Висвітлено загальні положення правового регулювання діяльності фармацевтичних підприємств. Розглянуто основні нормативно-правові акти, що регулюють обіг лікарських засобів в Україні. Обгрунтовано порядок відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек і їх структурних підрозділів. Приділено увагу правовому статусу суб'єктів і правовому регулюванню їх відносин у сфері фармацевтичної діяльності. Подано інформацію про цивільно-, господарсько-правову, адміністративну, кримінальну, дисциплінарну та матеріальну відповідальність фармацевтичних працівників за правопорушення у зазначеній сфері. Розкрито зміст діяльності Держлікслужби України.

Висвітлено підходи до питання незаконного обігу наркотичних засобів у міжнародному праві, розглянуто наявні концепції цієї дефініції. Окреслено ступінь наукової розробленості проблеми. Проаналізовано наслідки розвитку незаконного обігу наркотиків та зазначено, що це вимагає від світової спільноти науково-обгрунтованих, комплексних, системних і взаємопов'язаних заходів, здійснення яких надасть змогу спільними зусиллями держав і міжнародних структур успішно протистояти поширенню цієї проблеми. Підкреслено, що міжнародні організації відіграють помітну роль у посиленні потенціалу держав-членів у боротьбі з наркотиками, злочинністю, корупцією і тероризмом. Характер термінової потреби у вирішенні вищезазначених проблем вимагає розгляду від урядів усіх держав на порядку денному питання про організацію і вдосконалення міжнародних механізмів, які би сприяли вирішенню питань поширення наркотиків. Наголошено, що наркоіндустрія не зупиняється у своєму розвитку, неухильно підвищує свій технічний і фінансовий потенціал, упроваджує нові науково-технічні рішення своїх потреб і ніколи не стоїть на місці. Завдяки цьому транснаціональні злочинні синдикати мають змогу використовувати сучасні досягнення науки і техніки, зокрема засоби озброєння, боєприпаси, системи електронного оснащення, тим самим розвиваючи свою мережу у всьому світі та успішно підтримуючи її стабільність. Зазначено, що під незаконним попитом розуміють реальну потребу у наркотичних засобах для наркотизації, тобто споживання з метою сп'яніння у країні або в окремому регіоні у певний період. Для наркотичної злочинності характерною є певна однорідність. Підкреслено, що міжнародна спільнота прагне уніфікувати систему дефініцій досліджуваного явища. Доведено, що світовій спільноті вдалося напрацювати певний досвід у боротьбі із незаконним обігом наркотиків. Важливо зазначити, що ключова роль у подібній боротьбі належить саме системі міжнародних органів та інституцій, які своїм функціоналом сприяють підвищенню рівня співробітництва на міжнародній арені між суверенними державами шляхом втілення прийнятих ними міжнародно-правових актів.

Здійснено комплексне дослідження теоретичних, правових та праксеологічних засад реалізації принципу розумності строків на досудовому розслідуванні. Окреслено ступінь наукової розробленості проблеми реалізації засади розумності строків на досудовому розслідуванні і теоретичне підґрунтя її вирішення. Як теоретичне підґрунтя вирішення проблеми реалізації засади розумності строків на досудовому розслідуванні визнано системний підхід і теоретико-правове вчення про строки. Сформульовано визначення основних темпоральних кримінально-процесуальних категорій та класифіковано кримінально-процесуальні строки, окреслено функціональне призначення останніх у досудовому розслідуванні. Вперше запропоновано відповідні зміни до редакцій статей 113 і 115 Кримінального процесуального кодексу України. Набула подальшого розвитку характеристика сучасного стану міжнародно-правової та конституційної регламентації розумності строків досудового розслідування. Окреслено вітчизняні кримінально-процесуальні засади розумності строків досудового розслідування та визначено шляхи їх удосконалення. Наголошено на тих обставинах, що питання конкретизації терміна "розумність" щодо строків судочинства, загалом, та кримінального провадження, зокрема, Конституцією України та міжнародно-правовими стандартами не тлумачаться. Вперше запропоновано сутнісно-темпоральну характеристику досудового розслідування на засадах розумності його строків. Удосконалено сучасні підходи до визначення розумності строків заходів забезпечення кримінального провадження. Обґрунтовано актуальне розуміння порядку забезпечення розумності строків проведення слідчих (розшукових) дій, диференційовано слідчі (розшукові) дії за строковими характеристиками. Визначено сучасні проблеми реалізації розумності строків під час зупинення, відновлення, продовження та закінчення досудового розслідування, окреслено шляхи їх вирішення. Запропоновано авторське тлумачення понять "складність провадження", "особлива складність провадження", "виняткова складність провадження".