На основі використання численних нормативно-правових актів, що безпосередньо стосуються здійснення місцевого самоврядування (МС), роз'ясненозміст статей Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Розглянуто організаційно-правові основи МС, повноваження сільських, селищних, міських рад, виконавчих органів цих установ, а також районних і обласних рад. Викладено порядок формування, організацію роботи органів та посадових осіб МС. Охарактеризовано матеріальну і фінансову основу МС. Проаналізовано питання відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Потреба визначити вік дорослішання гостро постала перед державними установами у другій половині XVIII ст. - через зміни у законодавстві та у ставленні до дитини. Проте вікова межа дорослості на українських землях у складі Російської імперії була різною. За попереднім юридичним досвідом повна кримінальна відповідальність наступала у 16 років, однак інші практики визначення дорослішання (опікунство та час вступу у шлюб) були розмитими. В імперські ж часи спостерігалося прагнення нав'язати вікову межу початку повної кримінальної відповідальності у 17 років.

Висвітлено історичний шлях розвитку філософсько-правової категорії "справедливість" і процес її трансформації у сучасне судочинство у кримінальних справах. Розглянуто систему міжнародних правових стандартів захисту прав і законних інтересів людини. Проаналізовано основоположні засади сучасної національної доктрини справедливості. Приділено увагу формуванню сучасної моделі кримінального судочинства на засадах справедливості. Вивчено сучасні процеси новелізації основ кримінального судочинства на засадах доброчесності та справедливості. Охарактеризовано здобутки та недоліки розбудови процесуальних інститутів (механізмів), що забезпечують дію принципу справедливості у процесі реформи кримінального законодавства 2012 р. Узагальнено судову практику суддів загальної юрисдикції як джерело для удосконалення механізмів впровадження справедливості у кримінальному судочинстві.

Здійснено кримінологічне дослідження інституційного механізму протидії криміналізації економіки. Розглянуто кримінологічні особливості детермінації економічної злочинності в інституціональному аспекті. Надано кримінологічну та інституційно-правову характеристику економічної злочинності, організованим формам злочинної діяльності та корупційної злочинності у сфері економіки як протиправних соціальних інститутів. Визначено поняття та зміст інституційного механізму протидії криміналізації економіки. Окреслено функції державних спеціалізованих суб'єктів (інституцій) протидії криміналізації економічних відносин в Україні. Надано оцінку інституційно-правового забезпечення антикорупційних заходів у механізмі протидії криміналізації економіки. Розроблено пропозиції щодо удосконалення правового й інформаційного забезпечення взаємодії та координації діяльності суб'єктів протидії економічній злочинності.

Розглянуто інструментарій оперативного виявлення загроз економічній безпеці. обгрунтовано методичний підхід до ідентифікації й оцінювання загроз економічній безпеці держави. Удосконалено систему оцінювання рівня економічної безпеки держави, що базується на своєчасному виявленні та передбаченні загроз.

Розглянуто нормативно-правові, організаційні та методологічні питання проведення земельно-кадастрових робіт. Вказано на важливість формування електронного документа, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель в електронному вигляді. Висвітлено загальні відомості про топографо-геодезичну діяльність. Розглянуто створення Державної геодезичної мережі України, геодезичні методи побудови та згущення Державної геодезичної мережі, використання геодезичної мережі під час здійснення робіт із землеустрою. Описано види оцінок земель, загальні засади грошової оцінки земель.

Здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання прикладного наукового завдання, яке полягає у формулюванні комплексних науково обгрунтованих рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного управління у сфері вищої військової освіти в Україні у відповідності до стратегії євроатлантичної інтеграції України та стандартів НАТО. Запропоновано перспективну модель системи вищої військової освіти в Україні з врахуванням стандартів підготовки військових спеціалістів НАТО, спрямовану на формування загальних та загально-професійних компетентностей військових кадрів в рамках формальної освіти, а також формування військово-професійних та професійно-спеціальних компетентностей в рамках неформальної освіти. Доведено, що механізмами реалізації такої моделі є закріплення рівнів неформальної військової освіти на законодавчому рівні, проведення інституційного аудиту професійної військової освіти у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (ЗВО) з метою перевірки відповідності Директивам НАТО. Розроблено модель рейтингового оцінювання вищих військових навчальних закладів на основі шести груп вихідних індикаторів: профайл вузу; науково-дослідницька діяльність; навчання та викладання; міжнародна діяльність; трансфер знань; взаємодія зі стейкхолдерами. Практичне застосування такої моделі забезпечує можливість встановлення ступеня відповідності освітніх програм, які реалізуються у ВЗВО, потребам обороноздатності держави та запитам Міністерства оборони України щодо формування особового складу збройних сил.