Наведено загальні відомості про техногенну та природну небезпеку, розглянуто класифікацію надзвичайних ситуацій і принципи створення системи підтримки управлінських рішень з регіональної безпеки. Наведено характеристику надзвичайних ситуацій техногенного (аварії (катастрофи), раптове руйнування споруд і будинків, пожежі, вибухи) та природного характеру (землетруси, зсуви, селеві потоки, лавини, урагани, бурі, смерчі, повінь, цунамі, нагони, лісові та торф'яні пожежі, епідемії, епізоотії, епіфітотії). Розглянуто систему державного управління у сфері захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Описано заходи щодо запобігання виникненню та захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, проаналізовано особливості організації аварійно-рятувальних робіт.

Изложены общие сведения о техногенной и природной опасности, рассмотрена классификация чрезвычайных ситуаций и принципы создания системы поддержки управленческих решений по региональной безопасности. Приведена характеристика чрезвычайных ситуаций техногенного (аварии (катастрофы), внезапное разрушение домов и зданий, пожары, взрывы) и природного характера (землетрясения, сдвиги, селевые потоки, лавины, ураганы, бури, смерчи, паводок, цунами, нагоны, лесные и торфяные пожары, эпидемии, эпизоотии, эпифитотии). Рассмотрена система государственного управления в сфере защиты населения и территорий от черезвычайных ситуаций и ликвидации их последствий. Описаны мероприятия по предупреждению возникновения и защите населения и территорий от чрезвычайных ситуаций техногенного и естественного характера, проанализированы особенности организации аварийно-поисковых работ.

Наведено матеріали, що дозволяють зрозуміти роль і місце органів державного управління в формуванні інформаційних ресурсів регіонів. Визначено структурні особливості та принципи створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення для органу регіонального управління.

Висвітлено історію конституційного процесу в Україні. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства з питань місцевого самоврядування. Досліджено проблеми вдосконалення національного законодавства з питань проведення референдумів. Розглянуто актуальні питання вдосконалення інвестиційного законодавства. Викладено проблеми та перспективи розвитку податкового законодавства. Проаналізовано питання вдосконалення законодавчих норм щодо охорони та використання земельних ресурсів. Розглянуто законодавчу регламентацію розвитку альтернативної енергетики й енергетики з поновлюваних джерел у контексті забезпечення національної безпеки. Визначено проблеми законодавчої регламентації деяких напрямів розвитку паливно-енергетичної галузі України. Досліджено актуальні проблеми законодавчого забезпечення повернення та компенсації втрачених (знецінених) заощаджень громадян.

Розкрито теоретико-правові засади виборчої системи України через її визначення як категорії конституційного права, обгрунтування основних етапів становлення та розвитку, з'ясування співвідношення виборчих систем України і держав-учасниць ЄС. Досліджено внутрішню побудову виборчої системи в Україні, охарактеризовано вітчизняну парламентську виборчу систему, виборчу систему при обранні Президента України та вказано на особливості виборчої системи під час формування представницьких органів Автономної Республіки Крим і представницьких органів місцевого самоврядування. Проаналізовано конституційно-правові механізми реалізації виборчої системи України в контексті законодавчого забезпечення реалізації виборчої системи України та висвітлення організаційно-правових аспектів механізму реалізації вітчизняної виборчої системи.

Мета роботи - експериментально перевірити можливість та ефективність застосування екіпажами оперативних автомобілів універсальних швидкісних стенограм незнайомих доріг. Використано теоретичний аналіз та узагальнення, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У дослідженні прийняли участь 20 професійних екіпажів дорожньо-патрульної служби (ДПС) Державної автомобільної інспекції (ДАІ), всього 40 чоловік, розподілені на 2 групи по 10 екіпажів: експериментальна та контрольна. Застосування експериментальною групою методики універсальної швидкісної стенограми СД надало можливість скоротити час проходження відрізку контрольної дистанції на 7,37 %. Результати педагогічного експерименту за участі професійних екіпажів ДПС ДАІ на службових автомобілях за змагальних умов реальної траси свідчать про можливість та ефективність застосування екіпажами оперативних автомобілів спеціального призначення універсальних швидкісних стенограм незнайомих доріг під час їх професійної діяльності.

Увагу приділено комплексному вивченю інституту іноземного судового доручення у процесуальному аспекті та порівняльно-правовому аналізі правого застосування норм зазначеного інституту у відносинах між Україною та окремими державами ЄС (на прикладі Німеччини та Франції) та США. Аргументовано, що судове доручення у міжнародному цивільному процесі може розглядатися як комплексне поняття: один із інструментів, за допомогою якого надається, міжнародно-правова допомога; документ, який оформлено відповідно до вимог процесуального законодавства певної держави; є формою звернення одного суду до іншого, що містить вказівки щодо вчинення певної процесуальної дії чи дій і надсилається у випадках необхідності одержання доказів, вручення особам судових документів та інших дій, у зв'язку з тим, що документи, інші докази й особи знаходяться на території іншої держави. Введено поняття та надано класифікацію ускладнень у виконанні доручення суду іноземної держави. Досліджено питання відмови та неприйняття до виконання іноземного судового доручення, наприклад, охарактеризовано публічний порядок, зокрема у випадку його порушення, як підставу для відмови у виконанні судового доручення. Досліджено правове регулювання виконання іноземних судових доручень, охарактеризовано порядки виконання іноземного судового доручення та види ускладнень у їх виконанні та функціонування зазначеного інституту у зарубіжних країнах. Зроблено висновки та надано пропозиції, що стосуються порядку виконання доручення суду іноземної держави, що мають теоретичне та практичне значення.

Досліджено теоретичні та практичні питання адміністративно-правового регулювання містобудівної діяльності (МД) в Україні. Проаналізовано міжнародний досвід юридичного регулювання МД. Обгрунтовано ідею адміністративно-правової природи інституту МД. Доведено необхідність виокремлення в самостійне галузеве утворення містобудівного права, з його наступним розміщенням у межах Особливого адміністративного права. Вивчено стан і перспективи розвитку адміністративно-правового забезпечення організації та здійснення окремих напрямків МД в Україні.

Охарактеризовано ефективність трудового законодавства. Виявлено специфіку даного правового явища. Наведено наукові підходи до тлумачення змісту ефективності трудового законодавства. Виведено авторську класифікацію ознак ефективності трудового законодавства. Обгрунтовано значення кожної з них, зокрема, грунтуючись на положеннях нормативно-правових актів у вказаній царині. Зазначено, що трудове законодавство відповідає вимозі адекватного розподілу прав та обов'язків між суб'єктами права за принципом "немає прав без обов'язків". Те ж саме стосується і вимоги оптимальності рішення, покладеного в основу нормативно-правового регулювання. Оскільки значна частина актів трудового законодавства ухвалювались за радянських часів, законодавець реагував на тенденції розвитку трудового законодавства тієї епохи. Висловлено думку, що держава забезпечує захист порушених прав в установленому законодавством порядку і гарантує реалізацію тих прав, якими вона наділяє суб'єктів права. Аналізуючи ознаку якісності в контексті забезпечення ефективності трудового законодавства, звернено увагу на те, що в науковій літературі наявні декілька підходів щодо критеріїв якісного, отже, і ефективного законодавства. До загальних ознак ефективності трудового законодавства віднесено такі: визначеність цілей; результативність; якісність; адекватність. Розкрито роль кожної з них у своїй системі. Резюмовано, що ефективність трудового законодавства визначається не за окремим нормативно-правим актом, а за всіма нормативно-правовими актами трудового законодавства в комплексі. Отже, якість кожного з них забезпечує загальну ефективність трудового законодавства України. Здійснено аналіз підходів науковців щодо тлумачення якісності як ознаки ефективності законодавства та зроблено висновок, що її варто розглядати як ознаку ефективності трудового законодавства. Аналіз праць інших авторів засвідчив, що адекватність можна розглядати як одну з ознак ефективності трудового законодавства.

Досліджено питання адміністративно-правового регулювання містобудівної діяльності в Україні. Містобудівну діяльність розглянуто як об’єкт юридичного регулювання. Охарактеризовано об’єкти містобудівної діяльності. З’ясовано сутність та способи адміністративно-правового регулювання містобудівної діяльності. Виділено основні інструменти, які використовуються публічною адміністрацією для забезпечення адміністративно-правового регулювання містобудівної діяльності. Досліджено міжнародний досвід юридичного регулювання містобудівної діяльності у країнах Співдружності Незалежних Держав (СНД) - Республіці Білорусь, Республіці Казахстан та у європейській країні - Федеративній Республіці Німеччині. Значну увагу приділено аналізу адміністративно-правового забезпечення організації та здійснення окремих напрямів містобудівної діяльності в Україні: планування територій, підготовчих, будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта. Досліджено та проаналізовано адміністративно-правове забезпечення участі громадськості в організації та здійсненні містобудівної діяльності.

Досліджено теоретичні основи особливостей форм організації праці слідчих і проаналізовано актуальні проблеми, з огляду на чинне законодавство України, запропоновано шляхи їх вирішення. Здійснено правову характеристику сутності праці слідчих, виділено структуру організації їх праці, надано визначення та проаналізовано порядок підготовки (перепідготовки) слідчих, порядок їх атестації, а також вплив індивідуальних особливостей слідчого на роботу підрозділів у цілому. Надано визначення на основі комплексного аналізу наукових праць та чинних нормативно-правових актів, таких понять: "організація праці слідчих", "професійне зростання слідчих", "професійна підготовка слідчих" тощо. Здійснено аналіз характеристики праці слідчих в умовах боротьби із сучасною злочинністю та факторів, що впливають на таку працю, а також положень чинного законодавства щодо регулювання вказаного питання, розроблено рекомендації щодо оптимізації праці слідчих в умовах сьогодення. Сформовано найбільш повний перелік вимог, з урахуванням професійних та особистих якостей, яким повинна відповідати особа, що претендує на посаду слідчого Національної поліції України. Виділено особливості професійного зростання слідчих, характерні ознаки атестації вказаних працівників. Надано конкретні пропозиції щодо удосконалення зазначених процедур.