Розглянуто соціальні, економічні та моральні аспекти злочинної торгівлі жінками в Україні.

Рассмотрены социальные, экономические и нравственные аспекты преступной торговли женщинами в Украине.

The social, economical and moral aspects of criminal trade in the women in Ukraine are reviewed.

Висвітлено особливості реорганізації та діяльності інституту мирових посередників під час проведення селянської реформи на Правобережній Україні у 1863 - 1914 рр. Показано роль мирових посередників у розробці та впровадженні ініціативних проектів в аграрній сфері на Правобережжі, спрямованих на покращання соціально-економічного становища українських селян. Виявлено основні чинники розширення сфери діяльності даного інституту та збереження його установ у Південно-Західному краї до початку ХХ ст.

Освещены особенности реорганизации и деятельности института мировых посредников во время проведения крестьянской реформы на Правобережной Украине в 1863 - 1914 гг. Показана роль мировых посредников в разработке и внедрении инициативных проектов в аграрной сфере на Правобережье, направленных на улучшение социально-экономического положения украинских крестьян. Выявлены основные факторы расширения сферы деятельности данного института и сохранения его учреждений в Юго-Западном крае до начала ХХ в.

Обгрунтовано теоретичні та науково-методичні засади вдосконалення структурно-функціонального забезпечення реалізації державно-управлінських відносин на територіальному рівні. Проаналізовано роль і значення даних відносин у впорядкуванні розвитку суспільства. Виокремлено певні властивості та доповнено класифікацію їх видів і форм реалізацї. Визначено суттєві ознаки поняття "організаційне забезпечення реалізації державно-управлінських відносин". Сформовано концептуальний підхід до впорядкування структурно-функціонального забезпечення діяльності територіальних органів влади, який базується на раціоналізації технології реалізації зазначених відносин, удосконаленні форм здійснення зворотного зв'язку, оновленні змісту нормативно-правових актів, що регламентують дану діяльність. Уточнено періодизацію етапів розвитку України, що відображає зміст основних структурних перетворень.

З'ясовано особливості сутності, правової природи поняття та значення інституту постійних комісій у загальній системі муніципальної влади й управління. Визначено основні шляхи удосконалення нормативної бази, концептуальних засад їх організації та функціонування. Запропоновано визначення понять: "постійні комісії представницьких органів місцевого самоврядування", "функції постійних комісій", "рекомендації", "висновки", "рішення". Розкрито їх змістовну характеристику, систему, структурно-елементний склад. Проведено детальне дослідження їх історичного розвитку, з'ясовано особливості правового регулювання та статусу постійних комісій (комітетів) за кордоном, методології взаємовідносин, постійних комісій з органами публічної влади, об'єднаннями громадян, організаціями, підприємствами, установами, сформульовано пропозиції та рекомендації з удосконалення правового статусу постійних комісій місцевих рад в Україні у межах муніципальної реформи, а також щодо удосконалення національного законодавства з відповідних питань.

Висвітлено особливості підвищення кваліфікації державних службовців освітньої галузі у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) Університету менеджменту освіти. Розглянуто запропоноване ЦІППО курсове підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів відділів та управлінь освіти. Розкрито його характерні якості: теоретичне обгрунтування проблем реальної практики, можливість коригування навчальних планов і програм, можливість підвищення кваліфікації за індивідуальним планом, широке використання активних та інтерактивних методів навчання, орієнтація навчального процесу переважно на групові форми роботи, на модель державного службовця, компетентного також у сфері психолого-педагогічних, технологічних знань. Курс стимулює самостійну роботу і посилює її роль у курсовий та післякурсовий періоди, пізнавальна діяльність слухачів стимулюється відповідним ресурсним забезпеченням.

Рассмотрены особенности повышения квалификации государственных служащих образования в Центральном институте последипломного педагогического образования (ЦИППО) Университета менеджмента образования. Представлено предложенное ЦИППО курсовое повышение квалификации руководителей и специалистов отделов и управлений образования. Раскрыты его характерные качества: теоретическое обоснование проблем реальной практики, возможность корректировки учебных планов и программ, возможность повышения квалификации по индивидуальному плану, широкое использование активных и интерактивных методов обучения, ориентация учебного процесса преимущественно на групповые формы работы, на модель государственного служащего, компетентного, в том числе, в сфере психолого-педагогических, технологических знаний. Курс стимулирует самостоятельную работу и усиливает ее роль в курсовой и послекурсовой периоды, познавательная деятельность слушателей стимулируется соответствующим ресурсным обеспечением.

The article discusses the features of raising civil servants qualification educational field for full-time-distance form of training in the Central Institute for postgraduate education.

Розкрито сутнісні характеристики управління видатками бюджету. Уточнено понятійно-категоріальний апарат, виокремлено й охарактеризовано складові системи управління видатками бюджету за стадіями бюджетного процесу та змістом бюджетної роботи. Визначено основні методи управління видатковою частиною бюджету. Зважаючи на провідне значення програмно-цільового методу у системі управління видатками бюджету розглянуто етапи його запровадження в Україні та склад елементів. Вдосконалено класифікацію бюджетних програм. Досліджено організаційні та практичні аспекти складових системи управління видатками бюджету у взаємозв'язку, а також визначено управлінські способи та методи впливу на підвищення їх функціонування. Розроблено методику оптимізації структури видатків Зведеного бюджету України за функціональною класифікацією. В межах зазначеної методики розроблено економіко-математичну модель, яка базується на показниках досягнутого рівня розвитку та рівня відносної важливості функціональних компонентів. Також запропоновано методику виявлення напрямів фінансування, які потребують перерозподілу бюджетних коштів в межах функціональних розділів. Запропоновано заходи щодо реформування бюджетної політики в контексті досягнення раціональної будови видатків бюджету з метою підвищення їх ефективності та результативності. Довівши факт впливу рівня виконання бюджетних програм на досягнення результатів за визначених структурних змін видаткової частини бюджету, запропоновано методику оцінювання виконання бюджетних програм.

Наведено характерні риси державної підтримки сфери туризму в Україні. Проаналізовано напрями формування комплексної державної політики розвитку туризму. Досліджено умови та фактори, що впливають на формування державної політики регулювання туризму. Розвиток сфери туризму України - це важлива соціальна і політична справа, яка потребує комплексного дослідження. Туризм є вигідною і високоприбутковою сферою діяльності, яку можна порівняти за ефективністю інвестиційних вкладень із нафто-, газовидобувною та переробною галузями економіки країни. Все це зумовлює наявність ефективної системи державного регулювання, спрямованої на підтримку діяльності суб'єктів туристичної діяльності. Виявлено, що для підвищення інтересу зарубіжних туристів до України необхідно організувати представництва з просування українського туристичного продукту. До завдань таких представництв можуть входити робота із засобами масової інформації зарубіжних країн щодо проведення рекламної діяльності щодо туристичного потенціалу країни; залучення іноземного капіталу в сферу туризму; проведення виставок і заходів із розвитку туризму в Україні; реалізація в зарубіжних країнах робіт із формування туристичного іміджу країни. Визначено, що одним із важливих напрямів підвищення ефективності розвитку туристичної сфери є створення і розвиток кластерів. Сферу туризму в Україні включено в перелік пріоритетних секторів економіки, в яких передбачається розв'язання цього завдання. Однак через надмірну централізацію реалізація цього проекту характеризується низькою ефективністю. В цьому випадку автор вважає, що необхідно передати державі частину повноважень із реалізації кластерної політики на регіональні рівні і надати учасникам кластера право самостійно визначати ключових партнерів. Крім цього, необхідно здійснити повний перехід від галузевої до кластерної моделі управління індустрією туризму. Це має підвищити ефективність політики регіональної влади. Розвиток туристичного кластера має розглядається державними органами як стратегічний напрям територіального розвитку і один із ключових чинників підвищення інвестиційної привабливості.

Теоретично узагальнено підходи до визначення сутності поняття "ринок земель", виявлено його основні структурні елементи. Обґрунтовано функціонування трьох механізмів (правового, адміністративно-організаційного, економічного), кожен з яких становить окрему підсистему в системі державного регулювання ринку земель. Досліджено зарубіжний досвід державного регулювання земельно-ринкових відносин, визначено можливості його запровадження в Україні. Запропоновано напрями вдосконалення адміністративно-організаційного й економічного механізмів державного регулювання ринку земель в Україні. Розроблено концептуальну модель регулювання ринку земель, яка передбачає передачу на місцевий рівень низки функцій і повноважень щодо розпорядження землями державної власності. Обґрунтовано необхідність організації проведення електронних земельних торгів органами місцевого самоврядування, регламентації процесу підготовки до проведення земельних торгів, організації планування використання й охорони земель.