Розглянуто проблеми формування, сутність, поняття та елементи інформаційної діяльності в організаціях. Визначено основні напрямки удосконалення діяльності та правове регулювання інформаційних процесів. Наведено основні характеристики інформації. Викладено теоретичні основи інформаційних процесів. Висвітлено методи і технічні засоби інформаційної діяльності.

Висвітлено методи дослідження ретроспективної географії, описано її структуру, проаналізовано місце в контексті природничо-гуманітарних дисциплін. Розглянуто географічні аспекти природно-історичного розвитку території історико-географічної зони Західної України. Описано процеси заселення західного регіону як основні функціональні ознаки ретроспективної географії поселень.

Освещены методы исследования ретроспективной географии, описана её структура, проанализировано место в контексте природоведческо-гуманитарных дисциплин. Рассмотрены географические аспекты природно-исторического развития территории историко-географической зоны Западной Украины. Описаны процессы заселения западного региона как основные функциональные свойства ретроспективной географии поселений.

Висвітлено проблеми регулювання розвитку малого підприємництва; запропоновано концепцію розподілу повноважень між органами влади з метою вирішення даного питання; розглянуто модель дерегулювання підприємницької діяльності за напрямами та рівнями управління.

Присвячено комплексному науково-теоретичному дослідженню проблеми адаптації національного законодавства до законодавства ЄС на прикладі досвіду країн Центральної та Східної Європи. Виявлено особливості формування нормативного та інституційного механізмів адаптації національного законодавства до законодавства ЄС в країнах Центральної та Східної Європи, а також програмні механізми ЄС, спрямовані на допомогу державам-кандидатам у приєднанні до нього. Комплексно досліджено особливості адаптації національного законодавства України до законодавства ЄС та зроблено відповідні рекомендації щодо вдосконалення цього процесу.

Проведено монографічне дослідження, в якому на базі положень загальної теорії криміналістики, наукових напрацювань з питань теорії криміналістичної реєстрації та методики розслідування розбоїв, узагальнення слідчої практики сформульовано особливості інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів цього виду. Обгрунтовано поняття та розглянуто сутність інформаційно-довідкового забезпечення розслідування розбоїв, досліджено генезис і правові засади його функціонування, а також види обліків інформаційно-довідкового забезпечення розслідування розбоїв та їх систем. На основі наукового аналізу поняття, сутності та видів слідчих ситуацій сформульовано пропозиції щодо використання інформаційно-довідкового забезпечення у типових слідчих ситуаціях розслідування розбоїв, а також у нетипових (специфічних) ситуаціях. На основі проведеного опитування практичних працівників зроблено висновок, що Єдиний реєстр досудових розслідувань, запроваджений у практичну діяльність органів досудового розслідування з 2012 р. може використовуватися як криміналістичний засіб інформаційно-довідкового забезпечення розслідування розбоїв. Розроблено інформаційно-довідкову систему для забезпечення розслідування розбоїв "Слідчий-аналітик", що надає можливість органам досудового розслідування економити робочий час і, відповідно, збільшити кількість та якість розслідуваних злочинів.

Узагальнено та систематизовано стан наукової розробки філософсько-правового розуміння взаємозв'язку соціуму та права. Розглянуто методологічний інструментарій об'єктивного та всебічного дослідження окресленої проблематики. Досліджено сутність соціуму як основи виникнення та середовища реалізації права. Продемонстровано право як засіб упорядкування соціуму. Здійснено філософсько-правове трактування понять і категорій, пов'язаних із типологією суспільства та права. Виокремлено й обгрунтовано форми вираження права в сучасному соціумі. З'ясовано й узагальнено соціальні аспекти ціннісних характеристик права. Обгрунтовано закономірності впливу моральних чинників на правову свідомість особи та соціуму. Розглянуто правову культуру як результат взаємозв'язку соціуму та права. Розкрито роль взаємозв'язку соціуму та права у вирішенні глобалізаційних проблем.