На основі архівних матеріалів висвітлюється життєвий шлях, громадсько-політична та наукова діяльність, а також конституційно-правові погляди визначного українського вченого-цивіліста академіка С.Дністрянського (1870-1935). Увага звернута на проблеми конституції держави, сутності європейської держави першої чверті ХХ ст. як держави конституційної, правового положення людини в державі, природи органів державної влади і місцевого самоврядування, статусу національних меншин, а також на можливі шляхи конституційно-правового розвитку України у ХХ ст. як незалежної, демократичної, правової і соціальної держави. У додатках вперше публікуються праці С.Дністрянського "Устрій Галицької Держави. Проект тимчасових основних законів" (1918), "Конституція Західно-Української Республіки. Проект" (1920), "Теорія конституції", "Демократія та її майбутнє" (1933), а також вміщено передрук його статті "Нова держава" (1923).

Розкрито витоки та описано феномен конституції. Наведено загальну характеристику перших конституцій, висвітлено еволюцію їх змісту. Проаналізовано розвиток конституційно-правових доктрин в Україні. Розглянуто конституцію як нормативно-правовий акт, конституцію держави як документ, конституційний процес в Україні 1990 - 1996 рр. Викладено загальнокласифікаційну характеристику Конституції України 1996 р., сучасного етапу становлення системи правової охорони конституції в країні.

Раскрыты истоки и описан феномен конституции. Приведена общая характеристика первых конституций, освещена эволюция их содержания. Проанализировано развитие конституционно-правовых доктрин в Украине. Рассмотрены конституция как нормативно-правовой акт, конституция государства как документ, конституционный процесс в Украине 1990 - 1996 гг. Представлены общеклассификационная характеристика Конституции Украины 1996 г., современнного этапа становления системы правовой охраны конституции в стране.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х80в + Х809(4УКР)в

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Основну увагу приділено аксеологічним (ціннісним) властивостям Конституції України 1996 р., які розкриваються у контексті її характеристик: соціальної цінності, її цінності як нормативно-правового акту (юридичної цінності) та національно-державної (духовної) цінності українського народу. Розглянуто чинну Конституцію України як одну із вагомих гарантій національної державності українського народу, його добробуту та гідного майбутнього в колі вільних європейських народів.

Особое внимание уделено аксеологическим (ценностным) свойствам Конституции Украины 1996 г., которые раскрываются в контексте ее характеристик: социальной ценности, ее ценности как нормативно-правового акта (юридической ценности) и национально-государственной (духовной) ценности украинского народа. Рассмотрена действующая Конституция Украины как одна из весомых гарантий национальной государственности украинского народа, его благосостояния и достойного будущего в кругу свободных европейских народов.

Досліджено основні напрями діяльності органів земського самоврядування Правобережної України у 1917 - 1920 рр. Проаналізовано зміни в особовому складі земських зборів, охарактеризовано соціальне та матеріальне становище співробітників даних структур у досліджений період. Висвітлено політику Тимчасового уряду, різних українських політичних режимів та інших військово-політичних сил, які діяли в регіоні, щодо органів земського самоврядування. Охарактеризовано фінансове становище земств, досліджено основні напрямки їх роботи - економічний розвиток краю, культурно-просвітницьку діяльність, соціальне забезпечення, допомога армії УНР і правоохоронним структурам.

Подано загальну характеристику еволюції змісту конституційних ідей та конституцій (XVIII - XX ст.). Висвітлено причини та обставини виникнення перших політичних та правових ідей і поглядів конституційного характеру в Україні, періодизацію їх розвитку. Детально розглянуто особливості розвитку конституціоналізму в українській політичній та правовій думці в період від середини XIX ст. до початку Першої світової війни. Проаналізовано теорію та практику конституціоналізму періоду УНР - ЗУНР, розвиток конституційних ідей у 1920 - 1940 рр. та спроби їх реалізації в практиці державотворення, а також розвиток конституційних ідей після Другої світової війни. Відзначено, що протягом всього XX ст. основу конституційних ідей в українській політичній та правовій думці складали положення про право українського народу на самовизначення та необхідність побудови суверенної, національної, демократичної української держави. Зроблено висновок, що українська конституційно-правова думка у своєму розвитку пройшла всі етапи, характерні для загального процесу еволюції змісту конституційних ідей та конституцій.

Досліджено основні етапи формування, становлення та розвитку кримінально-процесуального права та функціонування його суб'єктів на Гетьманщині у контексті загальних соціальних і правових процесів. Розкрито структуру та механізм формування складових елементів кримінального права, визначено особливості провадження судочинства. Розглянуто зміни, яких зазнало кримінальне судочинство в часи існування Гетьманської України. Уперше доведено, що в Україні саме в добу Гетьманщини відбувся поділ національного процесуального права на цивільно-процесуальне та кримінально-процесуальне. Зроблено висновок, що галузь кримінально-процесуального права в Україні фактично сформувалася значно раніше, ніж це було визначено "Зводом законів Російської імперії" у кінці першої третини XIX ст. На підставі критерію міри автономності українського права та його окремих галузей розроблено авторську періодизацію розвитку кримінального процесу в системі права Гетьманщини. Узагальнено, систематизовано та проаналізовано джерела процесуального права, зокрема кримінально-процесуального, які були чинними в Гетьманщині. Уточнено наукові уявлення про закономірності розвитку органів державної влади - суб'єктів кримінального та цивільного процесу. Уперше досліджено формування та розвиток окремих стадій кримінального процесу доби Гетьманщини. Доведено, що більшість прийнятих у даний період нормативно-правових актів у галузі судочинства не набрали юридичної сили внаслідок впливу внутрішніх і зовнішніх чинників.

Досліджено теоретико-методологічні засади процесу управління персоналом митної служби. Визначено основні шляхи розвитку цього процесу, які мають сприяти підвищенню ефективності кадрової політики Держмитслужби. Запропоновано нове визначення поняття "управління персоналом митної служби", яке відображає складний процес впливу на особовий склад з метою якісного задоволення потреб Держмитслужби у працівниках, а також розкриває специфіку кадрової функції цілеспрямованої управлінської діяльності керівного складу митної служби. Досліджено організаційно-правове підгрунтя управління персоналом Державої митної служби України. На підставі функціонально-структурного аналізу запропоновано шляхи розвитку функцій, системи та структури й обгрунтовано заходи щодо вдосконалення технологій управління цим персоналом, які сприятимуть підвищенню ефективності та результативності кадрових процесів, формуванню, стабілізації та використанню особового складу даних органів з урахуванням специфіки службової діяльності їх працівників.

Проаналізовано історичні передумови й особливості процесу прийняття першої польської конституції (ППК) - "Закону про управління" 1791 р. Розкрито політико-правову природу ППК, її значення для розвитку конституційних ідей у Центральній і Східній Європі.

Проанализированы исторические предпосылки и особенности процесса принятия первой польской конституции (ППК) - "Закона об управлении" 1791 г. Раскрыты политико-правовая природа ППК, её значение для развития конституционных идей в Центральной и Восточной Европе.

Розкрито поняття та сутність прав власності на землю, чинники та критерії класифікації форм власності на землю, сутність прав володіння, користування та розпорядження як складових власності на землю, охарактеризовано систему економічних і правових відносин належності у відносинах прав власності на землю. Значну увагу приділено розвитку земельних відносин та системи землекористування на засадах інституту прав власності на землю, інституціональному забезпеченню розвитку земельних відносин та системи землекористування. Висвітлено теоретико-методологічні засади формування еколого-безпечного та економічно-ефективного землекористування та розвитку еколого-збалансованого землекористування. Викладено погляди авторів на методологічні підходи до еколого-економічної оцінки ефективності земельних відносин та системи землекористування.

Увагу приділено дослідженню специфіки правового регулювання права особи на самозахист, з'ясуванню критеріїв самозахисту як форми захисту цивільних прав, відмежуванню інституту самозахисту від суміжних інститутів цивільного права, розкриттю особливостей здійснення окремих способів самозахисту цивільних прав. Науково обгрунтовано вирішення ряду дискусійних питань інституту самозахисту та сформульовано пропозиції щодо вдосконалення їх правового регулювання. Досліджено співвідношення категорії самозахисту та видів забезпечення виконання зобов'язання, заходів оперативного впливу, інших сторін договірних правовідносин.

Проаналізовано діючу систему нагляду у сфері техногенної і пожежної безпеки та запропоновано можливі шляхи удосконалення здійснення нагляду і контролю у зазначених сферах різними органами нагляду.

Досліджено основні аспекти розвитку процесуального права на українських землях протягом тисячолітнього періоду її історії. Простежено становлення процесуального права в Київській Русі та на українських землях у Литовсько-польську добу, в Українській державі у другій половині XVIII - XVIII ст. Охарактеризовано цивільний і кримінальний процес Російської імперії на українських землях та його розвиток до початку XX ст. Наведено характеристику процесуального права в Україні у часи Національної революції та Громадянської війни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х808-1 + Х809(4УКР)8-1

Рубрики:

Державні герби, прапори, гімни, столиці <Державне (конституційне) право>

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У сучасній практиці розслідування кримінальних справ за фактами дорожньо-транспортних пригод призначення і виробництво комплексних судово-медичних і транспортно-трасологічних експертиз (досліджень) стало набувати все більш поширеного характеру. Так, за результатами досліджень П. В. Плевинскис, з 500 і більше експертиз, проведених протягом року відділом комісійних експертиз Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи (СМЕ), близько 15 % займають комплексні експертизи за зазначеною категорією справ. При цьому, більшість комплексних експертиз даної категорії призначається у випадках наїзду транспортних засобів на пішоходів. Як свідчать літературні джерела, цей вид травми зустрічається досить часто і становить від 32 до 70 % усіх автомобільних травм зі смертельним виходом. У вказаних випадках перед експертами постають типові питання щодо: взаєморозташування транспортного засобу і тіла потерпілого в момент їх первинного контактування, в який бік і частину тіла припав первинний удар транспортним засобом; між якими частинами транспортного засобу і тіла пішохода стався первинний контакт, які ушкодження при цьому виникли на тілі пішохода і на транспортному засобі; який механізм подальшого контактування між автомобілем і пішоходом, які ушкодження при цьому виникли на тілі пішохода і транспортному засобі. На сьогодні в Україні є шляхи розв'язання деяких типових труднощів під час проведення одноосібних судово-медичних експертиз у випадках наїзду автомобіля на пішохода зі смертельним виходом. Наведено випадки із власної практики, які засвідчують аспекти розв'язання проблемних питання щодо механізму виникнення тілесних ушкоджень у випадку зіткнення пішохода з бічною частиною рухомого автомобіля (тангенційне зіткнення). Мета дослідження - розв'язання деяких проблемних питань щодо механізму виникнення тілесних ушкоджень у разі зіткнення пішохода з бічною частиною рухомого автомобіля (тангенційне зіткнення). Матеріалом досліджень були архівні матеріали Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи за період 2003 - 2015 рр. В роботі було використано стандартні методи варіаційної статистики.

Розглянуто історико-правові аспекти та проаналізовано стадії судового процесу Київської Русі. Значну увагу зосереджено на основних положеннях процесуальних дій під час судових розглядів і важливості встановлення справедливості відносно сторін.

Мета роботи - вивчення та аналіз судових реформ, які проводили у XVIII ст. П. Полуботок і Д. Апостол на території Гетьманщини. Акцентовано увагу на обмеженні вітчизняної судової системи з боку Російського самодержавства.

Висвітлено питання комплексної характеристики Конституції Української Народної Республіки 1918 р. як нормативного акту та політичного документу, її змісту та юридичних властивостей, а також місця та ролі в процесі становлення і розвитку вітчизняного конституціоналізму.

Висвітлено досі невідому в Україні спадщину видатного та шанованого в Європі вченого-правника, конституціоналіста й адміністративіста, сина Української землі — Ю. Л. Панейка. Подано матеріали, присвячені проблемам адміністрації й адміністративного права, які є результатом наполегливої й багаторічної практичної роботи, науково-дослідницької, викладацької діяльності вченого у владних органах та університетах Австро-Угорщини, Російської імперії, Швейцарії, Франції, Польщі, Німеччини. Із використанням праць класиків юридичної науки викладено повноцінний курс класичного Загального адміністративного права та представлено окремі теми з адміністративного процесу (адміністративного судочинства). Вміщено довідковий, інформаційний матеріал про Ю. Л. Панейка, його життєвий шлях, науковий і творчий доробок. Наведено бібліографічний список публікацій ученого, а також словник старовживаних та іншомовних слів, які він використовував у лекціях.

Висвітлено теоретико-методологічні та практичні засади військового права як комплексної галузі права. Визначено місце та роль військового права у системі права України, закономірності виникнення, існування та розвитку військово-правових відносин, військово-правових норм, які їх регулюють. Зазначено, що підручник відображає структуру військового права і складається з загальної, особливої та спеціальної частин, а також глосарію, в якому містяться визначення основних термінів за кожною темою. Увагу приділено правовому забезпеченню безпеки державного кордону України й охорони суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні, особливостям юридичної відповідальності військовослужбовців, правовому й організаційному забезпеченню інформаційної безпеки у воєнній сфері.