Розглядаються історико-правові аспекти становлення радянської влади в Україні в 1917-1922 рр., проблеми її легітимності. Аналізується, ким і коли була встановлена радянська влада в Україні, обгрунтовується зв'язок між більшовицьким переворотом у Росії і знищенням української державності, розкривається історія процесу створення на анексованій території радянської державності в Україні в грудні 1917 р. та її відновлення в грудні 1918 р. і січні 1920 р.

Комплексно досліджуються політико-правові аспекти легітимності утворення Тимчасового робітничо-селянського уряду України та діяльності більшовиків Росії в Україні в 1918-1920 рр. на матеріалах архівних документів і періодики того часу. Аналізується, ким і коли був створений Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, розкривається історія процесу створення на анексованій території радянської державності в Україні та діяльність більшовиків. Висвітлюються методи і прийоми, якими була встановлена радянська влада в Україні, а також розглядаються особливості української національної революції.

На основі вивчення архівних та опублікованих документів і матеріалів комплексно розглядаються політико-правові аспекти встановлення радянської влади в Україні в грудні 1917 - квітні 1918 рр., проблеми її легітимності. Аналізується ким і коли була встановлена радянська влада в Україні, обгрунтовується взаємозв'язок між більшовицьким переворотом у Росії і знищенням української державності. Розкривається історія процесу створення на анексованій території радянської державності в Україні в грудні 1917 р.

Здійснено комплексне вивчення правових засад формування та розвитку інституту градоначальництва на Півдні Російської імперії в XIX - на початку XX ст. Сформульовано поняття градоначальництва як правового інституту, охарактеризовано місце та роль градоначальника у системі державного управління Російської імперії. Досліджено соціально-політичні чинники утворення градоначальств, організаційно-правові засади функціонування градоначальників. Проаналізовано специфіку компетенції градоначальника в її видозмінах протягом XIX - початку XX ст. Висвітлено характер його взаємовідносин з центральними органами влади, інститутом генерал-губернатора, органами місцевого самоврядування. Розглянуто питання стосовно законодавчих ініціатив градоначальників, особливостей функціонування градоначальництва в Одеському, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському градоначальствах.

Досліджено політико-управлінські засади взаємодії України з українською діаспорою в країнах-учасниках ЄС. Розглянуто особливості розвитку громад української діаспори країн ЄС на сучасному етапі, визначено їх потенціал у сприянні євроінтеграційній політиці України. Проаналізовано досвід взаємодії діаспори країн ЄС з органами державної влади України, розглянуто чинну нормативно-правову базу даного процесу. Розроблено пропозиції щодо удосконалення політико-управлінської концепції взаємодії України з діаспорою в країнах ЄС на підставі розуміння мережевого феномену діаспори та принципу відповідальності за здійснення її ефективної державної підтримки. Наведено рекомендації щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства України з метою його удосконалення.

Досліджено теоретичні та практичні питання реалізації форм захисту трудових прав та інтересів працівників. Наведено визначення поняття "форми захисту трудових прав та інтересів працівників", здійснено їх класифікацію. Проаналізовано юрисдикційні та неюрисдикційні форми даного захисту, досліджено його способи. Розкрито суть понять та визначено галузеві ознаки, способи та межі самозахисту працівниками своїх трудових прав. На підставі аналізу спеціальної літератури, чинного законодавства та практики його застосування, міжнародних трудових стандартів і позитивного зарубіжного законодавчого досвіду наведено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання відносин у сфері захисту трудових прав та інтересів працівників.

Сформульовано поняття градоначальництва як правового інституту, охарактеризовано місце та роль градоначальника в системі державного управління Російської імперії. Досліджено соціально-політичні чинники утворення градоначальств, організаційно-правові засади функціонування градоначальників. Проаналізовано специфіку компетенції градоначальника у її видозмінах протягом XIX - початку XX ст., відображено характер його взаємовідносин із центральними органами влади, інститутом генерал-губернатора, органами місцевого самоврядування, законодавчі ініціативи градоначальників, особливості функціонування градоначальництва в Одеському, Таганрозькому, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському, Ялтинському градоначальствах.

Розглянуто зовнішньополітичні аспекти процесів електоральної та референдної легітимації влади в державах пострадянського простору за період незалежності 1991 - 2010 рр. Розкрито зміст, охаратеризовано суб'єкти, об'єкти, механізми, особливості, етапи легітимації влади під час виборів (президентів, парламентів, органів місцевого самоврядування) і референдумів. Обгрунтовано роль спостереження міжнародних організацій у реалізації зовнішньополітичної доктрини, наведено визначення векторів співробітництва й інтеграції. Досліджено формування та функціонування окремих систем РЄ, ОБСЄ, СНД як регіональних підсистем сучасних міжнародних відносин.

Проаналізовано стан наукової розробки проблеми інституту градоначальництва та її джерельну базу. Виявлено та охарактеризовано історичні передумови та політико-правові чинники створення такого інституту на півдні Російської імперії. З'ясовано основні етапи розвитку інституту градоначальництва в системі державної влади імерії впродовж ХІХ - початку ХХ ст., визначальні риси, роль та місце у забезпеченні правопорядку в регіоні. Визначено причини запровадження градоначальницької форми врядування в Одеському, Таганрозькому, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському та Ялтинському градоначальствах, особливості їх функціонування та вплив на розвиток регіону. Окреслено обсяг владних повноважень градоначальника, простежено їх розвиток на різних етапах історії градоначальництва у контексті загальнодержавних вимог та регіональних ознак. Наведено правові основи розвитку інституту градоначальництва, його специфічні форми й напрями в діяльності канцелярій окремих градоначальств. Встановлено відповідність правозастосовної діяльності градоначальників на півдні України завданням, покладеним царством, а також потребам суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х879(4УКР)9 + Х879(4УКР)24

Рубрики:

Трудове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)526 + Ф3(4УКР)68

Рубрики:

Державне право окремих країн

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто предмет, метод, систему, джерела та принципи трудового права. Розкрито особливості індивідуальних і колективних трудових правовідносин та їх співвідношення. Охарактеризовано суб'єкти міжнародно-правового регулювання праці. Проаналізовано двосторонні договори України про працевлаштування та соціальний захист працівників. Висвітлено деякі аспекти регулювання трудових відносин в зарубіжних країнах. Викладено основи правового регулювання зайнятості населення та працевлаштування. Розкрито зміст і форму трудового договору, особливості укладання окремих видів трудових договорів, режим та облік робочого часу та порядок його встановлення. Увагу приділено питанням оплати та охорони праці, трудової дисципліни. Розглянуто правові основи соціального діалогу у сфері праці. Надано загальну характеристику законодавства про колективні угоди та колективні договори.

Досліджено теоретичні та практичні питання юридичного механізму забезпечення особистих немайнових трудових прав працівників. На підставі аналізу спеціальної літератури, чинного законодавства та практики його застосування відповідно до міжнародних трудових стандартів і з використанням позитивного зарубіжного законодавчого досвіду проаналізовано особисті немайнові трудові права як суб'єктивні трудові права.

Проаналізовано становлення та розвиток законодавства України у сфері забезпечення особистих немайнових трудових прав (ОНТП), його відповідність міжнародним та європейським трудовим стандартам. Розглянуто наукові підходи до визначення поняття та юридичної природи особистих немайнових прав, сформульовано поняття особистих немайнових трудових прав та досліджено їх юридичну природу. Визначено поняття та складові юридичного механізму забезпечення ОНТП. Досліджено проблему забезпечення ОНТП працівників за умов нестандартних форм зайнятості. Охарактеризовано структуру ОНТП. Розглянуто юрисдикційні та неюрисдикційні форми захисту ОНТП працівників. Виокремлено компенсацію моральної шкоди як один із основних способів захисту ОНТП працівників. Сформульовано теоретично обгрунтовані пропозиції щодо удосконалення чинного трудового законодавства, проекту Трудового кодексу України у сфері забезпечення ОНТП з урахуванням міжнародних та європейських трудових стандартів і позитивного законодавчого досвіду зарубіжних країн.

Висвітлено поняття, види та суб'єкти колективних трудових правовідносин. Увагу приділено деяким питанням матеріальної відповідальності керівників юридичних осіб. Розкрито поняття безпеки та гігієни праці. Викладено правові аспекти працевлаштування молоді в Україні. Розглянуто форми захисту права на колективні переговори і укладення колективних договорів, угод. Визначено основні напрями модернізації солідарної пенсійної системи. Висвітлено питання щодо поняття та видів соціальних допомог. Розкрито поняття та ознаки соціального захисту сімей з дітьми. Проаналізовано особливості судового захисту прав у сфері соціального забезпечення.

Обгрунтовано об'єктивну необхідність і сутність антимонопольного регулювання. Розглянуто законодавче та організаційно-правове забезпечення такого регулювання. Приділено увагу особливостям відносин Антимонопольного комітету України із органами державної влади. Подано інформацію про кількісні та якісні показники стану конкурентного середовища. Висвітлено види порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Описано систему антимонопольного контролю процесів концентрації суб'єктів господарювання. Охарактеризовано антимонопольне регулювання у різних сферах національної економіки.

Розглянуто аксіологічні аспекти правової культури. Особливу увагу зосереджено на понятті правової культури, співвідношенні правової культури з правовою системою, правовою реальністю та правом, на аксіологічному трактуванні правової культури; наведено погляди науковців, розглянуто переваги та недоліки ціннісного виміру правової культури.

Проаналізовано діяльність органів державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, яка спрямована на захист трудових прав та інтересів працівників і роботодавців, під час здійснення якої зазначені органи попереджають та виявляють порушення законодавства про працю, у передбачених законом випадках притягують винних осіб до відповідальності. Проведено дослідження правових категорій "захист трудових прав", "охорона трудових прав", "санкції норм трудового права". Підкреслено, що проблема забезпечення прав людини набула всесвітнього значення, а у сфері праці особливо відчувається її загострення, посилюється важливість державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю як юрисдикційної форми захисту трудових прав.

Розглянуто основні етапи становлення доктрини мультикультуралізму. Увагу зосереджено на еволюції теорії мультикультуралізму залежно від часових і політичних умов і вимог соціуму. Розглянуто вплив теорій лібералізації та комунітаризму, "побудови нації" та "диференційованого громадянства" на становлення теорії мультикультуралізму; наведено погляди науковців, проаналізовано їх вплив на сучасний мультикультуралізм.

Проаналізовано напрями реалізації політики протидії корупції в Україні, досліджено досвід закордонних країн, розглянуто вертикальну та горизонтальну стратегії подолання корупції. Висвітлено основні завдання антикорупційної реформи, запровадження яких сприятиме зменшенню корупційних проявів і зниженню загального рівня корупції в державі, а також підвищенню соціально-економічних стандартів життя населення.