Висвітлено предмет та методологію теорії держави і права, правовий статус особи та громадянина. Описано функції держави та наведено їх класифікацію. Значну увагу приділено правосвідомості та правовій культурі, правотворчості, системі права, правовим відносинам, поведінці, правопорушенням та юридичній відповідальності, законності, правопорядку і державній дисципліні, правовому регулюванню та його механізмам, юридичному процесу. Викладено основні сучасні концепції права та розглянуто правові системи сучасності.

Освещены предмет и методология теории государства и права, правовой статус личности и граждананина. Описаны функции государства и приведена их классификация. Значительное внимание уделено правосознанию и правовой культуре, правотворчеству, системе права, правовым отношениям, поведению, правонарушениям и юридической ответственности, законности, правопорядку и государственной дисциплине, правовому регулированию и его механизмам, юридическому процессу. Изложены основные современные концепции права и рассмотрены правовые системы современности.

Індекс рубрикатора НБУВ: У50-13 + У9(4УКР)0-13 + Х839(4УКР)901.326

Рубрики:

Світова економіка в цілому

Економіка окремих країн і частин світу

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено сучасну систему суддівського самоврядування, зокрема, процес становлення, правове регулювання організації та діяльності цих органів. Проаналізовано проблеми нормативного визначення поняття "суддівське самоврядування" та шляхи подолання наявних вад з урахуванням досвіду нормативного регулювання тотожних відносин у певних зарубіжних країнах. Наведено загальну характеристику правового оформлення національної моделі суддівського самоврядування та зазначено, що даний вид управління перебуває на стадії становлення та вирізняється колізійністю, дублюванням функцій, високим рівнем деталізації окремих питань, наявністю унікальних для пострадянського простору контрольних функцій органів суддівського самоврядування. Обгрунтовано доцільність запровадження в судах усіх рівнів рад суддів як альтернативи зборів суддів. Доведено необхідність створення системи регіональних судів у справах суддів України. Відзначено, що процедура ініціювання дисциплінарних заходів впливу на судів має відповідати принципам розподілу влади та незалежності суддів.

Досліджено особливості формування та функціонування інституту дисциплінарної та адміністративної відповідальності посадових осіб системи МВС України, а також персональної відповідальності міністра внутрішніх справ України як державної політичної та вищої посадової особи системи МВС України. Проведено всебічний аналіз нормативно-правового регулювання, наукових теорій і практики впровадження дисциплінарної та адміністративної відповідальності посадових осіб системи МВС, визначено її особливості. Розкрито принцип персональної відповідальності посадових осіб і політичної відповідальності міністра внутрішніх справ. Розглянуто питання атестування посадових осіб органів внутрішніх справ як стимулювальний чинник персональної відповідальності. Запропоновано новий підхід щодо категоріального та змістового розмежування понять "посадова особа", "службова особа" та "представник влади". Запропоновано визначення поняття "посадова особа" та "посадова особа системи МВС України". На підставі комплексного організаційно-правового критерію розроблено класифікацію посадових осіб системи МВС України. Досліджено систему дисциплінарних та адміністративних стягнень, процесуальний порядок їх застосування до посадових осіб системи МВС України, встановлено принципи та умови вчинення даними особами правопорушень та їх усунення в процесі формування правової держави. Наведено рекомендації щодо удосконалення адміністративного та дисциплінарного законодавства України та практики його застосування.

Поєднано як теоретичні засади феномену свідомого паралелізму ("мовчазної змови") на тлі світової економічної кризи, так і практичні здобутки Антимонопольного комітету України та господарських судів України в частині виявлення, доведення та припинення такого виду антиконкурентних узгоджених дій, як схожі дії на ринку товару у їх органічній взаємопов'язаності з аргументацією, яку застосовують суб'єкти господарювання у межах протидії процесу притягнення до відповідальності за вчинення таких дій.

Здійснено наукове обгрунтування напрямів удосконалення організаційно-управлінського забезпечення (ОУЗ) реалізації інтеграційних процесів (ІП) у місцевому самоврядуванні та розроблено підходи та рекомендації щодо практичного використання одержаних наукових результатів. Проаналізовано різноманітні форми інтегрованої діяльності, виявлено її передумови, стимули, ефекти. Досліджено сучасний стан, зарубіжний та вітчизняний досвід реалізації ІП. Визначено напрями та розроблено пропозиції з удосконалення ОУЗ процесів міжмуніципального співробітництва та міжсекторного партнерства, апробовані через упровадження технологій формування об’єднань територіальних громад, створення субрегіону.

Удосконалено законодавство України у сфері організації та діяльності суду апеляційної інстанції цивільної юрисдикції. Опрацьовано поняття та характеристики інституту апеляції (сутність та різновиди моделей апеляції, співвідношення категорій "апеляція" в судоустрої держави та в процесуальному законодавстві, співвідношення категорій "апеляція" й "апеляційна скарга" та сутність правових явищ, що позначають ці категорії). Запропоновано нові підходи до вирішення питання про функції апеляційного суду цивільної юрисдикції в контексті завдань суду. Обгрунтовано необхідність визначення в нормі права завдань суду апеляційної інстанції. Опрацьовано критерії розмежування функцій апеляційного суду. Досліджено причини невдалого нормативного регулювання інституту апеляції на етапі її запровадження у 2001 р. та в подальші роки. Вказано ключові ознаки повної та неповної моделі апеляції, а також особливості їх функціонування, переваги та недоліки. Охарактеризовано способи вдосконалення нормативного регулювання проблемних питань та запропоновано проекти змін і доповнень до законодавства України за темою дослідження.

Досліджено теоретичні та практичні питання, що постають під час розгляду і вирішення справ про стягнення податкового боргу. Розглянуто механізм виникнення та погашення податкового боргу, функції суду у цих правовідносинах. Проаналізовано юрисдикцію справ про стягнення податкового боргу, проблемні питання юрисдикції таких вимог у справах про банкрутство та кримінальних справах. Розкрито особливості судової процедури стягнення податкового боргу та запропоновано шляхи її вдосконалення.

Досліджено науково-теоретичні та практичні питання, що постають під час розгляду та вирішення справ про стягнення податкового боргу. Розглянуто механізм виникнення та погашення податкового боргу, функції суду у цих правовідносинах. Проаналізовано юрисдикцію справ про стягнення податкового боргу, проблемні питання юрисдикції таких вимог у справах про банкрутство та кримінальних справах. Розкрито особливості судової процедури стягнення податкового боргу та запропоновано шляхи її вдосконалення.

Мета роботи - обгрунтування концептуальних підходів до вирішення проблеми корупції в Україні, зокрема у сфері надання державних послуг і публічного управління. Наведено основні теорії корупції, що є актуальними на сучасному етапі розвитку суспільних відносин, а саме: статусної ренти, "агентської" моделі, рентоорієнтованої поведінки. Охарактеризовано етичний підхід, що застосовується організацією Transparency International, та політекономічний підхід до аналізу корупції. Проаналізовано основні причини корумпованості суспільних відносин, зокрема у сфері надання державних послуг та публічного управління. Відповідно до проявів корупції в системі публічного управління виокремлено економічні, інституційні, політичні та соціально-культурні причини її існування. Визначено, що корупція є постійно змінюваним явищем відповідно до розвитку та зміни суспільства. Виокремлено деякі концептуальні підходи до подолання корупції, зокрема запровадження конкуренції у сфері надання публічних послуг, інтитуціональне унормування діяльності органів влади, запровадження концептуальних морально-ідеологічних антикорупційних заходів. Наведено основні принципи та умови реалізації антикорупційної політики. Перспективами подальших досліджень виступають питання формування та реалізації ефективного механізму антикорупційної політики.

Проанализированы причины возникновения конфликтных ситуаций в медицине и пути их решения. В настоящее время наблюдается высокая распространенность нервно-психических расстройств у больных с соматической патологией, что приводит к развитию психологической дезадаптации и повышает риск возникновения конфликтных ситуаций. Характерные черты современного общества, такие как постоянное напряжение, стрессы, перегрузки, дефицит времени, переинформированность, наряду со сложившимися неблагоприятными социально-экономическими факторами, выраженность которых в нашей стране с каждым годом увеличивается, сопровождаются ростом невротизации и психопатизации населения, что в комплексе делает общество более агрессивным и усложняет взаимодействие медицинских работников с пациентами, что обусловливает увеличение частоты развития конфликтных ситуаций. В случаях их возникновения прежде всего важна психологическая готовность врача управлять конфликтом. Навыки коммуникативного взаимодействия с больным углубляют профессиональную гибкость. При возникновении конфликтных ситуаций одной из самых распространенных методик диагностики поведения личности в этих ситуациях является двухмерная модель регулирования конфликтов Томаса - Килманна, которая включает показатели внимания к интересам партнера и своим собственным. Наиболее эффективными способами выхода из конфликтов являются сотрудничество и компромисс. Значимым моментом в возникновении конфликтов "врач - больной" является усиливающаяся неудовлетворенность общества качеством медицинской помощи. Развитие гражданского общества и рост гражданской грамотности населения привели к нарастающей активности больных в сфере защиты своих прав. Поэтому актуально предупреждение конфликтов, а в случаях их возникновения - конструктивное разрешение. Основным направлением предупреждения конфликта является повышение правовой культуры с разработкой активных моделей поведения врача в соответствии с существующими в настоящее время социально-экономическими условиями и правовыми гражданскими актами. Таким образом, наиболее эффективным методом предупреждения конфликта является недопущение его возникновения.

Досліджено теоретичні основи протидії агресивному податковому плануванню як особливому виду мінімізації податків, а також встановлено особливості ідентифікації схем агресивного податкового планування. Визначено загальні світові тенденції протидії використанню схем мінімізації податків цього виду, значну увагу звернено на План дій BEPS та особливості імплементації механізмів протидії агресивному податковому плануванню у країнах, що розвиваються. Охарактеризовано основні способи мінімізації сплати податків українськими податковими агентами, а також сучасний стан використання в Україні механізмів контролю за трансфертним ціноутворенням та іншими транскордонними схемами агресивного податкового планування і протидії внутрішньодержавним схемам мінімізації податків. Обгрунтовано потребу в реалізації в Україні комплексу заходів стратегічного й тактичного характеру, із протидії агресивному податковому плануванню. Зокрема, визначено перспективи та напрями інституціонального становлення механізмів протидії агресивному податковому плануванню, надано пропозиції щодо інфраструктурного забезпечення реалізації таких механізмів, а також запропоновано заходи щодо вдосконалення процесів моніторингу та управління ризиками агресивного податкового планування.

Досліджено вітчизняну та світову практику протидії мінімізації сплати податкових та митних платежів, особливості розвитку механізмів протидії розмиванню бази оподаткування та переміщення прибутків у низькоподаткові юрисдикції. Розглянуто питання запровадження електронного аудиту як механізму забезпечення протидії незаконній мінімізації сплати податків. Вивчено досвід Німеччини щодо джерел отримання інформації про діяльність платників податків з ознаками ризику. Розкрито проблеми визначення фінансово-торговельних потоків, які мають ознаки таких, що здійснюються через нерезидентів, організаційно-правові форми яких дозволяють не сплачувати податок на прибуток (корпоративний податок). Висвітлено перспективи впровадження в Україні новітніх технологій контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Вивчено можливості протидії порушенням митних правил під час здійснення міжнародного поштового обміну. Увагу приділено способам боротьби з уникненням і ухиленням від сплати податків із заробітної плати, схемам заниження митної вартості транспортних засобів як способам мінімізації сплати митних платежів, значенню наукових експертних висновків у вирішенні податкових спорів. Розкрито проблеми розбудови вітчизняної системи протидії неналежному використанню організаційно-правових форм господарювання в іноземних юрисдикціях.

На основі аналізу доктринальних та нормативних джерел розлянуто проблемні питання охорони та захисту прав суб'єктів інтелектуальної власності в Україні. Розкрито сутність діяльності публічної адміністрації та суду, спрямованої на захист інтересів суспільства та держави. Основну увагу приділено розкриттю теоретичних засад адміністративно-правового забезпечення та організаційно-структурному забезпеченню охорони і захисту прав суб'єктів інтелектуальної власності. Сформовано низку науково-практичних пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності.

Проанализированы причины возникновения конфликтных ситуаций в медицине и пути их решения. В настоящее время наблюдается высокая распространенность нервно-психических расстройств у больных с соматической патологией, что приводит к развитию психологической дезадаптации и повышает риск возникновения конфликтных ситуаций. Характерные черты современного общества, такие как постоянное напряжение, стрессы, перегрузки, дефицит времени, переинформированность, наряду со сложившимися неблагоприятными социально-экономическими факторами, выраженность которых в нашей стране с каждым годом увеличивается, сопровождаются ростом невротизации и психопатизации населения, что в комплексе делает общество более агрессивным и усложняет взаимодействие медицинских работников с пациентами, что обусловливает увеличение частоты развития конфликтных ситуаций. В случаях их возникновения прежде всего важна психологическая готовность врача управлять конфликтом. Навыки коммуникативного взаимодействия с больным углубляют профессиональную гибкость. При возникновении конфликтных ситуаций одной из самых распространенных методик диагностики поведения личности в этих ситуациях является двухмерная модель регулирования конфликтов Томаса - Килманна, которая включает показатели внимания к интересам партнера и своим собственным. Наиболее эффективными способами выхода из конфликтов являются сотрудничество и компромисс. Значимым моментом в возникновении конфликтов "врач - больной" является усиливающаяся неудовлетворенность общества качеством медицинской помощи. Развитие гражданского общества и рост гражданской грамотности населения привели к нарастающей активности больных в сфере защиты своих прав. Поэтому актуально предупреждение конфликтов, а в случаях их возникновения - конструктивное разрешение. Основным направлением предупреждения конфликта является повышение правовой культуры с разработкой активных моделей поведения врача в соответствии с существующими в настоящее время социально-экономическими условиями и правовыми гражданскими актами. Таким образом, наиболее эффективным методом предупреждения конфликта является недопущение его возникновения.

Широкий аспект питань, пов'язаних із правовою охороною інтелектуальної власності, спонукає автора звернутися до різних теоретичних джерел, при цьому фундаментом юридичного спрямування даної роботи є концепції, поняття та доктринальні підходи представників науки адміністративного права до розв'язання поставленого завдання. Для розкриття специфіки діяльності публічної адміністрації у сфері забезпечення охорони прав суб'єктів інтелектуальної власності проаналізовано обов'язковий атрибут їх діяльності - форми державного управління. Акцентовано на тому, що процес реалізації і функцій державного управління знаходить свій прояв у відповідних формах, які визначаються характером відносин у сфері забезпечення охорони прав суб'єктів інтелектуальної власності. З цією метою проаналізовано виконавчу та розпорядчу діяльність суб'єктів публічної адміністрації у сфері інтелектуальної власності, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності". На підставі здійсненого аналізу форм управлінської діяльності, доведено, що забезпечення охорони прав суб'єктів інтелектуальної власності здійснюється за допомогою форм державного управління, шляхом зовнішніх виявів конкретних дій, які здійснюються публічною адміністрацію для реалізації поставлених перед ними завдань. Форми управлінської діяльності публічної адміністрації у сфері інтелектуальної власності виявляються у визначеному нормативно-правовому порядку, визначаються універсальністю, складаються у процесі здійснення виконавчої та розпорядчої діяльності, що викликає різні наслідки - юридичні наслідки або їх відсутність. Під адміністративно-правовою формою забезпечення охорони прав суб'єктів інтелектуальної власності автор розуміє визначену нормативно-правовими актами діяльність органів публічної адміністрації, що проявляється в конкретних діях і взаємозв'язках, із метою розв'язання поставлених перед ними завдань.

Висвітлено архітектурно-містобудівні основи формування буферних зон об'єктів Всесвітньої культурної спадщини. Науково обгрунтовано новий територіальний об'єкт - буферна зона пам'яток та ансамблів Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Розроблено методи "номінаційно-експертного супроводу" об'єкта Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, визначення параметрів буферних зон і їх складових елементів. На підставах узагальнених наукових засад містобудівного використання буферних зон об'єктів Всесвітньої культурної спадщини розширено типологію об'єктів Всесвітньої культурної спадщини (містобудівні ансамблі, урбоцентри) із введенням нових критеріїв їх територіальних параметрів (малі, середні, великі, надвеликі). За здійсненою класифікацію буферних зон, їх функціональними особливостями, засобами використання (цільового, багатоцільового) та за морфотипами об'єктів (домени, морфорайони, урбоцентри тощо) розроблено концепцію їх перетворення з урахуванням вимог збереження цілісності й автентичності. Запропоновано метод визначення параметрів буферних зон, що має на меті визначення розмірів площі території для різних категорій зон (прямого, багатофункціонального, комбінованого використання). Удосконалено методичну основу оцінки візуального впливу містобудівних перетворень на сприйняття об'єкта у межах буферних зон, в основу якого покладено дальність сприйняття видимого горизонту з урахуванням висоти об'єкта, висоти спостерігача, інших критеріїв оцінки (обраховується за відповідною формулою). Зазначено, що ефективним упровадженням основних положень і висновків дослідження стало виконання архітектурної частини досьє об'єкта "Резиденція митрополитів Буковини і Далмації", його менеджмент-плану, а також офіційне включення цього об'єкта до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (28.06.2011 р.).

Висвітлено наслідки ухилення від оподаткування як негативних змін в економічній, соціальній та інших сферах суспільного життя. Акцентовано увагу на ухиленні від оподаткування як на причині надходження коштів до бюджету в неповному обсязі. Окреслено перелік ознак ухилення від сплати податків, на основі яких їх можливо виділити в окремі способи ухилення від сплати податків. У роботі здійснено класифікацію способів ухилення платниками від оподаткування та напрямів і способів припинення ухилення від сплати податків. Установлено, що до найбільш розповсюджених способів ухилення від сплати податків належать такі: перекручування результатів господарчо-фінансової діяльності в документах і регістрах бухгалтерського обліку з метою відходу від оподаткування; порушення порядку обліку економічних показників, котре пов'язане з обліком різних операцій на балансових рахунках і можливих рахункових помилках; необгрунтоване використання податкових пільг і преференцій; подання в податкові органи документів, на підставі яких платникові податків надаються різні пільги, фактичного права, на які він не має; залучення в систему взаєморозрахунків "фіктивних" або афілійованих контрагентів. Автор дійшов висновку про належність до напрямів, способів припинення ухилення від сплати податків, котрі охоплюють і реалізують систему цілей удосконалення як правотворчості, так і правозастосування таких напрямів: удосконалення і спрощення податкового законодавства; профілактика податкових правопорушень і формування високого рівня податкової культури; жорсткість санкцій за порушення податкового законодавства, реалізація принципу невідворотності відповідальності за порушення законодавства про податки і збори; зниження сукупного податкового тягаря. У дослідженні наголошено на необхідності зробити більш прозорою систему розподілу податкових платежів та вдосконалити систему відповідальності за порушення законодавства про податки і збори, а також на необхідності забезпечення стабільності тенденції до зниження податкового тиску.

Подано теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми адміністративно-правового забезпечення захисту інтелектуальної власності в Україні. Схарактеризовано поняття адміністративно-правового забезпечення захисту інтелектуальної власності, визначено його структуру. Надано авторське визначення поняття "адміністративно-правове забезпечення захисту інтелектуальної власності", розкрито його сутність і зміст. Проаналізовано методологію та визначено роль держави щодо забезпечення захисту інтелектуальної власності. Розкрито нормативно-правове забезпечення адміністративно-правового захисту інтелектуальної власності. З'ясовано систему та структуру суб'єктів публічної адміністрації, визначено їх компетенцію. Простежено особливості реалізації адміністративно-правових та організаційних форм і методів забезпечення захисту інтелектуальної власності, виявлено і сформовано принципи забезпечення захисту інтелектуальної власності. Окреслено перспективи вдосконалення структури суб'єктів публічної адміністрації у сфері інтелектуальної власності. Увиразнено адміністративно-правовий статус суб'єктів публічної адміністрації у сфері інтелектуальної власності. Запропоновано нові й уточнено поширені визначення окремих адміністративно-правових категорій і понять. З'ясовано роль органів державної влади в забезпеченні захисту інтелектуальної власності, підкреслено шляхи поліпшення їх діяльності. Проаналізовано правозастосовну діяльність, розроблено пропозиції теоретичного та практичного характеру, спрямовані на вдосконалення нормативно-правових засад адміністративно-правового забезпечення захисту інтелектуальної власності в Україні.

Мета статті - висвітлення проблематики юридичного закріплення позасудових методів врегулювання господарських спорів, а також складнощів, що виникають на практиці у разі їх використання. Використано методи аналізу, порівняння і синтезу. Метод аналізу застосовано при дослідженні законодавства України в контексті позасудового врегулювання господарських спорів, метод порівняння - в процесі виділення схожих та відмінних аспектів у проведенні процедури медіації в Україні та за кордоном. Досліджено способи позасудового врегулювання господарських спорів. Проаналізовано їх переваги та недоліки. Обгрунтовано проблеми законодавчого регулювання, а також складнощі, що можуть виникнути на практиці застосування позасудового врегулювання конфліктів. Наведено деякі порівняльні аспекти процедури медіації в Україні та країнах Європейського Союзу. Обговорено позасудові методи врегулювання господарських спорів.