Висвітлено методологічні основи оціночної діяльності у правовому регулюванні. Розкрито аксіологічні засади правотворчості, описано структуру оцінювання у правотворчості, розглянуто форми виразу нормативно-правових оцінок. Проаналізовано особливості застосування Європейським судом з прав людини оціночних норм Конвенції 1950 р.

Освещены методологические основы оценочной деятельности и закрепления оценок в правовом регулировании. Раскрыты аксиологические основы правотворчества, а также структура оценки в правотворчестве, рассмотрены формы выражения нормативно-правовых оценок. Проанализированы особенности применения Европейским судом по правам человека оценочных норм Конвенции 1950 г.

Обгрунтовано методологічні підходи до дослідження оціночних понять як специфічного засобу юридичної техніки. Розглянуто особливості техніки творення, застосування, реалізації та тлумачення оціночних юридичних норм. Проаналізовано практику використання оціночних понять у законодавстві України та деяких міжнародних правових актах, зокрема, у "Загальній декларації прав людини" та "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Здійснено теоретико-практичне дослідження можливостей удосконалення нормативно-правових актів України. Запропоновано інтегральний показник досконалості нормативно-правових актів, класифіковано техніко-технологічні недоліки у них. Розглянуто основні засоби, способи та форми їх удосконалення. Окреслено систему нормативно-організаційних гарантій створення якісних нормативно-правових актів. Сформульовано рекомендації, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства з питань підготовки таких актів.

Розглянуто методологію дослідження можливостей підвищення досконалості нормативно-правових актів. На основі конкретизації ознак нормативно-правового акта доповнено й уточнено визначення його поняття. Розвинуто наявну модель нормативного закріплення системи нормативно-правових актів України. Для визначення рівня їх досконалості запропоновано інтегральний показник, який насамперед охоплює якість нормативно-правових актів й, зокрема, відсутність у них недоліків. Визначено основні складові правоудосконалювальної діяльності: нормопроектна техніка, правотворча технологія, форми удосконалення нормативно-правових актів. Нормопроектну техніку розглянуто не стільки у контексті її загальнотеоретичної характеристики, скільки щодо можливостей удосконалення наявного нормопроектного інструментарію та його юридичної регламентації. Наведено стадії нормотворчого процесу в Україні, які потребують подальшої оптимізації. Окреслено комплекс заходів доктринального, організаційного та юридичного характеру, які забезпечують процесуальні (технологічні) гарантії створення якісних та удосконалення чинних нормативно-правових актів України. Систематизовано теоретико-практичний масив щодо таких форм правоудосконалення, як внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, їх видання у новій редакції чи нових нормативно-правових актів на заміну чинним, кодифікації та офіційного тлумачення таких актів. Одержані висновки втілено у нормативні пропозиції до проекту Закону України "Про нормативно-правові акти".

Наведено результати досліджень, що стосуються теоретико-, історико-, конституційно- та цивільно-правових наук, інтелектуальної власності, інформації та корпоративного права, а також історико-порівняльного правознавства. Розглянуто юридичні зобов'язування як складову механізму загальнодозвільного правового регулювання. Увагу приділено проблемам реалізації конституційно-правової засади рівності прав жінки та чоловіка в Україні. Висвітлено особливості договору страхування професійної відповідальності медичних працівників. Досліджено стан правового регулювання охорони авторських прав у цифровому середовищі. Розглянуто становлення та розвиток системи органів та установ у сфері захисту прав дитини в США.

Увагу приділено дослідженням у сфері соціального, адміністративного та фінансового права, кримінального права та кримінології, кримінального процесу та криміналістики. Висвітлено особливості реалізації роботодавцем права на соціальну пільгу. Подано інформацію про законність як одну з основних вимог досудового рішення в адміністративній справі. Досліджено правову природу інституту зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання. Розглянуто передумови становлення у кримінальному праві України норм про відповідальність за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації. Визначено межі активності суду у процедурі визнання доказів недопустимими під час судового розгляду кримінальної справи.

Висвітлено особливості готівкових розрахунків за законодавством України. Досліджено вплив німецького права на науку австрійського адміністративного права. Подано інформацію про недійсність договору, укладеного на порушення корпоративного договору та договору між акціонерами товариства. Увагу приділено питанням конституційних основ європейської інтеграції, фемінізму та його впливу на сучасне право, а також правовим засадам соціального захисту трудових мігрантів.

Досліджено основні проблеми стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку під час звільнення працівника. Проаналізовано судовий контроль як ефективний інструмент забезпечення виконання рішень судів у соціальних спорах. Увагу приділено порядкові надання земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в Україні. Охарактеризовано відмінність спрощеного позовного провадження від загального позовного провадження в адміністративному судочинстві України. Висвітлено проблемні аспекти складення протоколу про адміністративне правопорушення. Досліджено становлення та розвиток інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві України. Розглянуто основи адміністративної юстиції в Священній Римській імперії німецької нації. Проаналізовано окремі питання захисту прав дітей від злочинних статевих посягань.

Висвітлено основні проблеми інтерпретаційної технології в Україні та шляхи їх подолання. Досліджено історичний досвід українців у виборчих процесах до представницьких органів за часів Австро-Угорщини у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Проаналізовано формування послідовної практики конституційного суду як засобу забезпечення його незалежності. Увагу приділено межі повноважень органу конституційної юрисдикції з контролю за конституційністю змін Основного Закону України. Визначено правовий статус замовників туристичних послуг. Розкрито особливості реалізації права на донорство дитини в українському законодавстві. Визначено місце відкриття спадщини у відносинах спадкування з іноземнним елементом. Проаналізовано законодавчі нововведення у сфері держаної реєстрації господарських товариств. Досліджено нормотворчу діяльність органів міського самоврядування Львова та Кракова у другій половині ХІХ - початку ХХ ст.

Створено, щоб показати можливості сучасного правознавства у пізнанні політичних явищ. Висвітлено роль права у політичному розвитку, співвідношення права та політики, становлення і перспективи правової політології, її предмет і методи. Окреслено історію політичних ідей, політичні парадигми концепції державної влади, українську політичну думку від найдавніших часів до середини XX ст. Розглянуто політичні інституції, поняття влади у правовій політології, правову політику сучасної Української держави, окремі сучасні політико-правові явища. Визначено принципи держави в політичній системі суспільства, поняття демократії в політичному житті сучасного світу. Представлено парламент як політичний інститут, розкрито суть парламентаризму.