Визначено сутність паспортно-візового режиму (ПВР) через його складові "паспортний режим" і "візовий режим", з'ясовано історичні витоки та правову природу ПВР. Охарактеризовано систему суб'єктів забезпечення досліджуваної сфери, їх повноваження й організацію їх діяльності, уточнено систему прав і свобод людини та громадянина у діяльності щодо забезпечення ПВР в Україні. Визначено адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення ПВР, визначено роль ОВС у забезпеченні ПВР в Україні. Встановлено міжнародне співробітництво у сфері забезпечення ПВР, розкрито бачення автором шляхів вдосконалення адміністративно-правового забезпечення ПВР в Україні. На підставі проведеного аналізу стану законодавства сформульовано пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правових основ регулювання ПВР в Україні.

Наведено нове розв’язання наукового завдання стосовно адміністративно-правового захисту прав дітей в Україні. У результаті здійсненого аналізу сформульовано наукові положення і висновки. Розкрито юридичну категорію «права дітей» як об’єкт адміністративно-правових відносин. Розкрито сутність та сформовано поняття адміністративно-правового захисту прав дітей в Україні, виявлено та узагальнено принципи реалізації зазначеної діяльності. З’ясовано юридичну природу змісту публічного інструментарію захисту прав дітей в Україні, якими визначено: форми та методи адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері захисту прав дітей; акти планування; фактичні дії та контроль у сфері захисту прав дітей. Досліджено зазначені інструменти та розкрито їх сутність у межах даної проблематики. Проаналізовано міжнародний та зарубіжний досвід захисту прав дітей. Визначено, що для України позитивним вбачається запозичення позитивного досвіду реалізації зазначеної діяльності деяких іноземних країн. У зв’язку із наявністю негативних тенденцій у сфері захисту прав дітей запропоновано ряд оптимізацій щодо підвищення його ефективності. З нагального, необхідним вбачається розробка та прийняття Закону України «Про права дитини». З розумінням того, що створення та прийняття зазначеного закону є довготривалим процесом, запропоновано внести окремі доповнення до Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 p. № 2402-ІІІ.

Досліджено забезпечення прав іноземних інвесторів та національної економічної безпеки, усунення прогалин у законодавстві України щодо емісії й обігу криптовалют, його адаптації до aguis ЄС щодо правового статусу небанківських фінансових установ, підвищення рівня захисту прав і законних інтересів у суді та міжнародному арбітражі, здійснення цифрової трансформації сфери охорони здоров’я у цілому та адаптація механізмів цивільно-правового захисту до умов пандемії тощо. Негативні тенденції у багатьох сферах суспільного буття в Україні підвищують значення науково-правового супроводження формування і реалізації державної політики та зумовили необхідність забезпечення як системного, так і комплексного підходу колективного наукового дослідження, застосування міждисциплінарної методології правового прогнозування. Такий підхід має визначений рівень дієвості та удосконалення приватно-правового та публічно-правового інструментарію, спрямованого на належне інституційно-правове забезпечення майнових інтересів держави та суб’єктів приватного права в умовах регіональної нестабільності.

Визначено вплив євроінтеграції на розвиток приватного права України. Розглянуто питання забезпечення інтересів держави й інших суб'єктів приватного права за умов зміни суспільної парадигми. Висвітлено проблеми реалізації громадянами України права на житло. Увагу приділено цивільно-правовому регулюванню послуг із охорони. Проаналізовано договори щодо соціальних послуг, акцентовано на питанні впровадження європейських стандартів. Розглянуто діалектику прав та обов'язків закладу освіти як суб'єкта приватного права. Досліджено діджитал-трансформації у приватному праві України. Увагу приділено концепту цифрових активів у сучасному праві. Розглянуто правовий захист майнових інтересів держави, суб'єктів господарювання і громадян від ризиків під час здійснення операцій із криптовалютою. Висвітлено окремі аспекти цивільно-правового статусу користувачів мережі Інтернет. Досліджено питання правового забезпечення ринкової економіки тощо.