Исследованы проблемы обеспечения безопасности субъектов уголовного процесса. Приведена классификация субъектов уголовного процесса, чья безопасность должна обеспечиваться. Разработаны рекомендации по совершенствованию законодательства и ведомственных нормативных актов, регламентирующих деятельность правоохранительных органов по обеспечению безопасности субъектов уголовного процесса.

Досліджено пріоритетні напрями політики Європейського Союзу щодо України, у тому числі у сфері юстиції та внутрішніх справ.

Исследованы приоритетные направления политики Европейского Союза относительно Украины, в том числе в сфере юстиции и внутренних дел.

Priority directions of the policy of the European Union concerning Ukraine, also including in the sphere of justice and internal affairs are investigated

Приведен научно-практический комментарий положений Уголовного законодательства Украины по состоянию на 1 января 2005 г. с учётом последних постановлений Пленума Верховного Суда Украины. Освещены особенности уголовной ответственности и наказания несовершеннолетних, преступлений против основ национальной безопасности Украины, жизни и здоровья, свободы, чести и достоинства личности, избирательных, трудовых и других личных прав и свобод граждан, собственности, а также преступлений в сферах хозяйственной деятельности, оборота наркотических средств, психотропных веществ, их аналогов и прекурсоров, охраны государственной тайны, неприкосновенности государственных границ, обеспечения призыва и мобилизации, использования электронно-вычислительных машин (компьютеров), систем и компьютерных сетей, служебной деятельности, против окружающей среды, общественной безопасности, производства, движения и эксплуатации транспорта, общественного порядка и нравственности, авторитета органов государственной власти, местного самоуправления и объединений граждан, правосудия, мира, безопасности человечества и международного правопорядка.

Освещены вопросы административной ответственности и правового регулирования административно-процессуальной деятельности. Представлены проблемы, касающиеся административно-правового принуждения, административной ответственности, состава административного проступка, системы административных взысканий. Рассмотрены правила рассмотрения дел об административных нарушениях, случаи пересмотра постановлений (решений) по делам, а также задачи и принципы административного судопроизводства.

Раскрыта сущность основных понятий правоохранительной деятельности, судебных власти и системы, правового статуса судей, органов юстиции, судейского самоуправления, прокуратуры и внутренних дел, нотариата в Украине, а также дознания и досудебного следствия, правосудия, адвокатуры, прокурорского надзора. Рассмотрен суд как орган судебной власти, охарактеризованы принципы осуществления правосудия в стране, в частности, предоставления правовой помощи при рассмотрении дел в судах, обязательности судебных решений, самостоятельности и независимости судей, национального языка судопроизводства. Изложены вопросы организации деятельности Конституционного Суда Украины.

На підставі напрацювань у галузі теорії держави та права, положень вчення про шкоду, заподіяну правопорушенням, які висвітлені в юридичній науці, а також норм чинного законодавства України розкрито суть поняття заподіяної злочином шкоди (ЗЗШ). З використанням теоретичних розробок науки кримінального права висвітлено місце шкоди у структурі злочину як явища реальної дійсності, встановлено співвідношення ЗЗШ і суспільно небезпечних наслідків. Визначено взаємозв'язок ЗЗШ і елементів складу злочину.

На основе наработок в отрасли теории государства и права, положений учения о вреде, причиненном в результате правонарушения, освещенных в юридической науке, а также норм действующего законодательства Украины раскрыта сущность понятия причиненного вреда вследствие совершенного преступления (ПВВСП). С учетом теоретических разработок науки уголовного права показано место вреда в структуре преступления как явления реальной действительности, установлены соотношения ПВВСП и общественно опасных последствий. Определена взаимосвязь ПВВСП и элементов состава преступления.

Освещены вопросы Общей и Особенной частей уголовного права Украины с учетом положений действующего уголовного законодательства. Рассмотрены понятие, состав, объект, субъект и стадии совершения преступления, обстоятельства, исключающие преступность деяния. Описаны меры уголовно-правового воздействия, цели наказания, а также обстоятельства, смягчающие и отягчающие наказание. Рассмотрены принудительные меры медицинского характера, особенности назначения и освобождения несовершеннолетних от наказания и его отбывания. Изложены вопросы, касающиеся преступлений против избирательных, трудовых и других личных прав и свобод человека и гражданина.

Освещены основные положения общей части уголовного права Украины с учетом изменений в законодательстве, постановлений Пленума Верховного Суда Украины и последних достижений уголовно-правовой науки. Раскрыты функции, задачи, система и принципы уголовного права Украины. Рассмотрен закон об уголовной ответственности, дана классификация преступлений. Описана структура состава преступления, проанализирована его объективная и субъективная стороны. Охарактеризованы виды объектов и субъектов преступлений, рассмотрены стадии его совершения и формы соучастия. Показано отличие множественности преступлений от единичного (единого) преступления. Рассмотрены обстоятельства, исключающие преступность деяния. Приведены сведения о мерах уголовно-правового воздействи, системе и видах наказания. Рассмотрены общие начала и принципы назначения наказания, а также обстоятельства, его смягчающие и отягчающие. Установлены основания для освобождениния от уголовной ответствености, наказания и его отбывания. Описан порядок снятия судимости, раскрыта правовая природа принудительных мер медицинского характера и принудительного лечения. Рассмотрены особенности уголовной ответсвености и наказания несовершеннолетних.

Досліджено теоретико-методологічні й організаційно-правові засади, форми та методи діяльності Міністерства внутрішніх справ України з метою реалізації євроінтеграційного курсу України, а також шляхів їх удосконалення. Визначено категоріальний апарат європейської інтеграції. Запропоновано та обгрунтовано підхід щодо формування системи національних органів усіх гілок державної влади, компетенцією яких є управління у сфері європейської інтеграції. Проаналізовано особливості сфери внутрішніх справ у галузі європейської інтеграції як об'єкта управління. Визначено й досліджено роль і місце МВС України в системі національних суб'єктів управління євроінтеграційними процесами. Проаналізовано специфіку формування та розвитку правової бази участі МВС України у реалізації спільної політики України та Європейського Союзу у сфері внутрішніх справ. Запропоновано організаційно-правові заходи щодо удосконалення управління МВС України з метою забезпечення єдиного європейського організаційно-правового простору.

Проведено теоретико-правовий аналіз категоріально-понятійного апарату лобіювання. Розкрито спрямування та сучасні тенденції у розвитку методів лобіювання, розглянуто особливості їх відображення у законодавстві про лобіювання. Проаналізовано зарубіжний конституційно-правовий досвід лобіювання в аспекті його національно-правового адаптування. Досліджено генезис вітчизняного лобіювання, розглянуто його конституційно-правову детермінацію у правотворчому процесі на сучасному етапі розвитку української державності. Проаналізовано актуальні проблеми та перспективи конституційно-правового регулювання лобіювання в Україні. Сформульовано концептуальні положення лобіювання у правотворчому процесі й обгрунтовано пропозиції щодо його інституціоналізації в Україні.

Вивчено питання удосконалення адміністративно-правового механізму відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням. Сформульовано поняття шкоди, яка завдається даним правопорушенням, визначено передумови та підстави її відшкодування, розкрито правову природу шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, та правову природу такого заходу примусу як стягнення шкоди в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. Подано конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, що регулює питання відшкодування шкоди у порядку провадження в справах щодо адміністративних правопорушень.

Дисертацію присвячено проблемам забезпечення безпеки суб'єктів кримінального процесу. Визначено такі поняття, як небезпека злочинного посягання; безпека; забезпечення безпеки; заходи забезпечення безпеки та їх види. Проаналізовано приводи і підстави як для прийняття, так і скасування рішень про забезпечення безпеки суб'єктів кримінального процесу, розглянуто методичні правила і тактичні основи реалізації заходів забезпечення безпеки, а також системи гарантій оптимального здійснення даного виду діяльності. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства, відомчих нормативних актів і практики їх застосування правоохоронними органами.

Проведено комплексне дослідження теоретичних і практичних проблем щодо визначення та розуміння шкоди, заподіяної злочином. Проаналізовано критерії криміналізації та декриміналізації діянь, суспільну небезпеку злочину та його наслідків. З'ясовано взаємозв'язок заподіяної шкоди з ознаками та елементами складу злочину. Розглянуто особливості класифікації злочинної діяльності та індивідуалізації покарання. На підставі одержаних даних запропоновано розглядати шкідливі наслідки злочину як самостійне поняття кримінального права, обгрунтовано його зміст та ознаки. Проаналізовано поняття "соціально шкідливе діяння" та "суспільно небезпечне діяння". Запропоновано нові підходи щодо визначення критеріїв криміналізації діянь й обгрунтовано відмінне від чинного законодавства поняття малозначності діяння. Розглянуто особливості термінологічного розмежування юридичних понять, пов'язаних зі "шкодою, заподіяною злочином". Наведено пропозиції щодо зміни деяких традиційних юридичних концепцій та підвищення ефективності кримінального законодавства.

Розкрито сутність адміністративно-правового регулювання вищої освіти в Україні, що обумовило необхідність уточнення правового забезпечення розвитку вишої освіти. Визначено особливості нормативно-правового регулювання бюджетного фінансування й організаційно-правових форм ВНЗ. Розглянуто проблемні питання системи державних органів, органів місцевого самоврядування та громадського самоврядування в управлінні сферою освіти, характеристики організаційних засад науково-методичного забезпечення діяльності у галузі вищої освіти. Встановлено організаційні засади забезпечення фінансової діяльності в освітянській сфері та напрями розвитку конституційного права громадян на освіту. Розкрито сутність економіко-правового регулювання діяльності у сфері освіти.

Розглянуто питання становлення та розвитку вищої освіти в Україні, шляхи впровадження демократичних і гуманістичних ідеалів та цінностей, міжнародних норм і стандартів для наукового обгрунтування та формування процесів підвищення ефективності набуття якісної освіти. Висвітлено роль вищої освіти, яка стала не тільки фаховою, але й життєво важливою потребою громадян. В рамках євроінтеграційних прагнень України трансформація національної системи вищої освіти спрямовується на реалізацію подальших кроків з впровадження норм болонського процесу зі збереженням і розвитком традицій та найкращих доягнень вітчизняної вищої освіти.

Рассморены впопросы становления и развития высшего образования в Украине, пути внедрения демократических и гуманистических идеалов и ценностей, международных норм и стандартов для научного обоснования и формирования процессов повышения эффективности приобретения качественного образования. Освещена роль высшего образования, кототорое стало не только специальной, но и жизненно важной потребностью граждан. В рамках евроинтеграционных стремлений Украины трансформация национальной системы высшего образования направлена на реализацию дальнейших шагов по внедрению норм болонского процесса с сохранением и развитием традиций и наилучших достижений отечественного высшего образования.

Розкрито теоретико-правові засади інституту лобіювання (ІЛ), конституційно-правовий статус суб'єктів лобіювання, конституційно-правові засади (КПЗ) об'єкта та предмета лобіювання. Визначено спрямування та сучасні тенденції у розвитку методів лобіювання та їх відображення у законодавстві про лобіювання. Розглянуто питання конституційно-правового регулювання інституційного та легального лобіювання у закордонних країнах. Описано англосаксонську та континентальну модель лобіювання у США, Німеччині та Франції. Висвітлено КПЗ ІЛ у ЄС та Раді Європи, генезис українського лобіювання.

Раскрыты теоретико-правовые основы института лоббирования (ИЛ), конституционно-правовой статус субъектов лоббирования, конституционно-правовые основы (КПО) объекта и предмета лоббирования. Определены направления и современные тенденции в развитии методов лоббирования и их отражения в законодательстве о лоббировании. Рассмотрены вопросы конституционно-правового регулирования институционного и легального лоббирования в зарубежных странах. Описаны англосаксонская и континентальная модель лоббирования в США, Германии и Франции. Освещены КПО ИЛ в ЕС и Совете Европы, генезис украинского лоббирования.

Досліджено політику національної безпеки України, проаналізовано загрози економічній безпеці держави. Розкрито принципи організації служби безпеки та вимоги, що висуваються до її персоналу. Розглянуто принципи контролю основних індикаторів економічної безпеки підприємства. Акцентовано увагу на відведенні порядку правового захисту законних інтересів в суді.

Исследована политика национальной безопасности Украины, проанализированы угрозы экономической безопасности государства. Раскрыты принципы организации службы безопасности и требования, предъявляемые к ее персоналу. Рассмотрены принципы контроля основных индикаторов экономической безопасности предприятия. Акцентировано внимание на отводе порядке правовой защиты законных интересов в суде.

Досліджено процес становлення та розвитку адміністративно-процедурних норм в країнах світу та землях сучасної України. Розкрито вплив загальнопроцесуальної теорії та науки адміністративного права на розвиток наукової думки щодо розуміння адміністративної процедури й її співвідношення з адміністративним процесом. Обгрунтовано доцільність на сучасному етапі розвитку адміністративно-процедурного права в Україні розглядати його як частину адміністративного права. У зв'язку з цим категоріальний апарат, що розробляється адміністративним процедурним правом, повинен розроблятися з урахуванням наукових категорій, що запропоновані теорією держави та права та наукою адміністративного права. Проаналізовано думки науковців щодо ознак і видів юридичного процесу, на підставі чого визначено ознаки адміністративного процесу. Доведено необхідність напрацювання єдиних критеріїв щодо визначення елементів структури адміністративної процедури, видів адміністративних проваджень і кількості стадій в адміністративному провадженні. Запропоновано використання в юридичній науці поняття "адміністративна процедурна форма", надано його визначення та охарактеризовано елементи, які входять до його змісту. Встановлено, що специфіка адміністративного процедурного права набуває свого прояву в адміністративно-процедурному правовому режимі, який визначається як особливий порядок правового регулювання, що виникає в результаті специфічного поєднання цілей, принципів, предмета, статусу суб'єктів, методу, правових гарантій адміністративно-процедурного правового регулювання та встановлення адміністративно-процедурного правового стану.

З'ясовано сутність та особливості організаційно-правового забезпечення діяльності прокуратури України. Визначено поняття та систему суб'єктів адміністративного права, правові й організаційні засади функціонування прокуратури України, характеристику системи цивільного контролю за діяльністю прокуратури. Уточнено сутність та особливості адміністративного статусу органів прокуратури, з'ясовано мету та завдання прокуратури України, визначено її функції та компетенцію. Висвітлено особливості актів прокурорського реагування на порушення законності, удосконалено механізм взаємодії прокуратури України з іншими правоохоронними органами держави. Сформульовано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до чинного законодавства з зазначених питань.

Увагу приділено дослідженню проблем адміністративної відповідальності посадових осіб за порушення виборчого законодавства. На підставі аналізу процесів протидії порушенню виборчого законодавства як системної категорії із застосуванням комплексної теоретико-управлінської методології, запропоновано та визначено поняття "посадова особа", "виборче законодавство" й "адміністративна відповідальність посадових осіб за порушення виборчого законодавства". Запропоновано класифікацію суб'єктів владних повноважень, що мають право застосовувати до порушників виборчого законодавства заходи адміністративного примусу, за рівнем компетентності. Вдосконалено понятійно-категоріальний апарат у сфері протидії порушенням виборчого законодавства, зокрема такі поняття як "посадова особа", "відповідальність за порушення виборчого законодавства", "спеціальний суб'єкт правопорушення", "виборчий процес", "виборче законодавство" тощо. Сформульовано низку конкретних пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства України, яке регулює відносини у сфері відповідальності за порушення виборчого законодавства.