Висвітлено питання потреби у підвищенні кваліфікації державних службовців і керівників державних підприємств, установ і організацій. Запропоновано методики вивчення та аналізу потреби у навчанні, розкрито особливості організації навчального процесу в системі підвищення кваліфікації з урахуванням принципів андрагогіки. Визначено особливості процесу підвищення кваліфікації для державних службовців, які формулюються самим службовцем та встановлюються законодавчо або органом чи особою вищого рівня. Аргументовано необхідність підвищення кваліфікації, що базується на принципах ефективності досягнення певної мети, систематичності та цілеспрямованості.

Висвітлено теоретичні засади реалізації андрагогічної моделі навчання державних службовців у системі підготовки та підвищення кваліфікації. Обгрунтовано мету, завдання, закономірності та принципи функціонування сучасної системи підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.

Висвітлено актуальні проблеми підвищення кваліфікації кадрів за умов політичної реформи. Розглянуто питання удосконалення цільового компонента навчального процесу, шляхи забезпечення його ефективності. Проаналізовано стан нормативно-правового, науково-методичного забезпечення змісту навчання з підвищення кваліфікації. Висвітлено особливості використання ефективних методів навчання у системі підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, а також забезпечення ефективності форм організації навчання у даній системі.

Освещены актуальные проблемы повышения квалификации кадров в условиях политической реформы. Рассмотрены вопросы усовершенствования целевого компонента учебного процесса, а также путей обеспечения его эффективности. Проанализировано состояние нормативно-правового, научно-методического обеспечения содержания обучения по повышению квалификации. Освещены особенности использования эффективных форм обучения в системе повышения квалификации государственных служащих, должностных лиц городского самоуправления, а также обеспечения эффективности форм организации обучения в данной системе.

Наведено результати першого у вітчизняній науці загальнотеоретичного дослідження засад парламентсько-президентської республіки, її місця серед форм державного управління. Проаналізовано сутність і правові ознаки змішаної республіки. Розкрито умови виникнення та правові ознаки парламентсько-президентської республіки, особливості її втілення в конституційних моделях різних держав. Висвітлено проблеми конституційного реформування в Україні за роки незалежності, визначено основні напрямки вдосконалення вітчизняної моделі державно-владної організації.

Приведены результаты первого в отечественной науке общетеоретического исследования основ парламентско-президентской республики, ее места среди форм государственного управления. Проанализированы сущность и правовые признаки смешанной республики. Раскрыты условия возникновения и правовые признаки парламентско-президентской республики, особенности ее воплощения в конституционных моделях разных государств. Освещены проблемы конституционного реформирования в Украине за годы независимости, определены основные направления усовершенствования отечественной модели государственно-властной организации.

Досліджено теоретичні засади парламентсько-президентської форми державного правління. Наведено визначення поняття "форма державного правління". Визначено місце та роль форми державного правління в системі елементів форми держави. Встановлено критерії класифікації республіканської форми державного правління. Проаналізовано історію формування теорії поділу державної влади, розглянуто сучасні підходи щодо його тлумачення. Описано моделі поділу державної влади у різних республіканських формах державного правління. Розкрито сутність і правові ознаки змішаної республіки, визначено термінологічні еквіваленти її різновидів. Охарактеризовано основні етапи розвитку, визначено сутність та особливості президентсько-парламентської республіки. Обгрунтовано умови виникнення та правові ознаки парламентсько-президентської республіки, розглянуто особливості її втілення в конституційних моделях різних держав. Досліджено процес конституційного реформування в Україні в період незалежності. Проаналізовано основні напрями удосконалення моделі державно-владної організації в Україні.

Розкрито поняття права громадянина на судовий захист прав і законних інтересів громадян у зв'язку із заподіянням їм шкоди органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, форми захисту, галузеву природу правовідносин, основні проблеми та перспективи розвитку цього інституту. Розглянуто дію процесуального механізму відновлення порушених прав громадян у деліктах, з метою виявлення особливостей властивої для даної категорії справ. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення інституту судового відшкодування шкоди, заподіяної громадянину органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду.

Висвітлено історію становлення та розвитку порівняльного правознавства. Увагу приділено проблемам класифікації та типології сучасних правових систем (ПС) та їх видам. Розглянуто основні правові сім'ї романо-германського, англо-американського, релігійного та традиційного права. Проаналізовано вплив канонічного права на формування романо-германського права, основні етапи розвитку англійської ПС, сучасну ПС США. Увагу приділено мусульманському (ісламському), індуському, іудейському (єврейському) праву, ПС країн Далекого Сходу та Африки. Визначено місце ПС України у світовому праві.

Висвітлено питання розвитку споживчої політики (СП) в системі державного управління в Україні, міжнародну та вітчизняну практику захисту прав споживачів (ПС), досвід їх досудового захисту та роль державних органів у даних процесах. Розкрито особливості фундаментальних прав захисту ПС, стратегію ЄС у сфері ПС. Описано міжнародну мережу забезпечення ПС, європейські системи попередження про небезпечну продукцію і технічне регулювання. Визначено основні напрямки освітньої політики щодо запровадження споживчої освіти в Україні, механізми впровадження СП у контексті розвитку громадянського суспільства в державі.

Розглянуто теоретичні засади та практичні заходи щодо вдосконалення системи управління розвитком міст в Україні на підставі запропонованої концепції міського відродження. Розроблено механізм управління стратегічним розвитком міста, яке передбачає обгрунтування відповідних пріоритетів щодо досягнення високих економічних, соціальних, інфраструктурних та екологічних результатів на підставі вирішення проблем міста, визначення зовнішніх і внутрішніх чинників впливу на ці процеси територіальної громади та використання її наявних ресурсів. Визначено особливості реалізації концепції міського відродження на прикладі зарубіжних міст, зокрема щодо забезпечення економічного зростання, збереження історичної спадщини, природних ресурсів та охорони навколишнього середовища, соціального розвитку та розвитку інфраструктури, що здійснюється завдяки реалізації міських експериментальних проектів та ініціатив. З'ясовано основні проблеми та перспективні напрями організації діяльності виконавчих органів міських рад.

Мета роботи - визначити особливості роботи медпрацівників Державної служби медицини катастроф України за повсякденних умов і надзвичайних ситуацій; дослідити законодавче забезпечення охорони праці цих медпрацівників. Використано методи дослідження: аналітико-компаративний і контент-аналіз. Доведено, що чинні законодавчі акти не повною мірою відповідають реальним умовам виробничо-професійної діяльності медпрацівників Державної служби медицини катастроф і не створюють законодавчу базу високого рівня прав і гарантій цих медпрацівників. Зроблено висновки, що до "Переліку робіт з підвищеною небезпекою" слід включити роботу медпрацівників бригад постійної готовності першої та другої черги, які працюють за екстремальних умов дошпитального надання екстреної медичної допомоги, з законодавчим забезпеченням охорони праці таких медпрацівників і відповідною підготовкою до виконання робіт із підвищеною небезпекою.

Проаналізовано сутнісні характеристики державного управління освітою, визначено основні категорії, суб'єкти та об'єкти державного управління освітою, окреслено загальну мету і завдання управління освітою. Досліджено становлення й розвиток державно-громадського управління освітою в історичній ретроспективі, принципи його реалізації та можливості застосування історичного досвіду за сучасних умов реформування освіти в Україні. Розкрито сутність та особливості державного управління шкільною освітою, причини невдач та перспективи реформування національної школи. З'ясовано тенденції розвитку системи професійно-технічної освіти (ПТО) України на сучасному етапі, проведено аналіз державно-управлінських аспектів реформування системи ПТО як об'єкта державного управління. Розроблено комплексний механізм державного управління розвитком ПТО як основи трансформації системи ПТО, запропоновано модель підготовки управлінських кадрів для системи ПТО з урахуванням сучасних вимог ринку праці. Обгрунтовано необхідність трансформації системи ПТО в систему безперервної професійної освіти в Україні. Здійснено спробу аналізу стану та проблем формування та реалізації державної мовної політики в галузі освіти України. Розроблено структурно-функційональну модель інформаційного забезпечення державного управління якістю освіти.

У дисертації розроблено наукові положення та отримано нові результати, які в сукупності вирішують актуальне наукове завдання, що полягає в удосконаленні організаційно-правових інструментів державного управління Національною гвардією України в умовах надзвичайного стану. Розроблено систему критеріїв і показників визначення доцільності залучення Національної гвардії України до здійснення заходів надзвичайного стану з використанням методу аналізу ієрархій. Удосконалено підходи до формалізації процесу управління Національною гвардією України в умовах надзвичайного стану та запропоновано здійснювати адаптивне управління. Проаналізовано підходи до оцінювання ефективності державного управління Національною гвардією України в умовах надзвичайного стану для врахування різних факторів. Розкрито підходи до моніторингу ефективності державного управління Національною гвардією України в умовах надзвичайного стану шляхом здійснення моніторингу ефективності функціонування системи управління та моніторингу розвитку ситуації внаслідок управлінських впливів. На підставі дослідження сучасного стану реалізації організаційно- правових інструментів державного управління Національною гвардією України в умовах надзвичайного стану запропоновано рекомендації з удосконалення таких інструментів.