Висвітлено теоретико-правові засади адміністративного захисту права власності (ПВ). Охарактеризовано історико-правові умови формування й ознаки адміністративно-правового захисту ПВ. Описано механізм адміністративно-правового регулювання відносин у сфері захисту ПВ. Роглянуто юридичну природу та склад адміністративних правопорушень, що посягають на ПВ. Висвітлено організаційно-функціональні засади діяльності органів влади, які забезпечують захист ПВ. Обгрунтовано необхідність реформування підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення, які посягають на ПВ, а також доцільність залучення органів місцевого самоврядування у сферу захисту ПВ.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми здійснення адміністративно-правового захисту права власності. Досліджено особливості механізму адміністративно-правового регулювання відносин в даній сфері. Проаналізовано юридичну природу та склад адміністративних правопорушень, що посягають на право власності. Висвітлено організаційно-функціональні засади діяльності органів влади, які забезпечують захист даного права. Наведено рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання відносин у сфері захисту права власності в Україні.

Системно викладено основні питання та проблеми адміністративної відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування. Основну увагу зосереджено на з'ясуванні суті адміністративної відповідальності посадових осіб та її ознак. Акцентовано на питаннях кваліфікації адміністративних правопорушень у даній сфері, визначення особливостей становлення та удосконалення вітчизняного законодавства у сфері адміністративної відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування. Подано детальну інформацію про адміністративні стягнення за вчинення адміністративних проступків посадовими особами, провадження у справах про адміністративні порушення в системі органів місцевого самоврядування. Розкрито теоретичні аспекти профілактики адміністративних порушень, вчинених посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Проаналізовано основні підходи до визначення сутності законних інтересів громадян у сфері власності та досліджено засоби їх адміністративно-правового захисту. Охарактеризовано особливості правового статусу, специфіку функціонування суб'єктів адміністративно-правового захисту таких інтересів. Викладено шляхи оптимізації адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності в Україні. Визначено основні напрями та перспективи удосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності за їх порушення.

Досліджено проблеми захисту законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права. На основі адміністративного законодавства, загальнотеоретичних положень доктрини адміністративного права, узагальнення практики застосування адміністративного законодавства та судової практики, статистичних даних щодо результатів діяльності суб'єктів захисту законних інтересів громадян у сфері власності здійснено комплексний аналіз теоретико-правових і практичних аспектів захисту законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права. Розкрито розвиток доктринальних поглядів на проблему законних інтересів громадян у сфері власності, правові та організаційні основи їх захисту, з'ясовано правову природу законних інтересів громадян у сфері власності, проаналізовано основні філософсько-правові підходи до поняття "законний інтерес", наведено власне визначення дефініції цього терміна. Визначено поняття та правову природу засобів адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності, сформовано їх науково обгрунтовану класифікацію та встановлено особливості взаємозв'язку зі способами адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності. Розкрито правові проблеми захисту законних інтересів громадян у сфері власності та чинники підвищення ефективності правової політики держави щодо їх подолання. Сформульовано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності за порушення законних інтересів громадян у сфері власності в праві України.

Здійснено комплексний аналіз теоретико-правових аспектів захисту законних інтересів громадян України у сфері власності органами публічного управління. Досліджено особливості реалізації компетенції органів публічного управління щодо захисту прав і законних інтересів громадян у сфері власності, співвідношення сфер діяльності органів публічного управління та сфери реалізації способів та засобів захисту законних інтересів громадян щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Розглянуто актуальну проблему формування екологічної культури у майбутніх працівників правоохоронних органів України як важливого чинника любові до рідної природи, малої та великої Батьківщини, правового захисту навколишнього природного середовища.

Системно викладено основні питання та проблеми екологічного права. Головну увагу зосереджено на з'ясуванні суті екологічних відносин, їх зв'язку з процесами розвитку економіки, права, загальних питань відтворення, охорони природних ресурсів, забезпечення якості навколишнього природного середовища, гарантування екологічної безпеки, реалізації, охорони екологічних прав, задоволення екологічних законних інтересів людини та підтримання екологічної рівноваги. Обгрунтовано підстави виникнення і порядок припинення права власності на природні ресурси. Охарактеризовано поняття та види права природокористування, їх суб’єкти та об’єкти.

Визначено основні доктринальні погляди та сучасні підходи до проблеми профілактики адміністративних правопорушень (АПП) у сфері власності та обгрунтовано доцільність впровадження у вітчизняну практику новацій, які апробовано в інших країнах для вирішення проблем профілактики АПП у сфері власності. Відзначено, що використання досвіду діяльності суб'єктів профілактики деліктів у сфері власності Великобританії, США, Франції, Угорщини надає змогу виявити низку проблем в Україні.

Зроблено пошук організаційно-правових засад вирішення проблем екологічної безпеки тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей і обгрунтовано доцільність розроблення стратегії розвитку нормативно-правового забезпечення подолання наслідків екологічної кризи на тимчасово окупованих територіях і комплексної програми подолання наслідків бойових дій. Наголошено на важливості формування окремого структурного підрозділу Міністерства екології та природних ресурсів України, основним функціональним призначенням якого стало б формування системи заходів протидії екологічним загрозам військових дій на Донбасі.

Проаналізовано систему чинників, які впливають на вчинення адміністративних правопорушень у сфері власності, запропоновано їх об'єднати у групи соціально-економічних, соціально-психологічних, культурно-виховних, організаційно-правових загроз щодо порядку володіння, користування та розпорядження майном. Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності профілактики адміністративних правопорушень у сфері власності. Наголошено, що підвищення ефективності протидії правопорушенням у сфері власності пов'язане з реформуванням правоохоронної системи, залученням громадськості до профілактичної роботи.

Розкрито аналіз поняття та особливостей профілактики адміністративних правопорушень у сфері власності. Визначено основні доктринальні погляди щодо проблеми профілактики адміністративних правопорушень у сфері власності та здійснено комплексний аналіз практичної діяльності суб’єктів, які її реалізують. З’ясовано перспективи удосконалення правового забезпечення профілактики адміністративних правопорушень, які посягають на право власності, розроблено низку пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства.

Досліджено поняття, системи та ознаки адміністративно-правових гарантій захисту законних інтересів громадян у сфері власності, виявлено проблеми гарантування правових можливостей громадян щодо володіння, користування та розпорядження майном. З'ясовано наукові підходи до визначення поняття "юридичні гарантії", сформульовано визначення адміністративно-правових гарантій захисту законних інтересів громадян у сфері власності та наголошено, що реалізація законних інтересів громадян України у сфері власності визначається ефективністю системи гарантування їх захисту.

Визначено напрями вдосконалення юридичної освіти та фахової підготовки працівників правоохоронних органів України на основі використання досвіду ЄС у цій сфері. Сформовано завдання реформування юридичної освіти, досліджено практику підготовки юристів і працівників правоохоронних органів у країнах ЄС, доведено переваги тренінгових форм навчання за умов максимальної імітації реальних ситуацій. З'ясовано наукові підходи до проведення цих реформ і наголошено, що їх реалізація здатна вплинути на якісний критерій оцінювання результативності юридичної освіти в Україні.

Визначено поняття екологічної безпеки, її видів та особливостей адміністративно-правового забезпечення (АПЗ). Увагу приділено пошуку напрямів удосконалення АПЗ екологічної безпеки з огляду на нові соціально-економічні виклики в Україні. З'ясовано наукові підходи до проведення реформ і висловлено пропозиції щодо перегляду усталеного порядку публічного управління у сфері екологічної безпеки, способів попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей, комплексу державно-правових, організаційних та інших заходів у сфері охорони довкілля, підтримання безпечного режиму використання природних ресурсів.

Визначено поняття та ознаки адміністративно-правового забезпечення (АПЗ) екологічної безпеки в Україні. Увагу звернено на аналіз наукових підходів щодо визначення поняття АПЗ. З'ясовано зміст і структуру АПЗ екологічної безпеки в Україні, визначено систему адміністративно-правових гарантій і діяльнісних засобів підтримання стану захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства, держави, за якого гарантується право кожної людини на здорове та безпечне навколишнє середовище.

З'ясовано значення адміністративно-правового забезпечення для розвитку, стимулювання, покращання стану екологічної безпеки в Україні, місця адміністративно-правових норм у регулюванні екологічних відносин. Увагу звернено на визначення проблем у сфері гарантування екологічної безпеки. Виокремлено напрями підвищення ефективності адміністративно-правового гарантування екологічної безпеки в Україні та наведено їх аналіз. Зважаючи на виникнення нових викликів і загроз екологічній безпеці, наведено пропозицію формування в Україні стратегічної програми вдосконалення правового гарантування екологічної безпеки України.

Висвітлено правові інститути та норми права, які регулюють окремі види екологічних відносин, зважаючи на специфіку різновидів природних об'єктів. Увагу приділено правовим режимам охорони та раціонального використання земель, вод, надр, атмосферного повітря, лісів, національної екологічної мережі. Подано інформацію про види права землекористування, юридичну відповідальність за порушення земельного законодавства, особливості правового регулювання охорони та використання атмосферного повітря, лісів, тваринного світу.

Мета роботи - визначення загальних засад організації та функціонування адвокатури в зарубіжних країнах. Увагу приділено аналізу первинних, вторинних і третинних рівнів, національних і наднаціональних стандартів правового забезпечення функціонування адвокатури в ЄС. З'ясовано загальні засади організації та функціонування адвокатури Великої Британії, Німеччини, Франції, США. Увагу приділено становленню інституту адвокатури в сучасних розвинутих державах. Досліджено особливості здійснення адвокатської незалежної професійної діяльності задля захисту, представництва та здійснення юридичної допомоги клієнтам у зарубіжних країнах.

Здійснено теоретико-правовий аналіз категорії "законний інтерес", формування її дефініції, виокремлення на цій основі загального розуміння законних інтересів громадян у сфері власності. Увагу приділено аналізу трьох ключових теорій пояснення змісту законного інтересу, які стосуються ототожнення законних інтересів із прагненням людини, юридичним дозволом і суб'єктивним юридичним правом. Запропоновано визнавати законний інтерес специфічною правовою можливістю. Досліджено співвідношення законних інтересів із суб'єктивними правами та специфіку перетворення законного інтересу на суб'єктивне право. Визначено співвідношення індивідуальних законних інтересів і суспільних законних інтересів.