Проаналізовано тенденції розвитку демократії у громадянському суспільстві, законодавчої та виконавчої влади, реформування економіки та забезпечення національної безпеки. Висвітлено процеси, що відбувалися в українських політичних партіях, профспілках, неурядових організаціях спільно з правозахисними, жіночими та молодіжними об'єднаннями, у церковних конфесіях (у контексті їх відносин з державою) та інших релігійних організаціях, у засобах масової інформації. Відображено діяльність Президента України Л.Кучми. Простежено трансформацію президентських структур України та зміни в Адміністрації Президента і Раді національної безпеки та оборони України, а також у Кабінеті міністрів. Особливу увагу приділено стану адміністративної реформи, яка має відповідати зміні самого базису у відносинах між державою та суспільством. Розглянуто діяльність українського парламенту - Верховної Ради України, його внесок у розвиток демократії. Визначено демократичні та антидемократичні тенденції у діяльності судової влади та Генеральної прокуратури України. Розкрито особливості прийняття закону про столицю України та розглянуто перебіг виборів міського голови у Києві. Викладено політичні засади перебудови економіки та досліджено соціально-економічні проблеми, що виникають у її процесі. Охарактеризовано державну політику у сфері освіти, науки та охорони здоров'я. Висвітлено діяльність Служби безпеки України, Національного бюро розслідувань, Міністерства внутрішніх справ, Збройних сил України та Національної гвардії.

Розкрито теоретико-методологічні засади визначення політичних та адміністративних функцій у державному управлінні. Проаналізовано політико-правові засади функціонування інституту державних секретарів, причини його запровадження та скасування. Наведено аналітичну оцінку сфери компетенції та відповідальності державних секретарів міністерств, перехідних форм розмежування політичних і адміністративних складових у державному управлінні. Описано порядок для впровадження політико-правових засад підвищення ефективності діяльності уряду.

Раскрыты теоретико-методологические основы определения политических и административных функций в государственном управлении. Проанализированы политико-правовые основы функционирования института государственных секретарей, причины его внедрения и применения. Приведена аналитическая оценка сферы компетенции и ответственности государственных секретарей министерств, переходных форм размежевания политических и административных составных в государственном управлении. Описан порядок для внедрения политико-правовых основ повышения эффективности деятельности правительства.

Наведено близько 30 000 термінів і стійких словосполучень з питань права, цивільного та кримінального процесу, валютно-кредитних відносин, комерції, банківської справи та страхування. Подано переклад на англійську мову таких понять, як авансування, виборець, вказівка, злочинець, конфіскація, копігольдер, переглядати, позикодавець, посада, пред'явлення, присяжний, реституція, стурбованість, стягнення, фальшивомонетник.

Приведено около 30 000 терминов и устойчивых словосочетаний по вопросам права, гражданского и криминального процесса, валютно-кредитных отношений, коммерции, банковского дела и страхования. Дан перевод на английский язык таких понятий, как авансирование, избиратель, указание, преступник, конфискация, копигольдер, пересматривать, заимодавец, должность, предъявление, присяжный, реституция, обеспокоенность, взыскание, фальшивомонетчик.

Вперше досліджено залежність реального зміцнення національного суверенітету від ефективної роботи митної служби. Висвітлено історію виникнення та розвитку української митниці. Визначено співвідношення ринкових реформ та митної справи у державному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності. Розглянуто динаміку зовнішньоекономічної діяльності підприємств Донеччини та Луганщини, проблеми здійснення митного контролю за даною діяльністю в регіоні, а також шляхи та засоби боротьби митниць регіону з незаконним провезенням товарів та контрабандою наркотиків і психотропних речовин.

Досліджено сімейно-правовий статус дитини, його структуру та окремі елементи. З'ясовано підстави набуття сімейно-правового статусу дитини, його види, класифіковано сімейні форми виховання дітей. Здійснено класифікацію сімейних прав дитини за різними критеріями. Визначено зміст права дитини на сімейне виховання як засадничого сімейного права дитини. Конкретизовано зміст інших сімейних прав дитини. Обгрунтовано висновки про наявність у дитини сімейних обов'язків, які мають моральний характер. Розглянуто поняття інтересів дитини у сімейних правовідносинах та доведено, що регулювання сімейних правовідносин грунтується на принципах пріоритету інтересів дитини та презумпції інтересів дитини в сім'ї.

Досліджено виникнення, становлення та розвиток інституту конституційного контролю. З'ясовано, що становлення тієї чи іншої моделі конституційного контролю в країні пов'язане з особливостями національного права, організацією державної влади та економічними, політичними й історичними умовами. Охарактеризовано специфічні ознаки американської та європейської моделей конституційного контролю. Визначено основні особливості й відмінності цих моделей. Зазначено, що утворення й діяльність Конституційного Суду України стали можливими завдяки набуттю Україною незалежності та відходу її державно-правової думки від орієнтування на радянську практику. З'ясовано, що в Україні запроваджено європейську модель конституційного контролю.

Проаналізовано акти первинного й вторинного права, які регулюють бюджетний процес Європейського Союзу (далі - ЄС). Охарактеризовано принципи формування бюджету ЄС. Визначено систему власних ресурсів ЄС як основного елементу дохідної частини бюджету ЄС. Зазначено, що бюджетний процес ЄС включає такі етапи: розробка проекту бюджету ЄС; розгляд проекту бюджету в Раді та Європейському парламенті; схвалення бюджету; виконання бюджету, контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Визначено місце й роль інституцій у бюджетному процесі ЄС.

Праці досліджено особливостями визначення категорії "дитина", проаналізовано наукові підходи до визначення даної категорії. Охарактеризовано історичні етапи застосування терміну у процесі розвитку суспільства.

Проаналізовано акти первинного й вторинного права, які регулюють систему власних ресурсів Європейського Союзу (ЄС). Охарактеризовано основні етапи становлення цієї системи. Зазначено, що бюджет ЄС фінансується за рахунок власних ресурсів та інших фінансових надходжень. Рада може запровадити нові категорії власних ресурсів чи скасувати будь-які з наявних. Визначено систему власних ресурсів ЄС як основного елементу дохідної частини бюджету ЄС. Щорічний бюджет ЄС повинен відповідати багаторічному фінансовому рамковому плану, котрий має забезпечувати впорядкований розвиток видатків ЄС у межах його власних ресурсів.

Проаналізовано акти первинного й вторинного права, які регулюють інституційний механізм спільної зовнішньої політики Європейського Союзу (ЄС). Досліджено правовий статус та повноваження інституцій ЄС у сфері спільної зовнішньої політики й політики безпеки. Визначено зміни у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС після набрання чинності Лісабонського договору. Висвітлено питання розподілу повноважень між інституціями ЄС. З'ясовано особливості функціонування інституційного механізму в рамках співпраці держав-членів у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки.