Розглянуто загальні проблеми вдосконалення цивільного законодавства України. Визначено поняття та структуру вітчизняного цивільного законодавства. Увагу приділено типізації, формалізації та видізації відносин власності. Охарактеризовано зобов'язальне право як підгалузь цивільного права. Визначено шляхи покращання цивільного законодавства у сфері транспортно-експедиторської діяльності. Увагу приділено проблемам оформлення прав на чужу земельну ділянку. Розкрито процесуальні особливості розгляду справ про визначення заповіту недійсним. Увагу приділено питанням про майнові права дітей, наслідкам визнання правочинів недійсними за законодавством України, правовим проблем захисту авторських і суміжних прав від контрафакції, піратства та плагіату. Розглянуто проблеми визначення суб'єктного складу відносин у мережі Інтернет, шляхи виявлення плагіату та питання захисту авторських прав від нього. Розкрито теоретичні аспекти захисту прав споживачів в Україні.

Досліджено економіко-соціальні тенденції розвитку України. Наведено внутрішні та зовнішні загрози бюджетній системі країни. Проаналізовано співвідношення в регіонах конкуренції та монополій. Розглянуто інформаційне забезпечення розвитку підприємницької діяльності в Україні. Встановлено співвідношення приватних та публічних інтересів за умов здійснення контрольно-наглядової діяльності в сфері господарювання. З'ясовано економічну ефективність інвестування проектів екологізації промисловості. Визначено роль інформації у запобіганні економічній кризі. Особливу увагу приділено економічним засадам і правовим аспектам розвитку морегосподарського комплексу. Вивчено сучасний стан та перспективи бюро кредитних історій, що виступає як посередник щодо надання інформації про виконання позичальником кредитних зобов'язань у історичній перспективі. Висвітлено зміст поняття та види інформації як чинника економічного розвитку України.

На основі наукових положень загальної теорії криміналістики, узагальнення даних проведеного опитування та результатів оперативно-слідчої практики проведено грунтовне дослідження сучасного стану взаємодії підрозділів "К" СБ України зі слідчими в ході виявлення й досудового розслідування корупційних злочинів. Сформульовані положення і рекомендації дозволили одержати систему нових теоретичних і практичних поглядів на стан, тенденції та перспективи розвитку цього напряму правоохоронної діяльності та запропонувати конкретні шляхи їх реалізації в практичній діяльності правоохоронних органів України. Розроблено теоретичні засади та практичні рекомендації щодо тактики взаємодії оперативно-розшукових підрозділів зі слідчими органів досудового розслідування. Наведено пропозиції щодо подальшого удосконалення положень оперативної та криміналістичної тактики протидії корупційним злочинам.

Запропоновано авторське визначення поняття "механізми державного регулювання земельних відносин у сфері містобудування". Детально розглянуто існуючу класифікацію механізмів державного регулювання, охарактеризовано основні механізми державного регулювання земельних відносин у сфері містобудування. Визначено взаємозв'язок цих механізмів між собою й основні інструменти, за допомогою яких функціонує система державного регулювання земельних відносин у сфері містобудування.

Обгрунтовано теоретичні положення і розроблено практичні рекомендації з удосконалення механізмів державного регулювання земельних відносин у сфері містобудування в Україні. Розкрито сутність державного регулювання земельних відносин у сфері містобудування, узагальнено теоретичні основи функціонування механізмів такого регулювання. Ообгрунтовано концептуальні підходи до державного регулювання земельних відносин у процесі планування та забудови території за кордоном. Розкрито становлення системи державного регулювання земельних відносин у сфері містобудування в Україні, здійснено аналіз функціонування його правового механізму, виявлено особливості адміністративно-організаційного механізму державного регулювання земельних відносин за умов планування та забудови території. Сформульовано концептуальні положення стратегії розвитку системи державного контролю у сфері містобудування в Україні, визначено сучасні підходи до вдосконалення правового механізму державного регулювання земельних відносин у цій сфері, обгрунтовано напрями вдосконалення адміністративно-організаційного механізму державного регулювання земельних відносин у процесі планування та забудови територій.

Ринок косметичних засобів в Україні характеризується динамічним зростанням, що відповідає світовим тенденціям. Зроблено огляд чинного нормативного законодавства України щодо обігу косметичної продукції, який виявив застарілість діючих регуляторних норм у цій сфері. Наразі однією з найважливіших проблем косметичної галузі є маніпулювання законодавчими актами з боку виробника, порушення законодавства щодо маркування, хаотична реалізація продукції та введення споживача в оману. Для підвищення якості косметичної продукції Міністерством охорони здоров'я України розроблений проєкт Технічного регламенту на косметичну продукцію, гармонізований із відповідними нормами Європейського Союзу (ЄС), а саме з Регламентом (ЄC) N 1223/2009. Згідно з проєктом Технічного регламенту косметична продукція визначається як "будь-яка речовина або суміш, призначена для нанесення на різні зовнішні ділянки тіла людини (епідерміс, волосся, нігті, губи, зовнішні статеві органи), зуби, слизову оболонку ротової порожнини виключно або переважно з метою їх очищення, ароматизування, зміни зовнішнього вигляду, захисту, збереження в задовільному стані або коригування запаху тіла". Проєкт Технічного регламенту передбачає оновлення основних вимог щодо розробки, виробництва, оцінювання безпечності й ефективності косметичної продукції. Видано актуальну розробку й введення в Державну Фармакопею України нової статті "Косметичні засоби", яка б містила вимоги щодо якості інгредієнтів косметичної продукції, показників її безпечності й умов виробництва. Крім того, актуальним є посилення ринкового контролю з боку Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками за обігом так званих косметичних засобів, які за визначенням не є такими, а саме засобів із заявленим лікувальним ефектом і/або засобів, що містять активні фармацевтичні субстанції та/або виготовлені в лікарських формах, неприйнятних для продукції, яка визначається як косметична (ін'єкції, супозиторії тощо).