Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань щодо адміністративно-правових засад регулювання обмежень права громадян на екологічну інформацію. Визначено специфічні ознаки поняття "адміністративно-правове обмеження права". Наведено характеристику даних обмежень прав громадян на екологічну інформацію. Здійснено класифікацію адміністративно-правових обмежень цього права. Досліджено адміністративну відповідальність у системі гарантій права на екологічну інформацію. Проаналізовано адміністративну відповідальність за його протиправне обмеження. Запропоновано шляхи вдосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності за протиправне обмеження даного права громадян.

Выявлены и изучены факторы взаимодействия экономики и политики в сфере природопользования. Раскрыты проблемы топливно-энергетического комплекса, мировых энергетических рынков и глобальных финансов. Определены причины возрастания роли экономической дипломатии и ее принципов в мировой политике. Исследованы особенности политических, социально-экономических, правовых и других факторов развития мировых рынков полезных ископаемых, энергетических рынков. Дана информация о формах владения и пользования природными ресурсами, парадигме природной ренты, мировых рынках драгоценных камней и золота. Охарактеризованы финансовые инструменты рынка топливно-энергетиского комплекса. Уделено внимание региональным стратегиям экономической дипломатии, энергетической политике ЕС, экономическим и энергетическим причинам региональных конфликтов.

Проведено комплексне дослідження такого правового явища, як «спір про право» у цивілістичному процесі (нотаріат, суд, виконавче провадження). Розкрито сутність та види спорів, які виникають у нотаріальному, цивільному та виконавчому процесах. Проаналізовано нотаріальну, судову й виконавчу практику та передумови виникнення як матеріального, так і процесуального спорів, а також наслідки його встановлення в даних юрисдикційних процесах.Розкрито роль нотаріусів, суддів і виконавців, суб’єктів нотаріальних процесуальних правовідносин, цивільних процесуальних відносин, зокрема, у позовному, наказному та окремому провадженнях цивільного судочинства, а також у виконавчих процесуальних правовідносинах. Представлено ряд пропозицій з удосконалення законодавства, що регламентує процедури вчинення нотаріальних дій нотаріусами, розгляду справ судами та примусового виконання рішень. Розглянуто Концепцію оновлення Цивільного кодексу України, зокрема норми Книги 6 «Спадкове право», та наведено пропозиції внесення до них змін з метою недопущення в майбутньому виникнення спорів про право.

Присвячено комплексному дослідженню поняття "спір про право" у цивілістичному процесі, до якого запропоновано включити і реєстраційний процес, щоб привернути увагу науковців до істотних неузгодженостей в його регламентації, які проявляються у повноваженнях реєстраторів та у понятійному апараті. Проаналізовано спір про право, встановлено його зміст і види, запропоновано його кваліфікацію, яка передбачає виділення базового спору про право матеріальне як першооснови наступних видів процесуальних спорів, що можуть виявлятися в нотаріальному, цивільному, господарському і виконавчому процесах, а також через оскарження дій, рішень або бездіяльності нотаріуса, судді або виконавця чи визнання неконституційним нормативного акта, що означає виникнення спору про право публічне. Отже, спір про право міжгалузеве поняття, яке дозволяє встановити або уточнити вид судочинства, а в наступному й юрисдикцію конкретного суду та учасників справи. Зроблено значну кількість пропозицій з удосконалення законодавства, зокрема норм ЦК, а також пропонується концептуально переглянути структуру та норми ЦПК, законів України "Про нотаріат", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про виконавче провадження", "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" з метою поліпшення діяльності нотаріусів, суддів та виконавців.