Індекс рубрикатора НБУВ: Х939.4(0)

Рубрики:

Третейські суди в сфері зовнішньої торгівлі

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено правову природу міжнародного комерційного арбітражу з вирішення спорів у сфері торговельного мореплавства. Визначено, що арбітраж створюється для вирішення особливої категорії спорів комерційного характеру, які виникають у процесі реалізації цивільно-правових і торговельних угод, зокрема морських, а також тих, що містять "іноземний елемент" у тій або іншій формі. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку арбітражу, особливості організації діяльності у даній сфері, визначено розбіжності регламентів спеціалізованих міжнародних арбітражних судів та Морської арбітражної комісії України. Досліджено зарубіжну практику щодо застосування принципів міжнародного приватного морського права. Обгрунтовано основні шляхи еволюції міжнародного комерційного арбітражу, вивчено існуючі підходи щодо визначення правової природи міжнародного комерційного арбітражу. На підставі аналізу значного обсягу теоретичного та практичного матеріалу обгрунтовано пропозиції щодо організації міжнародного комерційного арбітражу у контексті новітніх тенденцій його розвитку. Проаналізовано положення регламентів міжнародних морських арбітражних судів ряду зарубіжних країн та України. Особливу увагу приділено вивченню практики застосування принципів і норм міжнародного приватного морського права в арбітражних рішеннях. Зроблено висновок, що правова природа міжнародного морського арбітражу може забезпечити застосування не лише матеріального права країни, але й матеріальних норм іноземного права, а також встановлені у міжнародних конвенціях уніфіковані матеріальні та колізійні норми міжнародного приватного права.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х917.121

Рубрики:

Міжнародний арбітраж

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.189.4 + Х939.4

Рубрики:

Господарський процес

Третейські суди в сфері зовнішньої торгівлі

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х939.4(4/8)2

Рубрики:

Третейські суди в сфері зовнішньої торгівлі

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4УКР)1-23

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історію становлення та розвитку організаційно-правової форми дочірніх підприємств (ДП). Виявлено правову природу холдингових відносин як чинника формування їх правового статусу. Проаналізовано правовий статус ДП у зарубіжних країнах. Виявлено концепції ДП та визначено шляхи їх використання в Україні. Досліджено проблемні питання, пов’язані з визначенням поняття ДП, та розроблено пропозиції щодо його удосконалення. Проаналізовано питання класифікації ДП на види. Запропоновано поділ ДП на підпорядковані, автономні та приєднані. Проаналізовано порядок управління ДП, правовий режим майна, питання відповідальності, інші аспекти правового статусу ДП та розроблено пропозиції щодо удосконалення правового регулювання з відповідних питань, залежно від виду ДП.

Проаналізовано систему землеустрою в Україні. Інформація має бути використана під час розробки Методики визначення об'єктів землеустрою, документацію яких доцільно закладати до страхового фонду документації, що надасть змогу забезпечити суб'єкти державної системи страхового фонду документації повнорозмірними паперовими копіями документів страхового фонду документації за умов воєнних конфліктів, у випадку стихійного лиха, пожежі, аварії, катастроф, а також втрати, псування або недоступності оригіналів документів із землеустрою.

Досліджено методичні підходи до класифікації об'єднаних територіальних громад на основі аналізу фінансових і людських ресурсів. Здійснено групування об'єднаних територіальних громад і побудовано матрицю класифікації об'єднаних територіальних громад через аналіз взаємозв'язку "власні ресурси - кількість населення". Визначено, що більшість громад характеризуються прямою залежністю між кількістю населення та обсягом власних доходів. Застосування дискримінантного аналізу дозволило класифікувати об'єднані територіальні громади за певним набором їх характеристик, а також виявити відмінності між групами, що дало можливість класифікувати нові об'єкти за принципом максимальної подібності. На основі проведених розрахунків виявлено домінування ваги такого показника, як обсяг власних доходів. Підкреслено, що ті громади, які мають у своєму розпорядженні достатній обсяг фінансових ресурсів і, відповідно, високий рівень самодостатності, спроможні забезпечити високий рівень розвитку людських ресурсів.

Обгрунтовано й узагальнено ключові теоретико-методологічні засади формування людських ресурсів (ЛР) і їх вплив на розвиток територіальних громад. Викладено результати теоретичних і прикладних досліджень особливостей формування та розвитку ЛР об'єднаних територіальних громад (ОТГ) на регіональному рівні. Запропоновано модель функціонування ОТГ за умов ефективного використання ЛР. Увагу приділено організаційному та фінансовому забезпеченню розвитку людських і трудових ресурсів як чиннику довгострокового розвитку економіки регіону. Висвітлено питання підготовки та перепідготовки кадрів ОТГ в умовах інституціональних змін. Наведено пропозиції та рекомендації щодо впровадження нових механізмів реформування та комплексного розвитку ЛР за територіальним принципом.

У 2018 - 2019 рр. ученими Науково-дослідного центру Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка на замовлення Міністерства оборони України проведено дослідження публічно-контентних негативів у сучасних динаміках різноформатних гібридних агресій. За його результатами розроблено пропозиції щодо вдосконалення реалізації державної інформаційної політики військового відомства. Конкретизовано заходи стосовно підвищення дієвості інформаційно-медійних структур Збройних Сил України, забезпечення проведення випереджальних заходів протидії негативному комунікаційно-контентному впливу з боку агресора на особовий склад. Опрацьовано підходи до формування системи соціолінгвістичного діагностування особового складу. Розглянуто проблематику комунікаційно-контентної безпеки держави, яка через новітні технологічні рішення та підходи захищає національну свідомість від агресивних впливів із боку технологічних пропагандистських центрів Кремля, нейтралізує їх і створює "антидот" інформаційним загрозам ворога.

Здійснено комплексне дослідження розвитку людських ресурсів територіальних громад в умовах: децентралізації на регіональному рівні, що дозволило розглянути реальний стан розвитку людських ресурсів регіональної економіки, виокремити основні проблеми та визначити шляхи їх вирішення з метою прийняття ефективних управлінських рішень, удосконалити системний процес підвищення кваліфікаційної підготовки з послідовним переходом на якісно новий рівень. Розвинуто понятійно-категоріальний апарат через визначення поняття “людські ресурси”, що враховує наявність синергетичного ефекту та визначається сукупністю реалізованих фізичних і розумових здібностей людей, особистих якостей, які впливають на взаємодію між людьми, котрі створюють згуртований колектив зі спільною метою, що ґрунтується не лише на розподілі ролей та місць у громаді, але й на взаємній підтримці, допомозі, реалізації спільних завдань, а саме: розвитку територіальної громади задля підвищення якості життя на рівень новітніх регіональних і глобальних показників. Розроблено методику визначення коефіцієнта взаємодії людських ресурсів, функціональним призначенням якого є оцінка рівня згуртованості людських ресурсів залежно від певних критеріальних ознак якісного та кількісного характеру, забезпечення позитивного синергетичного ефекту з метою підвищення якості управління людськими ресурсами на макро-, мезо- та мікрорівнях. Виокремлено тріаду глобальних соціально-економічних імперативів розвитку людських ресурсів (трудова діяльність, відтворення робочої сили, розвиток професійних здібностей), що визначає ключові напрями переорієнтації регіональної політики підвищення рівня розвитку людських ресурсів та безпосередню проєкцію на економіку. Запропоновано методику оцінки результатів функціонування регіональної системи створення людських ресурсів для територіальних громад. Побудовано модель розрахунку “ідеальних” трудових ресурсів для об’єднаних територіальних громад, яка використовує показники, що безпосередньо визначають стан трудових ресурсів (зайнятість, безробіття, рівень оплати праці) та показники, які впливають на реалізацію трудового потенціалу (коефіцієнт покриття, самодостатність громади, коефіцієнт взаємодії членів трудових колективів, рівень освіти). Запропоновано методику оцінки впливу “енергії” людських ресурсів на розвиток об’єднаних територіальних громад та держави загалом на основі використання кінетичної та потенційної “енергії” з метою вдосконалення механізму управління “енергією” людських ресурсів для їх збереження та розвитку в майбутньому. Виокремлено методологічні та методичні засади формування об’єднаних територіальних громад на основі використання принципу багатокритеріальності, який передбачає формування системи критеріїв, таких, як: просторово-часовий, демографічний, трудовий, культурно-історичний, фінансовий та інші з їх поєднанням у межах певного територіального утворення на основі самоорганізації. Застосовано когнітивний підхід до оцінки поточного стану та темпів розвитку людських ресурсів, який дозволяє встановлювати функціональні зв’язки між факторами, котрі впливають на розвиток громади, здійснювати сценарне моделювання критичних показників діяльності, спираючись на отримані когнітивні причинно-наслідкові зв’язки в економічній, соціальній та інших системах суспільства, тобто приймати економіко-організаційні рішення щодо удосконалення внутрішньої політики функціонування територіальних утворень на макро-, мезо- та макрорівнях. Визначено методику оцінки розвитку людських ресурсів із використанням теорії нечітких множин, що передбачає визначення щільності зв’язків між кількісними показниками, побудову ланцюга взаємопов’язаних факторів, які ведуть до змін. Побудовано модель розвитку людських ресурсів об’єднаних територіальних громад. Запропоновано спосіб оцінки рівня життя населення країни як основи повноцінного розвитку людських ресурсів. Розроблено механізм просторово-часового розподілу фінансових ресурсів для забезпечення рівномірного розвитку людського потенціалу та управління ним.