Висвітлено життєвий шлях одного з останніх прем'єрів УНР - Ісаака Прохоровича Мазепи. Простежено формування його поглядів, розглянуто діяльність Мазепи в уряді Б. Мартоса, його план створення української міліції та її основні завдання.

Проаналізовано найбільш цікаві явища та факти в соціально-політичному розвитку провідних країн світу в період із зародження цивілізації до Нового часу. Висвітлено питання щодо політичного життя, розвитку держави та державних інститутів, проведення реформ у деяких країнах Європи та Азії.

Проанализированы наиболее интересные явления и факты в социально-политическом развитии ведущих стран мира в период с зарождения цивилизации до Нового времени. Освещены вопросы относительно политической жизни, развития государства и государственных институтов, проведения реформ в некоторых странах Европы и Азии.

Розглянуто основні історичні етапи зародження, становлення та еволюції органів дізнання та досудового слідства в Україні від стародавніх часів до сьогодення. Особливу увагу приділено ролі міліції у досудовому розслідуванні.

Рассмотрены основные исторические этапы зарождения, становления и эволюции органов дознания и досудового следствия в Украине с древних времен до сегодняшнего дня. Особое внимание уделено роли милиции в досудовом расследовании.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.9(4УКР)711.140.11 + Х883.9(4УКР)3

Рубрики:

Злочинність в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Освещены история, предмет и методология социологии права, взаимные функциональные зависимости между обществом и правом, социальные предпосылки формирования определенных правовых норм, объективные требования к ним и обратное воздействие этих норм на социальную жизнь.

Висвітлено проблеми регулювання розвитку малого підприємництва; запропоновано концепцію розподілу повноважень між органами влади з метою вирішення даного питання; розглянуто модель дерегулювання підприємницької діяльності за напрямами та рівнями управління.

Досліджено аспект кримінологічної характеристики та запобігання згвалтуванню. Вивчено питання стосовно основних кількісно-якісних показників зазначених злочинів, зовнішніх обставин, місця, часу та географії їх вчинення. Установлено відмінності цих показників для Автономної Республіки (АР) Крим з урахуванням курортного статусу регіону. Обгрунтовано, що рівень латентності згвалтування сягає майже 80 %. Установлено основні причини латентності аналізованого злочину. Наведено кримінологічну характеристику особистості гвалтівника й особистості потерпілого. Запропоновано концепцію мотивації згвалтування. На підставі комплексного аналізу розглянуто детермінацію згвалтування, яка є сукупністю взаємодіючих і взаємозумовлених криміногенних чинників біологічного, психологічного та соціального порядку. Установлено та проаналізовано детермінанти кожного зазначеного виду. Визначено головні напрями та розроблено практичні рекомендації щодо запобігання згвалтуванню на загальносоціальному, спеціальнокримінологічному й індивідувальному рівнях, включаючи їх спрямованість на протидію протиправній поведінці злочинця та віктимологічний аспект і враховуючи курортний статус дослідженого регіону - АР Крим.

Вивчено психологічні особливості формування професійної компетентності працівників органів внутрішніх справ (ОВС). Розглянуто існуючі підходи щодо даного питання. Подано психологічний аналіз сучасного стану проблеми формування належного рівня професійної компетентності. На підставі системного підходу виділено й обгрунтовано комплекс вимог до зазначеної компетентності та професіоналізму працівників. Побудовано психограму, яка містить характеристику якостей, що відповідають багаторівневій ієрархічній структурі психіки. Під час проведення дослідження застосовано комплекс методів професійного відбору, який відповідає структурі створеної професіограми та дозволяє визначати основні професійно важливі психологічні якості персоналу, а саме: мотиваційно-цільові, інтелектуальні, комунікативні, регуляторні, характерологічні. Створено модель діяльності керівника підрозділу ОВС.

На підставі вивчення нормативних джерел, архівних документів і матеріалів слідчо-судової практики у поєднанні з досягненнями вітчизняних і зарубіжних наук історико-правового та кримінально-процесуального циклів здійснено комплексний історико-правовий аналіз структурних і функціональних змін у системі органів дізнання та досудового слідства України в історичному аспекті. Досліджено історичні та правові особливості функціонування систем органів досудового слідства, окремих слідчих ланок, а також визначено актуальні шляхи реформування кримінально-процесуального провадження за сучасних умов.

Розроблено моделі теоретико-методологічного аналізу діяльності керівника, які дають змогу визначити функціональні, інституційні та процесні складові даної діяльності. Доведено перспективність їх використання як інструментів її удосконалення. Наведено парадигмальний підхід до формування освітньо-професійних програм підготовки державних службовців, зокрема керівників, що базується на використанні системної, діяльнісної та предметно-орієнтованої парадигм. Удосконалено підходи щодо дослідження стану управлінської культури державних службовців, зокрема керівників органів державної влади з застосуванням запропонованих морфологічних моделей адміністративної культури та цінностей, а також методів їх досягнення. Розвинуто ідею виділення основних напрямів та суттєвих вихідних умов, вимог, ознак і принципів професіоналізації діяльності керівника в органах державної влади як орієнтирів для її вдосконалення. Запропоновано методологію застосування експертного соціологічного аналізу основних чинників впливу на діяльність керівника у сфері державної служби шляхом виявлення конкретних причин інтенсифікації та гальмування процесу управління персоналом за сучасних умов реалізації державної кадрової політики у даній сфері.

Висвітлено міжнародно-правові аспекти розвитку діалогу між цивілізаціями. Досліджено еволюцію понять "цивілізація" та "діалог між цивілізаціями", запропоновано їх визначення. Проаналізовано міжнародно-правові аспекти генезису діалогу між цивілізаціями. Розглянуто особливості відображення концепції діалогу між цивілізаціями у документах ООН, запропоновано застосовувати цивілізаційний підхід у процесі проведення реформи Ради Безпеки ООН. Досліджено питання впливу концепції діалогу між цивілізаціями на розвиток інституту прав людини у міжнародному та національному праві.

Проаналізовано міжнародно-правові аспекти розвитку діалогу між цивілізаціями. Розглянуто еволюцію понять "цивілізація" та "діалог між цивілізаціями", запропоновано їх визначення. Розкрито особливості відображення концепції діалогу між цивілізаціями в документах ООН, доведено доцільність використання цивілізаційного підходу у процесі реформи Ради Безпеки ООН. Проаналізовано вплив концепції діалогу між цивілізаціями на розвиток інституту прав людини в міжнародному та національному праві.

Проанализированы международно-правовые аспекты развития диалога между цивилизациями. Рассмотрена эволюция понятий "цивилизация" и "диалог между цивилизациями", предложено их определение. Раскрыты особенности отображения концепции диалога между цивилизациями в документах ООН, доказана целесообразность применения цивилизационного подхода в процессе реформы Совета Безопасности ООН. Проанализировано влияние концепции диалога между цивилизациями на развитие института прав человека в международном и национальном праве.

Вперше надано визначення поняття "процедура усиновлення". Виділено ознаки адміністративно-правових відносин у сфері усиновлення. Обгрунтовано необхідність запровадження міжнародного досвіду діяльності недержавних організацій у сфері усиновлення. Запропоновано зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо адміністративної відповідальності посадових осіб органів державної влади у сфері усиновлення. Удосконалено адміністративно-правовий статус і систему органів державної влади у сфері усиновлення. Набув подальшого розвитку адміністративно-правовий механізм у сфері усиновлення, наведено характеристику понять "контроль" і "нагляд", а також розроблено пропозиції щодо удосконалення адміністративно-правового статусу органів державної влади у сфері усиновлення.

Розглянуто науково-теоретичні основи оцінки нерухомості, суть і зміст нормативної й експертної оцінки земель. Вирішено проблему визначення реальної, справедливої ціни нерухомості, що становить найбільшу практичну складність і має важливе значення для економіки України та важливий науково-практичний характер. Увагу приділено методичним підходам до визначення вартості земельних ресурсів. Висвітлено проблеми оцінки земель різного функціонального призначення, показано специфіку виконання та застосування в Україні нормативної й експертної грошової оцінки земель.

Досліджено цивільно-правові відносини власності, об'єктом яких є присадибна ділянка (садиба). З'ясовано основні закономірності розвитку права власності фізичних осіб на присадибну земельну ділянку (садибу). Визначено взаємозв'язок категорій "садиба", "присадибна земельна ділянка" та "житловий будинок", а також їх особливості як об'єктів цивільних прав. У загальнотеоретичному аспекті охарактеризовано відносини власності та права власності на присадибну земельну ділянку (садибу). Визначено юридичну природу цих правовідносин. Розкрито особливості правового режиму присадибної земельної ділянки (садиби) як об'єкта цивільних правовідносин і визначено підстави набуття та припинення права власності на присадибну земельну ділянку (садибу). Запропоновано визначення поняття "права власності на присадибну земельну ділянку (садибу)" в об'єктивному та суб'єктивному аспектах. У порівняльному аспекті охарактеризовано положення різних галузей законодавства України щодо охорони та захисту даного права власності. На підставі проведеного узагальнення стану правового регулювання відносин власності на присадибну земельну ділянку (садибу) розроблено пропозиції з метою вдосконалення цивільного та земельного законодавства, норми якого регулюють відносини власності.

Проаналізовано правовідносини, об'єктом яких є садибна земельна ділянка (СЗД). Визначено їх правову природу та розроблено пропозиції щодо удосконалення правової регламентації даних відносин. Розглянуто правосуб'єктність фізичних осіб як суб'єктів правовідносин власності на СЗД. Висвітлено проблеми набуття, припинення, охорони та захисту права власності на СЗД в Україні.

Висвітлено історію становлення сучасного адміністративно-територіального устрою (АТУ) України, а також проблеми його регулювання. Визначено Автономну Республіку Крим, область, район, міські та сільські населені пункти як адміністративно-територіальні одиниці. Наведено положення про порядок вирішення питань АТУ УРСР, проект Закону України "Про адміністративно-територіальний устрій України", внесений народними депутатами України Р. Безсмертним, І. Юхновським та В. Стретовичем, а також урядовий проект даного Закону України.

Визначено індивідуальні творчі завдання як один з методів активізації творчого мислення. Вони істотно сприяють підвищенню інтересу студентів до курсу "Філософія права".

Комплексне використання цільового програмування, експертної оцінки і таксономічного аналізу надало змогу оцінити якість державних програм боротьби з корупцією за такими критеріями, як: цілісність; узгодженість із нормативними актами; структура і зміст; наукова обгрунтованість, а також здатність вирішувати проблеми (реалізованість), на які вона спрямована, що має на меті покращання якості державних програмних документів. Проведений аналіз виявив низьку якість регіональних програм протидії та запобігання корупції в структурному та змістовному планах, ресурсному забезпеченні, механізмах реалізації та контролю, що негативно впливає на результативність упровадження механізму профілактики правопорушень і боротьби з корупцією. Оцінка якості цільових регіональних програм запобігання і протидії корупції в Україні на основі розробленого методичного підходу підтвердила недієвість сучасного програмного підходу до вирішення проблем зниження рівня корупції в країні.

Простежено історію становлення адміністративно-територіального устрою України. Висвітлено проблеми правового регулювання сучасного адміністративно-територіального устрою держави. Розглянуто проекти реформи адміністративно-територіального устрою України.