Проаналізовано норми чинного Кримінального кодексу України. Наведено приклади практичного їх застосування, окремі положення порівняно з положеннями Кримінального кодексу 1960 р. Вміщено перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком.

З використанням прокурорської та судової практики у поєднанні з науковим підходом роз'яснено норми чинного Кримінального кодексу (КК) України, вміщено приклади їх практичного застосування. З застосуванням елементів системного аналізу охарактеризовано у порівняльному аспекті даний Кримінальний кодекс і КК 1960 р. На підставі алфавітно-предметного покажчика вперше запропоновано довідково-пошукову базу основних положень та законодавчих актів Кодексу.

На підставі положень сучасної теорії кримінального права, з урахуванням принципових роз'яснень окремих проблем кримінального права у постановах Пленуму Верховного Суду України, судової та прокурорської практики вирішення конкретних кримінальних справ проаналізовано окремі статті Кримінального кодексу України. Розкрито зміст понять злочину, осудності, вини, співучасті, рецидиву злочинів, необхідної оборони, покарання, судимості, примусових заходів медичного характеру. Визначено обставини, що виключають злочинність діяння. Висвітлено особливості звільнення від покарання та його відбування, кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Описано злочини проти основ національної безпеки України, життя та здоров'я населення, волі, честі та гідності особи, виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини та громадянина, власності, громадської безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

На основе положений современной теории криминального права, с учетом принципиальных разъяснений отдельных проблем уголовного права в постановлениях Пленума Верховного Суда Украины, судебной и прокурорской практики решения конкретных уголовных дел проанализированы отдельные статьи Уголовного кодекса Украины. Раскрыто содержание понятий преступления, вменяемости, вины соучастия, рецидива преступлений, необходимой обороны, наказания, судимости, принудительных мер медицинского характера. Определены обстоятельства, исключающие преступность деяния. Освещены особенности освобождения от наказания и его отбытия, уголовной ответственности и наказания несовершеннолетних. Описаны преступления против основ национальной безопасности Украины, жизни и здоровья населения, свободы, чести и достоинства лица, избирательных, трудовых и других личных прав и свобод человека и гражданина, собственности, общественной безопасности, мира, безопасности человечества и международного правопорядка.

Отмечено, что анализ экспертной работы городского центра судово-психиатрической экспертизы позволяет определить необходимость конкретной профилактической работы центра с ЛПУ психиатрической службы с целью предупреждения социально опасных действий больных психическими заболеваниями.

Доведено, що соціальне партнерство є складним, поліструктурним соціально-юридичним утворенням, яке треба розглядати як соціальне явище, організаційний принцип, тип мислення, напрямок політики держави, метод вирішення соціальних проблем, юридичні відносини тощо. Аргументовано, що основними чинниками впровадження соціального партнерства як головного засобу узгодження інтересів працівників і роботодавців є усвідомлення необхідності уникнення конфліктів і спрямування зусиль на досягнення соціальної рівноваги, наявність фактичних можливостей, що надаються партнерам залежно від їх статусу та рівня соціального партнерства, нормативно-юридичне їх закріплення на законодавчому рівні. Обгрунтовано потребу розробки та прийняття Закону України "Про соціальне партнерство в Україні".

Обгрунтовано модель системи навчання курсантів основ безпеки польотів під час льотної практики, яка на основі визначених блоків (управління, умов, процесуального, суб'єкт-суб'єктного та результативного) та їх змісту забезпечує міцність знань, потрібний рівень сформованості навичок та умінь курсантів з безпеки польотів у міжнародному повітряному просторі та професійно важливих якостей. На основі моделі системи навчання курсантів основ безпеки польотів під час льотної практики теоретично обгрунтовано, розроблено та експериментально перевірено методику навчання курсантів основ безпеки польотів у процесі експлуатації вертольотів у міжнародному повітряному просторі, яка побудована на використанні квазіпрофесійних проблемних ситуацій за участі вертольотників у міжнародних миротворчих операціях. Виокремлено критерії оцінювання рівня навченості курсантів виконувати заходи з безпеки польотів: рівень їх професійних знань, навичок і вмінь та сформованість професійно важливих якостей (якості мислення, стресостійкість). Розроблено метод ступеневого інтегративного навчання курсантів основ безпеки польотів у процесі експлуатації вертольотів у міжнародному повітряному просторі під час льотної практики, який базується на включенні у послідовність їх навчання під час льотної практики інтегративного блоку, де на заняттях курсанти ступенево (1-й ступінь - формування базових та 2-й ступінь - спеціальних знань, навичок, умінь та професійно важливих якостей) навчались основам безпеки польотів у міжнародному повітряному просторі.

Наведено розроблену автором Модель професійного розвитку фахівця з кібербезпеки в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в якій визначено механізм особистісного і професійного зростання у процесі просування фахівців по службі, що має на меті забезпечення потреб галузі кібербезпеки в кваліфікованому персоналі та найбільш ефективне використання його потенціалу шляхом сприяння в побудові військової кар'єри. Узагальнено принципи кар'єрного зростання військовослужбовців, що спрямовані на успішне виконання завдань і обов'язків військової служби та розвиток їх особистісних якостей. Сформульовано подальші напрями створення сучасної системи професійного розвитку фахівців із кібербезпеки в контексті впровадження в службову діяльність Моделі професійного розвитку фахівця з кібербезпеки в Держспецзв'язку.

Проаналізовано доктринальні положення щодо земельно-процесуальних правовідносин із розгляду та вирішення земельних спорів (ЗС), розглянуто їх особливості. Запропоновано визначення ЗС, розглянуто їх ознаки, структуру та динаміку розвитку. Значну увагу приділено основним причинам виникнення ЗС і способам їх усунення. Детально проаналізовано сучасні проблеми підвідомчості ЗС, досліджено практику застосування загальними та спеціалізованими судами положень чинного законодавства під час розгляду окремих категорій земельних справ, визначено процесуальні аспекти їх вирішення. З урахуванням прогресивного світового досвіду зарубіжних країн розглянуто питання щодо можливості запровадження альтернативного способу для врегулювання ЗС - процедури примирення сторін за участю професійного судді. Запропоновано конкретні зміни та доповнення до чинного законодавства України, що забезпечить підвищення ефективності вирішення ЗС.

Увагу приділено дослідженню проблем конституційно-правових основ взаємодії держави, суспільства й особистості, правового регулювання інститутів громадянського суспільства в умовах глобалізації (євроінтеграції), розвитку місцевого самоврядування в Україні як форми реалізації народовладдя, а також реалізації реформи правосуддя та правоохоронних органів. Висвітлено окремі аспекти проведення реформи в соціальній і господарчій сферах, зокрема реформування пенсійного забезпечення, енергоефективності, капітального будівництва, реформи молодіжної політики в умовах децентралізації влади. Розкрито особливості правового регулювання електронного урядування в Україні. Розглянуто міжнародно-правовий механізм захисту прав дітей, які постраждали від збройних конфліктів.

Наведено розроблену автором Модель професійного розвитку фахівця з кібербезпеки в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в якій визначено механізм особистісного і професійного зростання у процесі просування фахівців по службі, що має на меті забезпечення потреб галузі кібербезпеки в кваліфікованому персоналі та найбільш ефективне використання його потенціалу шляхом сприяння в побудові військової кар'єри. Узагальнено принципи кар'єрного зростання військовослужбовців, що спрямовані на успішне виконання завдань і обов'язків військової служби та розвиток їх особистісних якостей. Сформульовано подальші напрями створення сучасної системи професійного розвитку фахівців із кібербезпеки в контексті впровадження в службову діяльність Моделі професійного розвитку фахівця з кібербезпеки в Держспецзв'язку.

Обгрунтовано необхідність формування системи державної кіберосвіти в Україні. Сформульовано потреби в опануванні базових цифрових компетенцій, визначено складові навчання у сфері кібербезпеки, запропоновано механізми підвищення загального рівня цифрової компетентності населення, а також визначено пріоритетні шляхи розвитку системи державної кіберосвіти. Запропоновано практичні рекомендації профільним (зацікавленим) центральним органам виконавчої влади щодо підвищення рівня цифрової компетентності населення України.

Проаналізовано наукову літературу, яка висвітлює засоби відновлення фізичної працездатності поліцейських. На підставі вивчення особливостей професійного навчання правоохорон ців констатовано, що службова діяльність практичних працівників та освітній процес здобувачів ЗВО зі специфічними умовами навчання визначається значними фізичними навантаженнями й ставить підвищені вимоги до рівня фізичної працездатності. Висвітлено особливості застосування педагогічних засобів відновлення фізичної працездатності поліцейських. Визначено, що в умовах професійного навчання правоохоронців педагогічні засоби є ключовими в оптимізації відновлювальних процесів.