Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)128 + У9(4УКР)441.0-861

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розкрито основні засади транспортного права. Розглянуто питання нормативно-правового регулювання транспортної діяльності, державного регулювання господарської діяльності у сфері надання транспортних послуг, правової регламентації міжнародних транспортних перевезень. Описано особливості правового регулювання доставки вантажів окремими видами транспорту.

Раскрыты основы транспортного права. Рассмотрены вопросы нормативно-правового регулирования транспортной деятельности, государственного регулирования хозяйственной деятельности в сфере предоставления транспортных услуг, правовой регламентации международных транспортных перевозок. Описаны особенности правового регулирования доставки грузов отдельными видами транспорта.

Розглянуто зміни в правовому регулюванні відносин у сфері управління об'єктами державної власності. Дано оцінку правомірності застосування лізингу як одного із способів управління такими об'єктами, проаналізовано міру узгодженості змін законодавства про оренду державного майна з нормами господарського законодавства.

Розглянуто питання правового регулювання цін та ціноутворення. Доведено необхідність застосування системного підходу щодо формування законодавства про ціноутворення. Обгрунтовано значення категорії ціни як істотної умови договору та наведено пропозиції щодо конкретизації способів її визначення. Аргументовано доцільність відміни цінових преференцій для національного виробника під час визначення тендерних цін. Сформульовано пропозиції щодо гармонізації податкового та бухгалтерського обліків у процесі визначення собівартості продукції. Удосконалено порядок оподаткування прибутку промислових підприємств, на продукцію яких встановлено державні фіксовані ціни. Доведено необхідність поширення загального порядку формування собівартості на тарифи у сфері вантажоперевезень залізницею. Обгрунтовано доцільність впровадження принципів раціонального використання природних ресурсів під час формування політики тарифоутворення. Встановлено необхідність структурного реформування системи спеціалізованого управління ціноутворенням. Наведено пропозиції щодо уніфікації застосування санкцій Державною інспекцією з контролю за цінами й Антимонопольним комітетом України стосовно порушників законодавства про ціноутворення.

Розглянуто проблеми правового забезпечення економічного суверенітету держави шляхом визначення економіко-правових важелів впливу на дане явище. Досліджено напрями трансформації державного суверенітету за умов поглиблення міжнародних інтеграційних процесів. Проведено оцінювання ризиків і надано пропозиції щодо їх уникнення під час укладання угод про створення зон вільної торгівлі із ЄС, СНД та окремими державами. Проаналізовано доцільність застосування механізмів валютної політики, технічного регулювання та потенціалу для самопосилення в окремих галузях економіки. Запропоновано засади системної діагностики впливу зовнішньої торгівлі на зміну рівня економічного суверенітету України.

Запропоновано комплексний підхід до правового регулювання відносин у сфері раціонального використання енергії та енергоресурсів. Обгрунтовано тезу, що раціональне використання поновлюваних і не поновлюваних енергоресурсів вітчизняного походження та виробленої з їх використанням енергії є одним з елементів правового механізму захисту права власності українського народу. Підкреслено значення енергозбереження як чинника забезпечення національної безпеки, ключового аспекту енергетичної політики, перспективного напряму оздоровлення екології та пріоритетного способу стабілізації економіки України. Аргументовано посилення державного впливу на сферу енергоспоживання за допомогою формування внутрішньо узгодженого законодавства про енергозбереження, в основі якого має бути акт загальнодержавного стратегічного планування. Подано пропозиції щодо гармонізації законодавства з енергозбереження з нормами податкового законодавства, спрямованими на підвищення енергоефективності вітчизняної економіки. Обгрунтовано доцільність поширення загального порядку стимулювання розвитку альтернативної енергетики на відносини з використання газу (метану) вугільних родовищ. Показано необхідність залучення постачальників енергоресурсів до оптового ринку електроенергії шляхом організації прямих зв'язків з енергогенеруючими підприємствами й енергопостачальниками. Внесено пропозиції щодо структурного реформування системи спеціалізованого управління енергозбереженням та уніфікації порядку здійснення державного контролю у сфері енергозбереження, а також застосування підвищеної плати, яка стягується органами Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України у разі порушень нормативних або договірних режимів енергоспоживання.

Досліджено економіко-правові проблеми стимулювання розвитку альтернативної енергетики (АЕ) в Україні. Визначено напрями правового впливу на розвиток вітчизняної АЕ. Досліджено правовідносини, що складаються між суб'єктами господарювання та органами державної влади й управління в процесі реалізації заходів зі стимулювання розвитку АЕ. Основними методами дослідження є аналітико-синтетичний, формально-логічний, логіко-юридичний, системно-правовий та порівняльно-правовий. Проведено аналіз правового забезпечення прямої та опосередкованої форми цільового фінансування наукових розробок у сфері АЕ. Виявлено недоліки чинного порядку застосування податкових пільг, передбачених для розробників енергоефективних проектів і суб'єктів господарювання, що мають намір впроваджувати зазначені розробки в господарську діяльність, та запропоновано шляхи усунення цих недоліків.

Досліджено проблеми правового регулювання господарського використання природних ресурсів як об'єктів права публічної власності. Визначено напрями екологізації господарського законодавства. Розглянуто господарсько-правовий механізм управління природними ресурсами. Охарактеризовано особливості договірних конструкцій, що опосередковують відносини з державно-приватного партнерства у сфері використання природних ресурсів.