Розглянуто поняття ефективності у системі державного регулювання економіки. Наведено систему методів такого регулювання економіки, зокрема правові, адміністративні, економічні, організаційні тощо. Викладено проблеми грошово-кредитного регулювання, регулювання цін та інфляції, підприємницької, зовнішньоекономічної, інноваційно-інвестиційної діяльності. Приділено увагу державному регулюванню продовольства, промислового виробництва та соціальній сфері. Подано інформацію про методи державного регулювання освіти та науки. Висвітлено досвід США, Японії та країн Європи у сфері державного регулювання економіки.

Висвітлено проблему створення системи ситуаційних центрів сектора безпеки й оборони (СБО) України. Проблема є актуальною, оскільки у разі виникнення загроз загальнодержавного масштабу СБО повинен працювати злагоджено, як єдиний механізм. Наведено перелік органів державної влади, які входять до складу сектора безпеки й оборони України згідно з законом України "Про національну безпеку України". Відмічено роль ситуаційних центрів (СЦ) у системах підтримки прийняття управлінських рішень структурами СБО у разі реагування ними на кризові ситуації. Наголошено на необхідності створення системи СЦ та єдиного інформаційного середовища (ЄІС) для їх роботи. Надано узагальнену структуру системи СЦ на чолі з Головним СЦ. Відмічено, що першочерговим завданням під час створення ЄІС має бути створення метамоделі даних, які входять у ЄІС. Як метамодель даних запропоновано метамодель багатосторонньої програми міжнаціональної взаємодії MIP (Multilateral Interoperability Programme) НАТО, яка відповідає стандарту MIP JC3IEDM (Joint Command, Control and Consultation Information Exchange Data Model - об'єднана модель даних з обміну інформацією для управління, контролю і консультування). Проведено паралель між роботою НАТО з країнами-учасниками та системою СЦ органів державної влади, що входять у СБО, на чолі з Головним СЦ. Надано опис та концептуальну схему метамоделі даних, які можуть бути використані під час побудови ЄІС системи СЦ СБО. Концептуальну схему показано у нотації IDEF1X, яка застосовується для опису структури реляційних баз даних. Аналогічно до MIP запропоновано ввести поняття рівня стандартизації основних структурних елементів метамоделі та правила їх найменування. Наведено приклади. Зроблено висновки про значення та необхідність метамоделі даних під час створення ЄІС СЦ СБО.

Ліцензування є засобом державного регулювання господарської діяльності, що полягає у видачі, переоформленні або анулюванні ліцензій, видачі дублікатів ліцензій, веденні ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контролі за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. Ліцензування господарської діяльності відкриває для підприємств можливості і перспективи розвитку, в той же час декларує вищі вимоги до організації виробництв, якості продукції, яку поставляє національний виробник на ринок. Кабінетом Міністрів України визначено вичерпний перелік вимог, обов'язкових для виконання особою, яка здійснює господарську діяльність у галузі ветеринарної медицини, а також перелік вимог та документів, необхідних для отримання ліцензії із впровадження відповідної діяльності, зокрема - виробництва ветеринарних препаратів. Претенденти на ліцензування виробництв ветеринарних препаратів повинні знати, які переваги матимуть підприємства ветмедицини від ліцензування своєї діяльності. Для цього слід розглянути особливості ліцензування підприємств ветмедицини, які виготовляють ветеринарні препарати зокрема.

Сформовано єдину концепцію принципів спадкування в цивільному праві України. Виявлено гносеологічні й історичні передумови виникнення та розвитку принципів спадкування за законодавством, що діяло на території сучасної України в X - XX ст., та з'ясовано зміст принципів спадкування за цивільним правом сучасної України. Визначено поняття, ознаки та види принципів спадкування в цивільному праві, основний критерій для їх класифікації. Розкрито особливості практичної реалізації галузевих, підгалузевих та інституційних принципів спадкування. Розроблено конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання в досліджуваній сфері. Розроблено пропозиції щодо зміни Цивільного кодексу України в частині наділення фізичних осіб з 14 років правом відмовлятися від спадщини або відкликати подану заяву щодо прийняття спадщини без згоди батьків, піклувальників; можливості зміни черговості у спадкуванні за законом не тільки шляхом укладення договору про зміну черговості у спадкуванні, а й через подання заяви одним із спадкоємців.

Показано роль, значення й особливості ІТ-сфери в сучасній ринковій економіці. Мета роботи - з'ясувати основні причини зростання галузі та виявити ті проблеми, які все ще гальмують її розвиток. Виокремлено проблеми, які призводять до сповільненого розвитку ІТ-сфери: несприятливий бізнес-клімат; применшення важливості галузі ІТ; відсутність якісної профільної освіти - українські вищі навчальні заклади все ще працюють за застарілою програмою викладання, тоді як працедавці вимагають від спеціалістів новітніх знань і навичок; нестача кваліфікованих кадрів тощо. Щодо перспектив подальшого вдосконалення державного регулювання ІТ-галузі, наголошено на сприйнятті пропозиції уряду щодо ініціювання створення Фонду IT-Creative. Основною метою діяльності фонду має стати розвиток і вдосконалення професійних навичок працівників галузі, що надасть змогу надалі забезпечити кадрами ІТ-галузь. Визнано і безпосередню співпрацю між університетами та ІТ-компаніями як напрям державного регулювання в ІТ-галузі. Основним завданням уряду визначено розроблення чітких і зрозумілих правил гри щодо оподаткування в ІТ-галузі. Запропоновано зменшити суму оподатковуваного прибутку встановленням процентного співвідношення від суми прибутку на витрати, пов'язані із підготовкою спеціалістів. Крім того, це додаткова вигода для університетів, які за нестачі бюджетного фінансування отримають нове джерело надходження коштів.

Розглянуто форми територіальної організації влади Стародавньої Русі від часів зародження державності до падіння під навалою татаро-монголів. Здійснено періодизацію форм територіальної організації публічної влади часів Київської держави, зокрема виокремлено такі 5 основних її історичних етапів: союз племен протоконфедеративного типу (XVII - середина IX ст.), який не мав жодних надплемінних владних інституцій, кожне плем'я діяло в межах звичного природного суверенітету, а міжплемінна кооперація займалась у мирний час торгівлею й у воєнний і обороною територій; "чифдом", або союз племен федеративного типу (середина IX - кінець X ст., до часів правління Володимира Великого) з яскраво вираженим домінуванням одного племені під керівництвом сильного харизматичного лідера, який спирається на дружину, що в інституційному плані вже являло собою певний прообраз окремої від основної маси людей публічної влади щодо всіх інших племен; ранньофеодальної одноосібної монархії (кінець X - початок XI ст. від княжіння Володимира Великого до княжіння Ярослава Мудрого), що характеризувався появою так званого "двору" та нового привілейованого класу - "дворян" як людей, які знаходяться "при дворі", у процесі чого княжий двір змінює дружину у ролі державного апарату; імперії (1036 - 1125 р. від перемоги Ярослава Мудрого над печенігами та закладання собору Святої Софії до смерті Володимира Мономаха), могутність і сталість якої трималась у всі віки виключно завдяки персональній могутності й харизматичності верховного правителя - Великого Князя, Царя чи імператора; падіння імперії та феодальної роздробленості конфедеративного типу (40-ві роки XII ст. - XIII ст.), коли між суверенними князівствами формується непостійно чинна інституційна надбудова - снеми (загальноруські з'їзди князів), котра надавала змогу розглядати й узгоджувати питання зовнішньої політики, внутрішнього устрою Київської Русі, розподілу земельних володінь, національної безпеки тощо.

Мета роботи - дослідження основ фінансової безпеки банківської діяльності з ідентифікацією загроз, їх систематизацією в єдину класифікацію для визначення шляхів підвищення ефективності фінансової безпеки банківської сфери. Обгрунтовано теоретичні основи фінансової безпеки банків. Узагальнено підходи та визначено поняття "фінансова безпека банку". Сформовано основні складові фінансової безпеки банку та здійснено класифікацію внутрішніх і зовнішніх загроз системі безпеки банківської діяльності. Визначено заходи по запобіганню зовнішнім і внутрішнім загрозам банківській сфері України, які мають бути розроблені із мінімальними витратами ресурсів та часу для досягнення бажаного результату. Проаналізовано банківський сектор України (діючі банки) за період 2016 - 2020 рр. Аналіз показав, що існує тенденція до зменшення кількості банків (на 42), водночас кількість банків зі 100 % іноземним капіталом збільшилася на 6. Для належної оцінки рівня фінансової безпеки банків України досліджено основні показники діяльності за період 2016 - 2020 рр. і встановлено таке: активи банків збільшилися на 18,5 % - до 1 532 671 млн грн; кредитування клієнтів зменшилася з 80 % до 68 %; рентабельність активів збільшилася на 6,04 % та у 2020 р. становить 5,23 %; коефіцієнт покращення ефективності роботи банків у 2020 р. становив 1,52. Проаналізовано динаміку нормативу адекватності регулятивного капіталу, динаміку нормативів кредитних ризиків банків та динаміку фінансових результатів банківського сектора України. Запропоновано заходи з підвищення рівня фінансової безпеки банків на основі гармонізації основних показників банківської діяльності та методології їх обчислення з міжнародними стандартами, що забезпечить законодавчий захист прав кредиторів, підтримає низькі темпи інфляції та стабільність валютного курсу, створить сприятливий інвестиційний клімат.

Проведено перше комплексне монографічне дослідження в Україні, присвячене аналізу поняття злісності як наскрізного кримінально-правового поняття. Сформульовано поняття «злісність» у вітчизняному кримінальному праві: це умисне стійке спрямування особи на вчинення однорідних за своєю суттю діянь, що окремо не становлять високого рівня суспільної небезпеки і не є злочинними, проте у разі неодноразового (систематичного) їх вчинення у своїй сукупності досягають того рівня якості, коли у цілому діяння набуває ознак злочину. Проведено історико-правове дослідження поняття «злісність» у пам’ятках вітчизняного кримінального законодавства, що дозволило виокремити та охарактеризувати дев’ять історичних періодів її генези та регламентації. Констатовано, що «злісність» у кримінальному законодавстві часів СРСР регламентована як оціночна ознака, що могла підлягати розширеному тлумаченню та слугувала дієвим інструментом для необгрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності широкого кола осіб, залежно від суспільно-політичної ситуації на певний період часу.

Висвітлено та розглянуто фактичні проблеми організації та здійснення контролюючими органами податкового контролю в Україні, а також обгрунтовано важливість здійснення такого контролю як невід'ємного елементу управління фінансовою системою країни. Мета роботи - дослідження ефективності механізму податкового контролю в Україні та визначення впливу на наповнення дохідної частини бюджету країни. Незважаючи на те, що в даний час існує законодавчо закріплена концепція податкового контролю, в цій науковій статті систематизовано різні підходи авторів щодо визначення сутності даного явища. Визначено суб'єкти й об'єкти податкового контролю, а також різні форми, в яких він здійснюється. Розглянуто зміст податкового контролю через його функції, зокрема: облікову, профілактичну, інформаційну та мобілізуючу. Окреслено головну мету сучасного податкового контролю в Україні та шляхи її реалізації через завдання податкового контролю. Визначено основні принципи податкового контролю та відповідно до норм ПКУ зазначено способи здійснення податкового контролю. Визначено, що однією з найважливіших і самостійних форм податкового контролю є податкові перевірки (особливо важливим є той факт, що якість податкових перевірок значно впливає на загальний підсумок податкового контролю). Розглянуто основні види податкових перевірок. Проаналізовано динаміку результатів контрольної роботи органів Державної податкової служби України за 2016 - 2020 рр. Здійснено оцінку ефективності податкового контролю за допомогою кількісних показників. Побудовано матрицю сильних і слабких сторін, можливостей та загроз механізму податкового контролю в Україні на основі даних SWOT-аналізу. Запропоновано напрями вдосконалення податкового контролю на основі аналізу сучасних тенденцій його розвитку в Україні.

Розглянуто проблему обміну інформацією між автоматизованими системами ситуаційних центрів (СЦ) органів державної влади сектора безпеки і оборони (СБО) України. Проблема є надзвичайно актуальною на сьогодні, оскільки при виникненні загроз загальнодержавного масштабу (воєнного втручання, тероризму, надзвичайних ситуацій) СБО повинен працювати як єдиний злагоджений механізм. Тому створення системи СЦ СБО та налагодження обміну інформацією між ними є необхідною умовою для цього. Надано оцінку таким найбільш поширеним типам інтеграції даних у інформаційних системах (ІС), як сховища даних, федералізація даних та сервіс-орієнтований підхід. Як найбільш сучасний підхід до інформаційної взаємодії розрізнених ІС запропонований сервіс-орієнтований підхід. Наголошено, що для обміну даними недоцільно отримувати доступ до інших ІС та самостійно здійснювати пошук там необхідної інформації. Навпаки, пропонується вичленити із предметних областей ІС різних СЦ предметну область (ПрО) обміну даними та визначити необхідні для обміну теми. Далі для кожної теми побудувати тематичне представлення згрупованих, аналітичних дата за типом вітрини дата. Такі представлення стануть джерелом дата для відповідних сервісів у СОА і можуть використовуватися у режимах Публікація/Підписка та Запит/Відповідь. Розглянуто метод і запропоновано алгоритм взаємодії ІС розрізнених СЦ на основі використання онтології ПрО обміну даними та СОА. Як зразок взято сімейство специфікацій з обміну даними MIP4-IES Програми багатосторонньої взаємодії НАТО (МIР). На основі законодавчих документів у сфері реагування на надзвичайні ситуації (НС) побудована онтологія ПрО обміну даними між ІС СЦ при реагуванні на НС. Наведені приклади тем та тематичних представлень, які можуть бути сконструйованими на основі побудованої онтології ПрО обміну даними.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)8

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА869923 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :