Запропоновано визначення поняття "державне регулювання підприємницької діяльності" як діяльності державних органів, що здійснюється з використанням засобів впливу на регульовані підприємницькі відносини та поведінку їх суб'єктів, підставою якого є необхідність забезпечення реалізації та охорони публічних (державних і суспільних) інтересів. Проведено аналіз місця та ролі держави у регулюванні підприємництва. Досліджено правове забезпечення державного регулювання підприємництва. Виявлено його співвідношення з саморегулюванням у даній сфері. Здійснено аналіз окремих засобів державного регулювання підприємництва, зокрема, державного замовлення, ліцензування та квотування, сертифікації та стандартизації, інших засобів, а також їх правового забезпечення. Досліджено питання щодо правового забезпечення державного регулювання цін і тарифів у сфері підприємництва. Обгрунтовано пропозиції з метою вдосконалення правових засад державного регулювання підприємницької діяльності в Україні.

Визначено, що програмне правове забезпечення у сфері судового управління є розробкою, ухваленням та реалізацією компетентними органами державної влади у співпраці зі структурами регіональної та місцевої влади та суддівського самоврядування правових програмних актів судового управління щодо матеріального, організаційно-фінансового та контролюючого супроводження, які спрямовано на реалізацію судової влади, розвиток судової системи України. Виділено два напрямки управлінського впливу в межах судової системи: "внутрішнє" управління (не потребує взаємодії з суб'єктами поза судовою системою, охоплює зв'язки суб'єкт (керівник) - об'єкт (підлеглі) в її межах) та "зовнішнє" управління (передбачає забезпечення діяльності елементів судової системи за допомогою елементів інших систем). Здійснення правового програмного забезпечення як різновиду організаційно-правового забезпечення у сфері судового управління віднесене до компетенції органів зовнішнього судового управління, що передбачає відсутність можливості органів судової системи самостійно розробляти та приймати правові програмні акти, але не виключає можливості участі органів судової системи у цьому процесі.

Розглянуто проблеми сьогодення стосовно регулювання економічних процесів, які тісно пов'язані з господарською діяльністю та суб'єктами господарювання. Проаналізовано поняття, роль і значення державного регулювання, акцентовано увагу на його теорії. Розглянуто правове забезпечення державного регулювання господарської діяльності на підставі діючого вітчизняного та зарубіжного законодавства, проаналізовано його засоби. Запропоновано практичні рішення колізій, що виникають в зазначеній сфері, а також одержано висновки щодо вдосконалення відповідного законодавства.

Наведено результати проведення аналізу стану виконання Державної програми розвитку Збройних сил України на 2006 - 2011 роки за показниками щорічних видатків в період 2006 - 2011 років.

Для побудови систем оцінки стану соціальних явищ громадської активності, що спрямовані на забезпечення інформаційної безпеки держави, потребується розробка моделей, котрі дозволяють кількісно оцінювати взаємозв'язок "ЗМІ - Соціум - Державна Політика". Сучасні методи оцінки в переважній більшості базуються на ручній роботі експертів відповідної галузі та є мало автоматизовані. Це накладає обмеження на можливості існуючих систем підтримки прийняття рішень, наприклад, щодо можливості використання широкого кола вхідних даних та їх швидкодії. Розроблено метод побудови моделі оцінки взаємозв'язку "ЗМІ - Соціум - Державна Політика", що дозволяє автоматизувати розрахунок параметрів її математичного рівняння та базується на результатах застосування контент-методів аналізу інформаційних потоків ЗМІ. Модель дозволяє автоматизувати процес оцінювання та розрахунок кількісного прогнозу змін настроїв громади, а також мінімізувати вплив людського чинника на одержувані результати. Використання даної моделі дозволяє одержувати оцінки в якісній та кількісній формах.

Удосконалено протидію корупції в органах Державної фіскальної служби (ДФС) України та вироблено на цій основі відповідні пропозиції та рекомендації. На підставі проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Визначено поняття протидії корупції у діяльності ДФС України. Охарактеризовано чинники, що впливають на стан протидії корупції у діяльності ДФС України. Розкрито правові засади забезпечення протидії корупції у діяльності ДФС України. Визначено правовий статус суб’єктів протидії корупції в органах ДФС України. Розглянуто принципи протидії корупції у діяльності ДФС України. З’ясовано форми та методи протидії корупції в органах ДФС України. Окреслено поняття та зміст організаційних засад протидії корупції в органах ДФС України. Встановлено найбільш важливі внутрішньо- та зовнішньо-організаційні засади протидії корупції в органах ДФС України.

Запропоновано метод оцінювання рівня воєнно-економічного потенціалу держави та надана порівняльна практична оцінка воєнно-економічного потенціалу держави за період 2013 - 2016 рр.

Запропоновано методичний апарат обурунтування та коригування програм та планів розвитку Збройних сил України з метою його застосування в процесах оборонного планування для підвищення ефективності формування нових та коригування діючих програм та планів розвитку Збройних сил України.

Досліджено, що фізична культура і спорт посідають важливе місце у житті сучасної людини та виступають засобом і ознакою здорового способу життя, а також є важливим чинником розбудови громадянського суспільства. Визначено питання, які мають охоплюватися проблематикою спортивного права у вузькому та спеціальному значеннях. Розглянуто проблеми встановлення сутності спортивного права, його предмета та засад, зокрема, проблеми виникнення та реалізації прав учасників спортивних відносин, проблеми захисту прав таких осіб і застосування мір відповідальності. Окреслено проблемні питання юрисдикції та порядку розгляду спорів між учасниками спортивних відносин.

Розкрито визначальну роль інтелектуальної власності як юридично оформленого права на результат творчої діяльності людини у динаміці розвитку всіх елементів економічної та соціальної життєдіяльності суспільства. Описано характеристики об'єктів науково-технічної творчості, основні принципи їх правової охорони, методики та способи комерціалізації зазначених об'єктів, види ліцензійних угод, особливості державної системи правової охорони та правового захисту автора і правовласника об'єктів інтелектуальної власності. Викладено питання використання та правової охорони об'єктів права інтелектуальної власності у мережі Інтернет.

Розглянуто в теоретичному і практичному аспекті положення Господарського кодексу України і спеціального господарського законодавства України. Особливу увагу приділено питанням становлення господарського права як самостійної галузі права, методам державного впливу на економіку, правовому статусу суб'єктів господарювання. Окреслено особливості специфіки інститутів господарського права в порівнянні із загальноцивільним регулюванням. Зазначено, що економічні та правові перетворення в незалежній Україні висунули на перший план питання належного правового забезпечення економічних процесів, що відбуваються в умовах розвитку багатоукладної економіки, всесвітньої глобалізації і залучення України до світових економічних процесів. Всебічно та науково обгрунтовано переосмислення стану та перспектив правового забезпечення сфери господарювання країни.

Висвітлено державну міграційну політику та міграційний режим за сучасних умов державотворення. Визначено правову природу закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні України. Досліджено особливості правового статусу судді вищого антикорупційного суду в Україні. Розглянуто деякі аспекти закріплення прав громадян Європейського союзу в Хартії про основні права. Досліджено екзистенційні виміри буття людини як важливі елементи метаантропології права. Проаналізовано особливості фінансового забезпечення вітчизняних підприємств залежно від розміру. Охарактеризовано інноваційні аспекти удосконалення зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах олійно-жирової галузі. Висвітлено вплив макропоказників на формування державного бюджету України.

Висвітлено проблемні питання розуміння категорії "державний орган" (у межах наданої Законом України "Про запобігання корупції" офіційної дефініції), з'ясовано правову природу Офісу Президента України та встановлено її відповідності/невідповідності галузевому розумінню державних органів. Розкрито підходи до співвідношення термінів "державний орган" і "орган державної влади", зазначено щодо необхідності їх тотожного сприйняття (як мінімум, у сучасний період розвитку вітчизняної правової системи). Здійснено критичний аналіз нормативних словосполучень "від імені держави" та "на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю"; визнається їх загальнодоктринальна справедливість, але обгрунтовано інструментально-контекстну неприйнятність (невідповідність меті тематичного регулювання - для першого; зайва дискриптивність формулювання і, як наслідок, звуженість наповнення - для другого). Охарактеризовано мотиви, якими керувався Верховний Суд, коли не зараховував допоміжний орган Глави держави до кола державних органів (Постанова від 29 березня 2019 р.), розкрито негативні системні наслідки подібної правозастосовної позиції, наведено додаткові (не розглядувані під час конкретного провадження) докази протилежного трактування (наголошено на ситуативній значимості переліку посад із високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків). Установлено, що зміни до Закону "Про запобігання корупції" від 02 жовтня 2019 р. прямо закріпили антикорупційну суб'єктність очільників Офісу Президента (знявши для них прикладну дилему "чи необхідно декларувати?"), але сформовані попередньо погляди (зокрема вищої судової інстанції) на природу відповідної допоміжної інституції залишаються актуальними і проблемними (для питань звітності, організації антикорупційного фінансового контролю, сприяння викривальництву, одержання переваг суб'єктами владних повноважень тощо). Надано низку формальних доказів на користь віднесення Офісу Президента до кола державних органів (учасник судового процесу; формулювання, котрі використовуються в судових рішеннях; формулювання актів вищої юридичної сили; формування штату переважно з державних службовців), але визнчено їх допоміжне (не онтологічно-змістовне) значення.

Розглянуто актуальні проблеми адміністративного, господарського права й адміністративного судочинства. Проаналізовано преференції в міжнародному митному праві. Розкрито особливості посвідчення нотаріусом секретного заповіту. Висвітлено перспективи створення електронного нотаріату. Розкрито проблемні аспекти цивільно-правового регулювання відносин, що виникають із біржових договорів. Досліджено зарубіжний досвід вирішення окремих проблем осудності, неосудності й обмеженої осудності. Висвітлено особливості колізійно-правового регулювання трудових відносин у морській галузі. Розглянуто інновації як головний фактор антикризового менеджменту на підприємстві. Охарактеризовано сучасні технології оцінки ефективності діяльності управлінського персоналу. Увагу приділено бюджетному фінансуванню закладів охорони здоров'я, організації розрахунків з оплати праці в умовах розвитку інформаційних технологій, модернізації обліку в державному секторі економіки. Визначено основні проблеми управління дебіторською заборгованістю. Розкрито питання оцінки рівня безпеки банківської системи України.

Висвітлено актуальні проблеми адміністративного, господарського права, адміністративного та господарського судочинства. Розглянуто гарантії прав суб'єктів концесійної діяльності. Розкрито питання діджиталізації інституту адміністративної відповідальності у сфері містобудівної діяльності. Охарактеризовано правовий статус кредитора у концесійних відносинах. Розглянуто юридичну природу й особливості цивільно-правової відповідальності за чужу вину. Висвітлено особливості функціонування сільськогосподарських підприємств в Україні. Увагу приділено розвитку соціально відповідальних інвестицій за сучасних умов, оподаткуванню земельних ресурсів в умовах фіскальної децентралізації, застосуванню адаптивних методів прогнозування інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств. Розкрито проблеми організації управлінської праці на підприємстві.

Розглянуто питання адміністративно-правового регулювання меж адміністративного розсуду в процесі прийняття управлінських рішень у системі публічного адміністрування. Описано окремі особливості здійснення державного та громадського контролю за нотаріальною діяльністю в Україні. Висвітлено проблемні питання щодо юридичної відповідальності за порушення нотаріальної таємниці. Розглянуто також юридичний досвід як частину правової культури. Наведено системно-функціональний метод дослідження державно-правових явищ. Висвітлено питання про розрізнення міжнародних і транснаціональних злочинів у міжнародному праві. Проаналізовано законодавство про булінг у контексті забезпечення конституційних прав дітей. Увагу приділено визнанню та виконанню в Україні рішень іноземних судів і міжнародних арбітражів. Розглянуто сучасні аспекти правового забезпечення прав дитини відповідно до Європейської конвенції про усиновлення дітей. Обґрунтовано необхідність добровільної участі в обов'язковій системі пенсійного страхування. Висвітлено окремі питання відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху особами, що керують транспортними засобами. Досліджено питання про чинники, які формують систему злочинів проти основ національної безпеки України. Увагу приділено сучасним проблемам охорони об'єктів культурної спадщини в галузі архітектури тощо.

Розглянуто адміністративно-правовий аспект охорони нотаріальної таємниці. Досліджено ознаки суб'єктивної сторони воєнних злочинів проти довкілля за міжнародним кримінальним правом. Висвітлено проблемні питання стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного розвитку. Проаналізовано кримінально-правові заходи запобігання домашньому насильству за чинним кримінальним кодексом України. Проаналізовано деякі питання методології досліджень в сфері приватного права. Визначено пріоритети інноваційного розвитку в умовах фінансово-економічної нестабільності. Розглянуто ключові парадигми бренд-менеджменту туристичних підприємств. Досліджено основні напрями вдосконалення управління розвитком інноваційних процесів в Україні.

Досліджено тенденції в науці адміністративного права щодо визначення політичної служби як виду публічної служби в Україні. Увагу приділено становленню інституту адвокатури України як важливого елементу адміністративних правовідносин. Визначено правовий статус адвоката в адміністративному судочинстві. Охарактеризовано економічні санкції як засоби примушення до виконання міжнародних зобов’язань. Розглянуто деякі гарантії захисту прав і свобод людини. Досліджено проблемні питання щодо визначення "політичного екстремізму". Увагу приділено проблемам правового регулювання відносин у приватноправовій сфері. Наведено особливості цивільного судочинства в Україні і Польщі в умовах війни або інших надзвичайних обставин. Розглянуто фактор споживчої цінності у формуванні галузевих екосистем. Висвітлено цілі та завдання соцієтального маркетингу на різних рівнях економічної системи. Досліджено інноваційно-інвестиційний процес як запорука розвитку економіки України. Здійснено прогнозування доходів місцевих бюджетів на 2023 рік.

Представлено тези доповідей студентів, аспірантів та здобувачів - учасників секції економічних і правових наук 78-ї звітної конференції Одеського національного університету імені 1.1. Мечникова. Призначено для аспірантів і студентів спеціальностей юридичного та економічного напрямків, наукових працівників і викладачів, практикуючих юристів, менеджерів, бухгал¬терів, фінансистів та економістів. Розглянуто такі теми: актуальні проблеми теорії, історії держави і права та міжнародного права, проблеми правового регулювання відноси у приватноправовій сфері, актуальні проблеми кримінального права, кримінального процесу та криміналістики, актуальні питання конституційного, європейського права, адміністративного права, правосуддя та захисту прав людини, проблеми економічної теорії та практики, маркетинг: аналіз та виклики сучасності, менеджмент та інновації: проблеми сьогодення та перспективи розвитку, облік, аудит, контроль, аналіз і оподаткування: сучасність та перспективи, фінанси, банківська справа.

В умовах, в яких знаходиться Україна після вторгнення росії, де ворог має набагато більше ресурсів, проблеми управління оборонними ресурсами для сектору безпеки й оборони є дуже актуальними. У подальшому наявність високоякісної оборонної продукції буде стримуючим фактором, зменшуючи ймовірність конфлікту і тим самим знижуючи соціальні та економічні витрати, пов'язані з веденням війни. Окремим напрямком забезпечення обороноздатності країни є оборонні закупівлі, які діють як економічний мультиплікатор, створюючи робочі місця та стимулюючи інвестиції в суміжні сектори. Однак ефективність цього мультиплікатора часто є предметом дискусій серед економістів. Економіка порівняльних переваг припускає, що країни, які спеціалізуються на виробництві певної оборонної продукції, більш ефективні у вибраному напрямку озброєння, але це призводить до складної мережі взаємозалежностей з країнами партнерами по іншим напрямкам озброєння. Зважаючи на це, життєвий цикл оборонної продукції є вирішальним фактором у визначенні її економічної життєздатності. Швидкий технологічний прогрес може зробити обладнання застарілим, що вимагатиме подальших інвестицій і потенційно може призвести до відволікання і так обмежених державних фінансів. Економії в коштах можна досягти за рахунок стандартизації обладнання в різних видах, родах Збройних Сил України. Витрати на оборону конкурують з іншими суспільними благами, такими як освіта та охорона здоров'я. Багато країн фінансують свої оборонні витрати за рахунок позик, що має наслідки для фіскальної політики та довгострокової економічної стабільності. Оборонне партнерство часто приносить економічні вигоди, в тому числі торговельні угоди й прямі іноземні інвестиції. Проте вони також можуть призвести до економічних санкцій або торговельного ембарго у випадках геополітичної напруженості. Таким чином, управління оборонними ресурсами є багатогранним предметом, який перетинається з різними сферами оборонного сектору, в тому числі державними фінансами, міжнародною торгівлею і промисловістю. Розуміння цих складнощів є важливим для прийняття обгрунтованих політичних рішень, які забезпечують баланс між національною безпекою і економічним добробутом громадян України.