхідним є збільшення можливостей для працевлаштування осіб старше 40 років - підвищення ними рівня своєї кваліфікації, яка б відповідала сучасним умовам розвитку суспільства. Ефективним може бути широкий суспільний розголос ситуацій, пов'язаних з ейджизмом, оскільки він несе репутаційні ризики для компанії.

Монографію присвячено дослідженню категорії правового буття як основи праворозуміння через призму різних правових доктрин, а також концептуалізації цієї категорії у теорії права. Актуальність теми обумовлена потребою в утвердженні права як невід’ємної складової буття людини та обгрунтуванні онтологічного положення людини як істоти правової. Наукове значення праці полягає в тому, що розкриття змісту категорії правового буття та її складових дає підстави покласти окрему онтологічну концепцію праворозуміння. У монографії досліджено різні погляди на правове буття, а також поняття, що з ним пов’язані (правова реальність та дійсність, правова істина, правовий атрибут та модус) та запропоновану їх авторську інтерпретацію. Проаналізовано зміст правового буття та його атрибутів, що вкладався мислителями у різні історичні періоди. На основі проведеного аналізу запропоновано концептуалізацію категорії правового буття як основи праворозуміння, що полягає у класифікації та розкритті механізму розгортання атрибутів та модусів правового буття, викладення онтологічної точки зору на правові явища та процеси, утвердженні права як невід’ємної складової становлення та розвитку людини.