На підставі узагальнення фактичного матеріалу проаналізовано стан і динаміку розвитку кримінальної злочинності (КЗ) у Донбасі протягом першого радянського десятиріччя. Розглянуто окремі види КЗ, наведено соціально-демографічну характеристику злочинів даного часу. Висвітлено особливості подолання даного явища за умов трансформаційних процесів 1920-х рр., а також створення та діяльності надзвичайних і правоохоронних органів регіону.

На основании обобщения фактического материала проанализированы состояние и динамика развития уголовной преступности (УП) в Донбассе на протяжении первого советского десятилетия. Рассмотрены отдельные виды УП, приведена социально-демографическая характеристика преступлений, совершенных в данный период. Освещены особенности преодоления данного явления в условиях трансформационных процессов 1920-х гг., а также создания и деятельности чрезвычайных и правоохранительных органов региона.

Дисертація є комплексно-історичним дослідженням кримінальної злочинності і боротьби з нею в Донбасі (1921-1928 рр.). Вперше відтворено картину кримінального світу регіону в період непу, виявлено специфічні риси злочинності перехідних історичних періодів. На основі недоступних раніше архівних матеріалів досліджено процес вирішення організаційного та кадрового питання в правоохоронних органах цього часу, розглянуто основні напрямки роботи цих органів та проаналізовано рівень результативності їх дій.

Розкрито загальну природу принципу поділу влади та проаналізовано місце та роль інституту конституційної юстиції (КЮ) в механізмі взаємних стримувань та противаг у правових системах країн common law і civil law. Висвітлено юридичну природу органу КЮ в країнах з різними правовими системами та визначено характер взаємовпливів між політичними процесами та діяльністю даного органу, зокрема, виявлено основні сфери, в яких політичні чинники можуть впливати на роботу Конституційного Суду (КС) України. Обгрунтовано необхідність врахування узагальнених пропозицій вітчизняних науковців, сформульованих щодо змін до чинного законодавства, яке регулює діяльність КС України.

Вперше розглянуто процес формування та діяльності правоохоронної системи радянської України часів непу (1921 - 1928 рр.) на макрорівні (як частини радянської державної системи) та мікрорівні (в аспекті повсякденних практик і моделей поведінки населення держави). Проаналізовано динаміку розвитку злочинності, спроби її обмеження та форми організаційного оформлення системи правоохоронних органів в даний період. Охарактеризовано процес інституціоналізації правоохоронної діяльності як складової процесів стабілізації та впорядкування радянського суспільства на початковому етапі його становлення. Розглянуто особливості формування та діяльності судових і слідчих установ, прокуратури, адвокатури, міліції, кримінального розшуку, пенітенціарної системи, а також таких інститутів публічної боротьби зі злочинністю, як преса, громадські збори, опитування населення та міжгрупова комунікація. Показано, що транслюючи через пресу елементи нової ідеології й активно залучаючи населення до виконання правоохоронної функції в межах публічних заходів, влада широко використовувала практику розподіленої відповідальності, забезпечуючи у такий спосіб легітимацію власної каральної політики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр55)613-2,2 + Х621.162.012(2Укр-55) + Х2(4Укр55)613

Рубрики:

Історія

Місцеві органи державної безпеки СРСР

Історія держави і права

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 18 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.411 + Х809(4/8)11

Рубрики:

Принцип розподілу влади

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х801.1-1в

Рубрики:

Конституційний нагляд <Державне /конституційне/ право>

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4)11 + Х002.61

Рубрики:

Державне право окремих країн

Романо-германська (континентальна) система статутного права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено комплексне дослідження системи правоохоронних органів УСРР та їх діяльності у період нової економічної політики. Надано детальну характеристику суспільству радянської України як аномічному, що було результатом процесів системної трансформації з їх основними складовими - структурною, культурною та поведінковою кризами. Виявлено складності, з якими зіштовхувалася радянська влада на шляху застосування класового підходу у провадженні правоохоронної діяльності в суспільстві, де соціальна структура перебувала у стані активної трансформації. Показано динаміку класового підходу у кримінальній політиці радянської влади від вимог обов'язкового дотримання класового принципу до втрати чітких соціальних обрисів злочинця. Наведено практику змішування політичних і кримінальних злочинців, розчинення численних фактів прояву соціального опору владі у статистиці кримінальних злочинів.