Проанализировано соотношение биологической и психологической сексуальной преступности. Приведены классификация сексуальных расстройств и половых преступлений, комментарий к статьям Уголовного кодекса Украины. Рассмотрены вопросы судебно-сексологической экспертизы, раскрыты её методические основы. Значительное внимание уделено вопросам профилактики половых преступлений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)921.230.19

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

В дисертації розглядаються правові і організаційні основи безпеки, подається характеристика міжнародних органів та органів держави прапора, які здійснюють контроль (нагляд) за дотриманням вимог безпеки мореплавства, розкриваються засоби реагування прокурора на порушення правил безпеки мореплавства. Обгрунтовується формування міжнародного морського адміністративного права та інституту морського адміністративного права.

Досліджено витоки становлення та розвитку виконання та відбування покарання у вигляді виправних робіт, його поняття та зміст. Обгрунтовано науково-практичне значення кримінально-виконавчої характеристики виконання та відбування покарання у вигляді виправних робіт, проведено порівняльний аналіз виконання даного покарання в країнах СНД. Надано розгорнуту характеристику засуджених осіб до покарання у вигляді виправних робіт, їх прав та обов'язків, розкрито зміст застосування засобів виправлення та ресоціалізації до засуджених, запропоновано шляхи удосконалення виконання та відбування даного виду покарання.

Исследованы истоки становления и развития выполнения и отбывания наказания в виде исправительных работ, его понятия и содержание. Обосновано научно-практическое значение криминально-исполнительной характеристики выполнения и отбывания наказания в виде исправительных работ, проведен сравнительный анализ применения данного наказания в странах СНД. Дана развернутая характеристика осужденных лиц к наказанию в виде исправительных работ, их прав и обязанностей, раскрыто содержание применения способов исправления и ресоциализации к осужденным, предложены пути усовершенствования выполнения и отбывания данного вида наказания.

Досліджено кримінально-виконавчу характеристику у структурі правового регулювання виконання та відбування покарання у виді виправних робіт. Визначено суб'єкти виконання даного виду покарання, проведено грунтовий порівняльний аналіз виконання покарання у виді виправних робіт у зарубіжних країнах. Розкрито права й обов'язки засуджених до покарання у виді виправних робіт, визначено порядок застосування засобів виправлення та ресоціалізації до засуджених, розкрито шляхи удосконалення нормативно-правових актів у даній сфері.

Висвітлено проблеми систематизації банківського законодавства в Україні. На підставі дослідження чинного вітчизняного законодавства та міжнародно-правових банківських актів, практики застосування їх норм, а також аналізу наукових праць і позитивного досвіду в даній сфері, запропоновано визначення поняття, предмету, генезису, систематизації банківського законодавства України, її форм (з аналізом сутності й особливостей кожної) та результатів, а також процедурних аспектів її проведення.

Освещены проблемы систематизации банковского законодательства в Украине. На основе исследования действующего отечественного законодательства и международно-правовых банковских актов, практики применения их норм, а также анализа научных работ и позитивного опыта в данной сфере, предложены определения понятия, предмета, генезиса, систематизации банковского законодательства Украины, ее форм (с анализом сущности и особенностей каждой) и результатов, а также процедурных аспектов ее проведения.

З використанням філософсько-юридичних методів дослідження проаналізовано проблему систематизації банківського законодавства України. Доведено, що банківське законодавство є складним суперечливим утворенням і його систематизація можлива у трьох формах - інкорпорації, консолідації та кодифікації. Обгрунтовано фінансово-теоретичні засади інкорпорації та консолідації банківського законодавства. Обгрунтовано потребу у двох основних консолідованих актах банківського законодавства, визначено зміст їх складових. Розкрито фінансово-онтологічні аспекти, запропоновано принципи, визначено функції й основні етапи проведення кодифікації банківського законодавства. Встановлено вимоги до Банківського кодексу України, розроблено його структуру. Обгрунтовано новий підхід щодо формування орієнтованого змісту Банківського кодексу України як перспективного джерела фінансового права. Запропоновано визначення системи банківського законодавства України, розроблено процедуру та критерії проведення його інкорпорації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)921.23-31

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено правову природу банківської інформації. Проаналізовано її суб'єкти й об'єкти, обгрунтовано необхідність розробки та прийняття відповідного закону.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти правового та інституційного співробітництва європейських регіональних організацій (Ради Європи, ЄС, Організації з безпеки і співробітництва в Європі та інших) щодо уніфікації норм права з прав людини. Обгрунтовано невід'ємність уніфікації норм права з прав людини від процесу міжнародного співробітництва. Визначено форми та межі уніфікації норм права з прав людини як невід'ємної частини інтеграції європейських держав. Головною причиною, яка зумовила початок проведення уніфікації норм щодо захисту прав людини й основоположних свобод, визначено стрімку тенденцію до поширення ідей, що мали транскордонний характер наприкінці XIX та початку XX ст., в тому числі ідей захисту прав та свобод людини. Особливу увагу приділено процесу уніфікації норм права з прав людини, взаємодії ЄС та Ради Європи, які прагнуть до більш тісної взаємодії у сфері захисту прав людини та основних свобод, яка є "найважливішою складовою міжнародного правопорядку та суттєвим показником світового правопорядку". Визначено кроки співробітництва Ради Європи та ЄС щодо уніфікації норм права з прав людини. Запропоновано механізм співробітництва між судовими органами ЄС та Європейським судом з прав людини. Визначено вплив Угоди про асоціацію України та ЄС на процес адаптації правової системи України з правом ЄС.

Досліджено теоретико-методологічні основи інформаційного права (ІП) України. На основі вітчизняної та іноземної літератури вивчено зарубіжну практику регулювання інформаційних правовідносин та тенденції розвитку ІП як науки та галузі права. Подано загальнотеоретичну характеристику ІП України. Проаналізовано юридичну природу ІП України. Досліджено місце ІП в навчальному процесі та подано методичні рекомендації викладання навчальної дисципліни "Інформаційне право". Запропоновано концепцію ІП України відповідно до комплексного підходу.

Встановлено передумови формування та особливості становлення інформаційного права України, обумовлено теоретичне підгрунтя спеціального поняттєво-категоріального апарату інформаційного права України. Розкрито сутність і систему принципів інформаційного права України. У ході теоретико-методологічного аналізу юридичної природи інформаційного права України як інтегрованої категорії інформаційне право України охарактеризовано як науку, як галузь права та як навчальну дисципліну. З'ясовано масштабність зв'язків інформаційного права України, запропоновано авторське бачення системи інформаційного права України. Встановлено особливості методології інформаційного права України, а також описано інститут інформаційних правовідносин в інформаційному праві України. З метою можливого запозичення позитивної світової практики досліджено тенденції розвитку інформаційного права в інших країнах. Запропоновано авторську концепцію інформаційного права України, що передбачає уявлення про нього як про структуровану, взаємодіючу та взаємопов'язану єдність науки, галузі права, навчальної дисципліни, а також окреслено шляхи вдосконалення нормативного забезпечення інформаційного права України.

Розглянуто проблему розмежування категорій "права людини" та "свободи людини". Проаналізовано позицію законодавця щодо тотожності цих категорій, що надало підстави осмислити онтологію інформаційних прав і свобод людини в нормах вітчизняного законодавства.

Здійснено науковий аналіз експертної практики, спеціальної літератури та нормативно-правових актів України та зарубіжних країн із метою розробки критеріїв диференціювання судових експертиз за класами, родами, видами, підвидами й удосконалення класифікації судово-експертних досліджень, що сприятиме розвитку теорії, методології та практики судової експертизи. На рівні комплексного підходу досліджено класифікацію судових експертиз. Рекомендовано шляхи вирішення проблем, що виникають під час розробки класифікації судових експертиз. Окреслено чіткі межі окремих класів, родів, видів, підвидів судових експертиз та експертних спеціальностей, визначено основні критерії розмежування цих категорій.