Досліджено правовий статус транспортної прокуратури у системі прокуратури України за сучасних умов, її завдання зі здійснення нагляду за додержанням законів на транспорті для захисту прав і свобод людини та громадянина й інтересів держави та суспільства, а також нагляду за додержанням законів під час розслідування злочинів. Проаналізовано зміст відповідних функцій транспортної прокуратури та повноважень прокурора у разі їх застосування. В процесі дослідження враховано специфіку прокурорського нагляду й особливості правового регулювання діяльності транспортних галузей, дізнання та досудового слідства щодо вчинених на транспорті злочинів. Внесено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства та практики його застосування, а також щодо організації прокурорського нагляду на транспорті.

Проаналізовано межі прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті за нормативно-правовими актами, піднаглядними йому суб'єктами і за компетенцією транспортних прокуратур та їх завданнями, що дозволило обгрунтувати відповідні пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства про прокурорський нагляд.

Комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми відповідальності учасників цивільних правовідносин, що виникають з перевезення вантажів, пасажирів та багажу залізничним транспортом (ЗТ), на підставі системного узагальнення чинного національного законодавства, юридичної практики та зарубіжного законодавчого досвіду. Визначено поняття, підстави, умови та особливості відповідальності учасників цивільних правовідносин, що виникають з перевезення вантажів, пасажирів та багажу ЗТ. Надається загальна характеристика договірної відповідальності учасників цивільних правовідносин, що виникають з перевезення вантажів, пасажирів та багажу ЗТ, визначено підстави й умови такої відповідальності. Досліджено особливості відповідальності кожного з учасників цивільних правовідносин, що виникають з перевезення вантажів, пасажирів та багажу ЗТ, за законодавством України. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері відповідальності учасників цивільних правовідносин, що виникають з перевезення вантажів, пасажирів та багажу ЗТ.

На підставі системного узагальнення чинного національного законодавства, юридичної практики та зарубіжного законодавчого досвіду досліджено теоретичні та практичні проблеми відповідальності учасників цивільних правовідносин, що виникають з перевезення вантажів, пасажирів і багажу залізничним транспортом, за законодавством України. За результатами проведеного аналізу сформульовано рекомендації стосовно вдосконалення чинного законодавства України та практики його застосування.

На основі чинного Закону України "Про прокуратуру", кримінального процесуального законодавства і прокурорської практики розглянуто наглядові та процесуальні повноваження прокурора у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні від його початку до закінчення досудового розслідування. Розкрито сутність та особливості повноважень прокурора - процесуального керівника під час проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, застосування запобіжних заходів, пред'явлення підозри особі про вчинення кримінального правопорушення та під час закінчення досудового розслідування. Висвітлено повноваження прокурора як гаранта забезпечення прав і законних інтересів неповнолітніх осіб у кримінальному провадженні.

Встановлено, що стрімке проникнення в повсякденне життя комп'ютерної техніки й комп'ютерних технологій, що сприяє розвитку інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних мереж, поставило перед суспільством питання про необхідність захисту від протиправних посягань як особистої інформації, так і найважливіших сегментів національної безпеки і фінансового, економічного й інформаційного. Узагальнено, що кіберзлочинності разом із загальними ознаками злочинності властиві й специфічні форми прояви й ознаки, що "вигідно" відрізняють її від "традиційних" видів злочинності: як правило, вона має міжнародний характер (виходить за межі однієї держави); наявні суттєві труднощі у визначенні місця скоєння злочину; мають місце слабкі зв'язки між рівнями й ланками в системі доказів; неможливість спостереження та фіксації доказів злочину візуально; широке використання засобів шифрування інформації; відсутність механізмів контролю; автоматизація та швидкість використання "злочинної" інформації; анонімність у мережі інтернет. Кіберзлочинність містить різні види злочинів, що здійснюються за допомогою комп'ютера й в мережі Інтернет. Об'єктом кіберзлочинів є персональні дані, банківські рахунки, паролі й інша особиста інформація як фізичних осіб, так і бізнесу й державного сектора. Кіберзлочинність є загрозою не тільки на національному, а й на глобальному рівні. В Україні до кіберзлочинів відносять порушення авторського права й суміжних прав; шахрайство; доступ до банківських рахунків платіжними картками й іншими засобами, обладнання для їх виготовлення; ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів); незаконні дії з документами на переказ; ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів; незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю. Об'єктом кіберзлочинів може стати будь-який користувач Інтернету.

На підставі системного узагальнення чинного національного законодавства, юридичної практики та зарубіжного законодавчого досвіду досліджено теоретичні та практичні проблеми цивільно-правового регулювання відносин, що виникають з перевезення залізничним транспортом за законодавством України. За результатами проведеного аналізу сформульовано рекомендації стосовно вдосконалення чинного законодавства України та практики його застосування.

Проаналізовано генезис правового забезпечення волонтерської діяльності в Україні. Розкрито зміст волонтерської діяльності як об'єкта адміністративно-правового забезпечення. Проаналізовано функції та принципи волонтерської діяльності. З'ясовано сутність державної політики у сфері волонтерської діяльності. Розглянуто форми та методи публічного адміністрування в галузі волонтерської діяльності. Досліджено особливості нормативно-правового забезпечення волонтерської діяльності. Надано класифікацію суб'єктів, що здійснюють адміністративно-правове забезпечення волонтерської допомоги, висвітлено їх повноваження в цій сфері. Розкрито шляхи вдосконалення механізму адміністративно-правового забезпечення волонтерської діяльності. Визначено перспективи розвитку забезпечення волонтерської діяльності в Україні.

Наведено сучасне розуміння сутності гендерно-правової експертизи нормативно-правових актів як методу забезпечення гендерної рівності, розкрито особливості її правового забезпечення та реалізації. Запропоновано подальші шляхи удосконалення проведення гендерно-правової експертизи нормативно-правових актів на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях, враховуючи міжнародний досвід. Увагу приділено громадській гендерно-правовій експертизі нормативно-правових актів як формі громадської участі в управлінні публічними справами.

Представлено навчальний посібник, який підготовлено відповідно до програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями 081 "Право" та 293 "Міжнародне право" на другому (магістерському) рівні вищої освіти, що затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08 жовтня 2021 року № 1076. Розміщено окремі розділи / теми, вивчення яких допоможе засвоїти здобувачам вищої освіти спеціальних (фахових, предметних) компетентностей, визначених стандартами вищої освіти.

Дисертація є першим у вітчизняній науці цивільного права спеціальним дослідженням, в якому на основі комплексного наукового аналізу проблем нормативно-правового та правозастосовного характеру розроблено й обґрунтовано концепцію правовідносин, що виникають з перевезення залізничним транспортом з урахуванням європейських правових стандартів у сфері залізничних перевезень з метою забезпечення цивільних прав та охоронюваних законом інтересів учасників правовідносин, що виникають з перевезення залізничним транспортом. Сформульовано концепцію правовідносин, що виникають із перевезення залізничним транспортом. Дано визначення правовідносин, що виникають із перевезення залізничним транспортом, їх правової природи та підстав виникнення. Здійснено класифікацію правовідносин, що виникають з перевезення залізничним транспортом та надано характеристику структурі (елементам) таких правовідносин. Розглянуто поняття та значення договорів у системі правового регулювання відносин, що виникають із перевезення залізничним транспортом, та проведено їх класифікацію. Визначено поняття та особливості договірної відповідальності у сфері залізничних перевезень, а також встановлено специфіку цивільно-правової відповідальності учасників договору перевезення залізничним транспортом. Розглянуто підстави звільнення сторін договору перевезення залізничним транспортом від цивільно-правової відповідальності, визначено особливості правовідносин, що виникають із заподіяння майнової шкоди у сфері залізничних перевезень, а також визначено особливості припинення договірних правовідносин, що виникають із перевезення залізничним транспортом. Сформульовано теоретично обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері цивільно-правового регулювання відносин, що виникають з перевезення залізничним транспортом, та практики його застосування.