Досліджено міжнародно-правові засади захисту та забезпечення прав людини в європейських міжнародних організаціях (Раді Європи, ЄС й Організації з безпеки і співробітництва у Європі). Досліджено концептуальні підходи до становлення та розвитку прав людини у Європі, проаналізовано проблеми класифікації прав людини й основних свобод. Розкрито систему європейських міжнародних організацій, що займаються проблематикою прав людини. Значну увагу приділено основним напрямам та особливостям співробітництва Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва у Європі й ЄС у встановленні ними європейських стандартів захисту прав людини. Вдосконалено дефініцію європейських стандартів прав людини, надано визначення поняттям "європейської міжнародної організації" та "загальноєвропейської системи захисту прав людини".

Досліджено концептуальні підходи до становлення та розвитку прав людини у Європі, проаналізовано проблеми класифікації прав людини та основних свобод. Розкрито систему європейських міжнародних організацій, що займаються проблематикою прав людини. Увагу приділено основним напрямам та особливостям співробітництва Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва у Європі та ЄС у встановленні ними європейських стандартів захисту прав людини. Удосконалено дефініцію європейських стандартів прав людини, надано визначення поняттям "європейської міжнародної організації" та "загальноєвропейської системи захисту прав людини".

Висвітлено основні напрями співробітництва держав-учасниць у межах Шенгенського простору. Розглянуто правову співпрацію цих держав в реалізації спільної візової та імміграційної політики з ЄС. Увагу приділено співробітництву держав Шенгенського простору у сфері забезпечення внутрішньої безпеки, захисту персональних даних, надання притулку. Розкрито інституційний механізм співробітництва України з державами Шенгенського простору. Проаналізовано правові засади такої співпраці, їх основні напрями та визначено правові акти, що ухвалюються сторонами.

Висвітлено теоретико-правові основи державно-правового регулювання суспільних відносин, правового регулювання адміністративних і конституційних відносин, цивільних і сімейних, господарських і трудових суспільних відносин. Розглянуто питання кримінальної юстиції в контексті державно-правового регулювання суспільних відносин в умовах нових глобалізаційних впливів. Охарактеризовано місце держави в системі сучасного міжнародного правопорядку.

Присвячено комплексному науковому аналізу Шенгенському acquis у праві Європейського Союзу. Запропоновано визначення поняття Шенгенського acquis як комплексного за своїм значенням правового порядку ЄС, що характеризується існуванням системи правових рішень і заходів як інструментів реалізації візової та імміграційної політики, політики щодо надання притулку, захисту персональних даних, співпраці держав – учасниць Шенгенського простору у межах функціонування Шенгенської інформаційної системи, Візової інформаційної системи, прикордонному співробітництву їх органів, співпраці судових, поліцейських органів та гармонізації їх національного законодавства з правовими нормами Шенгенського acquis. За своєю суттю Шенгенське аcquis має беззастережно визнаватися як державами – учасницями Шенгенського простору, так і третіми країнами, що висловили бажання вступити до нього. Запропоновано авторське визначення Шенгенського простору як окремого правового порядку, що визначається: цілями і принципами, на яких будується договірний та інституційний механізми його функціонування; заходами, що стосуються скасування контролю держав-учасниць на їх кордонах; узгодженням умов в’їзду та видачою короткострокових віз; процедурою перетину особами зовнішніх кордонів держав – членів ЄС; співпрацею судових і поліцейських органів держав – членів ЄС; створенням Шенгенської інформаційної системи разом із Візовою інформаційною системою тощо. Україна має враховувати Шенгенське acquis, тобто вибудовувати свою політику, беручи до уваги увесь комплекс договорів, укладених між державами Шенгенського простору; ухвалені інститутами ЄС постанови у вигляді директив, регламентів, рішень, декларацій та резолюцій, дія яких поширюється в межах кордонів держав Шенгенського простору; а також правила та процедури, пов’язані забезпеченням охорони зовнішніх кордонів ЄС, спільною візовою політикою, спільною імміграційною політикою, політикою надання притулку, співробітництвом у межах Візової та Шенгенської інформаційних систем, співпрацею судових і поліцейських органів та захистом персональних даних.