Висвітлено зміст Закону України "Про імміграцію" від 7 червня 2001 р. Розкрито загальні положення, питання надання та скасування дозволу на імміграцію, а також повноваження органів, що забезпечують виконання законодавства. Подано основні нормативно-правові акти стосовно змісту даного Закону.

Освещено содержание Закона Украины "Об иммиграции" от 7 июня 2001 г. Раскрыты общие положения, вопросы предоставления и отмены разрешения на иммиграцию, а также полномочия органов, обеспечивающих исполнение законодательства. Приведены основные нормативно-правовые акты относительно содержания данного Закона.

Описано юридичні та функціональні питання оцінки землі в Україні, а також недоліки юридичних та суспільних процесів.

Досліджено поняття та сутність недійсності правочинів, які порушують публічний порядок, правові наслідки їх виконання. Визначено місце правочину, який порушує публічний порядок, у системі недійсних правочинів, а також порядок кваліфікації такого правочину недійсним і правові наслідки їх виконання. Розроблено пропозиції щодо уточнення положень актів цивільного законодавства України. Сформульовано конкретні пропозиції стосовно вдосконалення положень ЦК України, які можуть бути використані у процесі його доопрацювання, а також під час формування судової практики в зазначеній галузі.

Розглянуто науково-теоретичні основи оцінки нерухомості, суть і зміст нормативної й експертної оцінки земель. Вирішено проблему визначення реальної, справедливої ціни нерухомості, що становить найбільшу практичну складність і має важливе значення для економіки України та важливий науково-практичний характер. Увагу приділено методичним підходам до визначення вартості земельних ресурсів. Висвітлено проблеми оцінки земель різного функціонального призначення, показано специфіку виконання та застосування в Україні нормативної й експертної грошової оцінки земель.

У практику земельних відносин запропоновано ввести дефініцію "адміністрування" як інструмент ефективного та раціонального використання земельних ресурсів на перспективу. Показано, що важливим дієвим інструментом у цьому випадку є земельний кадастр як реєстраційно-інформаційна система, яка містить кількісні та якісні показники земель та їх правовий статус.

Количество нормативных и ведомственных актов, принятых как федеральными органами власти, так и органами субъектов Федерации, оценивается от 200 до 500 тысяч. Информационные правовые системы являются объемными библиотеками документов, однако они дорогостоящие и поиск в них достаточно сложен. В отличие от них, электронные правовые справочники носят прикладной характер. В 1998 г. на базе программного комплекса "Кодекс" начат выпуск электронных правовых справочников "ВК-Кодекс". Сегодня издано более 10 справочников ("Справочник налогоплательщика", "Справочник бухгалтера", "Юридический советник", "Комментарий к КЗОТ" и др.). Разработанные технологии предложены пользователям для создания ими собственных электронных справочников, в том числе и предназначенных для коммерческого распространения.

Запропоновано методичний підхід до вирішення проблеми адміністрування земельних ресурсів, на базі кадастрового зонування територій з урахуванням екологічних, природних і соціально-економічних чинників Максимальне значення цільової функції ефективності використання земельних ресурсів з урахуванням цілої низки обмежувальних факторів передбачено визначати за допомогою симплекс-методу.

Предложена классификация целевого назначения земель энергетики с учетом экономических, экологических, правовых требований к их использованию. Приведен кодификатор земель энергетики для отражения их в реестре земельных участков.

Вивчено правову природу, зміст та сутність інформаційних правовідносин (ІП) в Україні, визначено їх склад, структуру та стан правового регулювання. Визначено рівень наукових розробок за темою дослідження, з'ясовано поняття та сутність ІП на сучасному етапі, сформовано концептуальні підходи до визначення зазначеного поняття, сформульовано склад ІП, надано розгорнуту їх класифікацію. Визначено структуру правового регулювання ІП, а також охарактеризовано сучасний його стан. Позначено законодавчо закріплені складові ІП, проаналізовано стан їх правового регулювання. Визначено ключові проблеми, тенденції та перспективні напрями його розвитку. Сформовано алгоритм удосконалення правового регулювання ІП. Визначено тенденції розвитку інформаційного суспільства. Окреслено перспективи удосконалення правового регулювання ІП за сферами: захист інформаційних прав, свобод, обов'язків громадянина; інформаційна безпека України тощо.

Запропоновано технологічну модель формування системи адміністрування земельних ресурсів. Модель містить цілу низку рентноутворювальних факторів: економічних, природних, соціальних, інженерно-технічних, правових, екологічних, а також іншу статистичну інформацію, що надає змогу на базі аналітичних та економіко-математичних методів сформувати об'єктивні та достовірні програми адміністрування земельних ресурсів окремих територій або адміністративно-територіальних утворень.

Розглянуто кадастрову систему України у порівнянні з кадастровими системами Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Франції та Польщі. На підставі аналізу світових тенденцій розвитку кадастрових систем сформульовано основні принципи напрямів розвитку кадастру України. Зазначено, що найважливішими з них є: визнання кадастру як правової структури реєстрації нерухомого майна та речових прав; професійне кадрове забезпечення системи кадастру; кваліфікована побудова та вдосконалення структурних елементів кадастру, на підставі накопичених напрацювань.

Мета роботи - дослідження наявної методики розрахунку рівня індексу окремих факторів, які впливають на цінність землі, а також комплексного індексу цінності земельних ресурсів як на території окремих функціонально-планувальних структур населеного пункту, так і на всій території. На підставі досліджень вдосконалено розрахунок вище зазначених індексів і підвищено ефективність земельнооцінювальних робіт у населених пунктах. В ході дослідження використано методи просторового аналізу щодо визначення впливу переважаючих факторів на цінність землі, які базуються на наявній законодавчій і нормативно-правовій землеоцінювальній базі. Використовуючи методи математичного аналізу, виведено формули розрахунку рівнів індексів окремих переважаючих факторів і комплексного індексу цінності земель для окремого району населеного пункту або населеного пункту в цілому. Нормативна грошова оцінка землі населених пунктів потребує відомостей про фактори, які значною мірою впливають на цінність території. З цією метою, з цілого комплексу факторів експертним шляхом визначають переважаючі фактори, а потім встановлюють рівні впливу цих факторів на загальний комплексний індекс цінності землі. Процедура визначення рівнів індексів переважних факторів, а також комплексного індексу цінності землі є одним з найбільш трудомістких процесів у землеоцінювальній діяльності. Зважаючи на це, запропоновано математичні залежності, які спрощують процес обрахунку рівня індексів переважаючих факторів, комплексного індексу цінності землі окремих районів і населеного пункту загалом. Нормативна грошова оцінка землі повинна відповідати реаліям розвитку економіки країни, її суспільно-політичному стану. Все це потребує як зміни, так і вдосконалення наявних методик і процедур обрахунків цінності земель різних категорій і функціонального призначення, зокрема земель населених пунктів. Відповідно до цього виведено нові математичні залежності для обрахунку рівнів індексів цінності земель переважаючих факторів, а також комплексного індексу. Відповідно до наявного законодавства України термін дії встановленого показника ціни землі для населених пунктів становить 5 - 7 років, що потребує безперервного періодичного проведення землеоціночних робіт.

Висвітлено теоретичні засади сучасного землеустрою в Україні. Розкрито сучасний зміст землеустрою, завдання, принципи та підстави його проведення. Розглянуто склад і види землевпорядних робіт, систему землеустрою в Україні та управління нею.

Викладено науково-теоретичні основи оцінювання нерухомості. Висвітлено суть і зміни нормативної та експертного оцінювання земель. Розкрито принципи оцінки нерухомості.

Розглянуто проблеми імплементації достовірної кадастрової інформації в систему адміністрування земельними ресурсами. Визначено перспективи розвитку кадастру України в контексті світового та європейського досвіду, розроблено методи та технології вдосконалення складових кадастру. Зазначено, що майбутній кадастр України - це багатоцільова функціональна система формату 3D або 4D, тісно пов'язана з різними реєстраційними системами, яка публічна і доступна в режимі on-line. Важливою складовою частиною Державного земельного кадастру є оцінна вартість земель, алгоритм якої запропоновано удосконалити за допомогою методики, що передбачає оцінювання експертних суджень, врахування фізичного зносу інженерних комунікацій та індексів цінності території. У зв'язку з удосконаленням системи адміністративно-територіального управління запропоновано шляхи модернізації кадастрового зонування та моделі трансформації земель. Відповідно до вимог створення Генеральної схеми планування території України розроблено технологію інтегрування в єдину систему картографічних матеріалів різноманітного спрямування, виконаних в різні періоди та в різних системах координат.

Розглянуто сучасний стан ведення кадастру територій. Визначено роль земельного кадастру в національній інфраструктурі геопросторових даних. Викладено особливості правового режиму використання земель, новітні підходи до кадастрового зонування території, побудови кадастрових мереж, а також реєстрації землі та нерухомого майна. Наведено загальну характеристику обмежень прав на землю. Описано процедуру державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Досліджено проблеми міжнародно-правового регулювання миротворчих операцій ООН. Наголошено на тому, що актуальність вивчення проблем міжнародно-правового регулювання миротворчих операцій ООН полягає як у теоретичному пошуку нових її форм, так і в реалізації цих форм у практиці міжнародних відносин. Зазначено, що, в першу чергу, проблеми полягають у відсутності чіткої нормативно-правової бази миротворчості, нездатності ООН ефективно застосовувати вже створені механізми для врегулювання конфліктів. Визначено масив правової бази ООН для проведення міжнародних миротворчих операцій та роль Статуту ООН як основоположного документа для діяльності всіх її органів. З'ясовано концептуальні основи Статуту ООН як сучасний інструмент підтримання миру та безпеки у світі та механізми його використання як методу запобігання та врегулювання міжнародних конфліктів. Наголошено, що основою для будь-якої миротворчої місії є чіткий і точний мандат Ради Безпеки ООН, на базі якого здійснюється розгортання миротворчої операції. Наголошено, що Рада Безпеки ООН несе головну відповідальність за підтримання миру і безпеки. З'ясовано, що Генеральна Асамблея ООН відіграє ключову роль у фінансуванні миротворчої діяльності, хоча безпосередньо не приймає політичні рішення з питань організації та проведення миротворчих операцій. Зазначено, що Статут ООН не містить достатньої та стабільної правової основи для проведення міжнародних миротворчих операцій із підтримання миру. Правовою основою для кожної операції є резолюції Ради Безпеки. Визначено, що за відсутності в міжнародному праві юридично обов'язкового джерела, яке визначало би міжнародні миротворчі операції з підтримання миру в тому вигляді, як вони формуються і здійснюються у теперішній час, колишнім Генеральним секретарем ООН Дагом Хаммаршельдом була запропонована концепція "шостого з половиною розділу Статуту ООН". Запропоновано внести поправки до ст. 42 Статуту ООН, яка містить весь потенціал стосовно проведення міжнародних миротворчих операцій із підтримання миру. Зазначено, що ст.ст. 39 - 51 Статуту ООН що стосуються проведення міжнародних миротворчих операцій, потребують переробки. Зроблено висновок, що питання розроблення комплексного, концептуального підходу до розв'язання всього спектра проблем миротворчості, основою якого має стати міжнародне законодавство, є нагальним та актуальним.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)01 + У9(4УКР)0,2

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: ВА870096 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Теоретично узагальнено та викладено практичні результати вирішення науково-практичної проблеми щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання та розроблення геодезичного забезпечення кадастру земель водного фонду. Наведено характеристику земель водного фонду. Розкрито місце та роль земель водного фонду у сучасній кадастровій системі. Проаналізовано зарубіжний досвід правового регулювання використання земель водного фонду. Наведено способи розмежування земель водного фонду від інших категорій земель. Увагу приділено комплексному підходу до визначення орендної плати за водні об'єкти.