Розглянуто основні підходи щодо визначення оцінки напруженості праці основних видів діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України.

Рассмотрены основные подходы в определении оценки напряженности труда основных видов деятельности органов и подразделений внутренних дел Украины

The main approaches in defining a labor tension evaluation for some activities of organs and divisions of law enforcement in Ukraine are analyzed.

Розглянуто проблеми управління кар'єрою працівників органів і підрозділів системи Державної податкової адміністрації.

Рассмотрены проблемы управления карьерой работников органов и подразделений системы Государственной налоговой администрации.

Problems of management are considered by career of employees of organs and divisions of system of the State tax administration.

Проаналізовано актуальні організаційно-правові проблеми роботи з персоналом органів і підрозділів Державної податкової адміністрації (ДПА) України й обгрунтовано шляхи їх вирішення. Визначено місце органів державної податкової служби в системі державного управління. Розкрито сутність кадрової роботи у підрозділах ДПА, встановлено особливості її нормативно-правового регулювання. Наведено характеристику суб'єктів та об'єктів управління персоналом в органах ДПА, визначено основні завдання, методи та принципи його реалізації. Висвітлено проблемні питання порядку відбору, розстановки та використання персоналу в органах і підрозділах ДПА. Розглянуто особливості організації системи професійного навчання працівників ДПА й управління їх кар'єрним зростанням. Наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів, які регулюють роботу з персоналом в органах і підрозділах системи ДПА України, зокрема, до Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Положення про Департамент роботи з персоналом ДПА України, Положення про управління роботи з персоналом ДПА у Харківській області.

Здійснено комплексний філософсько-правовий аналіз реалізації принципу справедливості в правотворчій діяльності. Систематизовано теоретико-світоглядні суперечності реалізації ідеї справедливості у правотворчій сфері та запропоновано шляхи їх подолання, проведено філософсько-правовий аналіз зарубіжних і вітчизняних концепцій справедливості щодо концептуальних засад правотворчості. Запропоновано авторську модель реалізації справедливості у правотворчій діяльності, що передбачає застосування аксіологічного підходу, осмислення аутодетермінаційних, соціальних, етичних чинників професійної культури суб'єктів правотворчості. Доведено, що послідовне утвердження принципу справедливості у сфері правотворчої діяльності має виняткове значення для досягнення соціальної злагоди та стабілізації суспільства, розбудови в Україні громадянського суспільства та правової держави, її інтеграції до системи європейських соціальних стандартів і цінностей.

Визначено індикатори кадрової безпеки в складі фінансово-економічної безпеки. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці багатьох учених, була розроблена методика діагностики кадрової безпеки, систематизовано погляди дослідників на визначення поняття "лояльність персоналу". Обгрунтовано показники для проведення оцінки стану кадрової безпеки підприємства машинобудівного сектора економіки. Цей процес обгрунтування досить складний і вміщує потенційну можливість систематизації та узагальнення теоретичних положень, рекомендацій та пропозицій фахівців, учених, світовий досвід, у т. ч. розвинених країн, і власні напрацювання, проведені дослідження, законодавчо-нормативну базу. На підставі зазначеного вище була розроблена послідовність формування системи показників для оцінки стану кадрової безпеки. Розроблено послідовність оцінювання стану кадрової безпеки підприємства. Вона дозволить сформувати систему показників, що передбачає інтеграцію зв'язків між основними напрямами стратегії розвитку підприємства, що, у свою чергу, дозволяє більш усвідомлено підходити до вибору індикаторів кадрової безпеки та на їх основі визначати інтегральний показник стану кадрової безпеки на підприємстві.

Запропоновано авторську методику проведення стратегічного моніторингу кадрової безпеки на підприємстві, в основу якої покладено діагностику корупційних процесів і впровадження антикорупційних комплаєнс-програм. Виділено основні загрози кадровій безпеці на підприємстві та доведено, що більшість з них пов'язані з корупційними діяннями. Розглянуто питання антикорупційної політики як основного компоненту комплаєнс-політики на підприємстві.

Викладено теоретичні, методологічні і методичні положення, наукові і практичні рекомендації щодо забезпечення фінансово-економічної безпеки держави, регіону, суб’єктів господарювання шляхом використання інструментарію стратегічного моніторингу та антикорупційного аудиту в умовах загроз і викликів для національної і міжнародної безпеки. Розроблено теоретико-методологічні засади забезпечення системи стратегічного моніторингу в системі фінансово-економічної безпеки держави, регіону, суб’єктів господарювання в умовах євроінтеграції. Здійснено комплексну оцінку рівня економічної безпеки. Визначено стратегічні пріоритети забезпечення економічної безпеки в системі національної безпеки держави для підприємств оборонно-промислового комплексу України. Досліджено еволюцію сприйняття поняття корупції від стародавніх поглядів до сучасних наукових досліджень. Розкрито причини та зміст корупційних відносин, якісні та кількісні показники корупції в суспільстві. Розглянуто теоретико-методологічні засади здійснення антикорупційного аудиту та міжнародні рекомендації з оцінки корупційних ризиків підприємства. Визначено методичні підходи до проведення аудиту антикорупційних програм та запропоновано заходи боротьби з корупцією в Україні.

Наведено результати пілотних теоретичних та експериментальних досліджень нинішнього стану ґрунтового покриву України, який зазнав деградації внаслідок збройної агресії російської федерації. Введено й охарактеризовано новий тип деградації ґрунтів - деградація, спричинена збройною агресією, що включає механічну, фізичну, хімічну, фізико-хімічну, біологічну деградацію. Акцентовано увагу на зміні еколого-токсикологічного стану ґрунтів під впливом бойових дій, ризиках і заходах щодо відновлення. Набули подальшого розвитку положення щодо методичних засад економічного оцінювання збитків, завданих земельному фонду та ґрунтам унаслідок збройної агресії. Окреслено основні напрями рекультивації порушених земель, відновлення ґрунтового покриву та родючості ґрунтів, а також пропозиції щодо вдосконалення законодавчого та нормативно-методичного забезпечення сталого управління ґрунтовими ресурсами в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Визначено перспективні напрями міжнародної співпраці та підтримки післявоєнного відновлення ґрунтового покриву України.

В умовах, в яких знаходиться Україна після вторгнення росії, де ворог має набагато більше ресурсів, проблеми управління оборонними ресурсами для сектору безпеки й оборони є дуже актуальними. У подальшому наявність високоякісної оборонної продукції буде стримуючим фактором, зменшуючи ймовірність конфлікту і тим самим знижуючи соціальні та економічні витрати, пов'язані з веденням війни. Окремим напрямком забезпечення обороноздатності країни є оборонні закупівлі, які діють як економічний мультиплікатор, створюючи робочі місця та стимулюючи інвестиції в суміжні сектори. Однак ефективність цього мультиплікатора часто є предметом дискусій серед економістів. Економіка порівняльних переваг припускає, що країни, які спеціалізуються на виробництві певної оборонної продукції, більш ефективні у вибраному напрямку озброєння, але це призводить до складної мережі взаємозалежностей з країнами партнерами по іншим напрямкам озброєння. Зважаючи на це, життєвий цикл оборонної продукції є вирішальним фактором у визначенні її економічної життєздатності. Швидкий технологічний прогрес може зробити обладнання застарілим, що вимагатиме подальших інвестицій і потенційно може призвести до відволікання і так обмежених державних фінансів. Економії в коштах можна досягти за рахунок стандартизації обладнання в різних видах, родах Збройних Сил України. Витрати на оборону конкурують з іншими суспільними благами, такими як освіта та охорона здоров'я. Багато країн фінансують свої оборонні витрати за рахунок позик, що має наслідки для фіскальної політики та довгострокової економічної стабільності. Оборонне партнерство часто приносить економічні вигоди, в тому числі торговельні угоди й прямі іноземні інвестиції. Проте вони також можуть призвести до економічних санкцій або торговельного ембарго у випадках геополітичної напруженості. Таким чином, управління оборонними ресурсами є багатогранним предметом, який перетинається з різними сферами оборонного сектору, в тому числі державними фінансами, міжнародною торгівлею і промисловістю. Розуміння цих складнощів є важливим для прийняття обгрунтованих політичних рішень, які забезпечують баланс між національною безпекою і економічним добробутом громадян України.

Індекс рубрикатора НБУВ: П038 + Х859(4УКР)111

Рубрики:

Екологія ґрунтів

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА869309 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :