Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.5

Рубрики:

Міжнародноправове співробітництво з питань фінансів та кредиту

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)211.121.12 + У9(4УКР)262.29

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено проблеми фінансово-правового регулювання фондового ринку України на етапі формування та утвердження ринкових відносин. Розкрито сутність фондового ринку, доведено, що даний ринок є комплексом фінансових правовідносин, а також фінансово-правової системи ринкового обороту і відтворення (випуск, розподіл, перерозподіл, андеррайтинг, купівля-продаж) цінних паперів, боргових зобов'язань і деривативів, визначено їх статус як фондових інструментів для нарощування фінансового капіталу та потенціалу інвестиційних ресурсів. Проаналізовано особливості фінансово-правового регулювання інфраструктури фондового ринку, яка забезпечує правила гри та умови для безперебійного функціонування. Висвітлено причини гальмування в Україні ринку цінних паперів та фондового ринку, шляхи та механізми їх усунення та послаблення на основі досконалої системи фінансово-правового регулювання.

Визначено доктринальні основи конституційної дефініції та правового регулювання в Україні права людини на свободу світогляду та віросповідання. Розкрито методологічні засади дослідження та визначено місце в системі прав і свобод людини та громадянина. Охарактеризовано та проведено систематизацію нормативної бази конституційно-правового регулювання даного суб'єктивного права особи. Визначено, що складовими даної системи є міжнародні договори універсального та регіонального характеру та вітчизняні нормативно-правові акти України. Наведено пропозиції щодо конституційно-правового закріплення права людини. Досліджено загальносуспільні й юридичні гарантії реалізації, охорони та захисту права людини на свободу світогляду та віросповідання. Звернено увагу на необхідність правового вдосконалення загальносуспільних та юридичних гарантій реалізації, охорони та захисту права людини в Україні.

Здійснено системно-структурний аналіз сучасного вітчизняного законодавства щодо правового забезпечення статусу українського народу. Сформульовано поняття, ознаки, види та елементи його конституційно-правового статусу.

Розглянуто сучасне вітчизняне законодавство з правового забезпечення культурних прав людини в Україні. Визначено, що теорія конституційного права та чинне конституційне законодавство до культурних прав і свобод людини відносять суто освітньо-культурні. Проаналізовано Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25.04.2019 щодо відповідності забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян України - представників як титульної нації, так і національних меншин.

Досліджено сучасне національне законодавство з правового забезпечення права на мирні зібрання в Україні. Визначено, що це право можна розглядати як у широкому, так і вузькому його значенні. Встановлено, що право на мирні зібрання в Україні на конституційному рівні загалом відповідає міжнародним стандартам прав людини. Зазначено, що це право потребує чіткої юридичної регламентації в українському законодавстві.

Право підприємства на професійну правничу допомогу та процедуру здійснення його представництва в суді є одним з фундаментальних прав реалізації підприємницької діяльності. Глобальні проблеми сучасності як природного, так і техногенного характеру, та пов'язані з ними політичні й економічні трансформації вимагають систематичного перегляду та постійної актуалізації забезпечення права особи загалом і підприємства зокрема на професійну правничу допомогу та процедуру здійснення його представництва в суді. Мета статті - теоретико-прикладне осмислення змісту поняття "право підприємства на професійну правничу допомогу і процедуру здійснення його представництва в суді" і стану та перспектив його нормативно-правого забезпечення в Україні. Під час дослідження застосовано такі методи: діалектичний, герменевтичний, системний, аналізу та синтезу, індукції й дедукції, формально-юридичний тощо. Визначено, що чинне законодавство України не повною мірою відповідає сучасній теорії конституційного права та Конституції України щодо права підприємства на професійну правничу допомогу та процедуру здійснення його представництва в суді. Проведено частковий аналіз відповідних нормативних актів і виявлено певні неузгодженості. Висновки: зміст права особи, а також підприємства, на професійну правничу допомогу та процедуру здійснення його представництва в суді потребує певного корегування на рівні Конституції, а також цілої низки законодавчих актів України. На сьогодні в Україні є певна потреба в ухвалені Закону України про юридичну службу, зокрема й на підприємстві.