Проведено комплексне вивчення процесів і явищ, пов'язаних зі становленням, організацією та головними напрямами діяльності польської державної поліції на Волині у 1919 - 1926 рр. Подано інформацію про історіографію питання та джерельну базу дослідження, зокрема про використані маловідомі документи центральних і регіональних архівів України та Республіки Польща. Наведено загальну характеристику державної поліції в Другій Речі Посполитій, розкрито особливості становлення поліції на Волині та діяльності корпусу поліції в даному регіоні у вказаний період. Розглянуто питання організації поліції Волинського воєводства, її територіальні підрозділи та внутрішню структуру. Висвітлено основні напрями діяльності поліцейських структур, зокрема, щодо забезпечення правопорядку, контролю за внутрішньополітичною ситуацією в регіоні, охорони волинської ділянки східного кордону держави.

Мета роботи - спроба вивчити деякі аспекти повсякдення в'язня в пенітенціарних закладах II Речіпосполитої за матеріалами Волині та Східної Галичини, а саме висвітлити питання класифікації ув'язнених, простежити процес потрапляння їх до тюрми та адаптації до нових реалій, порушити проілеми, пов'язані з харчуванням, працею, освітою, релігійними практиками, з'ясувати причини і спосоіи втечі з в'язниці, простежити контакти арештантів із родиною та громадськими організаціями, а також проблеми, пов'язані з постпенітенціарним життям. Методологія грунтується на використанні загальнонаукових і спеціально-історичних методів дослідження, у тому числі проблемно-хронологічного, синхронного, діахронного, порівняльно-історичного та ін. Уперше у сучасній українській історіографії здійснено спробу дослідити окремі аспекти повсякдення в'язня в пенітенціарних закладах міжвоєнної Польщі за матеріалами Волині та Східної Галичини. Висновки: в установах виконання покарань перебували різні категорії ув'язнених, чиє повсякдення - від потрапляння за грати й до виходу на свободу - мало регламентований характер. Новоприбулі утримувалися в тимчасових карантинних приміщеннях. В'язні систематично нарікали на якість харчування. Досліджувані тюрми мали шпиталі або стаціонарні амбулаторії. Контингент залучався до трудової діяльності, яка мала виховний та матеріальний ефект. У місцях позбавлення волі засуджені могли здобути елементарну освіту, а також отримували можливості для задоволення релігійних потреб. Окремі ув'язнені з різних причин удавалися до втеч. Спорадичним явищем щоденного життя в'язнів були зустрічі з родичами та друзями. Важливу роль у підготовці особи до звільнення та постпенітенціарного життя відігравала громадська організація "Патронат".

Проаналізовано загальнодержавні процеси, пов’язані з генезисом та функціонуванням кримінально-виконавчої системи в міжвоєнній Польщі, простежено формування, організацію та особовий склад пенітенціарної служби на Волині та в Галичині, висвітлено повсякденне життя кримінальних та політичних в’язнів. Досліджено діяльність громадських і політичних організацій щодо підтримки в’язнів та захисту їхніх прав. Використано великий джерельний матеріал, зокрема маловідомі документи архівних установ України, Польщі, Білорусі та Литви. Розкрито питання історії Волині та Галичини міжвоєнного періоду. Описано уклад в’язниці на Волині та в Галичині, становлення пенітенціарної системи, місця позбавлення волі, корпус тюремних службовців тощо. Увагу приділено медичній допомозі та праці, культурно-освітньому та релігійному життю в’язнів. Окреслено форми протесту: голодування, бунти та втечі, неформальні спільноти в’язнів. Простежено дані в’язнів з Волині та Галичини у тюрмах інших регіонів Другої Речі Посполитої.