Викладено основні теоретико-методологічні засади й алгоритм здійснення підготовки, написання й оформлення пакету документів у процесі планування дисертаційних робіт (ДР) з державного управління (ДУ). Охарактеризовано основні принципи системного підходу щодо ефективної діяльності аспірантів і здобувачів з планування ДР. Розглянуто сутність процесу планування дисертаційних досліджень у сфері ДУ та зміст його основних етапів.

Изложены основные теоретико-методологические основы и алгоритм осуществления подготовки, написания и оформления пакета документов при планировании диссертационных работ (ДР) по государственному управлению (ГУ). Охарактеризованы основные принципы системного подхода к эффективной деятельности аспирантов и соискателей по планированию ДР. Рассмотрены сущность процесса планирования диссертационных исследований в сфере ГУ и содержание его основных этапов.

Розглянуто питання науково-методичного забезпечення самоосвіти державних службовців протягом підвищення ними кваліфікації за Професійною програмою підвищення кваліфікації як важливої складової та невід'ємного елемента системи безперервної освіти у державній службі України.

Рассмотрены вопросы научно-методического обеспечения самообразования государственных служащих при повышении ими квалификации по Профессиональной программе повышения квалификации как важной составной части и неотъемлемого элемента системы беспрерывного образования в государственной службе Украины.

Розглянуто проблеми застосування спеціальних пізнань у досудовому провадженні. Обгрунтовано значущість їх використання, сформульовано поняття спеціальних пізнань і спеціаліста. Наведено пропозицію щодо розмежування понять "спеціальні пізнання" та "спеціальні знання". З'ясовано місце спеціаліста у системі суб'єктів кримінального судочинства. Наведено теоретичне узагальнення особливостей досудових стадій кримінального процесу та розглянуто форми використання спеціальних пізнань у них. Проаналізовано процесуальне положення спеціаліста. Запропоновано у новому Кримінальному правовому кодексі (КПК) передбачити нові джерела доказів - довідок і меморандумів спеціаліста. Додатково аргументовано віднесення експертизи до обмеженого кола слідчих дій. Наведено пропозиції щодо подальшого удосконалення Закону України "Про судову експертизу" та внесення до проекту КПК окремого розділу "Використання спеціальних знань". Обгрунтовано доцільність постановки перед експертом правових питань за винятком тих, що стосуються винності осіб, кваліфікації їх дій, достатності та належності доказів, що є у справі, застосування норм кримінального та процесуального законодавства, що виключають кримінальну відповідальність або покарання. З метою вдосконалення законодавства запропоновано ввести нову форму застосування спеціальних знань під час розслідування злочинів, доповнити КПК України статтею "Розслідування злочинів слідчо-спеціальною групою".

Наведено матеріали доповідей учасників конференції щодо актуального стану та перспектив розвитку соціально-гуманітарної сфери України, Росії, Білорусії. Розкрито особливості процесів управління соціальним розвитком. Розглянуто інституційну базу соціальної політики, її засоби та критерії розвитку. Обговорено проблеми соціального захисту та соціальної безпеки людини та суспільства. Висвітлено гуманізаційні аспекти соціального розвитку, питання гуманітарної політики щодо розвитку освіти, науки, культури, спорту й охорони здоров'я. Розкрито проблеми та перспективи розвитку соціально-політичного простору сучасності.

Приведены материалы докладов учасников конференции об актуальном состоянии и перспективах развития социально-гуманитарной сферы Украины, России, Беларуссии. Раскрыты особенности процессов управления социальным развитием. Рассмотрена институционная база социальной политики, ее средства и критерии развития. Обсуждены проблемы социальных защиты и безопасности человека и общества. Освещены гуманизационные аспекты социального развития, вопросы гуманитарной политики относительно развития образования, науки, культуры, спорта и охраны здоровья. Раскрыты проблемы и перспективы развития социально-политического пространства современности.

Висвітлено системні основи управлінської діяльності та визначено механізми управління соціальними процесами. Розглянуто ідеологічні парадигми управління, а також стилі та методи управлінської діяльності. Охарактеризовано особистість в системі управління соціальним розвитком. Приділено увагу духовним основам управління розвитком суспільства, розвитку кадрового потенціалу управлінської еліти й уніфікації управлінської діяльності в цілому. Визначено маркетологічні засади управлінської діяльності та поняття тренінгу як технології підготовки управлінської еліти.

Висвітлено теоретичні засади дослідження корупції як соціально-економічного явища. Описано методологію дослідження корупції в Україні та за кордоном, наведено моделі корупційної поведінки. Розкрито причини та тенденції поширення корупції в Україні, проаналізовано чинники здійснення корупційних правопорушень. Охарактеризовано економічні наслідки цього негативного соціально-економічного явища, запропоновано механізм протидії корупції та узагальнено досвід боротьби з нею у різних державах.

Висвітлено теоретико-методологічні та методичні засади активізації інтелектуального потенціалу (ІП) для зміцнення економічної безпеки України. Оцінено формування ІП за його структурно-функціональними параметрами. Визначено детермінанти інтелектуальної безпеки України. Обгрунтовано провідну роль освітньо-наукових і культурно-духовних чинників у процесах розвитку та збагачення ІП України. Увагу приділено світовому досвіду використання ІП для зміцнення економічної безпеки держави та визначення перспектив його застосування в Україні. Для підвищення ефективності функціонування системи економічної безпеки запропоновано напрями зростання ІП й удосконалення макроекономічного та інституційного середовища.

Розглянуто складові кадрового менеджменту в органах судової влади з огляду реформування судової системи України. Обгрунтовано рекомендації з удосконалення кадрового менеджменту стосовно механізму судового адміністрування за рахунок формалізації та універсалізації інституціональної, організаційної, інформаційно-аналітичної, фінансової, технологічної та кадрової складових забезпечення судочинства.

Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні за умов євроінтеграції. Охарактеризовано місцеві податки та збори як складову частину податкової системи держави та визначено їх функції. Здійснено класифікацію місцевих податків і зборів в Україні. Визначено стан та охарактеризовано основні етапи реформування нормативно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні. Розкрито ефективність адміністрування місцевих податків і зборів в Україні та сформульовано його поняття. З’ясовано зміст і проаналізовано види перевірок як способу податкового контролю платників місцевих податків і зборів в Україні. Розглянуто повноваження органів місцевого самоврядування та Державної фіскальної служби України щодо оподаткування місцевими податками та зборами й запропоновано напрями їх взаємодії за умов євроінтеграції. Узагальнено зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів, визначено можливості його використання в Україні. Розроблено шляхи гармонізації адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні з правом Європейського Союзу та запропоновано основні напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні з урахуванням європейського досвіду.

З'ясовано сутність інтелектуальної безпеки, систематизовано суб'єкти гарантування інтелектуальної безпеки України за їх правовим статусом, принципами організації та виконуваними функціями. Обгрунтовано роль органів державної влади та місцевого самоврядування в питаннях захисту національних інтересів в інтелектуальній сфері. Проаналізовано форми співпраці України та міжнародних організацій у сфері безпеки, науково-технічної кооперації, трансферу технологій. Акцентовано увагу на необхідності функціонування недержавної системи безпеки. Запропоновано напрями активізації дій суб'єктів щодо гарантування інтелектуальної безпеки.

Викладено основи економіко-правових знань із теорії та практики судової бухгалтерії і бухгалтерського обліку. Розглянуто теоретичні питання опанування методиками застосування обліково-бухгалтерських документів у разі виявлення корисливих злочинів економічного характеру. Роз’яснено порядок використання облікових документів під час розслідування злочинів, що вчиняються з готівковими коштами, у банківській та страховій сферах, під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності, а також у базових галузях національної економіки.

Обгрунтовано методологічні, теоретико-методичні основи та науково-прикладні рекомендації розвитку та раціонального використання інтелектуального потенціалу (ІП) для зміцнення економічної безпеки (ЕБ) держави. Досліджено структурно-функціональну характеристику системи ЕБ та ІП як стратегічний ресурс національної економіки та об'єкт безпеки держави. Розроблено методологію дослідження ІП в системі ІП ЕБ держави, зокрема обгрунтовано методологічні положення вивчення їх взаємовпливу з урахуванням дуалістичної природи ІП ЕБ у контексті ЕБ. Запропоновано теоретико-методичні підходи до оцінювання ІП держави з урахуванням внутрішньоструктурних параметрів - освіти, науки, культури та духовності. Обгрунтовано науково-методичні підходи: системно-ієрархічний - для визначення місця інтелектуального потенціалу у системі ІП ЕБ держави, інтегрально-оціночний - з метою оцінювання стану ІП і рівня інтелектуальної ЕБ України, комплексно-функціональний - для розробки механізму протидії загрозам розвитку ІП України. Обгрунтовано сутнісні характеристики інтелектуальної безпеки як невід'ємної складової системи ЕБ держави. Систематизовано загрози розвитку ІП України. Обчислено інтегральний індекс інтелектуальної безпеки України. Ідентифіковано стан ЕБ держави з урахуванням інтелектуальної компоненти. Обгрунтовано концептуалізацію державної політики розвитку й ефективного використання ІП України, що реалізується через механізм протидії загрозам і комплекс засобів правового, інформаційно-аналітичного, фінансово-економічного, організаційно-управлінського та соціального характеру. На підставі узагальнення вітчизняного та міжнародного досвіду сформовано рекомендації та визначено стратегічні пріоритети розвитку та раціонального використання ІП для зміцнення ЕБ держави.

Розкрито основні аспекти психологічного забезпечення професійної діяльності поліцейського. Охарактеризовано професійно важливі якості поліцейського, психологічні особливості професійної комунікації, методи візуальної психодіагностики, способи поведінки при конфлікті, соціально-психологічні особливості колективу працівників поліції, стилі управління поліцейським підрозділом, психологічні особливості забезпечення публічної безпеки та порядку, особливості психологічного забезпечення дій в екстремальних ситуаціях та ведення переговорної діяльності. Запропоновано сучасні методики розвитку стресостійкої поведінки, напрями профілактики суїцидальної поведінки, заходи запобігання та протидії дискримінації. Визначено принципи, структуру та завдання професійної етики та шляхи запобігання професійній деформації поліцейських. Визнано, що діяльність працівників поліції як різновид державної служби в Україні ґрунтується на вітчизняних і міжнародних нормативно-правових актах, зокрема Конституції України та Законі України "Про Національну поліцію", які регламентують порядок "надання поліцейських послуг у сфері охорони публічної безпеки та порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства та держави, протидії злочинності, надання послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги". Зауважено, що функції поліцейських, насамперед в умовах воєнного стану, за незмінності їхніх завдань на правовому рівні, пов’язані із завданнями з оборони держави, забезпечення її територіальної цілісності, рятування людей тощо. Перелік указаних завдань цього правоохоронного органу дає підстави стверджувати про широкий спектр вимог, які висунуто до представників зазначеної професії, де сукупність різноманітних знань, умінь і навиків, тобто формування таких важливих компетентностей, як здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; здатність бути критичним і самокритичним; здатність працювати в команді; здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів); знання і розуміння структури професії та її ролі у суспільстві тощо. Акцентовано, що програмними результатами навчання, зокрема, є вміння визначати переконливість аргументів у процесі оцінки за здалегідь невідомих умов та обставин, проводити збір та інтегрований аналіз матеріалів із різних джерел, пояснювати характер певних подій і процесів з розумінням професійного та суспільного контексту, працювати в групі, формуючи власний внесок у виконання її завдань тощо.