Вперше в Україні комплексно досліджено проблеми правового регулювання діяльності державних сільськогосподарських інспекцій. Охарактеризовано їх структуру та правове становище, визначено завдання, повноваження, системні взаємозв'язки у структурі органів Мінагрополітики. Запропоновано визначення окремих категорій і понять у сфері контрольно-інспекційної, адміністративно-юрисдикційної діяльності в АПК. Вперше до наукового обігу введено поняття системи державних сільськогосподарських інспекцій як цісісної структурно-функціональної єдності державних органів, які виконують однорідні завдання. Обгрунтовано шляхи удосконалення контрольно-інспекційної діяльності в АПК України.

Впервые в Украине комплексно исследованы проблемы правового регулирования деятельности государственных сельскохозяйственных инспекций. Охарактеризованы их структура и правовое положение, определены задания, полномочия, системные взаимосвязи в структуре органов Минагрополитики. Раскрыта сущность некоторых категорий и понятий в сфере контрольно-инспекционной, административно-юрисдикционной деятельности в АПК. Впервые в научный оборот введено понятие системы государственных сельскохозяйственных инспекций как целостного структурно-функционального комплекса государственных органов, выполняющих однородные задания. Обоснованы пути усовершенствования контрольно-инспекционной деятельности в АПК Украины.

Проведено комплексне дослідження правового становища контрольно-інспекційних органів в агропромисловому комплексі (АПК). Проаналізовано правові засади їх створення та функціонування, показано особливості здійснення ними своїх повноважень та адміністративно-юрисдикційної діяльності. Визначено сутність і проаналізовано чинне законодавство та практику правового регулювання діяльності державних сільськогосподарських інспекцій в Україні. Встановлено критерії віднесення контрольно-інспекційних органів до системи державних сільськогосподарських інспекцій, висвітлено шляхи удосконалення їх системи. Наведено пропозиції щодо покращання організаційної структури й уточнення повноважень цих органів. Проаналізовано правові засади здійснення адміністративної юрисдикції в агропромисловому комплексі. Обгрунтовано рекомендації щодо внесення змін до законодавства, спрямованих на оптимізацію діяльності органів адміністративної юрисдикції в агропромисловому комплексі.

Висвітлено загальні положення аграрного права (АП), історію становлення та розвитку аграрного законодавства (АЗ) України, наведено загальні характеристики джерел і суб'єктів АП. Розкрито правові засади реформування земельних і майнових відносин, управління в АПК і відповідальності за правопорушення. Описано порядок та умови приватизації майна державних підприємств у АПК. Проаналізовано правове становище окремих суб'єктів господарювання в сільському господарстві (СГ), зокрема, державних сільськогосподарських і приватно-орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів і товариств, фермерських господарств. Розглянуто питання правового регулювання виробничо-господарської й окремих видів діяльності в СГ, ринкових відносин в АПК, фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств, соціального розвитку села й аграрних трудових відносин, використання природних ресурсів у СГ. Увагу приділено питанням АЗ закордонних країн.

Изложены общие положения аграрного права (АП), освещена история становления и развития аграрного законодательства (АЗ) Украины, даны общие характеристики источников и субъектов АП. Раскрыты правовые основы реформирования земельных и имущественных отношений, управления в АПК и ответственности за правонарушения. Описаны порядок и условия приватизации имущества государственных предприятий в АПК. Проанализированы правовое положение отдельных субъектов хозяйствования в сельском хозяйстве (СХ), в частности, государственных сельскохозяйственных и частно-арендных предприятий, сельскохозяйственных кооперативов и обществ, фермерских хозяйств. Рассмотрены вопросы правового регулирования производственно-хозяйственной и отдельных видов деятельности в СХ, рыночных отношений в АПК, финансовой деятельности сельскохозяйственных предприятий, социального развития села и аграрных трудовых отношений, использования природных ресурсов в СХ. Внимание уделено вопросам АЗ зарубежных стран.

Досліджено вплив методики використання моделювання типових ситуацій професійної діяльності в процесі професійно-прикладної фізичної підготовки на складові готовності майбутніх інспекторів дорожньо-патрульної служби ДАІ до застосування силового впливу.

Досліджено вплив методики використання моделювання типових ситуацій професійної діяльності у процесі професійно-прикладної фізичної підготовки на розвиток психологічних якостей майбутніх інспекторів дорожньо-патрульної служби ДАІ, необхідних для формування психологічної готовності до застосування силового впливу.

Висвітлено правові засади здійснення державного контролю органами адміністративної юрисдикції в сільському господарстві України. Наведено загальну характеристику правового інституту здійснення державного контролю в сільському господарстві органами адміністративної юрисдикції. Розкрито поняття адміністративної юрисдикції, її принципи та завдання в АПК. Охарактеризовано адміністративно-юрисдикційні правовідносини в АПК, увагу приділено провадженням у справах про адміністративні правопорушення. Подано детальну інформацію про адміністративну юрисдикцію у сфері рибництва, лісокористування, використання земельних ресурсів України, ветеринарній та фітосанітарній сферах. Акцентовано на адміністративній юрисдикції санітарно-епідеміологічної служби у сфері контролю якості харчової продукції.

Висвітлено теоретичні засади дослідження правовідносин у сфері біотехнологій, методологічні проблеми дослідження правовідносин і проблеми формування категорій та понять правового регулювання у цій сфері. Охарактеризовано систему правовідносин і механізм їх реалізації у сфері біотехнологій. Розглянуто проблеми та перспективи розвитку правовідносин у зазначеній сфері. Викладено загальні засади правового регулювання екології людини та суспільства в епоху біотехнологій.

Розкрито основні етапи становлення та зміни адміністративно-територіального устрою, формування, розвитку та діяльності органів влади на теренах нинішньої Чернівецької області за часів аварських, болгарських і руських правителів, під час перебування у складі Молдавської землі, Османської, Австрійської (з 1867 р. - Австро-Угорської) та Російської імперій, Румунського королівства, Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Окрему увагу приділено аналізу розвитку органів влади, регіональних аспектів державної служби та діяльності органів місцевого самоврядування у період незалежності України.

Розглянуто актуальні питання правового регулювання екологічної безпеки у сільському господарстві України, яка є станом захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за умов якої забезпечуються сталий розвиток сільського господарства, своєчасне виявлення, запобігання та нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтересам у сферах, зокрема, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, охорони навколишнього природного середовища. Висвітлено історичні засади становлення та розвитку наукової думки і законодавства про екологічну безпеку, юридичну природу екологічної безпеки, екологічно небезпечної діяльності та екологічного ризику. Проаналізовано механізм правового регулювання екологічної безпеки та особливості його застосування у сільському господарстві.

Проаналізовано історичні передумови виникнення правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних з використанням біотехнологій, та виокремлено етапи цього процесу. Визначено сучасні методологічні проблеми, що стоять на шляху правового усвідомлення і належного врегулювання правовідносин, пов’язаних з використанням біотехнологій. Систематизовано термінологічний апарат правового регулювання у сфері біотехнологій. Розглянуто правовідносини, що складаються у зв’язку з використанням біотехнологій: у виробництві харчової продукції, сфері охорони здоров’я, тваринництві та рослинництві, промисловості й природоохоронній діяльності. Визначено передумови, структуру та основні принципи механізму правового регулювання у сфері біотехнологій. Окреслено правові засади інноваційної діяльності у сфері біотехнологій. Проаналізовано зарубіжний досвід правового регулювання та окреслено доктринальні підходи до комплексного екологічно-, природоресурсно- та адміністративно-правового регулювання у сфері біотехнологій. Визначено сучасне змістове наповнення принципу сталого розвитку у правовому регулюванні природокористування на основі біотехнологій. Визначено основи екологічних прав людини та "екології суспільства" в контексті нових можливостей, які пов’язані з розвитком біотехнологій. Розкрито міжгалузеві завдання регулювання у сфері біотехнологій як однієї з основ сталого розвитку особистості, окремих спільнот і держав та суспільства в цілому та виховну й інтегративну роль права в цьому процесі.

Доведено необхідність проведення досліджень з позицій адміністративного права та процесу в сфері розгляду публічно-правових спорів, що виникають з виборчих правовідносин, зумовлена становленням адміністративного судочинства, а також загостренням в Україні цілої низки правових та соціальних проблем. Визначено особливості розгляду окремих категорій справ, що виникають із виборчих правовідносин. Досліджено діяльність судів щодо організації гарантування дотримання Конституції України та законів України під час здійснення виборчого процесу.